Антимонопольна політика в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 00:40, реферат

Краткое описание

Розвиток сучасної України неможливий без вільного підприємництва, вільної конкуренції й вільної торгівлі, для державного захисту яких і створення необхідних для цього інститутів присвячена антимонопольна діяльність держави. У країнах з нерозвинутою ринковою економікою вирішуються специфічні антимонопольні завдання й проводиться постійне зіставлення її цілей з реаліями господарського життя. У міру придбання економічною системою ринкових рис змінюються концепція захисту конкуренції й характер антимонопольного впливу на економіку. У динамічному процесі взаємин суспільства – конкуренції та суспільства – монополії формуються концептуальні основи антимонопольної діяльності.

Содержание работы

Вступ 3
1. Монополії. Види монополій 4
2. Суть та значення антимонопольної політики 11
3. Шляхи формування антимонопольної політики в Україні 13
3.1. Застосування іноземного досвіду у формуванні антимонопольної політики України 21
4. Антимонопольний комітет України 23
4.1. Діяльність АМКУ щодо виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції 24
Висновки 28

Содержимое работы - 1 файл

РЕФЕРАТ. Антимонопольна політика в україні.docx

— 90.22 Кб (Скачать файл)
-align:justify">4) безпосереднє  або опосередковане придбання,  набуття у власність іншим  способом чи одержання в управління  часток (акцій, паїв), що забезпечує  досягнення чи перевищення 25 або  50 відсотків голосів у вищому  органі управління відповідного  суб'єкта господарювання.

АМКУ  здійснює контроль за концентрацією, надає  дозвіл на злиття, спільне створення, набуття контролю, придбання акцій  тощо.

 

Висновки

 

Процес монополізації економіки має як позитивні так і негативні наслідки, проте ніхто не заперечує, що недоліків у монополії значно більше, і перший з них – практика встановлення монопольних цін, такі ціни створюють додаткові прибутки монополістам, а покупці змушені купувати товари за цінами вищими, ніж за умов конкурентного ринку. Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава змушена проводити антимонопольну політику, до складу якої входить видання актів, законів, обмеження сфер впливу монополістичних об’єднань. Основними обов’язками держави у її діяльності щодо проведення антимонопольної політики є створення антимонопольного законодавства, яке б регулювало діяльність вже існуючих монополій, а також прийняття законів, які б не допускали антиконкурентних дій, а також передбачали відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Органом, який має забезпечувати нагляд за дотриманням антимонопольного законодавства в Україні є Антимонопольний комітет України. Завданнями цього комітету є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захист законних інтересів підприємств та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень антимонопольного законодавства, накладання стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своїх повноважень, сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.

Комітет бере участь в укладанні міждержавних угод, розробці та реалізації міжнародних  проектів і програм, а також співпрацює ж державними органами і неурядовими  організаціями інших держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до його компетенції.

Дослідження результатів антимонопольного регулювання  дозволило визначити суттєвий рівень монополізації національної економіки, який стримує збільшення рівня конкуренції. Загальні обсяги перевірок та розглянутих  заяв у 2009 р. зросли, що позитивно вплинуло на обсяг накладених штрафів і  пені.

Для досягнення ще більш високих результатів  щодо формування конкурентного ринку  в Україні сприятиме: прискорення  темпів розвитку малого бізнесу; забезпечення контролю за дотриманням вимог антимонопольного законодавства; виявлення та припинення порушень законодавства; виявлення  антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання; підвищення ефективності контролю за концентрацією та узгодженими діями суб’єктів господарювання; забезпечення формування проконкурентної свідомості в українському суспільстві, адвокатування конкуренції.

 

 

Список використаних джерел:

 

  1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевич. – 6-те вид., перероб. і доп. – К.:Знання-Прес,2007.
  2. Дахно І.І. Антимонопольне право. Курс лекцій – К.: Четверта хвиля, 1998.
  3. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. №3659-ХІІ
  4. Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7.06.1996р. №236/96-ВР
  5. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001р. №2210-ІІІ
  6. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.1992р. №2132-ХІІ
  7. Закон України “Про природні монополії” від 20.04.2000р. №1682-ІІІ
  8. Карагодова О.О.Мікроекономіка. -К.: Четверта хвиля, 1998.
  9. Костусєв О.О. Конкурентна політика в Україні. – К.: КНЕУ, 2004. – 314 с.
  10. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Державне регулювання природних монополій в Україні // Економіка. Фінанси. Право, 2001. №5.
  11. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Практика господарювання та необхідність державного регулювання природних монополій в українській економіці //  Економіка. Фінанси. Право, 2001. №8.
  12. Самуельсон Поль. Економіка.-Львів: Світ, 1993.
  13. Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право. Курс лекцій. – К.: УФІМБ, 1999.
  14. Річний звіт Антимонопольного комітету України за 2009 рік [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/ publish/article?art_id=178067&cat_id=161760

Информация о работе Антимонопольна політика в Україні