Кредитно-модульна система організації навчального процесу

Кредитно-модульна система організації  навчального процесу.

Для сучасного  стану розвитку національної вищої  освіти характерні модернізація і реформування, спрямовані на приєднання до Болонського  процесу з метою входження  в європейський освітній і науковий простір.

Болонський процес - це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю й оцінювання навчальних досягнень  студента для підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих  навчальних закладів працевлаштуватися  на європейському ринку праці.

Болонський процес — добровільний, полісуб'єктний, по-ліваріантний, відкритий, поступовий і гнучкий. Він  грунтується на цінностях європейської освіти і культури й не нівелює  національних особливостей освітньої  системи України. Його мета - прийняття  зручних і зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій, введення двоступеневої структури освіти (бакалавр-магістр), використання єдиної системи кредитних одиниць (ЕСТБ - Європейської кредитно-трансферної  та акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розроблення, підтримання  і розвиток європейських стандартів якості освіти, усунення наявних перепон  для підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців.

Болонська декларація висуває завдання домогтися, щоб  учені ступені відповідали європейському  ринку праці, а отже, були свідоцтвом кваліфікації під час працевлаштування в галузі, за якою здобуто освіту.

Класифікація  ступенів та кваліфікацій має важливе  значення, тому що їх надання свідчить про важливі перехідні рубежі від системи освіти до ринку праці  в межах конкретної країни. Підписання Україною Болонської конвенції передбачає впровадження в практику роботи вищих  навчальних закладів кредитно-модульної  системи організації навчального  процесу.

Мета впровадження кредитно-модульної системи:

■ досягнення відповідності  стандартам європейської системи освіти, яка відштовхується від знань, умінь  і навичок, що є надбанням випускника;

■ затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

■ затвердження загальноприйнятої та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних  ступенів;

• упровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого розроблено Європейською системою і який містить докладну інформацію про результати навчання випускника;

• стимулювання викладачів і студентів вищих  навчальних закладів до вдосконалення  системи об'єктивної оцінки якості знань;

■ забезпечення прозорості системи вищої освіти та академічного професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень та ін.). Кредитно-модульна система як невід'ємний атрибут Болонської декларації має дві основні функції.

Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходу з одного університету до іншого.

Друга - акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням  усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів засвідчує, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Однак для студента - майбутнього фахівця - важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття  рішень. За таких умов зменшується  частка прямого, ззовні заданого інформування, і розширюється застосування інтерактивних  форм і методів роботи студентів  під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об'єктах майбутньої професійної  діяльності, що особливо важливо для  системи дистанційного навчання.

Щоб окреслити  термін "тьюторське заняття", пояснимо слово "тьютор", тлумачення якого  подано в педагогічному словнику. Тьютор (з. англ. tutor - спостерігаю, піклуюся) -педагог-наставник, якого призначають  з числа досвідчених викладачів; у навчальний час ці педагоги викладають предмет за своєю спеціальністю, після занять ведуть виховну роботу з 5 - 10 або 15 студентами. Під їхнім  керівництвом студенти самостійно працюють над певними темами.

Особливо широко "тьюторіальну систему" застосовують в англійських педагогічних коледжах, а також в Оксфордському й  Кембриджському університетах, де вона виникла ще в XIV ст.

Тьюторське заняття - такий вид організації навчальної діяльності студентів, у якому процес учіння побудовано в основному на самостійній роботі студентів, а  процес викладання полягає у здійсненні контролю за рівнем виконаних завдань, а також у наданні проміжної  консультативної допомоги.

Ефективність  тьюторських занять у тому, що вони містять різні види навчальної роботи: письмове опитування, дискусію за змістом  опрацьованих джерел, аналіз ситуацій, розв'язок педагогічних задач, ділові ігри тощо.

Упровадження  кредитно-модульної системи навчання передбачає реорганізацію традиційної  схеми "навчальний семестр - навчальний рік - навчальний курс", раціональний поділ навчального матеріалу  дисципліни на модулі й перевірку  якості засвоєння теоретичного і  практичного матеріалу кожного  модуля, використання ширшої шкали  оцінювання знань, вирішальний вплив  суми балів, одержаних упродовж семестру, на підсумкову оцінку.

Кредитно-модульна організація навчання за своєю суттю  є гуманістичною. Вона базується  на засадах суб'єктно-суб'єктної, толерантної, партнерської педагогіки. Траєкторію свого навчання, індивідуальну програму своєї освіти визначає студент з  допомогою викладача-тьютора (опікуна). Навчання має рівномірно розподілений, рівномірно напружений характер упродовж усього терміну перебування студента у вищому навчальному закладі. І  найголовніше, ця система гарантує високу якість підготовки, а значить, убезпечує студента від професійної  непридатності після завершення навчання.

Модернізація  навчального процесу в руслі  вимог Болонської декларації передбачає значне збільшення обсягів самостійної  роботи студента (до 50 - 60 %), індивідуалізацію навчання, що, відповідно, потребує належного науково-методичного забезпечення навчального процесу, відповідної матеріальної бази, поліпшення фінансово-побутового стану студента.

Усі ці зміни  вимагають від науково-педагогічних працівників ВНЗ ґрунтовних знань, умінь і компетентності в організації  своєї діяльності на новій методичній і технологічній базі — кредитно-модульній  трансферній накопичувальній системі  навчання (ЕСТБ).

А. В. Фурман вважає, що суть модульного навчання в тому, що студент більш самостійно' або  повністю самостійно може працювати  із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка містить  цільовий план дій, банк інформації і  методичне керівництво з досягнення висунутих дидактичних цілей. Функції  педагога можуть коливатися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Взаємодія педагога та студента в навчальному процесі  відбувається на принципово новій основі: за допомогою модулів ті, хто навчається, усвідомлено й самостійно досягають  певного рівня попередньої підготовленості. Успішність модульного навчання залежить від дотримання паритетних взаємин  між педагогом і студентами.

Модульне навчання сприяє комплексному підходу до розгляду та розв'язання таких завдань:

■ формування змісту навчання, здатного гнучко реагувати  на конкретні умови навчання, потреби  практики;

■ стимулювання самостійності та відповідальності студентів;

■ реалізація творчого потенціалу педагога, звільнення його від рутинних обов'язків;

■ забезпечення індивідуалізації навчання щодо темпу, рівня допомоги та диференціації  змісту навчання;

■ здійснення якісного процесу навчання, унаслідок якого  досконало оволодівають знаннями, навичками  та вміннями всі студенти або переважна  їх більшість.

Модуль (лат. modulus - міра): і) назва, яку дають якомусь  особливо важливому коефіцієнту  чи величині; 2) система логарифмів; з) уніфікований вузол радіоелектронної апаратури; 4) умовна одиниця в архітектурі  та будівництві (зазвичай, розмір одного з елементів будівлі); 5) відокремлювана, відносно самостійна частина якоїсь системи, організації, пристрою тощо.

На думку А. М. Алексюка, "модуль - це відносно самостійна частина навчального процесу, яка  містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних  за значенням понять, законів, принципів".

Автори давали різні визначення дидактичного модуля. Отже, дидактичний модуль - це:

• одиниця змісту навчання, створена й дидактично опрацьована  для досягнення певного рівня  знань, умінь і навичок, в якій наявні засоби контролю на вході і  виході;

■ навчальний пакет (концептуальна одиниця навчального  матеріалу); засіб навчання (оскільки в ньому закладено зміст навчання, наочність тощо); метод навчання (передбачає певну систему дій  під час вивчення матеріалу);

■ логічна і  допустима частина роботи в межах  теоретичного виробничого навчання, професії або сфери трудової діяльності з чітко окресленими початком та завершенням, що її, як правило, не ділять на менші частини;

■ логічно завершена  частина теоретичних і практичних знань з навчальної дисципліни, адаптована до індивідуальних особливостей тих, хто  вчиться. У педагогіці модуль - функціональний вузол навчально-виховного процесу, довершений блок дидактично адаптованої  інформації. Навчальний модуль - цілісна  функціональна одиниця, що оптимізує  психосоціальний розвиток того, хто  вчиться, і того, хто навчає. Отже, навчальний модуль - змістовий модуль, сконструйований особливим чином. Він набуває процесуально-функціонального  втілення у наперед спроектованому модулі.

Кредитно-модульна система організації навчального  процесу — модель організації  навчального процесу, яка ґрунтується  на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредит (лат. сгедй - він вірить) - числова міра повного  навчального навантаження студента з конкретної дисципліни, яка становить 36 годин роботи студента самостійно і під керівництвом науково-педагогічного  працівника. Вона спонукає студентів  до вільного вибору навчальних дисциплін  та якісного їх засвоєння і є одним  з критеріїв порівняння навчальних систем вищих навчальних закладів. Час, наданий для підсумкового контролю, не входить у кредит.

Заліковий кредит є одиницею виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових  модулів або блоку змістових  модулів. Він становить кілька кредитів.

Змістовий модуль - система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному  навчальному об'єктові (частина залікового контролю).

Впровадження  КМСОНП (кредитно-модульної системи  організації навчального процесу) сприятиме розв'язанню важливих завдань  вищої освіти:

■ адаптація  ідей ЕСТБ (Європейська кредитно-трансферна накопичувальна система) до системи  вищої освіти України з метою  забезпечити мобільність студентів  у процесі навчання та гнучкість  підготовки фахівців з огляду на швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

■ забезпечення студентам можливості навчатися  за індивідуальною інваріантною частиною освітньо-професійної програми, сформованої  за вимогами замовників та побажаннями  студентів, що сприятиме їх саморозвитку та підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

■ стимулювання учасників навчального процесу  з метою досягнення; високої якості вищої освіти;

• унормування  порядку надання студенту можливості отримати професій кваліфікації відповідно до ринку праці.

Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися певних принципів. Розглянемо їх.

Принцип порівняльної трудомісткості кредитів, суть якого - у досягненні кожним студентом встановлених ЕСТБ норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

Принцип кредитності  полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням  студентів частини, які забезпечують: