Використання економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності на підприємстві

 Разом: - 2706 тис. грн.

 На  суму прибутку від  реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:

 а) обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

 б) собівартість реалізованої продукції (разом  з комерційними витратами);

 в) структура реалізованих товарів (робіт, послуг);

 г) ціни  реалізації. 

 Таблиця 3.

 Показники діяльності заводу металовиробів  за звітний рік,

 тис. грн.

   

Алгоритми виявлення впливу цих факторів представлені у наведених нижче факторних моделях .

 1. ΔП  =П    * ( Р    /Р   -1),                                ( 3 )

 де  ΔП   — зміна  суми прибутку від  реалізації за рахунок  досягнутого рівня  виконання бізнес-плану  з обсягу реалізації товарної продукції;

 П   — сума прибутку від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;

 Р  — фактичний обсяг  виручки від реалізації продукції у перерахунку  на ціни, передбачені  у бізнес-плані;

 Р     — сума виручки  від реалізації товарної продукції, передбачена  бізнес-планом.

 2. ΔП   =С   - С  ,                                            (4 )

 де  ΔП   — зміна  суми прибутку від  реалізації за рахунок  економії (перевитрачання) собівартості товарної продукції;

 С  — планова собівартість фактично реалізованої товарної продукції;

 С      — фактична собівартість реалізованої продукції.

 З. ΔП   =(С     -С     )-(Р     -Р   )*(1 –R   ),           ( 5)

 де  ΔП      — зміна суми прибутку від структурних  зрушень у випуску  і реалізації продукції;

 С    — планова собівартість планового обсягу реалізації продукції;

 К     — планова рентабельність продажів.

 4. ΔП   =   Р      -Р       ,                                         (6 )

 де  ΔП    — зміна  суми прибутку від  зміни середньозважених цін на реалізовану товарну продукцію, передбачених бізнес-планом.

 Для розрахунку впливу факторів на відхилення фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції від бізнес-планової звітні дані підприємства слід доповнити розрахунковими показниками Р (тобто фактична виручка від реалізації у планових цінах) і С (планова собівартість фактично реалізованої продукції). На заводі металовиробів вони становлять: Р   = 25 828 тис. грн., С  = 18 927 тис. грн. Звідси фактори, які вплинули на формування прибутку від реалізації на цьому підприємстві у звітному році, визначаються у таких розмірах: 

 ΔП   = 7612 * ( 25828 / 28932 – 1 ) = -817 тис. грн.

ΔП = 18927 -19387 = -460 тис. грн. ΔП = (21320 - 18927) - (28932 - 25828)*(1- 7612/ 28932 )= +106 т.грн.

 ΔП = 24309 - 25828 = -1519 тис. грн.

 Баланс  факторів: -817 - 460 + 106 - 1519 = -2690 тис. грн.

Параметр  ΔП  (зміна прибутку від реалізації під впливом асортиментних зрушень у складі реалізованої продукції) для спрощення може визначатися сальдовим методом, тобто -2690 - (-817-460 - 1519) = +106. Алгоритм розрахунку за формулою (5) ґрунтується на порівнянні зміни суми виручки від реалізації продукції проти планових накреслень (при збереженні планових оптових цін) зі зміною витрат на виробництво того ж фактичного обсягу продук- ції за плановою собівартістю.

 Якість  цих розрахунків  і точність одержаних  результатів щодо визначення впливу окремих факторів на суму прибутку від продажу (реалізації) продукції перевіряється розрахунком факторів, що формують прибуток на товарний випуск продукції.

 Аналізуючи  прибуток (збиток) від  іншої реалізації, особливу увагу слід приділити фактам продажу на сторону матеріальних ресурсів, які свого часу були придбані на виробничі цілі, але згодом виявилися зайвими або непотрібними підприємству. При цьому виручка від реалізації сировини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без урахування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов’язані з перебуванням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід виявити причини, а також конкретних винуватців (якщо причини не носять об’єктивного характеру, що не виключено).

 При реалізації об’єктів основних засобів  на сторону підприємство зацікавлене у  продажу їх за цінами, що перевищують залишкову (балансову) вартість, тобто первісну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавче встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об’єктів над їх залишковою вартістю.

 Для будов, споруд, передавальних  пристроїв встановлено  порядок, згідно з  яким перевищення  договірної продажної  ціни об’єкта (без  ПДВ) над залишковою вартістю об’єкта  вважається прибутком, включається до складу валових доходів підприємства і відображається у балансовому прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об’єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат. Наприклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) — 130 тис. грн. Результат операції — збиток на суму 18 тис. грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.

 Що  ж до всіх інших  об’єктів основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об’єкта не впливає. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об’єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об’єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв’язку з реконструкцією виробництва тощо.

 Аналіз  прибутків (збитків) від позареалізаційних  операцій базується на законодавче затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери.

 У табл. 4 подано позареалізаційні прибутки і збитки, що найчастіше фігурують як об’єкти аналізу (числові дані подаються за річним звітом заводу металовиробів).

 При аналізі надходження  штрафів, пені, неустойок  за порушення контрагентами  умов господарських  договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів  до арбітражних судів  у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують  обумовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов’язань.

 Таблиця 4.

 Позареалізаційні  прибутки і збитки, тис. грн.

 

Всі статті позареалізаційних  витрат і втрат  аналізуються з точки зору виявлення причин їх виникнення і можливих заходів, які можна здійснити для зменшення та повної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підвищити рентабельність роботи підприємства. 

ІІ. Практична частина.

Задача 12.

Проаналізувати  вплив на  обсягу товарообігу підприємства зміни середньої  вартості основних фондів та ефективності їх використання згідно приведених даних.

                                                                                Таблиця 5. 

   

Рішення.

      Знаходимо показник  ефективності використання  основних засобів  – фондовіддачу (f) :