Молочна промисловість на Україні

Переробкою молока на Україні займається більше 300 підприємств, проте майже 80% ринку контролює 50 заводів, значна частина яких входить до складу великих холдингів.

На сьогодні найбільш впливовими на українському ринку молока та молочних продуктів є компанії Юнімілк Україна (ТМ «Био-Баланс», «Галактон», «Кремез», «Простоквашино», «Украинское»), Милкиленд-Україна (ТМ «7-я», «Добряна», «Коляда», «Крынка») та Вімм-Білль-Данн Україна (ТМ NEO, «Веселый молочник», «Домик в деревне», «Слов’яночка»). У 2009 році сумарна частка трьох найбільших компаній галузі на ринку становить 22%, 2010 року перша трійка гравців контролювала  21% ринку.

За трійкою лідерів йдуть такі виробники, як Геркулес (ТМ «Геркулес», «Добрыня», «Глечик», «Утречко»), Західна молочна група (ТМ Optimal, «Гурманіка», «Молочна родина»), Лакталіс-Україна (Lactalis Group) (ТМ «Фанні», «President»),  ТОВ «Люстдорф» (ТМ  «На здоровье», «Селянське», «Бурёнка», «Тотоша»), Рейнфорд (ТМ «Щодня»), Галичина (ТМ «Галичина», «Молочар», «Чабаны»), комбінат Придніпровський (ТМ «Злагода»), група Danone (ТМ «Activia», «Actimel»).

Аналізуючи тенденції концентрації та інтеграції на українському молочному ринку необхідно відмітити, що найбільш інтенсивно процеси  злиття та поглинання   мали місце протягом 2006-2008 років. Це обумовлено швидким зростанням ринку, інвестиційною привабливістю, доступністю дешевого капіталу для поглинань, наявністю вільних коштів, доступністю кредитних ресурсів, високим попитом серед інвесторів. Експерти відмічають, що щорічно з 2001 по 2007 рік місткість вітчизняного ринку продукції з незбираного молока збільшувалася в середньому на 11%. Найбільш високі темпи приросту внутрішнього споживання були характерні для йогуртів  (23% в рік) та сирних виробів (27% в рік ).

Серед найбільших угод цього періоду необхідно виділити наступні: придбання у 2006 році російським інвестиційним фондом Renaissance Capital  за $197 млн.  компанії «Клуб Сиру»;  купівлю французькою компанією Bel Group Шосткінського міського молочного комбінату за суму близько $50 млн.; у 2007 році французька компанія Lactalis придбала українську компанію «Фані» приблизно за $40-45 млн., у 2008 р. американський фонд Сonsoris Capital за $10 млн. купив Великобурлуцький сироварний завод; у 2009 році британський Monteforte Holding Ltd придбав у кіпрської компанії Ukrfunding Ltd 95,7% акцій Канівського маслосирзаводу (КМСЗ, Черкаська обл.), що входить у корпорацію "Клуб сиру".

Сьогодні на ринку молочної продукції спостерігається активізація процесів консолідації активів, злиття, що сприяє зростанню ступеня концентрації: в червні 2010 року французька група Danone, відомий виробник молочної продукції у світі, оголосила про злиття свого бізнесу в СНД з виробником аналогічної продукції – компанією «Юнімілк», що дозволить Danone стати найбільшим в Україні та Росії молочним холдингом з річним оборотом 1,5 млрд. євро, доля об’єднаної компанії на ринку молочних продуктів в Україні складе 12,2%, в Росії – близько 21%; мають намір об’єднатися компанії «Галичина» та «Західна молочна група»; компанія «Милкиленд-Україна» придбала частки в п’яти вітчизняних підприємствах (Миргородський сироварний комбінат, Перший Київський молочний завод, «Молдом», «Іскра», «Реверс») та заявляє про намір продати Європейському банку реконструкції та розвитку 25% своїх акцій; розширити свою присутність на ринку шляхом придбання молочних заводів в Україні має намір російська компанія «Вімм-Білль-Данн».

Водночас спостерігаються тенденції до дезінтеграції. Так, у середині січня 2011 року акціонери великого виробника молочних продуктів компанії «Молочник» («Укрпродукт Груп», ТМ «Наш молочник», «Народний продукт», «Ваш молочник» та «Вершкова долина») прийняли рішення ліквідувати компанію у зв'язку з податковим тиском. Станом на 31 грудня 2009 р. вартість чистих активів компанії склала 18,065 млн. грн., сума зобов'язань – 135,473 млн. грн. 2009 р. компанія  закінчила із збитком 11,234 млн. грн.

Необхідно відзначити, що складна структура ринку відкриває підприємствам широкі можливості для унікального позиціонування й забезпечення конкурентоспроможності, адже жодне молокопереробне підприємство не може бути успішним на всіх сегментах ринку молока та молокопродуктів. Рівень диверсифікації й фінансові параметри діяльності підприємства, його партнерська база й інші чинники повинні забезпечувати цілісність функціонування й сприйняття споживачами образу та товарів кожного конкретного виробника.

Саме тому протягом останнього часу на внутрішньому ринку змінилася структура виробників молочної продукції. Якщо раніше в Україні переважно були об’єднання, що сформовані за територіальним принципом, які виробляли весь спектр молочної продукції – від продукції з незбираного молока до сирів та молочних консервів, то сьогодні відбувається формування нових об’єднань, заснованих на принципі спеціалізації (наприклад, виробництво продукції з незбираного молока, виробництво твердих сирів). На нашу думку, у подальшому українська молочна галузь розвиватиметься шляхом утворення нових спеціалізованих об’єднань, відбуватиметься подальше поглинання невеликих заводів та формування інтегрованих об’єднань.

Розквітом вітчизняного маслоробства можна вважати останні роки колишнього СРСР. У 1990 р. у країні було виготовлено *1730 тис. т коров’ячого масла, що еквівалентно виробництву цього продукту в США, Німеччини і Франції разом взятих, які займали на той час 2-4 місця у світовому виробництві. На виробництво масла у 1990 р. було потрачено біля 36 млн. т молока. Масло виробляли 1950 підприємств, сумарна потужність складала 6000 т масла за зміну. У вітчизняному асортименті масла нараховувалося більше 20 різновидів, що відрізнялися складом, органолептичними показниками, призначенням і т. д.

Виробляють масла двома  методами – перетворенням високожирних вершків та збиванням вершків  з використанням масловиготовлювачів  періодичної та безперервної дії (як і в теперішній час). Вітчизняна машинобудівельна база повністю забезпечила внутрішні  потреби заводів у технологічному обладнанні. Заводи були повністю забезпечені  висококваліфікованими спеціалістами. Одним з важливих показників вітчизняного маслоробства того часу була оперативною і ефективною структурою управління промисловістю і якістю виробляємої продукції.

  Душовий вжиток коров'ячого масла у 1990 р. складало 6,8 кг, що у перерахунку на молочний жир наближалося до встановленої фізіологічної норми. На виробництво коров’ячого масла витрачали від 43 до 48% молока-сировини (у розвинутих країнах – 12-28%).

Основне завдання молочної промисловості  – забезпечення сталого постачання населенню країни молочних продуктів  у широкому асортименті, високої  якості, збалансованих за основними  поживними речовинами, а це в свою чергу пов'язано із глибокою комплексною  переробкою тваринницької продукції.

Основою підвищення ефективності переробки  молочної сировини і виробництва  молочних продуктів є впровадження досягнень науково-технічного процесу, нових технологій і ефективної техніки. Йдеться насамперед про використання установок з мікропроцесорними  системами управління, комплексно автоматизованих  ліній, цехів і підприємств, що дасть  змогу підвищити рівень автоматизації  виробництва, істотно змінити характер і якість праці людей. В Україні  нараховується близько 200 підприємств  – виробників масла. Український  ринок масла на сьогоднішній день характеризуються повним домінуванням вітчизняних виробників.

Вершкове масло було відоме дуже давно. Його вживали в їжу близько 5000 років тому. Плиній – Старший у своїх добутках описував процес виробництва масла. Через низьку якість і швидке псування його розглядали як замінник рослинної олії і готували кустарним способом, і першим апаратом для вироблення була маслоробка. Згодом винайшли сепаратор (1880 р) і масло почали виготовляти промисловим методом. І напередодні першої світової війни в асоціацію молочних кооперативів входили 130 маслоробних заводів. Найбільш помітними темпами ця галузь розвивалася в Бельгії, Данії, Швейцарії, Англії.

Наукову цікавість і велике практичне  значення має дослідження по розробці різновидів масла спеціального призначення. До сьогоднішнього часу цьому напрямку досліджень приділялось мабуть недостатньо  уваги, не зважаючи на те, що воно дуже актуальне і перспективне.

Майбутнє нашого маслоробства це переважно  великі і середні підприємства, виготовляючи методом перетворення високо жирних вершків і збивання вершків з  використанням масловиготовлювачів  безперервної дії, використовуючи комплекс технологій – класичних і інноваційних та використання компонентів молока – сировини на харчові цілі, забезпечуючи виготовлення конкурентоспроможності, екологічно – чистої продукції високої  якості.

Основною сировиною для виготовлення масла вершкового являється молоко незбиране та вершки.