Устаткування для перукарень

Міністерство  культури  України

Київський національний університет  культури і мистецтв

Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

«Устаткування для перукарень»

 

 

 

   Виконала:

студентка III курсу

групи ГРС- 10

Мазарчук А. В.

Перевірив:

Тарасенко І. І.

 

Київ 2012

План

Вступ

1. Вимоги до технологічних процесів та обладнання
2. Освітлення перукарень
3. Санітарно-технічне обладнання
4. Робоче місце перукаря

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі і змішані. Дитячі перукарні  призначені для обслуговування дітей. Залежно від складу приміщень перукарень, оснащення необхідним обладнанням і пристосуваннями, і навіть кваліфікації персоналу розрізняють перукарні звичайного типу, і підвищеного типу.

Планування приміщень  перукарнях і розміщення в них необхідного устаткування й пристосувань повинні створювати максимальні зручності для відвідувачів, і персоналу перукарень.

У жіночих перукарень, крім приміщень для обробки волосся, можуть бути додаткові кабінети: декоративної косметики, педикюру і манікюру. Робоче місце для манікюру встановлюють і в робочому залі. У чоловічих перукаренях може бути встановлене робоче місце для манікюру.

Змішані перукарні складаються з чоловічого й жіночого залів. Крім цього у них можуть бути обладнані кабінети декоративної косметики, педикюру і манікюру. У цих перукарнях мають бути роздільні чоловічий і жіночий зали. Зали очікування може бути роздільними і загальними в залежність від площіприміщення.

 

 

 

 

 

 

1. Вимоги до технологічних процесів та обладнання

Обладнання  перукарень розміщують відповідно до «Норм технологического проектирования парикмахерских». Установка   додаткового   обладнання,   не передбаченого проектом, дозволяється тільки з дозволу технічної та  санітарної інспекції.

При встановленні обладнання необхідно дотримуватись таких мінімальних відстаней:

- між паралельними  рядами туалетів (задніми стінками), розміщенними фронтами один проти  одного - 4,5 м;

- між рядами  туалетів (задніми стінками), розміщенними  один за другим - 2,5 м;

- від крісел  з сушуарами до робочих місць  - 1,5 м;

- між фронтами крісел  з сушуарами  - 2,0 м.

Відстань між кріслами туалетів (по осі) - 1,8 м, від крайнього  крісла до стіни - 0,7 м. Апарати для сушіння волосся можливо розміщувати в робочому залі на відстані 1,65 м і більше від перукарських туалетів. Кількість їх в жіночому залі може складати два апарати на одне робоче місце, а в чоловічому залі - один апарат на два робочих місця.

Педикюрний та манікюрний кабінети розміщуються в окремому, спеціально обладнаному приміщенні.

 

2. Освітлення перукарень

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення. Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає  потреба у штучному світлі, близькому  до природного. Його забезпечують люмінесцентні  світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім  загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають осліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого  освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°. 
Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

 

3. Санітарно-технічне обладнання

Постійна температура  робочих приміщень перукарні - 18-20°C. У теплий період таку температуру підтримують за допомогою вентиляції. У інші періоди часу, коли температура зовнішнього повітря знижується, температура у приміщенні підтримується за рахунок використання опалювальної системи. У великих у містах і населених пунктів переважна більшість перукарень має центральне опалення (водне чи парове). Воно складається з низки нагрівальних приладів (калориферів чи батарей), розташованих рівномірно у різних точках перукарні. Площа поверхні приладів суворо розрахована для кожного приміщення. Таке опалення дозволяє підтримати рівномірну температуру переважно у всіх приміщеннях перукарні. При устаткуванні перукарні центральним опаленням в завдання обслуговуючого персоналу входить утримання нагрівальних приладів в чистоті й порядку.

Більшість перукарень у сільській місцевості обладнані пічним опаленням. Топлення печей в перукарнях відбувається лише з підсобного чи допоміжного приміщення. Причому дерев'яні поли перед піччю мають бути обов'язково застелені листовим залізом розміром щонайменше 50x70 см.

Важливе значення для  нормального функціонування перукарень має вентиляція. Виділення тепла і вологи, і навіть потрапляння у повітря приміщення великої кількості газоподібних продуктів від препаратів, що застосовуються для обробки волосся зумовлюють необхідність встановлення у кожній перукарні, із кількістю робочих місць більше трьох, системи примусової вентиляції.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або інші нагрівально-опалювальні прилади.

4. Робоче місце перукаря

Робоче крісло перукаря устатковується туалетним столом і кріслом.

Існує безліч конструкцій  перукарень туалетних столів. Зазвичай це столик, облицьований пластиком, з вмонтованою у ньому раковиною чи без неї. У столику є висувні ящики для інструментів, пристосувань, парфумерії і білизни. Над столиком встановлено прямокутне чи овальне дзеркало розміром щонайменше 60x100 см.

Перукарське крісло повинно мати напівм`яке  сидіння зі спинкою і підлокітниками, оббивку з водонепроникних матеріалів та вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб було обладнане гідропідйомником, щоб у залежності від зростання клієнта можна було піднімати чи опускати його, і навіть повертати у потрібне положення. Для зручності клієнтів крісло має бути оснащене спеціальною підставкою для ніг.

Розміщення робочих  місць має узгоджуватися з  загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в  центрі залу.

Вважається, що відстань від стіни  до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце — від 4,5 кв. м.

У перукарських залах  дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.

 

Висновок

Репутацію перукарського  салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють  насамперед дизайн інтер’єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструменти.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта спектру послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення. Не залежно від категорії специфіки, підпорядкування та тривалості існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров’я України.

Перукарня розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках поб4тових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків. При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

1. Ветров А. Парикмахер - стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002.

5. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.