Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2011 в 22:22, реферат
Ядерне бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі, яке відбулося понад 60 років тому, досі залишається болючою темою для населення Японії і всього світу загалом. Та чи справила трагедія, забравши десятки тисяч життів мирних громадян, належне враження на всі наступні покоління?
Ядерна зброя та її згубний вплив
Опубліковано 25.05.2009 о 22:07
Ядерне бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі, яке відбулося понад 60 років тому, досі залишається болючою темою для населення Японії і всього світу загалом. Та чи справила трагедія, забравши десятки тисяч життів мирних громадян, належне враження на всі наступні покоління?
Забруднення людської
свідомості ідеєю війни триває століттями.
Колись Чингісхан казав: “Найбільша радість
для чоловіка – перемогти своїх ворогів,
переслідувати їх і позбавити всього,
що вони мають”. Цей вандалізм і жорстокість
великих тиранів проявлявся у їхніх загарбницьких
походах: спалені врожаї, засипані колодязі,
викрадена худоба, щоб звести голодом
зі світу тих, хто вижив після різні.
Наслідок знищення зрошувальної системи,
яка будувалася століттями, в Месопотамії
залишився до наших днів – родюча земля
в басейні Тігру перетворилася на пустелю,
а землеробство так і не було відновлено.
В результаті досліджень ймовірних наслідків застосування частини ядерних запасів на Землі виник термін “ядерна зима“. Характеризується він як глобальний стан клімату внаслідок масштабної атомної війни. Припускається, що велика кількість диму і сажі, як наслідок великого ядерного вибуху, збільшить кількість відбитих сонячних променів і температура значно знизиться. Ця теорія була розкритикована, однак не відкинута повністю. Проте навіть і сам ядерний вибух не надто тішить.
Здавалося б, з еволюцією і набуттям гіркого досвіду, людству нарешті пора було б обачніше ставитися до зброї масового знищення і свої інтелектуальні сили і матеріальні ресурси витрачати на збереження миру на Землі, а не на винайдення і вдосконалення знарядь для вбивства.
Але маємо те, що маємо. Принаймні Україна від статусу ядерної держави відмовилася. Та, незважаючи на це, кількість запасів атомної зброї у світі не надто обнадіюють. Хоча й з часів її першого й останнього використання було підписано чимало договорів про нерозповсюдження й заборону випробувань, все одно залишається питання: навіщо ядерна зброя країнам, які не збираються її використовувати?
Отож, як висловився
на рахунок цього “прориву” у науково-технічному
прогресі американський фізик фізик
Роберт Оппенгеймер: “Ми зробили роботу
за диявола”. І, на жаль, ці слова виявилися
напрочуд влучними, бо як би там не було,
але винайдення атомної зброї не принесло
світу багато користі, хіба що шкоду і
постійний острах перед тим, що може трапитись
в майбутньому. Тож нам тепер залишається
сподіватись, що людство схаменеться вчасно,
і ядерна зима залишиться для нашої планети
тільки невиправданим припущенням.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
РЕФЕРАТ
на тему:
«Вплив
ядерної зброї
на навколишнє середовище»
Виконала:
Інституту економіки і права
Коваленко
Ірина Володимирівна
Черкаси
– 2009