Теорія економічного аналізу

Варіант№3

Завдання  №4.

Характеристика  методів економічного аналізу:балансового,статистичного,економіко-математичного.

Балансовий метод.

Балансовий метод  набув поширення як науковий у  бухгалтерському обліку.Потім його поступово стали застосовувати  в інших науках.Наприклад,у колишньому СРСР балансовий метод був головним у плануванні.

Використання  балансового методу ґрунтується  на обмеженості,кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв`язках між окремими елементами сукупності,які у зв`язку з цим виникають.

У просеці аналізу  в цьому курсі вивчають баланс товарної продукції,усілякі баланси  окремих відхилень,узгодженість дії  факторів.Проте особливо часто застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу.Цим методом можна визначити величину останнього фактора,якщо вже відомий сумарний вплив усіх інших факторів, крім нього, і загальна зміна результативного показника.Сальдовий метод дуже доречно використовувати там,де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора технічно складний або незручний з інших міркувань(наприклад,занадто трудомісткий).

Проте слід дуже обережно користуватись цим методом,оскільки будь-який прорахунок на попередніх етапах призводить автоматично до помилки  на останній стадії розрахунку.До речі,ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс показників або факторів.

Статистичні методи.

Серед статистичних методів,що використовуються в аналізі,чільне місце посідає табличний метод.

Таблиці служать  накопиченню,опрацюванню і зберіганню цифрової інформації.Форму таблиць  і їхній майбутній зміст слід передбачити заздалегідь,тобто до початку аналізу явищ.Від усіх інших таблиць аналітична,як правило,відрізняється  відносно нескладною будовою,компактністюі  наочністю.Вона повинна мати не лише основну,а й додаткову для порівняння інформацію(планові і середні показники,дані за минулі періоди),а також проміжні підсумки,відхилення,відсотки.

У процесі збору  цифрової інформації та заповнення таблиць  виникає низка технічних складностей,якщо її занадто багато.З метою забезпечення компактності таблиць вихідну інформацію:

1)спрощують чи  закруглюють(до тисяч,мільйонів  та ін.);

2)скорочують  або частково відкидають другорядні  дані;

3)об`єднають  у групи,проміжні підсумкові показники,передають  через середні показники;

4)комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді,а інші розміщують разом в одному рядку(як інші);

5)поділяють на  кілька самостійних сукупностей  із наступним складанням кількох  більш простих таблиць із вузьким  змістом.

Таблиці можуть виконувати роль програми і переліку питань,що вивчаються.Між тим,не слід перебільшувати значення таблиць:це важливий,однак  здебільшого технічний бік аналізу.

Динамічні ряди-це порівняння не двох,а кількох предметів,показників.Розрізняють інтервальні й моментні динамічні ряди.Аналіз їх дає змогу визначити:

1)напрям зміни  показників(зростання,зменшення,сталість  або нестабільний характер,його  розхитаність);

2)наявність тенденцій  у зміні показників;

3)середній рівень  показників і варіації.

Серйозною проблемою  для дослідження є порушення  у динамічних рядах.Це пов`язано  з неоднаковими інтервалами часу,а також із неоднорідними показниками,які потрапили до загальної сукупності даних.Нарешті,виникають перерви в динамічному ряду у зв`язку з браком інформації.

Широкого використання набули також вибірковий метод і  групування,кореляційний метод,середні  й відносні показники,а також  графічні методи.Ці методи у поєднанні  з комп`ютерами забезпечують більшу наочність наслідків аналізу.

Економіко-математичний метод.

В аналізі досить часто використовують методи оптимізації  програми робіт,завантаження устаткування або розподілу ресурсів.Це насамперед симплексний метод,транспортна задача,сітьові  методи планування.Такі методи передбачають використання комп`ютерної технології та належних програм.У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосування знаходять соціологічні методи дослідження,насамперед анкетний,опитування,співбесіди та ін. 

Завдання  №15.

Аналіз  собівартості продукції:показники,завдання,джерела,оцінка виконання плану  собівартості.

Собівартість  продукції- це виражена в грошовій формі сукупність витрат з виробництва та реалізації.Розрізняють собівартість виробничу й повну,собівартість усього товарного випуску і окремих видів прдукції.Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну і фіксовану частину собівартості продукції.

Під час аналізу  звичайно використовують такі показники:

1)валові затрати;

2)собівартість  товарної продукції;

3)витрати на 1 грн. товарної продукції;

4)собівартість  окремих видів продукції.

Аналізуючи собівартість продукції,вирішують такі основні  завдання:

1)оцінка виконання  плану за собвартістю продукції  в цілому по підприємству,а  також за окремими видами продукції;

2)вивчення причин  відхилення фактичних витрат  від планових у розрізі статей,а  також за окремими видами і  групами продукції;

3)пошук резервів  зниження собівартості продукції  та розробка відповідних заходів  щодо їх використання.

Під час аналізу  використовують дані звіту по собівартості продукції,звіту про фінансовий-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці.Залучаються також планові  й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.

Оцінка виконання  плану собівартості.

План за собівартістю продукції вважається виконаним,якщо фактичний показник дорівнює плановому  або нижчий від нього.В останньому  випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції.Для  вивчення собівартості продукції у  динаміці більш придатний показник витрат на 1 грн. товарної продукції(В),який обчислюється за формулою:

,

Де С-собівартість продукції,

Т-вартість товарної продукції в цінах реалізації.

Цей показник одночасно  може виконувати роль і в певному  відношенні показника рентабельності виробництва.Наприклад,якщо він дорівнює 80 коп.на 1 грн.товарної продукції,то це свідчить,що рентабельність виробництва  становить 20(100-80)коп.по відношенню до 1 грн. товарної продукції.Природно,цей  показник залежить від зміни суми собівартості продукції.Проте він  також належить від зміни суми собівартості продукції.Прое він також  залежить від:

-структури й  асортименту продукції,що виробляється;

-рівня цін  на продукцію певного підприємства  на готову продукцію.

Особливих поясненнь  потребує фактор асортиментно-структурних  зрушень,дія якого проявляється тоді,коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий.

Для визначення впливу кожного з перелічених  факторів на зміну рівня витрат на 1 грн.товарної продукції порівняно  з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок.  
 
 
 

Задача№23.

Проаналізуйте виконання прогнозного  завдання,щодо асортименту  товарної продукції  та загального її обсягу способом найменшого числа:

 

Розв`язок:

1)Визначаємо вартість продукції планову та фактичну:

280*10=2800 305*10=305

635*60=38100 628*60=37680

165*80=13200 127*80=10160

2)Визначаємо  коефіцієнт виконання плану за  асортиментом:

50640/54100*100=94%

3)Визначаємо  втрати або доходи по виробництву  продукції за рахунок зменшення  і збільшення обсягів виробництва:

3050-2800=250

37680-38100= -420

10160-13200= -3040

4)Визначаємо % виконання  плану за асортиментом:

305/280*100=109%

628/635*100=99%

127/165*100=77%

1045/1080*100=97%

Відповідь:Підприємство зменшило обсяг виробництва продукції  і його втрати становили  3710,найбільший вплив на це мало скорочення виробу продукції Б,В. 
 

                                         Завдання№35. 

Розрахуйте  валовий прибуток, фінансовий результат  від операційної  діяльності, рентабельність реалізації продукції, проаналізуйте їх динаміку та визначте вплив на фінансові  результати змін обсягів  реалізації продукції.