Програма розвитку екологічної системи

Однією з найважливіших  нині є проблема охорони повітряного  басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні  й хімічні підприємства. Почастішали  випадки викидів в атмосферу  оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промис­лових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Зна­чення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтриман­ня продуктивності лісів. З цією метою здійснюються заходи лісовідновлення. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

на Хмельниччині значною проблемою є накопичення без сортування та переробки значної кількості відходів. Адже основний полігон твердих побутових відходів вже давно вичерпав свої можливості і тому гостро стоїть питання будівництва нового, проте питання виділення земельної ділянки під нього залишилось не вирішеним. В планах також будівництво сміттєпереробного заводу з лінією сортування тих же відходів. 

Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок.

По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, орографічно займаючи центральну та східну частину Волино-Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита.

Земельні угіддя області займають 76,05% її території. Решту території - ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об'єкти та шляхи сполучення.

 Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно-сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та чорноземно-лучні, під якими зайнято 1085,3 тис.га, або 69,8% угідь області. 

Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих рік: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками - Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими.

Ліси вкривають понад 13% території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40% лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров'ї - 17%, Хмельницькому Побужжі - 15%, північному Поділлі - 12% від загальної лісовкритої площі.

Клімат - помірно-континентальний. За даними обласного центру з гідрометеорології середня річна температура повітря за останні 5 років становила +7.7-8.70, мінімальна -24.6-26.40 , максимальна +33.8-36.50 . Середньорічна кількість опадів за цей період склала 658-709 мм.

Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області визначалися, передусім, обсягами впливу на навколишнє середовище підприємств промисловості і комунальної сфери, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівнем дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області.

Техногенний вплив на довкілля здійснювало 1140 користувачів водними ресурсами, 1126-надрами, 955 підприємств із стаціонарними джерелами забруднення довкілля, близько 185 тис.одиниць автомобільного транспорту, 384 підприємств-утворювачів відходів.

Непросте економічне становище переважної частини підприємств не дозволяло поновлювати їх основні фонди, зменшувати енергозатрати на виробництво одиниці продукції.

 Інноваційні технології впроваджувалися на 34 промислових підприємствах. Їх частка у загальній кількості промислових підприємств склала 10.8% проти 11.8% за 2000 рік.

 Кожне п'яте з цих підприємств впроваджувало нові технологічні процеси. За рік ними використано 14 нових технологічних процесів, у тому числі 6-направлені на економію матеріалів та енергоресурсів.

 За умов  відсутності об'єктів або зношеності обладнання з забезпечення очистки стічних вод і атмосферного повітря, вичерпання ресурсу та не облаштованості полігонів побутових відходів у переважній частині населених пунктів, скорочення асигнувань на впровадження заходів боротьби з ерозією та відновлення родючості ґрунтів - утримувати стабільним екологічний стан області стає все важче. Забезпечення ефективної очистки виробничих і зливових стоків, безпечного для довкілля складування та переробки побутових і промислових відходів, припинення ерозії земель залишаються найголовнішими з екологічних проблем Хмельниччини. 

 За неповними даними у 2001р. у повітряний басейн області викинуто 71 тис.т. забруднюючих речовин, у водні об'єкти скинуто 63.48 млн.м3 зворотних вод, у т.ч. 4,467 м3 недостатньоочищених і без очистки, утворено 1472т. промислових і побутових відходів.

 Основними забруднювачами атмосферного повітря ьули підприємства будівельної індустрії та автотранспорт, водних ресурсів - підприємства комунального господарства та переробки сільськогосподарської продукції.

Як і в попередні роки, в усіх річках, за якими велося спостереження, відмічалося перевищення норм гранично-допустимих концентрацій (далі ГДК) легкоокисних органічних речовин. Ще вищим було забруднення поверхневих вод амонієм сольовим, нітратами та іншими речовинами азотної групи. Залишилися високими, особливо у Південному Бузі та річках північних районів області, концентрації солей важких металів, зокрема, заліза й міді. Солі нікелю, цинку, хрому шестивалентного реєструвалися, переважно, в річках центральної частини області і, порівнюючи з попереднім роком, їх вміст був дещо меншим. Нафтопродукти виявлялися у пробах води відібраних з Дністра, Південного Бугу, Случа, деяких річок північної частини області.

За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції відхилення від санітарних норм у пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно-хімічними показниками не відмічалися, за бактеріологічними показниками - вони становили 4.6%. У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно-хімічними нормативами складали 15%, за санітарно-бактеріологічними - 8.6%.

 Кисневий режим річок задовільний.

Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземних водоносних горизонтів. Дещо підвищені жорсткість і вміст нітратів були характерними лише для вод перших від поверхні водоносних горизонтів на окремих водозаборах Кам'янець-Подільського, Красилівського районів і Городка. Рівневий режим водоносних горизонтів характеризувався загальним регіональним зниженням.

В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшилися концентрації пилу, хлористого водню, формальдегіду, деяких інших речовин. Натомість, показники забруднення повітряного басейну двоокисом азоту, оксидом вуглецю, фенолом погіршилися.

Як і в 2000-му році, проби атмосферного повітря по санітарних показниках у сільських населених пунктах були гіршими міських. Так, якщо у сільських населених пунктах відхилення від норм ГДК реєструвалися у 12.8% відібраних проб, то в міських - у 7.2% таких проб.

З причин різкого зменшення внесення у ґрунти сільськогосподарського призначення засобів хімічного захисту рослин та інших препаратів, хімічний склад рільних земель занепокоєння не викликав. У той же час, економічні складнощі новітніх агроформувань призвели до занепаду значних площ земель, заростанню їх бур'янами, зниженню родючості тощо.

Як і в попередні роки, на екологічному стані земель негативно позначалась невирішеність проблем організованого збору та складування побутового чи будівельного сміття, інших видів відходів, забруднення територій підприємств, автомобільних стоянок нафтопродуктами. 

 За висновками органів санітарного нагляду 5.7% відібраних у місцях проживання та відпочинку населення проб ґрунтів не відповідали нормативам за санітарно-хімічними показниками, 0.9% - за бактеріологічними.

 Практично  не велися роботи з рекультивації порушених і відпрацьованих кар'єрів.

 Радіаційний стан територій області - у межах природних показників. Гамма-фон на пунктах спостереження становив 7-19 мікрорентген на годину, а на території ХАЕС і в межах 30-кілометрової контрольованої зони - 7-12 мікрорентген на годину.

 Вміст радіонуклідів в аерозолях і атмосферних випадіннях, а також у кормах і продуктах тваринництва був на кілька порядків нижчим допустимих рівнів. 

Особливості географічного розташування, кліматичних умов, природних багатств, економічного розвитку Хмельниччини відносять її до найбільш перспективних рекреаційних зон України.

Зниження техногенного навантаження на довкілля внаслідок тривалої економічної кризи, застосування економічних важелів регулювання впливу виробничої та інших форм діяльності на природні ресурси, посилення державного інспекційного та аналітичного контролю за станом дотримання природоохоронного законодавства сприяли, у певній мірі, поліпшенню екологічної ситуації в області, стабілізації показників забруднення навколишнього природного середовища. Їх значення, порівнюючи з попереднім роком, дещо покращалися. Поряд з цим, співвідношення між обсягами викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля, утворених промислових і побутових відходів та концентраціями забруднюючих речовин у поверхневих водах і повітрі вказує на недостатність вищезазначених чинників для відновлення рівноваги у навколишньому середовищі. У зв'язку з цим, пріоритетного значення серед усіх природоохоронних заходів надавалося будівництву (реконструкції) систем очистки стічних вод. На їх впровадження направлено більше 90% природоохоронного фінансування. 

 Недопущення укладення екологічної ситуації в області, попередженню надзвичайних екологічних ситуацій сприяла, також, діяльність направлена на розв'язання проблеми відходів у т.ч. токсичних, радіаційної безпеки, забезпечення екологічного контролю вантажів, які ввозилися на територію області та вивозилися за її межі, державна екологічна експертиза проектів підвищеної екологічної небезпеки, заповідна справа, екологічна інформація тощо. 

 Проте, докорінне поліпшення екологічної ситуації в області стане можливим лише за умов наявності усіх матеріальних можливостей впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень та їх повсякденних практичних дій.