Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Ізраїлю

      Держава Ізраїль є членом ООН. Сьогодні Уряд Ізраїлю налаштоване на встановлення дружніх відносин з більшістю  держав світу. Багато про що це пов'язано  з довгим періодом політичних розбіжностей між Ізраїлем і ОВП, а також  деякими арабськими країнами, що дозволяє повною мірою оцінити мирні відносини.

      Слід  відмітити, що Ізраїль член Світової організації торгівлі з 21 квітня 1995 року. Ізраїль є активним членом організації та з повагою ставиться  до фундаментальних принципів та норм СОТ.

      Поряд з цим, Ізраїль має угоди про  вільну торгівлю зі своїми основними  торговими партерами, а саме з  Європейським Союзом - з 1975 року та з  США – з 1985 року. У листопаді 1995 року Ізраїль та Європейський Союз уклали нову більш широку угоду, що дозволяє Ізраїлю приймати участь у  Програмах розвитку та інновацій  Європейського Союзу.

      Враховуючи  розширення Європейського Союзу  та прагнучи вийти на нові ринки, Ізраїль  за останні десять років уклав  угоди про вільну торгівлю з Канадою (1996 рік), Туреччиною (1997 рік), Мексикою (2000 рік), Румунією (2001 рік), Болгарією (2001 рік) та країнами MERCOSUR (2007 рік).

      Ізраїль також входить в європейсько-середземноморське  співдружність, в яку він вступив  в листопаді 2005 р. в даний час  вживаються серйозні дії щодо вступу Ізраїлю до Європейського Союзу, проте не всі європейські держави  згодні прийняти Ізраїль. Заважає цьому  процесу також величина державного боргу Ізраїлю (в тому числі і  зовнішнього), неприпустима для країн-членів ЄС.

      Впроваджуючи  політику мирного врегулювання шляхом встановлення міцних торговельних та економічних зв’язків з арабськими країнами, Ізраїль у 1997 році підписав угоди про спільні індустріальні  зони з Йорданією та у 2004 році з  Єгиптом.

  Починаючи з червня 2003 року Ізраїль офіційно відмінив ліцензування та квотування імпорту товарів з країн-членів СОТ з якими у нього не встановлено дипломатичні відносини, до них зокрема відносяться: Бахрейн, Бангладеш, Кувейт, Пакистан, Туніс, Індонезія, Малайзія, Марокко, Оман, Куба, Брунеї, Чад та Об’єднанні Арабські Емірати. Таким чином, на сьогодні Ізраїль не має жодних обмежень з імпорту по відношенню до країн-членів СОТ.

      З 1958 р. в Ізраїлі діє організація  МАШАВ - Центр міжнародної кооперації, який був відділенням Міністерства міжнародний справ і був відповідальний за планування та здійснення кооперації з окремими країнами.

      Традиційно  основними торговими партнерами Ізраїлю були західноєвропейські й американські фірми. Вони й понині продовжують грати провідну роль в ізраїльському експорті.

      З усіма регіонами, крім Західної Європи, Ізраїль має активне зовнішньоторговельне сальдо. На жаль, дефіцит у торгівлі з ЄС і ЕФТА досі «переважує» весь інший прибуток.

      Впродовж  всього періоду 2005-2009 рр. зовнішньоторговельний  оборот Ізраїлю зростав. Найбільш жваве  зростання зовнішньоторговельного обороту спостерігалося в 2004-2005 рр., коли були найвищі показники темпів економічного зростання за останнє  десятиліття (6,6%). Стрімкий розвиток економіки  Ізраїлю в ці роки був пов'язаний із зростанням обсягів виробництва  у високотехнологічних областях, а також збільшенням особистого споживання. Збільшувалося виробництво  у сфері послуг і в державному секторі, що дозволяло скоротити  рівень безробіття і збільшити особисте споживання. Всі ці процеси викликали збільшення як експорту, так і імпорту держави.

      Найбільш  нестримно зростав експорт у  сфері послуг – на 10,8%. Велику частку цього зростання склав туризм, що збільшив експорт своїх послуг на 26,3%, причому багато в чому це було викликано збільшенням потоку російських туристів у зв'язку з відміною в'їзних  віз для росіян в жовтні 2003 р.

      Стрімке зростання вивозу продукції також  спостерігалося в сільському господарстві (на 11,6%), що в значній мірі забезпечувалося  сильними засухами в Іспанії і  Португалії – принциповими конкурентами Ізраїлю в експорті сільськогосподарських  послуг в Європу. Експорт продукції  Ізраїлю в ЄС виріс на 11%, в США  – на 10%, в решту світу –  на 4%. В 2006 р. темпи зростання експорту знизились до 4,4%, зважаючи на уповільнення в темпах зростання міжнародної торгівлі в цілому і зниження об'єму туристичних послуг (див. додаток 4, картосхема 1).

      Зростання імпорту в 2005 р. було досить стриманим  і склав всього 3,9%, тобто був  нижче, ніж в 2004 р., коли зростання  склало 4,1%. Зростання імпорту в 2005 р. складається із зростання імпорту  готової продукції на 3,3% і зростання  імпорту послуг на 5,8%. Значне зростання  спостерігалося в імпорті продукції  оборонного комплексу – близько 19%, що пояснюється все ще напруженою політичною ситуацією і загрозою військового положення в стані.

      Згідно  даним, опублікованим 26 жовтня ізраїльською газетою "Глобс", найбільш значні темпи зростання спостерігаються  в торгівельних стосунках Ізраїлю  з Китаєм і США, основними торгівельними  партнерами Ізраїлю. Особливо наголошується, що економічні взаємини з Китайською Народною Республікою продовжують  успішно розвиватися, не дивлячись  на кризу, пов'язану з відмовою Ізраїлю (під тиском США) від контракту  по модернізації для армії Китаю  безпілотних літальних апаратів класу "Гарпія" (що привело до зниження рівня експорту до Китаю ізраїльських товарів).

      За  даними Федерації торгівельних палат  Ізраїлю, в 2005 року об'єм торгівлі (без  врахування алмазів) склав 41.2 мільярда доларів США, що на 4.7 мільярдів доларів (13%) більше, в порівнянні з аналогічним періодом 2004 року. Імпорт зріс на 15%, досягнувши рівня 23.7 мільярдів доларів, експорт – на 1%, до 17.5 мільярдів доларів. Для порівняння, якщо експорт ізраїльських товарів в США складає 531 мільйонів доларів, а до Китаю – 342 мільйонів доларів, то експорт товарів до Росії склав всього 69 мільйонів доларів.

      До  основних статей імпорту Ізраїлю  відносяться предмети споживання: сировина, військове устаткування, інвестиційні товари, грубі алмази і нафта, тобто  сировинні товари. Виходячи з цієї інформації, ми з повною упевненістю  можемо віднести Ізраїль до високо розвинених країн, здатних зайняти  вигідне положення в міжнародному розподілі праці. Основними експортерами продукції до Ізраїлю є США  і країни Європи: імпорт із США склав  в 2005 р. 19% всього імпорту Ізраїлю, з  Німеччини – 9%, Великобританії – 8%, Італії – 7% і з Швейцарії – 6% (див. додаток 5, таблиця 5).

      До  сировинних галузей традиційно відносять  гірську, харчову і текстильну промисловості. Не важко відмітити, що частка ці галузей  в експорті Ізраїлю не велика: у  сумі не більше 10%. Найбільшу частку в експорті Ізраїлю мають такі галузі, як електроніка (більше 10%), хімічна  промисловість (більше 22%) і високоточне  устаткування (більше 22%). Тобто найбільш значну частку експорту держави складає  готова продукція і продукція  наукоємних галузей, що говорить про  розвиненість економіки і зовнішньої торгівлі Ізраїлю.

      Однією  з найбільш стабільних статей експорту Ізраїлю є діаманти. Це підтвердилося  і в 2006 р., оскільки в лютому чистий імпорт діамантів виріс на 66.2%, до 242.1 млн. дол., а чистий експорт збільшився на 29.5%, до 505.4 млн. дол.

Особливо  сильно виріс експорт до Гонконгу і Бельгії – відповідно на 46% і 52%; зростання експорту в США склало тільки 9% (466 млн. дол.). Проте збільшення об'єму експорту діамантів не було підкріплене відповідним зростанням імпорту сирих алмазів – він  збільшився всього на 0.4%, до 310.6 млн. дол., а по вазі – навіть знизився на 0.6%, склавши 1072 млн. кари. Цей дисбаланс  створив брак сировини на внутрішньому ринку Ізраїлю і викликав підвищення цін на сировині в останніх 4 місяці, що може негативно позначитися на експорті даної продукції в подальші місяці (див. додаток 5, таблиця 6).

      Експорт сирих алмазів за лютий виріс  на 51%, склавши 338.8 млн. дол. Зростання  експорту діамантів, супроводжується  зростанням експорту сирих алмазів  свідчить про міграцію гранувального  виробництва в країни з низькою  вартістю робочої сили, – такі, як Індія і Китай.

      Іншою галуззю, що лідирує, в Ізраїлі є  сфера високих технологій. Зовнішня торгівля продукцією даної галузі зачала розвиватися лише в кінці 90-х, коли в достатній мірі лібералізувала зовнішня торгівля і продукція, вироблювана  в Ізраїлі, стала конкурентоздатною  на зовнішньому ринку.

      Потрібно  відмітити, що ця галузь зачала розвиватися  багато в чому завдяки ізраїльсько-палестинському конфлікту і необхідності в поліпшенні військової бази країни. Пізніше висококваліфіковані  інженери і техніка почали переходити в цивільні галузі, багато хто створював  власні старт-ап компанії. Сьогодні ізраїльські  фахівці хай-тек мають заслужений авторитет в світі. Вони здобули  репутацію першокласних професіоналів, старанних і відповідальних працівників, що відрізняються до того ж оригінальним, нестандартним мисленням.

      Частка  експорту інформаційних технологій складає значну частку всього експорту Ізраїлю. Експорт електронних компонентів, електронне і супутникове устаткування в 2005 р. склав 23% всього експорту держави.

      У 2008 році ізраїльська економіка демонструвала  тенденцію поступового скорочення темпів росту, яка особливо загострилась внаслідок посилення негативного  впливу глобальної фінансово-економічної  кризи упродовж третього-четвертого кварталів 2008 р.

      Зовнішня  торгівля товарами Ізраїлю у 2008 р. склала 115,3 млрд. дол. США (102 млрд. дол. США у 2007 р.), де імпорт дорівнював 64,5 млрд. дол. США - зростання на 15,1%, а експорт  – 50,8 млрд. дол. США – зростання  на 10,6%. Таким чином, Ізраїль має  негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу – 13,7 млрд. дол. США, зовнішньоторговельний  дефіцит збільшився на 25% порівняно  з відповідним періодом минулого року.

      Експорт промислових товарів збільшився на 17,2%, а продукції сільського господарства зменшився на 5,4% .

        Імпорт сировинних матеріалів  зріс на 12,6%, машинобудівної продукції  та обладнання – на 20,6% та товарів  широкого споживання – на 18,1%.

 Частка  основних країн імпортерів у  звітному періоді становила: ЄС - 34%, США - 13%, Азія - 21%, інші - 33% .

  Частки основних країн експортерів: ЄС -33%, США - 28%, Азія - 16%, інші - 23%.

      Економічна  ситуація в Ізраїлі у першому  кварталі 2009 р. характеризувалася погіршенням  основних макроекономічних показників у наслідок глобальної економічної  кризи.

      Також спостерігалося серйозне скорочення обсягів  промислового виробництва. За даними Асоціації  промисловців Ізраїлю, у жовтні 2008 р. – лютому 2009 р. кількість промислових  замовлень скоротилася на 10%, що у  грошовому еквіваленті дорівнює втратам 3,9 млрд. дол. США. Промисловий  експорт у січні-лютому 2009 р. склав 4,9 млрд. дол. США, скорочення – 5%.

      Ізраїльський  експорт у січні-лютому 2009 р. склав 6,6 млрд. дол. США (-35% у порівнянні з  минулим роком), імпорт – 6,8 млрд. дол. США (-35%).

  На фоні загального падіння експорт високотехнологічної продукції з Ізраїлю зберігав позитивну динаміку та зріс на 15%. В основному, зростання досягнуто за рахунок: поставок БПЛА (+50%), фармацевтичної продукції (+13%), електронних приладів (+4%), засобів зв’язку та контролю (+5%).

      Найбільш  різко скоротився експорт діамантів  – на 65,8%, який традиційно становить  одну з основних позицій ізраїльського  експорту (20-30% в загальній структурі  експорту).

        В імпорті основною причиною  падіння стало скорочення на 44,8% поставок сировинних матеріалів, які складають 39% від загальної  структури. В даному контексті  найбільш тривожним показником  є радикальне скорочення імпортних  закупок Ізраїлем заліза та  сталі (-74,2%),  які традиційно  становлять основну позицію українського  експорту до Ізраїлю.

      Згідно  з доповіддю ООН про прогрес  людства, Держава Ізраїль займає 22-е місце в світі, між Іспанією і Гонконгом. Проте порівнювати  Ізраїль з найбільш розвиненими  державами Заходу поки що зарано. 

      По  частині хай-тека показники в  Ізраїлі блискучі. Йому належить абсолютна  першість серед європейських країн, у міжнародній градації держава  стоїть на почесному 11-му місці після  США та держав Далекого Сходу.

      Також Ізраїль посідає перше у світі  місце за обсягом інвестицій в  дослідження і технологічні розробки - щорічно в дослідження вкладається 4,3% ВНП. Для порівняння: в США аналогічний  показник дорівнює лише 2,2%. У 2009 році загальна сума ізраїльських інвестицій в дослідження  становила 20 млрд. шекелів, причому 80% інвестицій відбувається з ділового сектора, інше - від державних структур.

      У доповіді ООН міститься і список найбільших в світі центрів високих  технологій. Тут Ізраїль посідає  друге місце після Силіконової  долини в США, а слідом за ним ідуть  Бостон і Стокгольм. При складанні  цієї градації були використані такі параметри, як число і рівень університетів  в регіоні, наявність великих  компаній, що створюють "технологічне середовище", ініціативність населення  і кількість нових ідей і патентів.