Фактори та темпи економічного зростання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра  макроекономіки

Реферат

з дисципліни: ”Макроекономіка”

Тема: «Фактори та темпи економічного зростання»

Виконав: студент
Байраківський А. Л.
І групи, ІІ курсу, спеціальності 6509/1

Перевірила: викладач
Соломенко С.М.
 

Київ 2010

ЗМІСТ

 1. Поняття та суть економічного зростання

 2. Темпи економічного зростання

 3. Фактори економічного зростання

 4. Значення економічного зростання

 Висновки

 Список використаної літератури

  1. Поняття та суть економічного зростання

 Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.

  Щодо теорії економічного зростання, то її основна проблема формулюєть ся так: "Яким чином можна збільшити обсяг виробничих потужностей або, іншими словами, що потрібно зробити для збільшення потенційного рівня ВВП?" У відповідності з цим, економічне зростання графічно можна передати двома способами:

1) зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції LRAS (мал. 14.1);

2) зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення АВ до положення CD (мал. 14.2).

Таким чином, процес економічного зростання відображає довгострокове зростання сукупної пропозиції, і саме цим воно відрізняється від корот­кострокових коливань випуску під впливом змін сукупного попиту.

 Збільшення кількості і якості ресурсів та вдосконалення технологій забезпечують можливість економічного зростання.

 Економічне зростання означає:

1) збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в абсолютних вимірниках за певний проміжок часу;

2) збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на душу населення;

3) збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на одного зайнятого.

 Використовуватися можуть всі три визначення. Так, наприклад, коли в центрі уваги перебувають проблеми військово-політичного потенціалу, то прийнятнішим вважається перший показник. Проте при порівнянні життєвого рівня населення в окремих країнах і регіонах безумовна перевага надається другому визначенню економічного зростання. Інколи вирізняють ще показ ник "зростання доходу в розрахунку на одного зайнятого", який відображає рівень і динаміку економічної активності населення. 

 На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.

 Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але зауважимо, що економічне зростання може відбутися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий.

 Отже, економічне зростання є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком, адже розвиток економіки створює передумови для збільшення обсягів виробництва на якісно новій основі. Можна сказати, що економічне зростання становить зміст розвитку, є його складовою частиною. Якщо економічне зростання відбиває суто кількісні зміни в економіці, то економічний розвиток – це якісне економічне зростання.

 Основним показником, що вимірює і економічне зростання, і економічний розвиток, є реальний ВВП. Однак, тільки кількісний вимір цього показника не дає можливості з’ясувати, чи відбувається економічне зростання, чи – економічний розвиток.

 Крім реального ВВП для вимірювання економічного зростання і економічного розвитку прийнятним є і показник реального ВВП на душу населення.

 Переважно економічне зростання розглядають та користуються як суттєвою складовою економічного розвитку.

 Кінцева мета економічного зростання – збільшення споживання.

 Економічне зростання класифікують за темпами і за типами.

 За темпами розрізняють високі і низькі. Світовий досвід свідчить, що нормальними темпами економічного зростання є річні темпи на рівні 3-5%.

 Класифікація за типами розрізняє екстенсивне (збільшення обсягів виробництва досягається за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється) та інтенсивне (приріст виробництва забезпечується за рахунок застосування більш досконалих факторів виробництва, тобто за рахунок підвищення їхньої продуктивності) економічне зростання.

 У дійсності важко розмежувати один тип економічного зростання від іншого. В реальному процесі розширеного відтворення вони співіснують, поєднуються. Тому можна говорити про переважно інтенсивний тип або екстенсивний тип.

 2. Темпи економічного зростання

 Економічний ріст - це збільшення потенційного ВВП, або випуску країни.

 З цим тісно пов'язане поняття темпів росту випуску на душу населення. Даний показник визначає темпи підвищення рівня життя в країні.

 Економісти зазвичай вимірюють темпи зростання випуску країни або випуску на душу населення за 10-річні або 20-річні періоди, що дозволяє абстрагуватися від тимчасових підйомів та спадів, пов'язаних з бумом чи рецесією, і дає більш чітку картину довгострокової тенденції.

 Необхідно зрозуміти, яким чином визначається економічне зростання і в чому полягає його значення.

 Теорія економічного зростання. Припускається, що при фіксованому об'ємі ресурсів економіка здатна забезпечити певний рівень ВНП в умовах повної зайнятості. Основна проблема теорії економічного зростання полягає у вирішенні того, яким чином можна збільшити об'єм виробничих потужностей або ВНП в умовах повної зайнятості.

 Вираховування ВНП. Економічне зростання вимірюється річними темпами росту в %. Наприклад, якщо реальний ВНП складав 200 млрд. дол. У минулому році та 210 млрд. дол. в цьому, можна розрахувати темпи зростання, віднімаючи від величини реального ВНП цього року величину минулорічного реального ВНП та співвіднести різницю з величиною реального ВНП за минулий рік. У даному випадку темпи зростання становлять (210 млрд. дол. - 200 млрд. дол..)/200 млрд. дол. = 5%.

 3. Фактори економічного зростання

 Економічний ріст будь-якої країни визначається шістьома основними факторами, чотири з яких пов'язані з фізичною здатністю економіки до зростання. Це наступні фактори:

  кількість і якість природних ресурсів;

  кількість і якість трудових ресурсів;

  об'єм загального капіталу

  технологія

 Всі ці фактори об'єднуються під назвою факторів пропозиції. Саме вони роблять зростання фізично можливим.

 Проте зростання також залежить від факторів попиту. Для того, щоб реалізувати зростаючий економічний потенціал економіка країни повинна забезпечити повне використання об'єму ресурсів, який розширюється. Для цього потрібно підвищити рівень сукупних витрат.

 Ще одними факторами впливу на економічне зростання є фактори розподілення. Для найбільш ефективної реалізації зростаючого економічного потенціалу повинно бути забезпечене не тільки повне залучення ресурсів в економічний обіг, але й найбільш ефективна їх утилізація. Здатність для нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції; необхідне також реальне застосування зростаючого об'єму ресурсів і їх розподілення таким чином, щоб отримати максимальну кількість корисної продукції.

 Слід відмітити, що фактори пропозиції і попиту, які впливають на економічне зростання, взаємопов'язані. Наприклад, безробіття зазвичай уповільнює темпи накопичення капіталу, а також зростання розходів на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та капіталовкладень можуть стати основною причиною безробіття.

 Загальне уявлення про взаємодію всіх цих факторів може дати крива виробничих можливостей, яка в найкращий спосіб відображає максимальну кількість варіантів різноманітної продукції, яка може бути вироблена при даній кількості та якості природних, трудових ресурсів та основного капіталу на основі даного технологічного потенціалу. Посилення позитивного впливу будь-якого з факторів пропозиції спричиняє зміщення кривої виробничих можливостей вправо.

 Але можливість економіки повністю реалізувати свій виробничий потенціал обмежується факторами попиту і пропозиції. Тобто крива реальної економічної діяльності буде знаходитися всередині площі, обмеженої кривою виробничих можливостей. Це означає, що приріст виробничого потенціалу реалізується тільки якщо:

 -сукупні розходи збільшуються в ступені, достатньому для підтримання повної зайнятості;

 -додаткові ресурси ефективно використовуються, з тим щоб забезпечити максимально можливе збільшення випуску продукції.

 Збільшення реального продукту і доходу може здійснюватись двома основними способами:

 - Шляхом залучення більшого об'єму ресурсів;

 - Шляхом більш виробничого їх використання.

 Величина трудовитрат залежить від кількості зайнятих та від тривалості середнього робочого тижня. У свою чергу, кількість зайнятих залежить від кількості населення в працездатному віці та рівня залученості робочої сили у виробництво, тобто від долі працездатного населення, яке реально зайняте виробництвом.

 Виробність праці збільшується з (1) покращенням здоров'я, професійної підготовки, освіти та підвищення зацікавленості; (2) з ростом забезпеченості машинами та обладнанням, а також природними ресурсами; (3) при кращій організації та управлінням виробництвом; (4) при переміщенні робочої сили з менш в більш ефективні галузі.

 Людські ресурси. Одним з найбільш важливих елементів економічного зростання вважається якість робочої сили - навички, знання та дисциплінованість робітників. Матеріальні блага можна експлуатувати при наявності кваліфікованих та добре підготовлених робітників. Підвищення грамотності, покращення здоров'я та дисципліни, а з нещодавна і вміння працювати з комп'ютером значно збільшує виробність труда.

 Природні ресурси. Другим важливим фактором виробництва є природні ресурси - піхотні землі, нафта та газ, ліси, вода та корисні копалини.

 В сучасному світі володіння природними ресурсами не визначає успіху країни (Японія, зосередившись на тих секторах, виробництво в яких залежить скоріше від труда і капіталу, ніж від дарів природи, досягла процвітання).

 Капітал. Гарні трудові ресурси підтримані капіталом діють набагато ефективніше.

 Країни з високими темпами росту, як правило, роблять значні інвестиції в нові капітальні блага - країни, які найбільш швидко зростають, інвестують від 10% до 20% свого доходу.

 Багато інвестицій робиться тільки державою і створюють умови для успішного розвитку приватного сектора. Такі інвестиції називаються суспільним накладним капіталом і представляють собою крупномасштабні проекти , які розчищають шлях для виробництва і торгівлі (будівництво доріг, іригаційних систем, гідроспоруд та заходи в області охорони здоров'я).

 Технічний прогрес та інновація. Ще одним фактором, який зумовлює економічне зростання є технологія. Технічний прогрес - зміни у виробничих процесах або впровадженні нових продуктів, в результаті яких при тих же самих витратах факторів можна отримати більший і кращій об'єм випуску. Прикладом можуть слугувати такі винаходи як паровий двигун, виробництво електроенергії, електролампа, двигун внутрішнього згоряння, багатомісний літак, телефон, радіо, фонограф, літак та телебачення.

 Технічний прогрес - це неперервний процес малих та великих покращень. В більшості випадків технічний прогрес відбувається непомітно у вигляді невеликих змін, які підвищують якість продуктів або об'єм випуску. Це не просто механічна процедура знаходження кращих, порівняно з попередніми, продуктів та процесів. Швидкий прогрес потребує заохочення підприємницького духу.

Табл.№1 Фактори економічного зростання

  4. Значення економічного зростання

 Економічне зростання розглядається в усьому світі як важлива економічна мета, бо збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя. Ріст реального продукту означає збільшення матеріального достатку.

 Зростаюча економіка має більшу здатність задовольняти нові потреби та розв'язувати соціально-економічні проблеми як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

 Економічне зростання полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів.

 Знімаючи економічні перешкоди , які породжуються обмеженістю об'ємів виробництва, економічне зростання дозволяє суспільству більш повно реалізувати поставлену економічну мету та здійснювати нові широкомасштабні програми.