Грошi як економiчна категорiя

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Жашківське Професійно-технічне училище №38 
 
 
 
 
 
 

Реферат

з предмету:

« Основи економіки підприємства»

на тему:

ГРОШІ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ 
 
 
 

                                                                         Виконала:

Учениця групи №1

Перевірила: Охота Л.І.    
 
 

Жашків  – 2011

Зміст

1. Суть  і функції грошей

2. Основні  концепції грошей

3. Грошовий  обіг і його закони

Висновок

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Суть і функції грошей

Розмаїття формулювання суті грошей свідчать про  багатогранність і невизначеність цього економічного засобу загальновизнаного  суспільством. Лише ця суспільна визначеність робить гроші дійсним платіжним  засобом.

Гроші - це товар товарів.

Гроші - це товар, який виконує  функцію загального еквіваленту.

Гроші - єдиний товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось.

Гроші - це засіб суспільного  виразу економічної  цінності благ.

Найбільш  повно суть грошей виявляється у  тих функціях, які  вони виконують.

Традиційно  визначають 5 функцій, виконуваних грошима:

1) міра  вартості;

2) засіб  обігу; 

3) засіб  нагромадження та утворення скарбів; 

4) засіб  платежу; 

5) світові  гроші.

Міра  вартості. Вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна - це вартість товару, виражена в грошах. Цю функцію гроші виконують ідеально, тобто в нашій умові (достатньо назвати ціну товару, щоб покупець або продавець зрозуміли, про що йдеться).

Поки  в обігу було золото, гроші мали власну вартість, яка була еталоном для виміру всіх інших вартостей. З виникненням паперових грошей (вперше такі гроші виникли в Китаї  в ХI ст. В Європі та Америці були запроваджені наприкінці XVII- у XVIIІ ст.) країни встановлювали золотий вміст  грошової одиниці, що називався масштабом  цін. У цей період паперові (номінальні) гроші були представниками золотих (реальних) грошей в обігу. В XVIIІ-ХІХ  ст. паперові гроші в основному  вільно в банках можна було обміняти на золоті монети, і саме цей обмін  називався тоді конвертованістю  грошей. У ході першої світової війни  національні грошові системи  більшості країн світу, що ґрунтувалися на вільному обміні паперових грошей на золото, зазнали краху, і відтоді  повною мірою відновити принцип  обмінюваності грошей на золото не вдавалося. Але країни продовжували декларувати масштаб цін своїх  валют і підтверджувати його золотовалютними  запасами. Після Другої світової війни  згідно Бретон-Вудської валютної угоди (1944 р.) золотий вміст долара був проголошений 35 дол. за 1 трійську унцію (31,103 г) тобто 0,888671 г. У 1961 р. масштаб цін радянського карбованця проголошується 0,987412 г. На початку 70-х рр. США двічі проводить девальвацію (зменшення золотого вмісту) долара. А на початку 1976 р. представники провідних західних країн підписують на Ямайці угоду, згідно якої відмовляються надалі встановлювати золотий вміст своїх валют. Відбулася неминуча, але ще досі мало усвідомлена подія - гроші розірвали зв'язок із золотом, світова економіка увійшла в епоху "паперових грошей", а золото знов стало звичайним товаром. Цю подію можна повною мірою тлумачити як завершення розвитку форм вартості: наприкінці ХХ ст. людство розпрощалося з "товарними грошима" і увійшло в період "знакових грошей".

Реалізацію  функції грошей міра вартості сьогодні ускладнює лише один фактор, але  дуже суттєвий - інфляція.

Друга функція грошей - засіб обігу - пов'язана з тим, що обіг товарів в умовах розвинутого товарного виробництва і обміну здійснюється за допомогою грошей за формулою Т-Г-Т (товар-гроші-товар). Оскільки у цій функції гроші постійно перебувають в русі, для її здійснення не потрібні повноцінні, реальні, тобто золоті гроші. Це одна з тих функцій, що спричинила появу паперових грошей.

Третя функція грошей - засіб нагромадження або утворення скарбів - пов'язана з випаданням грошей зі сфери обігу.

У період існування реальних грошей будь-яка  монета, не витрачена власником, автоматично  перетворювалася на скарб, який до того ж був повністю ліквідним, тобто  здатним у будь-який момент повернутися  в обіг, не втративши своєї цінності. Таким чином регулювалася в ті часи грошова маса в обігу. Паперові гроші не можуть перетворюватися  в такий безумовний скарб і  в такий спосіб регулювати грошовий обіг. Поява в обігу зайвих грошових знаків веде до інфляції. Тому сьогодні в більшості країн нагромаджують  гроші не у вигляді скарбу, а  в формі рахунків у банках, акцій  тощо. Тобто нагромаджуються вже  не гроші, а капітал. Здійснення цієї функції грошима суттєво обмежене.

Четверта  функція  грошей - засіб платежу - пов'язана з кредитом. В економічній діяльності виникає маса обставин, в яких момент купівлі не може збігатися з моментом сплати. В такому випадку продавець виступає як кредитор, а покупець - як боржник. Слід зазначити, що відносини кредиту виникають не лише під час купівлі товарів і послуг, але й в процесі купівлі робочої сили, при чому в даному випадку саме робітник кредитує підприємство або установу своєю працею. Саме здійснення цієї функції призвело до появи кредитних грошей (векселі, банкноти, платіжні доручення, чеки тощо). Тобто це також одна з тих функцій, з якою пов'язана поява паперових грошей.

Остання функція грошей - світові гроші. Для  ХІХ ст. твердження Маркса про те, що, виходячи на світовий ринок, гроші  скидають з себе національні мундири  і предстають у своїй первісній формі - у формі золотих злитків, було, безумовно, вірним. А в ХХ ст. цю роль все активніше починають відігравати національні валюти. З часів Ямайської валютної угоди конвертованість валюти - це вільний обмін по плаваючому курсу національної валюти на валюту іншої держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Основні концепції грошей

Гроші, як економічний інструмент, завжди привертали увагу не лише економічних  агентів, але й численних дослідників. Протягом існування грошей було сформульовано  ряд концепцій їх функціонування.

Одна  з них – раціоналістична – вважає гроші результатом згоди між людьми, які визнали необхідність спеціальних засобів обслуговування для мінового обороту. Вперше ця концепція була висунута Аристотелем у праці “Нікомахова етика”.

Різновидом  раціоналістичної концепції є державна теорія грошей німецького економіста Г. Кнаппа. Він називає гроші “продуктом правопорядку”, творінням державної влади, встановленим законом платіжним способом. На його думку, створені державою гроші, приймаються незалежно від їх металевого змісту і є умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою.

Раціоналістична концепція походження грошей була застосована  англійським економістом Л. Харрісом у праці “Грошова теорія”. Ця концепція заперечує товарну природу грошей, їх стихійне походження.

Представники  концепції еволюційного походження грошей вказують на товарну природу  грошей, стихійне виділення їх з  загальної маси товарів і на їх особливе місце в економіці. Всебічно ця концепція була обґрунтована в  роботах К. Маркса та його послідовників.

Металістична концепція грошей пов'язана з меркантилізмом і виникла в ХУІ ст. Прихильники цього погляду вважали, що золото і срібло мають природну властивість бути грошима, це їх вічна якість. З появою і розвитком паперових грошей це сприймається як своєрідний жарт історії. Перші здогадки цього напрямку припадають на часи Античності. В ХХ ст. цю концепцію згадав Дж.Кейнс.

Номіналістична  концепція грошей. Гроші - умовні розрахункові одиниці, номінальні знаки вартості, які самі вартості не мають, чисто логічна конструкція придумана людьми для спрощення обміну товарів. Довгий час ця концепція заперечувалася з позицій металістичної та трудової концепції походження і суті грошей, але в наш час все частіше в ній знаходять елементи істинності. В умовах сучасної форми вартості, гроші дійсно перетворюються з товару особливого роду в номінальну розрахункову одиницю.

Кількісна концепція грошей виникла у XVII- XVIIІ ст., до її формування доклав зусиль у ХIХ ст. Д.Рікардо. Сьогодні вона покладена в основу монетаристських досліджень Чикагської економічної школи на чолі з Мілтоном Фрідменом. Основна ідея цієї концепції: вартість грошей визначається їх кількістю. Тобто рівень цін товарів і купівельна спроможність грошей визначається кількістю грошей в обігу. В межах цієї концепції очевидні причини сучасної інфляції. В умовах інфляції паперових грошей вона добре пояснює причини зростання цін і втрату грошима їх вартості, тобто знецінення. Саме з цим напрямком економічних досліджень пов'язано формулювання "рівняння обміну", що розглядається в законах грошового обміну.

Товарна концепція грошей пов'язана з дослідженнями Д.Рікардо і К.Маркса. 
 
 
 
 
 
 

3. Грошовий обіг і його закони

Гроші виступають основним інструментом функціонування ринкової економіки. Вони виконують  свої функції у результаті безперервного  руху в сфері обігу. В обігу  гроші функціонують реально, як наявна цінність і тому повинні виступати  в певній формі, яка забезпечувала  б їм необхідну довіру з боку суб'єктів  ринку та необхідні зручності і вигоди останнім.

Грошовий  обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

У міру розвитку ринку, розширення і поглиблення  грошових відносин ускладнювалися вимоги з боку ринку до грошей. У відповідь  на це гроші змінювали свою форму.

Спочатку  грішми були найбільш ходові товари (худоба, сіль, риба, хутро, прикраси тощо). Згодом на роль грошей були висунуті метали, і  гроші набули форми зливків металів, яка мала величезні переваги перед  попередньою їх формою. Такі зливки одержали назву монети.

Монета  - зливок металу точно визначеної форми, ваги і проби, який є узаконеним засобом обігу. Монета виявилась найдосконалішою формою дійсних грошей. Найбільшого розвитку вона досягла в період золотого монометалізму, який проіснував у національному грошовому обігу до 30-х років ХХ ст., поступившись місцем нерозмінним на золото паперово-кредитним грошам. На золоті монети вільно обмінювались паперові і кредитні гроші, які знаходилися паралельно із золотими грішми в обігу.

У сучасній грошовій системі  функціонують паперові й кредитні гроші.

Паперові  гроші - це грошові знаки, які випускаються в обіг з метою заміни металевих грошей. Паперові гроші - знаки, символи цінності (вартості), що не мають власної вартості та наділені державною владою примусовим курсом обігу. Вони не мають золотого забезпечення, тому їх ще називають білетами державної скарбниці.

Кредитні  гроші - це неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником. Існують такі види кредитних грошей: вексель, банкнота, чек, кредитна картка, електронні гроші.

Вексель - це письмове боргове зобов'язання встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу після закінчення встановленого строку. Векселі бувають простими і переказними.