Аналіз залежності між розвитком економіки та викидами шкідливих речовин в атмосферу

Міністерство  освіти і науки України

Хмельницький  національний університет 
 
 

Кафедра міжнародних

економічних зв’язків 
 
 

Реферат

 з  курсу  « Економіка регіонів» на тему

« Аналіз залежності між розвитком економіки  та викидами

шкідливих речовин в атмосферу» 
 
 

Виконала:ст.гр.МЕВ07-2

Дацюк А. В.

Перевірила: ст. викл.

Скиба Г. В. 
 
 
 

Хмельницький, 2010

План

Вступ

1. Рівень порушення екологічної рівноваги на даному етапі розвитку людства.
2. Оцінка шкідливого впливу галузей промисловості економіки на загальний фон екології:
3. Шляхи подолання кризових явищ в екології і попередження виникнення нових.

Висновки

Використана література

 

Вступ

     Розвиток  людського суспільства завжди відбувався і відбувається в тісній взаємодії  з природою. Взаємодіючи з природою, людина завжди прагнула поліпшити свій добробут, зробити життя більш комфортним і матеріально забезпеченим. Це обумовило збільшення виробництва необхідної продукції промисловості та сільського господарства і спричинило необмежене використання різноманітних природних ресурсів. Виробництво продукції, як відомо, пов’язане з утворенням відходів, які, потрапляючи в навколишнє природне середовище, забруднюють його.

     Не  є таємницею те, що інтенсифікація впливу господарської діяльності на навколишнє середовище в світі призвела до різкого якісного погіршення  його стану, що надзвичайно загострило проблему узгодженості соціально –  економічних та екологічних цілей  розвитку суспільства. Необхідність посилення  їх вивчення визначається кількома факторами. По – перше, різко зростає мінімальний  вплив екологічних факторів на господарську діяльність, збільшуючи масштаби економічної шкоди у сфері відтворення. По – друге, забруднення навколишнього природного середовища і зниження якості кінцевої продукції з точки зору її екологічності та безпеки збільшує затрати на подолання негативних наслідків цих процесів.

     Актуальність  даної теми полягає в тому, що, оскільки, технологічний прогрес з економічним зростанням чи без нього супроводжуватиме людину завжди, то проблема відтворення, котра включає в себе не лише відтворення економічного потенціалу, але й екологічного – природних ресурсів та нормативної якості навколишнього середовища, набирає обертів і масштабності. На сучасному етапі свого розвитку людство створило настільки розвинуті технології, що має змогу забирати ще більшу частку в енергетичному бюджеті природи, послаблюючи таким чином її стійкість. З цією проблемою стикається кожна пересічна людина на планеті. Саме тому потрібно ставити питання про пом’якшення наслідків людської діяльності на планеті Земля на міжнародний рівень і надати йому чільне місце серед найактуальніших глобальних проблем людства.

     Предметом дослідження є залежність між розвитком економіки і викидами шкідливих речовин в атмосферу, їх зв'язок і сталість цього зв’язку, методи врегулювання даної проблеми,

     Об’єктом даного наукового дослідження є ступінь залежності стану навколишнього середовища і стану екології в цілому від економічного прогресу,  економічні фактори, які впливають на якісний стан навколишнього середовища, шляхи подолання даної проблеми і планування  та розробка програм  для попередження погіршення  екологічної ситуації  в майбутньому.

     Метою наукової роботи є аналіз залежності між розвитком економіки і станом навколишнього середовища, обґрунтування теоретичних положень і розробка шляхів удосконалення механізму управління природокористуванням на базі екологічної економіки.

     Для досягнення вказаної мети були поставлені та вирішені такі теоретичні, методологічні  та практичні завдання:

• визначити рівень забруднення повітря на даному етапі розвитку людства;
• проаналізувати вплив деяких галузей економіки на стан атмосфери;
• зобразити шкідливий вплив економічної діяльності людей на атмосферу в кількісному вимірі;
• проаналізувати закордонний досвід регулювання шкідливого впливу економіки на екологію;
• сформулювати основні шляхи покращення екологічної ситуації в Україні.

      

 

1. Рівень  порушення екологічної рівноваги  на даному етапі розвитку людства.

     Діалектика  взаємодії суспільства і природи  має історичний характер, і полягає  в тому, що людство – складова природи, яка разом з тим протистоїть  їй як сила, що її перетворює.

     На  ранній стадії розвитку люди перебували з навколишнім середовищем у  стані безпосередньої і тісної єдності. Первісна людина являла собою звичайного всеїдного споживача природних  систем. Займаючись збиранням і полюванням вона створювала недовговічні невеликі поселення, часом перекочовувала в  пошуках ділянок з більш багатою  рослинністю чи іншими різновидами  їжі. У цей час впив людини на навколишнє середовище був незначний. Ще 1,5 млн  років тому тривалість життя людини не перевищувала 20 років, а чисельність  усієї її популяції становила  близько 500 тис. осіб. Не відбувалося  істотного впливу на навколишнє середовище, оскільки рівень розвитку продуктивних сил був надзвичайно малим.

     Вченими було доведено, що в незайманих людиною  природних комплексах вища продуктивність, ніж у екосистем, штучно ними створених. Але саме руйнівний вплив людини на навколишнє середовище стимулював розвиток цивілізації – у пошуках  нових ресурсів людство поступово  переходило від господарства, що привласнює, до такого, що виробляє. Створене примітивними засобами нове природне середовище надзвичайно вразливе, швидко виснажує грунт і не життєздатне у звичайних умовах. Тому вже навіть освоювані первісною людиною ділянки землі зрештою ставали непридатними для оброблення, і люди змушені були шукати нові території. Слідами тих екологічних катастроф стародавності планета покрита дотепер: це споконвічні степи і пустелі.

     Одна  з найтяжчих екологічних криз мала місце вже на початку неоліту. Навчившись добре полювати на тварин, люди своїми діями призвели до зникнення багатьох їх видів. Результатом стала соціально–екологічна криза -  значне скорочення населення планети ( не було засобів існування). Тим самим екологічна ніша істотно розширилась, чому вирішальною мірою сприяла аграрно-реміснича революція, яка привела до виникнення нових, вдосконалених знарядь праці, що дали змогу значно посилити вплив людини на навколишнє середовище. Тепер людина почала активно і цілеспрямовано втручатися у природні процеси, перебудовувати природні біохімічні цикли.

     Процеси одомашнення тварин, перехід від  полювання до сільського господарства, до осілого способу життя означали, що господарство з мисливсько- збиральницького  перетворилось у виробниче. Розвиток землеробства і скотарства призвів  до значного перетворення ландшафту. На даний момент з’являється все більше даних про те, що стародавні цивілізації гинули не тільки від вторгнень, але і від власних екологічних труднощів, з якими не могли впоратися.

     Погіршення  екологічної ситуації в наш час  стало особливо помітним з 60-х років  ХХ ст. Саме тоді почали з’являтися повідомлення про наслідки застосування пестицидів, різке збільшення викидів в атмосферу і гідросферу, не засвоюваних природою антропогенних відходів, про дефіцит матеріальних та енергетичних ресурсів.

     Нині  у людства дві найважливіші проблеми: імовірність ядерної війни і  екологічні катастрофи. Дане порівняння надзвичайно точно пояснює чим  може загрожувати людству байдужість і експлуатаційний характер співпраці  з природою – знищенням життя  на Землі.

     Особливістю нашого часу є інтенсивний і глобальний вплив людини на навколишнє середовище, що супроводжується глобальними  негативними наслідками. Протиріччя між людиною і природою здатні загострюватись через те, що немає  межі зростанню матеріальних потреб людини, у той час як здатність  природного середовища задовольнити їх – обмежена. У сучасній цивілізації  діє хижацька мораль «суспільства споживання» [1, 15 - 20].

     Становлення і розвиток людського суспільства  супроводжувалися регіональними і  локальними екологічними кризами.  Зараз можна з впевненістю  сказати, що проблема забруднення природного середовища стає гострою як наслідок зростання обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, так і у зв’язку з якісними змінами виробництва під впливом науково – технічного прогресу. Слід також зазначити, що тільки 1-2% використовуваного природного ресурсу залишається в кінцевому продукті, а більшість іде у відходи, що не засвоюються природою. Відходи виробничої діяльності все більше забруднюють літосферу, гідросферу і атмосферу Землі. Адаптаційні механізми біосфери не можуть впоратися з нейтралізацією значної кількості шкідливих речовин, і природні екосистеми починають руйнуватися [1, ст.58]. 

     2. Аналіз показників викидів шкідливих  речовин в атмосферу по областях

     Для проведення детальної оцінки взаємодії розвитку економіки та викидів шкідливих речовин в атмосферу потрібно звернутися до табличних даних, що наведені нижче.

     Таблиця 2.1

     Об’єми  викидів шкідливих речовин в  атмосферу в Україні в 2007 році, тис. т.[3].

Продовження Таблиці 2.1

 

     В таблиці 2.1 зображено показники кількості  викидів шкідливих речовин в  атмосферу в 2007 році. З відси видно, що станом на 2007 рік в Україні  налічувалось вісім областей плюс м. Севастополь, розмір шкоди, яку вони завдали екології країни найнезначніший. Викиди шкідливих речовин цих областей коливаються від 20,4 до 86,6 тис. т. Сюди можна віднести Волинську, Рівненську, Житомирську, Тернопільську, Чернівецьку, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську області.