Інфраструктура ринку: сутність та призначення

     Аудиторська фірма - це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їхні річні бухгалтерські звіти та баланси. Аудиторські фірми підтверджують або спростовують дотримання підприємствами й організаціями діючих норм господарського права у сфері фінансово-кредитних відносин. Свої послуги вони здійснюють за вказівкою державних органів або на замовлення підприємств та організацій. Аудиторським фірмам надаються для контролю й аналізу всі потрібні документи бухгалтерської звітності. За результатами перевірки, якщо вони виявилися позитивними, господарським суб'єктам видається свідоцтво про достовірність їхнього продекларованого фінансового стану. Такий контроль здійснюється з метою зменшення економічного ризику при укладанні відповідних фінансових угод з даними суб'єктами або при підозрі на можливе банкрутство чи приховування тіньових операцій, тобто таких, що функціонують поза правовими нормами, за межами державних законів, на так званому "чорному ринку".

     Холдингова  компанія - акціонерна компанія, капітал якої використовується переважно для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів. За своєю структурою і характером діяльності холдингова компанія виконує, як правило, лише фінансові операції. Вона тримає контрольні пакети акцій інших фірм і діє через свої філії. Найпоширеніші так звані чисті холдингові компанії, проте є й змішані, які поєднують контрольно-фінансові функції з безпосереднім управлінням підприємствами. Холдингова діяльність - це різновид підприємництва, що потребує значних інвестицій і здійснюється, як правило, на основі об'єднання капіталів кількох фізичних чи юридичних осіб. Функціонування і дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важливою і необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки України. Розвиток цієї інфраструктури вимагає відповідного законодавства, юридичних гарантій, дійового механізму й матеріально-фінансового забезпечення.

2. Механізм утворення рівноважної ціни

   Ринок ґрунтується на таких основних елементах, як ціна, попит, пропозиція і конкуренція.

   Ринковий  механізм – це механізм взаємозв’язку  та взаємодії основних елементів ринку, дії основних економічних ринкових законів. Він формує ціни і розподіляє ресурси, забезпечує взаємодію продавців і покупців з приводу визначення кількості й якості товарів, структури виробництва.

   Співвідношення  цін, що постійно змінюється, збільшує або зменшує виробництво товарів, встановлює ринкову рівновагу.

   Ціна  – це певна кількість грошових одиниць, отриманих за товар. Існує ціна продавця, ціна покупця і ринкова ціна. Це орієнтир для виробника. Якщо вона зменшується, то виробник зменшує обсяги виробництва. І, навпаки, якщо вона збільшується, то зростають обсяги виробництва за рахунок використання ефективних технологій. Ціни також визначають категорію людей, яка за даного рівня їхніх доходів споживатиме цей товар.

   Попит означає платоспроможну потребу. Це - пред’явлені на ринку бажання і можливість споживача купити певну кількість даного товару чи послуги за певну ціну у даний період часу.

   Пропозиція  – це готовність виробника продати  певну кількість даного товару або послуги за певну ціну у даний період часу. Зміни співвідношення між попитом і пропозицією породжують коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці коливання встановлюється той рівень цін, за якого забезпечується рівновага між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.

   Конкуренція – це суперництво між учасниками ринку за кращі умови виробництва і реалізацію продукції, за отримання максимального прибутку при мінімальних витратах виробництва. Якщо пропозиція даного товару є більшою, ніж попит, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями. Щоб продати свій товар, вони почнуть знижувати ціни або/та скорочувати обсяги виробництва. Якщо ж попит більший, ніж пропозиція, то конкурувати між собою починають вже покупці. Для придбання дефіцитного товару забезпечені громадяни починають пропонувати більш високу ціну, порівняно з їх суперниками. Однак, внаслідок підвищення ціни, стимулюється і збільшення пропозиції даного товару. Найбільший ефект від конкуренції спостерігається за умов вільного ринку (чистої конкуренції).

   Між ринковою ціною товару і обсягом  попиту існує певна залежність, яка виражається законом попиту.

   Згідно  із законом попиту, чим вищою є  ціна, тим менше людей, здатних придбати цей товар (за інших рівних умов); і, навпаки, чим нижча ціна, тим вищий на нього попит.

   Залежність  між ціною і величиною попиту можна відобразити графічно. На малюнку 1. вона представлена лінією попиту (лінія D). По вертикальній осі графіка позначено ціну товару (Р); по горизонтальній – обсяг попиту на товар (Q), кількість одиниць.   

 Мал. 1. Крива попиту (лінія попиту)

     Лінія попиту (D) показує, як зі зміною ціни на товар змінюється обсяг попиту. Якщо за ціни Р₁ обсяг попиту становить Q₁, то за зниження ціни до Р₂, обсяги попиту збільшуються до Q₂, і т.д.

     Лінія попиту має від’ємний (спадний) нахил  – згори зліва й донизу направо. Такий нахил лінія (функція) попиту має для більшості товарів і послуг.

     Зворотна  ж картина на ринку виявляється з боку продавця, тобто з боку пропозиції. Зв’язок між ціною і пропозицією виражається законом пропозиції.

     Закон пропозиції проголошує, що, за інших  рівних умов, обсяг пропозиції товару збільшується, якщо ціна на товар зростає (і навпаки). Графічно цю пряму залежність на малюнку 2. зображує лінія пропозиції S. На горизонтальній осі позначається кількість товару Q, що продається на ринку, а на вертикальній – рух ціни Р. Зауважмо, що в даних графіка по вертикалі позначається значення незалежної змінної (аргумент), а по горизонтальній лінії – вісь ординат (функція).  

 Мал. 2. Крива функції пропозиції (лінія пропозиції)

     На  кривій пропозиції (S) видно, як зі збільшенням ціни збільшується обсяг пропозиції. Якщо за ціни Р₁ обсяг пропозиції був Q₁, то при збільшенні ціни до Р₂ обсяги пропозиції збільшуються до Q₂. Криві попиту і пропозиції, представлені окремо, самі ще не визначають рівня й обсягу товару, за яких будуть установлені рівноважні ціни на ринку. Для визначення цього треба поєднати на одному графіку лінії попиту і пропозиції.

     Як  бачимо на поєднаному графіку (мал.2), лінії попиту і пропозиції перетинаються лише в одній точці (точка Е). У цій точці ціна, за якою покупці згідні купувати певну кількість товару, дорівнює ціні, за якою виробники готові продати таку ж саму кількість товару. Точка перетину ліній D і S – точка Е - називається точкою ринкової рівноваги. Коли ситуація з товаром на ринку знаходиться саме в цій точці, то ціна, яка встановлюється стихійно, влаштовує як покупців, так і продавців. У них немає причини вимагати її зміни. Такий стан ринку називається ринковою рівновагою; при ньому обсяг попиту точно дорівнює обсягу пропозиції.

     Обсяг продажу в цій точці називається  рівноважним обсягом ринку (Q_E). Ціна в цій точці називається рівноважною (ринковою) ціною (Р_Е) або ж ціною рівноваги.   

 Мал.3. Ринкова рівновага

     Якщо  ціна на ринку буде зростати, то виникне  надлишок товарів (відрізок АВ). Виробники, виявивши в себе нерозпродану продукцію, почнуть знижувати ціну товару і обсяги виробництва доти, доки обсяг попиту не зрівняється з обсягом пропозиції, тобто аж до рівня рівноважної ціни (Р_Е).

     Якщо  ціна на ринку зменшуватиметься і  далі, то обсяг попиту буде перевищувати обсяг пропозиції, товар стане дефіцитним. У цьому випадку виробники почнуть збільшувати виробництво товару і підвищувати ціну доти, доки обсяг попиту не стане рівним обсягу пропозиції і на ринку не встановиться рівновага, тобто до рівня рівноважної ціни (Р_Е). Для визначення ступеня реакції попиту і пропозиції на зміну ціни в економічній науці використовується поняття “цінова еластичність”. Цінова еластичність показує, на скільки відсотків зміниться ціна при зміні на один відсоток попиту чи пропозиції. Розрізняють еластичність попиту і еластичність пропозиції.

     Цінова  еластичність попиту показує, на скільки  зміниться обсяг попиту на товар у відповідь на зміну ціни даного товару. Якщо при зміні ціни обсяг попиту змінюється меншою мірою, ніж ціна, то попит на товар нееластичний. Якщо ж при зміні ціни обсяг попиту змінюється більшою мірою, ніж ціна, то попит на товар є еластичним.

     Еластичність попиту можна визначити за допомогою коефіцієнту еластичності. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною (Е ^P_D) показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні ціни товару на 1%.   

     Коефіцієнт  еластичності попиту за ціною завжди матиме від'ємне значення, тому що обсяг попиту і ціна рухаються в протилежних напрямках. Економісти, зазвичай, опускають знак мінус і звертають увагу лише на абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Якщо , 1 › Е ^P_D вважають, що попит еластичний. І, навпаки, якщо , 1 ‹ Е ^P_D то попит на продукт нееластичний.