Антимонопольний комітет України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Завдання, компетенція та повноваження

ПЛАН  РЕФЕРАТУ 

на тему

«Антимонопольний  комітет України як центральний  орган виконавчої влади із спеціальним  статусом. Завдання, компетенція та повноваження» 
 
 

ЗМІСТ 

Вступ…………………………………………………………………………... 2

1. Історія створення Антимонопольного комітету України………………. 3
2. Джерела правового регулювання у сфері конкуренції…………….…..... 5
3. Захист від недобросовісної конкуренції………………………………… 6

Висновки………………………………………………………………………. 9

Перелік використаної літератури……………………………………………. 10

 

Вступ

 

     Конкурента  політика є складовою загальної економічної політики України і спрямована на захист та розвиток конкуренції. Вона складається з політики, що захищає та сприяє розвиткові конкуренції, та політики, що регулює діяльність суб’єктів, які займають монопольне становище на ринку.

     Історичний  досвід свідчить, що за умов конкуренції, тобто змагання підприємців між  собою, найбільшого успіху досягають  ті з них, хто пропонує споживачеві  найкращі товари, роботи та послуги  за найнижчими цінами. Наявність конкуренції  на ринку стимулює виробництво тих товарів, які потрібні споживачам, сприяє зниженню собівартості товарів, відтак спонукає підприємців підвищувати ефективність виробництва, рухає науково-технічний прогрес.

     Одними  з найважливіших конституційних принципів забезпечення свободи  підприємницької діяльності в Україні є державний захист конкуренції, а також недопущення зловживань монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції.

     Інструментом  реалізації зазначених принципів є  сукупність правових норм, які визначають засади захисту економічної конкуренції в Україні. Вони встановлюють загальні правила здійснення конкурентної боротьби на рику, що є обов’язковими для виконання усіма суб’єктами господарювання.

     Законодавство про захист економічної конкуренції є невід’ємною частиною механізму, що забезпечує вплив держави на економічні процеси у будь-якій сучасній моделі ринкової економіки. Його основне завдання – захист і підтримка максимально високого рівня конкурентних відносин, завдяки яким і може бути, в кінцевому підсумку, забезпечено сталий розвиток економіки України.

 

1. Історія створення  Антимонопольного  комітету України

 

     Офiцiйною датою народження Антимонопольного комiтету вважається 26 листопада 1993 року - день ухвалення Закону України «Про Антимонопольний комiтет України». Призначення у груднi того ж року державних уповноважених Комiтету започаткувало його повномасштабну дiяльнiсть як колегiального органу.

     1994-1995 рр. пiшли на формування територiальних  вiддiлень Комiтету. Вiн набирав обертiв поступово. Якщо 1994 року було виявлено лише 174 порушення антимонопольного законодавства, впродовж семи рокiв iснування Комiтету - пiвтори тисячi порушень, то на сьогоднi Комiтет вже виявив i припинив бiльше 13 тисяч порушень законодавства. Щороку Комітет виявляє більше 2000 порушень.

     Першим  головою Антимонопольного комітету України впродовж перших 8 років  його діяльності був Олександр Завада.

     21 червня 2001 року за погодженням  з Верховною Радою Указом Президента  на посаду Голови АМКУ був  призначений Олексiй Костусєв - досвiдчений керiвник, економiст-професiонал, вiдомий полiтик, який прийшов у Комiтет з посади голови галузевого комiтету Верховної Ради України з питань економiчної полiтики.

     З того часу за Комiтетом було посилено дiяльнiсть на соцiально значимих ринках з метою забезпечення реального захисту прав та iнтересiв людей. Ця принципова орiєнтацiя на потреби i проблеми соцiального характеру визначила полiтику Комiтету останнiх рокiв.

     З моменту прийняття перших актів  антимонопольного законодавства в нашій державі відбулися помітні зміни. Сьогодні у роботі Антимонопольного комітету наголос переноситься з подолання та обмеження монополізму на захист добросовісної конкуренції. 

Витяг із Закону України  "Про Антимонопольний комiтет України":

     Стаття 1. Антимонопольний комiтет України

     Антимонопольний комітет України є державним  органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції  у підприємницькій діяльності.

     Стаття 2. Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Антимонопольний комітет України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність.

     Антимонопольний комiтет України пiдконтрольний Президенту України та пiдзвiтний Верховнiй Радi України.

     Антимонопольний комiтет України щорiчно подає  Верховнiй Радi України звiт про  свою дiяльнiсть.

     Стаття 3. Завдання Антимонопольного комiтету України

     Основним  завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

• здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
• контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
• сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
• методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції.

 

2. Джерела правового  регулювання у  сфері конкуренції

 

     Економічна  конкуренція в Україні стала  реальністю. І тепер головне завдання Антимонопольного комітету - не формальне усунення монополізму, а створення ефективного конкурентного середовища. Середовища, здатного забезпечити стабільне економічне зростання і підвищення життєвого рівня наших людей.

     Серцевиною  нормативної бази в роботі АМКУ є  Закон України «Про захист економічної конкуренції». Він набрав чинності 2 березня 2002 року. Новий закон врахував і попередній досвід роботи Комітету, і досягнення світової правової думки, одним словом - теорію та практику.

     З одного боку - Закон обмежив втручання  держави в економічні процеси, з іншого - створив принципово нові механізми захисту конкуренції, посиливши відповідальність за порушення законодавства. Це відкрило широкі можливості для співпраці з суб’єктами господарювання.

     Добросовісне  економічне суперництво розглядається як одна з головних цінностей демократичного суспільства, що забезпечує загальне процвітання.

     Антимонопольний комітет - це не лише орган, який карає  правопорушників у сфері конкуренції. Перш за все − він партнер підприємців, які дотримуються чесних звичаїв у своїй діяльності, партнер простих людей, які дуже часто потребують допомоги, залишившись сам-на-сам зі свавіллям монополістів.

     6 січня 2004 року набув чинності  Закон України «Про внесення  змін до деяких законів України  з питань захисту економічної конкуренції», який було прийнято Верховною Радою України 20 листопада 2003 року. Закон визначив Антимонопольний комітет України як «орган державної влади зі спеціальним статусом» та розкрив особливості цього статусу.

     Відповідно  до законодавчих змін, тепер Антимонопольний комітет буде брати участь не тільки в реалізації, але і в формуванні конкурентної політики держави. Серед інших важливих новацій - функція контролю за регулюванням цін на товари і послуги природних монополій. Чітко конкретизовано і повноваження Комітету при отриманні від підприємців необхідної конфіденційної інформації.

     Цей Закон відкриває перед Комітетом ширші горизонти в сфері захисту економічної конкуренції і дає більші можливості для контролю за ціновою стабільністю на соціально важливих ринках.

3. Захист від недобросовісної конкуренції

 

     Аналізуючи  складні перипетії розвитку України в останні роки, так чи інакше Комітет підходить до запитання: а чого, власне кажучи, прагнуть наші люди, чого вони вимагають від своєї держави? Не буде помилкою стверджувати, що українець чекає від своєї держави надійного захисту від несподіванок ринку та зловживань монополістів.

     Антимонопольний комітет під час негативних проявів  на ринках завжди розглядав захист інтересів співгромадян як своє пріоритетне завдання.

     Необхідно зазначити, що головне для АМКУ - не кількість перевірених підприємств  чи суми накладених штрафів, головне - досягнення результату, забезпечення захисту громадян. Нерідко найбільш ефективним засобом розв'язання проблем виявляються не санкції, а відвертий діалог з бізнесом. Скажімо, пошуку шляхів вирішення гострих проблем, що склалися навесні в металургійному комплексі, сприяла нарада за участю основних виробників вугілля, коксу і металу. Стабілізувати становище на ринку нафтопродуктів за складних умов початку осені 2004 року, коли світова ціна на нафту сягала рекордних позначок, значною мірою допомогла нарада з провідними нафтовими компаніями, які діють в Україні.

     Підсумком більше ніж десятиріччя реформ стало  те, що все більше і більше громадян пов’язують своє життя з підприємницькою  діяльністю. Підприємці чекають від  держави чітких, прозорих і стабільних "правил гри", рівних умов конкуренції, захисту з боку держави від свавілля окремих урядовців.

     Дії Антимонопольного комітету за суттю  своєї діяльності спрямовані на підтримку  підприємництва. Але підприємництва чесного. Неправильним було б ідеалізувати всіх наших бізнесменів. Півтора десятиріччя легальної підприємницької діяльності після понад як сімдесяти років заборон - строк недостатній для формування стійких традицій добросовісного підприємництва. Та й у країнах, де ринкова економіка безперервно функціонує століттями, випадки недобросовісної конкуренції трапляються досить часто. Громадяни, підприємці і споживачі мають право вимагати від держави захисту від недобросовісної конкуренції.

     Органами  Антимонопольного комітету щороку розглядається кілька десятків справ про недобросовісну конкуренцію. За 11 місяців 2004 року їх розглянуто близько 50.

     Здебільшого, це спроби незаконного використання чужої ділової репутації, досягнення неправомірних переваг у конкуренції. Наприклад, підрозділ "Української пожежно-страхової компанії" поширював безпідставну інформацію про буцімто банкрутство НАСК "Оранта" з тим, щоб переманити до себе клієнтів конкурента. Одна з київських туристичних фірм без будь-яких підстав використовувала у своїй назві найменування всесвітньо відомої нідерландської авіакомпанії KLM. Припинення таких порушень не лише захищає інтереси вітчизняних підприємців і споживачів, але й сприяє утвердженню в світі репутації України як держави, в якій поважають торговельні та інші чесні звичаї у підприємницькій діяльності.

     Добросовісна  конкуренція є однією з головних цінностей, більше того - однією з визначальних підвалин демократичного суспільства.

     Попри всі складнощі конкуренція стає правилом в економіці України. Дані проведених досліджень свідчать: якщо в 1999 році 15 відсотків опитаних керівників підприємств різних галузей вважали, що не зазнають конкуренції або зазнають лише слабкої конкуренції, то у 2004 році частка таких відповідей скоротилася до 7 відсотків, у той же час 47 відсотків опитаних відповіли, що їхні підприємства відчувають значну конкуренцію.

     Розуміння економічної конкуренції як непересічної цінності є одним із об'єднуючих демократичне суспільство начал. При  всьому розмаїтті політичного спектра  в нашій державі, в ньому немає  скільки-небудь впливових сил, які б відкрито заперечували необхідність захисту, підтримки та розвитку економічної конкуренції. Єдність українського суспільства в цьому має і повинна стати однією з реальних підвалин його консолідації.