Формування біржового ринку

ПЛАН

Вступ

1. Виникнення перших бірж в Україні.

2. Класифікація бірж.

3. Становлення біржової справи в Україні.

4. Біржовий ринок України в сучасних ринкових умовах.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Біржа як економічна категорія відображає сукупність економічних відносин постійно функціонуючого ринку, на якому концентрується інформація про той чи інший товар (попит і пропозиція, якісні характеристики тощо), відбувається його купівля-продаж за зразками, формуються ціни, а також здійснюється торгівля цінними паперами та іноземною валютою.

Прообрази біржі існували ще в часи стародавнього Риму і Греції. Вже тоді було започатковано формалізовану торгівлю у визначеному місці, виникли центральні ринкові установи, де укладалися контракти на поставку товарів у договірні строки.

Перші біржі були товарними. Вони витіснили купівлю-продаж товарів з рук у руки й започаткували торгівлю на замовлення. Пізніше з виникненням акціонерних товариств і зростанням маси облігацій з'являється новий тип бірж, де відбувається торгівля цінними паперами.

Прообразом біржі сучасного типу була Амстердамська. Виникнувши в 1608 р. як універсальна біржа, вона зберегла цей характер до наших днів. На Амстердамську біржу в пору її розквіту потрапив молодий цар Росії Петро І, який заснував такого типу біржу в Санкт-Петербурзі.

1. Виникнення перших бірж в Україні

В Україні перша велика біржа виникла в Одесі у 1796 р. Потім подібні установи були створені в Харкові, Києві, Миколаєві, Катеринославі, Юзівці та інших містах. Про те, що в Україні колись добре вміли торгувати, свідчить розвиток ярмаркової і біржової торгівлі у Києві. Ще на початку XIX ст. він посідав провідне місце в Європі з торгівлі цукром. За обсягами торгівлі металами, сільськогосподарськими машинами та обладнанням Київ поступався лише Петербургу, Москві й Варшаві. В цілому на початку 1914 р. у Російській імперії функціонувало 115 бірж. 17 з них виникли і активно діяли у найбільш розвинених центрах України.

Біржова діяльність у тогочасній Україні здійснювалася на основі статуту, що затверджувався загальними зборами учасників біржі, відповідного дозволу місцевих властей і принципу самоврядування. Члени біржі, що могли бути представниками усіх соціальних станів, обирали голову управи й біржовий комітет.

Відповідно до діючих тоді біржових правил вони мали право здійснювати торговельні операції й щорічно вносили до біржового комітету пайові внески. Проте після жовтня 1917 р. угоди з цінними паперами були заборонені, а біржа ліквідована. Лише з переходом до політики непу вона спочатку відродилася, а потім за активної участі державних органів знову посіла чільне місце в нагромадженні коштів для відбудови й розвитку економіки Швидкому поширенню біржової торгівлі сприяли також ряд декретів Ради Народних Комісарів та Ради з праці й оборони.

2. Класифікація бірж.

Залежно від виду біржового товару у світовій практиці біржі поділяють на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржа праці.
Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.
Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, акцій, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.
Фрахтова біржа — це постійно діючий ринок фрахтованих суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.
Біржа праці – це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили.
До основних функцій бірж належать

• концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;
• формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;
• регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;
• зближення продавців і покупців у просторі і часі;
• мінімізація комерційного і фінансового ризиків;
• боротьба проти монополізму на товарному ринку;
• прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;
• кваліфіковане посередництво між продавцями і покупцями;
• інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.
Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно-правового регулювання біржової діяльності.
 

3. Становлення біржової справи в Україні

Сучасне відродження біржової діяльності в Україні започатковане лише 1990 р. На нинішньому етапі вже завершився організаційний період становлення, й розпочали торги більш як 80 бірж. Звичайно, їх ще не можна порівняти з сучасними центрами біржової торгівлі, та вже й вони починають відігравати самостійну і досить значну роль у процесі оптової торгівлі. З числа зареєстрованих бірж 49 з них сформувалися як універсальні й товарно-сировинні біржі, 8 - спеціалізовані, 8 - фондові й товарно-фондові, 5 - агропромислові, 2 - цукрові, 1 - нерухомості і 1 - міжбанківська валютна біржа. Щоправда, працювали й проводили регулярні торги лише 43 з них. Більше того, і в 1994 - 1996 рр. продовжувався процес скорочення числа бірж. Лише 1993 р. було ліквідовано або перепрофільовано в інші комерційні структури 15 бірж. Серед причин, що викликали цей негативний процес, основними є: загальна криза економіки, скорочення виробництва, поступове відновлення прямих господарських зв'язків між виробниками й споживачами на основі бартеру, інші кризові та інфляційні фактори.

Економічні, організаційні та правові засади функціонування бірж регулюють закони України "Про товарну біржу", "Про господарські товариства", "Про підприємства". Згідно з Законом "Про товарну біржу" біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і поліпшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Вона діє на основі самоврядування і господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із зображенням свого найменування. При цьому товарна біржа не веде комерційне посередництво і не має на меті одержання прибутку.

Основними принципами діяльності бірж України є рівноправність учасників торгів, застосування вільних ринкових цін, гласність та публічність проведення біржових операцій. Установлюючи правила торгівлі, обов'язкові для всіх учасників торгів, біржі України створюють умови для прискорення товарообігу, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції.

Провідні позиції у біржовій торгівлі України зайняла Українська біржа. Тут концентрується необхідна інформація про потреби виробництва, попит та пропозицію предметів народного споживання, укладаються угоди на їх поставки, виставляються зразки товарів, які потім, залежно від попиту на них, будуть випускатися в масовій кількості.

Тож і у нас біржі мають виконувати функцію ціновиявлення, тобто встановлення первинного співвідношення попиту й пропозиції. Біржовий посередник шукає і знаходить оптимальну ціну і для продавця, і для покупця.

В реалізації товарів і продукції виробництва все значнішу роль відіграє Українська універсальна товарна біржа. На її операції припадає 10% усього біржового обороту чорних металів, понад 55% кольорових металів, близько 40% товарів народного споживання, близько 30% угод з нерухомістю.

4. Біржовий ринок України в сучасних ринкових умовах

Слід наголосити, що біржова діяльність розгортається нині за несприятливих економічних умов. Криза супроводжується скороченням обсягів виробництва, змінами структури діючого виробництва, зростанням товарного дефіциту, зниженням продуктивності суспільної праці, монополізмом виробників і відсутністю конкуренції. Не відповідають стандартам ринкової економіки фінансово-кредитна та податкова системи. Не менш важливим негативним фактором стало систематичне одностороннє підвищення вартості енергоносіїв і сировини, що надходять з Росії.

Ці та інші причини зумовили в біржовій діяльності ряд труднощів, що привели до перепрофілювання й закриття лише у 1993 р.- до 15 бірж і переходу переважної більшості з них до торгівлі нерухомістю та іншими нетоварними формами (квотами, ліцензіями. кредитними ресурсами тощо). Зокрема, у 1993 р. найбільша питома вага у структурі біржових угод належала операціям з нерухомістю - 40%, квотами і ліцензіями - 21%, транспортними засобами - 15%, паливом - 11%. А на всі інші класичні біржові товари фактично припадає лише 13%. Кризові явища поглиблюються і в 1994-1996 рр. Тому стан біржової торгівлі нині відображає загальний кризовий стан економіки, коли вільні кошти вкладаються насамперед у нерухомість. І навпаки, невигідність інвестицій у розвиток виробництва змушує біржі для виживання робити невластиві їм операції.

Практика торгівлі на біржах виявила ряд недоліків, які пов'язані з браком відповідної допоміжної техніки й обладнання, недостатнім посередницьким досвідом брокерів, відсутністю (і це головне) стандартизованості товарів, зокрема загальновизнаного обсягу товарних партій, який був би кратним біржовій одиниці - лоту, уніфікованого показника якості різних товарів і товарних груп, що дало б змогу об'єктивно зіставити споріднені товари навіть в одній біржовій секції. Не сприяє розвитку біржової справи й відсутність вільного обертання контрактів між різними секціями в межах однієї біржі та інших загальновизнаних у світі правил і стандартів. Негативно впливають на біржову торгівлю також державне замовлення, бюрократичні структури, працівники яких виховані на догматах розподільчої економіки, фондування матеріально-технічних ресурсів й управління економікою як одним підприємством.

В розвитку біржової торгівлі однаково заінтересовані всі підприємства, незалежно від форм їхньої власності. Світовий досвід підтверджує, що вона відповідає інтересам і державних структур. Навіть біржова спекуляція, не бажаючи того, збільшує попит (пропозицію) товарів, що врівноважує сезонні цінові відхилення, тому здійснює позитивний вплив на суспільне виробництво і споживання.

Висновки

Отже, процес формування біржових структур в Україні започатковано, але його необхідно прискорити. Біржа найближчим часом має стати провідним інструментом ринкової економіки і замінити громіздкі, неповороткі адміністративно-командні структури.

Біржа виконує функції збалансування попиту та пропозиції  шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

Список використаної літератури

1.      О.І. Дегтярьова і О.А. Кандинська «Біржова справа» М.,  ІО «Юнити», 1997.

2.      «Збірник інформаційних матеріалів по товарних біржах» М.,1997

3.      «Правова база України». -  К., 2002.

4.      Грязнова А.Г. “Біржова діяльність” М., 1995.

5.      Іващенко А.А. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини»,1991.

6.      Васильєв Г.А., Каменева Н.Г.  Товарні біржі» М., «Вища школа»,1991.

7.      А. Елдер «Як грати і вигравати на біржі».

8.      Е. Найман «Мала енциклопедія трейдера».