Походження, сутність та функції грошей

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТІ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА  ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ 
 
 
 
 

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін 
 
 
 
 
 

Модульна  контрольна робота

з дисципліни

«Основи економічної теорії»

На тему:

«Походження, сутність та функції грошей»

(варіант  № 1.4) 
 
 
 
 

                                                                                                       Виконав студентка :                                                                                   Бушко А. І.

Курс  3

Факультет ЗВ-ІО

Спеціалізація: «Дизайн»

Перевірив: Мархачук Н. В. 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                  

Харків – 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………………...3

1. Походження, сутність і функції грошей……………………………………...4

1.1 Походження грошей………………………………………………………….4 
1.2 Сутність та функції грошей……………………………………………….....8 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Гроші – один із найвизначніших витворів людського суспільства, відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку.У ринковій економіці грошам належить визначне місце. Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

    Гроші – це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони зачаровують людей. Заради них вони працюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей.

    Справді, величезна кількість людей у  світі щоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Але не кожна людина задумується про те, яке важливе значення мають гроші. А вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

    Метою моєї роботи є розглянути основні питання, що стосуються  походження, сутності та функцій грошей.

    Незважаючи  на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій  грошей, людство сьогодні не має  однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення  та існування грошей, і звичайно про їх функції в економічному житті  суспільства.  
 

                                                                        

1. ПОХОДЖЕННЯ, СУТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ 
   1.1. Походження грошей

      Гроші – складна економічна категорія, спеціфичною особливістю якої є її системний багатофункціональний характер. Зрозуміти складну економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння закономірностей їх виникнення.

   Гроші закономірно виникають у процесі генезису сфери товарного обміну.

В економічній  науці традиційно виділяють дві  основні концепції походження грошей:

1. раціоналістична;
2. еволюційна.

    Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціоналістичної угоди між людьми, через необхідність виділення спецального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот.

    Еволюційна  концепція підкреслює об’єктивний характер виникнення грошей. Гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва і обігу. Тільки на цій основі гроші стають ефективним інструментом контролю за рухом товарів.

    Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують рух товару між виробниками і споживачами, обслуговують рух капіталу. Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв’язку між товаровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонування господарського механізму. 

    У розвитому товарному господарстві всі товари прирівнюються до грошей,що виражають вартість усіх інших товарів. Але перед тим, як вартість того чи іншого товару знайшла свій вираз  у грошовій своїй формі, вона прошла тривалий і складний шлях розвитку.

    Питання про походження і природу грошей давно привертало увагу економістів. Перше наукове дослідження зроблено А. Смітом, а пізніше К.Маркс. Вінустановив, що вартість у своєму історичному  розвитку набувала таких форм: проста, подинока, або випадкова; повна, або розгорнута; загальна; грошова. 
      Перша форма – проста, або випадкова форма вартості властива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натуральному господарстві надлишок продукції виникав лише періодично, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (наприклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак вже в цій простій формі вартості були закладені основи майбутніх грошей.  
      Повертаючись до нашого прикладу, для скотаря вівця важлива не як споживча вартість, а як вартість, що виявляється тільки на ринку. Йому потрібна споживча вартість зерна. На ринку товар (в даному випадку вівця) шукає свого антипода і грає активну роль, бо скотар прагне знайти зерно в обмін на свій товар. Зерно служить формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівалентом, і знаходиться в еквівалентній формі вартості. Еквівалентна форма вартості має наступні особливості:

- споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служить формою прояву своєї протилежності – вартості товару (вівці);

-  індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-еквіваленту (зерна), виражає свою протилежність – суспільну працю;

-  конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), служить формою прояву абстрактної праці.  
      Друга форма – розгорнута форма вартості. З подальшим розподілом праці і зростанням виробництва все більше продуктів – товарів надходить на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:

·  одній вівці,

·  одній сокирі,

·  одному аршину полотна тощо.

Характерним для  цієї форми обмінк є те, що вартість одного товару може бути виражена в  багатьох інших товарах,а кількість  випадкових пропорцій скорочується. 
      Третя форма вартості – загальна, коли товар стає головною метою виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв’язку з такою об’єктивною необхідністю з товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту. Загальними еквівалентами ставали худоба, хутро, у племен Центральної Африки – слонова кістка. Однак на цій ролі товари затримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарного обігу і по своїм властивостям не відповідали умовам еквівалентності.  
      В результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар, здебільшого метал. Цей процес становлення товару як загального еквіваленту дуже складний і тривалий. Він визначив появу четвертої форми вартості – грошової, для якої вартості характерні наступні риси:

·  загальне визнання даного факту як покупцем, так і продавцем, тобто обидва суб’єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар – гроші;

·  наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатності для постійного обміну;

·  тривале виконання грошима ролі загального еквівалента. 
       

Отже, цілком очевидним  є висновок про те, що гроші виникли  стихійно з обміну, а не за згодою сторін. В ролі грошей виступали різні товари, але більш придатними виявилися дорогоцінні метали: золото і срібло. Існування грошей таке ж давне, як існування самої людської цивілізації. Зокрема, монети із неблагородних металів стали використовуватись в обігу у міру того, як росла вартість золота. Згодом з’явились повноцінні гроші, виготовлені з паперу. Отже, гроші за своїм походженням – це товар. Виділившись із загальної товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті ж самі дві властивості, що і будь-який інший товар: володіють споживчою вартістю (наприклад, золото в формі грошей може використовуватися як прикраса і задовольняти естетичні потреби людини) і вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна кількість суспільної праці.  
      В той же час гроші на відміну від звичайних товарів є особливим товаром: 
      споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту ніби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити будь-яку потребу);  
      вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. В той час як вартість звичайного товару прихована і виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.  
      Таким чином гроші – історична категорія, яка розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що ускладнюється із зміною умов виробництва.  
      Гроші розв’язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей товарний світ поділився на дві частини: одна – товар-гроші, друга – всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована з боку всіх товарів, а їх вартість – з боку грошей. Товари, які беруть участь в обміні, виступають як споживчі вартості. Гроші стають виразником цих споживчих вартостей всіх товарів через свою вартість. Таким чином, особливість грошей полягає в наступному:

·  – гроші – це товар, що виділився стихійно;

·  – гроші – це особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента;

·  – гроші розв’язали протиріччя між вартістю і споживчою вартістю, властиві всім товарам, в тому числі і грошам.

1.2. Сутність та функції грошей

    Вартість  товару, виражена в грошовій формі, виступає як ціна. Гроші, маючи властивість  загальної обміню ваності,дають змогу стихійно здій снювати як кількісний, так і якісний обмін затрат праці приватних товаровиробників.

    За  своїм місцем у товарному виробництві  й обміні гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

    Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їх походженням чи закріпленням їх суспільної ролі за певним конкретним товаром. Гроші є товаром самі по собі, по своїй сутності, що визначається їх місцем у товарних відносинах. Це помітно було вже за тих умов, коли в ролі грошей виступали конкрет-ні товари. Так, золото, ставши монопольним носієм грошової суті, набуло подвійного існування - як звичайний товар і як гроші.

           

    Найповніше  суть грошей розкривається  в їх функціях.

    В літературі існують різні підходи  до розгляду цих функцій. К. Маркс  дослідив п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів (заощадження), засобу платежу і світових грошей.

        Цих п’ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

    Першою  функцією грошей є функція міри вартості, тобто їх спроможність вимірювати вартість всіх товарів, служити посередником при визначенні ціни. Тільки наявність вартості у грошового товару забезпечує одночасну появу еквівалентів товару і грошей на протилежних полюсах та їх наступний обмін у відповідності із законом вартості в функції грошей як засіб обігу та платежу і світових грошей. [1, ст.16]

Гроші виконують  роль загального еквівалента; за допомогою  грошей порівнюються величини вартості всіх інших товарів. І виконують  вони цю функцію тому, що самі володіють  вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. До них прирівнюються величини вартості всіх інших товарів.