Недобросовісна конкуренція

     Під розголошенням  необхідно розуміти як незаконне  ознайомлення інших осіб з відомостями, в зв’язку з професійною або службовою діяльністю особи яка повинна зберігати її в таємниці, а також умов, які сприяють ознайомленню з ними інших сторонніх осіб.

    Адміністративна відповідальність за недобросовісну конкуренцію  вперше була передбачена в 1994 р. (закон України "Про внесення змін та доповнень у Кримінальний, Кримінально-процесуальний Кодекс України і Кодекс України про адміністративні правопорушення")¹⁸

    Штраф від 10 до 20 мінімальних розмірів заробітної плати встановлено за одержання, використання і розголошення конфіденційної інформації з метою завдання шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця.

    Новелою закону "Про захист від недобросовісної  конкуренції" є те, що стаття 23 закону про адміністративну відповідальність громадян розмежовує відповідальність за недобросовісну конкуренцію громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (громадяни-підприємці) і громадянами, що не є підприємцями і які виявляють в інтересах третіх осіб дії визначені як недобросовісна конкуренція. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

    Висновки

    В різних країнах економічний розвиток має свою специфіку, тому їхні закони про недобросовісну конкуренцію базуються на загальноконституційних принципах та принципах громадського кодексу, прецедентного права та спеціальних законах. Закон про недобросовісну конкуренцію може стосуватися класичних випадків незаконного використання знаків та фірмових назв. Він є доповненням до інших спеціальних законів, захищающим промислову власність, коли може забезпечити засіб захисту у випадках, не передбачених цими законами (наприклад, незарегістрований товарний знак в країні, де регістрація є єдиним фундаментом для його охорони по закону про товарні знаки, може бути захищеним від незаконного використання законом про недобросовісну конкуренцію). У всякому випадку, забороняючи нечесну практику в торгівлі, закон про недобросовісну конкуренцію може забезпечити захист навіть тоді, коли інші розділи закону про промислову власність його не забезпечують. Що вважати нечесним або недобросовісним, в більшості залежить від економічних і соціальних реалій на даний час і в даному місці. Тому необхідно, щоб закон про недобросовісну конкуренцію був пристосований до змінюючихся обставин. Цей закон повинен встановлювати жорсткі правові кордони і водночас бути достатньо гнучким стосовно підготовки та запровадження заходів, котрі мають бути адекватними конкретним і постійно змінюючимся соціальним та економічним умовам в даній країні, а також слугувати ефективним засобом боротьби з тими чи іншими видами нечесної торгової практики.

 

Перелік використаної літератури. 

    

1. Саниахметова  Н.А. Новое в законодательстве Украины  о предпринимательстве и его  защите. – Киев, “Блиц-информ”, 1996 – с. 320

 
    

2. Шакун В.І. Мельник П.В., Поповіч В.М. Правові основи підприємницької діяльності – Київ, “Правові джерела”, 1997.

 
    

3. Лаптев  В.В. Правовое регулирование предпринимательской  деятельности, Москва, институт государства и права РАН, 1995.

 
    

4. Чернявський А.А Бізнес підприємницької діяльності. Конспект лекцій - Київ, МАУП, 1998.

 
    

5. Кримінальний  кодекс України.

 
    

6. Закон України  “Про обмеження монополізму і  недопущення недобросовісної конкуренції  у підприємницькій діяльності.

 
    

7. Закон України "Про захист від недобросовісної  конкуренції".

 
    

8. Закон України "Про підприємства в Україні".

 
    

9. Закон України "Про рекламу".

 
    

10. Закон України "Про аудиторську діяльність".