Екологія людини – біологічні і соціальні аспекти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

 

Кафедра “Охорона праці та навколишнього середовища”

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

За темою “екологія людини – біологічні і соціальні аспекти”

 

 

 

 

 

Виконав:

                                                                                

                                                            

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

Анотація

Значення терміна «людина» багатогранне, про що свідчить понятійний апарат наук, які вивчають людину. У найзагальнішому розумінні термін «людина» вказує на належність до людського роду — вищої сходинки живої природи на нашій планеті. Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. Поняття «людина» вказує на якісну відмінність людей від тварин і характеризує загальні, притаманні усім людям якості й особливості, що знаходять свій вияв у терміні «Homo sapiens» — «людина розумна». Найхарактернішою ознакою людини є свідомість. Свідомість не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності. Зміст і характер людського життя визначається способом людської діяльності, головними чинниками якого є засоби виробництва та спілкування. Людина  живе  в соціумі. Соціум — це особливий спосіб життя особливих істот — людей. Все що є в суспільстві, як і саме суспільство, — результат людської діяльності. Бурхливий розвиток галузі знань про залежність людини, її здоров'я від стану природи прийшовся на 60-ті pp. XX ст. Вже в 1921 р. з'явився термін «Екологія людини», який першими використали американські вчені Борджес і Парк. Цей розділ науки спочатку розуміли як частину медицини, що вивчає вплив середовища, зокрема антропогенного походження, на людину. Частково такий вплив вивчають і соціологія, техніка, архітектура, економіка, право. Одне з перших визначень соціальної екології дав у 1927 p. P.M. Кензил. Він характеризував екологію людини як науку про Територіальні і часові відношення, на які впливає середовище. Пізніше, в 50-ті pp. Л. Шуор і Д. Дункан визначили поняття цро екологічний комплекс, що складається з чотирьох чинників: популяція, середовище, технологія і структурна організація, які тісно пов'язані між собою причинно і функціонально.

Тому екосистема - це життєве  середовище людини, в якому взаємодіють  природні та антропогенні потоки речовин, енергії, інформації, створюючи антропосферу.

 

 

 

Перелік ключових слів:

Екологія людини, космізація, космічна антропологія, імунологія, внутрішнє середовище, токсикоманія, наркоманія, екологія особистості

 

ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Екологія людини — комплексна наука, яка вивчає взаємовідношення людини і навколишнього середовища. Вона сприяє збереженню і зміцненню здоров'я, розвитку фізичних та психічних можливостей людини.

Експерти ВООЗ визначають здоров'я як стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя.

Термін "екологія людини" ввійшов у літературу в 1921 році. Проте  ще в минулому сторіччі видатний російський учений-фізіолог І. М. Сеченов писав, що зрозуміти людину можна тільки в єдності плоті, духу та природи, частиною якої вона є, і майбутнє науки про людину лежить на шляхах об'єднання цих трьох складових. Фахівців, які працюють у галузі екологи людини, цікавить насамперед, як впливає руйнівна діяльність людини в біосфері на стан її здоров'я і які заходи по охороні біосфери можуть сприяти зміцненню та розвитку здоров'я людини. При цьому проблеми екологи людини розглядаються не тільки в рамках геоцентричного природного середовища, але враховується і вплив космосу, оскільки довкілля людини тісно пов'язане з космічним випромінюванням і процесами, які відбуваються в космосі.

В. І. Вернадський підкреслював складність і суперечність космопланетарної еволюції, учасником якої є новий геологічний агент — людство. Складність і специфіка цього явища полягають у тому, що воно все більше втручається в природні космопланетарні процесії. Людина змінює біосферу і тим самим бере на себе значну відповідальність і за регуляцію цих процесів, і за їх компенсаторну функцію (А. Л. Чижевський, 1976).

Сьогодні зв'язок життєвих процесів на Землі і вплив космосу на них ні в кого не викликає сумніву. Космізація вчення про біо- і ноосфери зумовлена суттєвими потребами суспільства у збереженні й розвитку життя на Землі.

З космічною біологією  тісно пов'язана космічна антропологія — наука про стан здоров'я людини, людської популяції в земних умовах та в умовах космічного простору.

У процесі виробничої діяльності людина освоює нові регіони  існування (Далеку Північ, Антарктиду, високогір'я, безводні пустелі, космос і т. ін.). У нових умовах виробничої діяльності на неї впливають різні екстремальні фактори Довкілля, які негативно позначаються на стані її здоров'я.

Завданням екології людини є вивчення цих негативних факторів і розробка заходів з гармонізації стану здоров'я людини в умовах екстремального існування.

За даними експертів  ВООЗ, 80% захворювань людей зумовлені  несприятливим станом навколишнього  середовища і незадовільними умовами  життя у промислових центрах.

У процесі багатовікової  еволюції людина адаптувалась до навколишнього  середовища. Однак бурхливий розвиток хімічного виробництва і використання хімічних продуктів у побуті і народному господарстві призвели до небаченого забруднення довкілля пестицидами, пластмасою, відходами побутової хімії та харчовими добавками. Важливим фактором забруднення навколишнього середовища стали промислові підприємства (солі важких металів, азбест, хлоровані вуглеводи, чадний газ, окиси азоту, нафтопродукти, цементний пил).

Аварійні викиди хімічних підприємств, аварії на атомних електростанціях, випробування і використання хімічної зброї призвели до того, що, незважаючи на мобілізацію захисних функцій організму людини, він уже не здатний протистояти техногенному процесу. Чимало забруднюючих речовин перетворюються в організмі людини в канцерогенні сполуки, які призводять до злоякісних новоутворень. Деякі накопичуються в організмі і спричинюють отруєння. Особливо небезпечна група речовин, які порушують захисні сили організму. Це діоксини. Вони виникають на багатьох виробництвах навіть при кип'ятінні хлорованої водопровідної води. У більшості країн світу хлорування водопровідної води заборонено; на жаль, в Україні воно ще широко використовується.

Головним завданням екології людини є виявлення і виключення токсичних  для людини речовин за сфери промислового виробництва, а також контроль за впровадженням екологічно чистих безвідходних технологій.

Важливу роль у захисті людини від  несприятливих факторів навколишнього  середовища відіграє імунна система  організму. Це основа підтримання здоров'я  людини. Тому закономірно, що вчення про імунну систему людини виділилось в окрему науку — імунологію. Завдяки успіхам цієї науки розроблені заходи щодо захисту організму людини від багатьох небезпечних інфекційних хвороб. Але існує багато хвороб, від яких ще не знайдені, вакцини (грип, деякі кишкові інфекції, паразитарні хвороби та ін.). Незважаючи на значні успіхи сучасної імунології, первинні і вторинні імунодефіцити останнім часом зустрічаються все частіше.

Враховуючи важливість проблеми, медики сьогодні почали відділяти екологію тіла в окрему науку, тісно пов'язану з імунологією. Проте коли йдеться про екологію тіла людини, варто розглядати як складову частину екології людини.

Для оцінки сумарного впливу всіх шкідливих факторів (з урахуванням  адаптаційних можливостей організму) введене поняття "реальне навантаження" - на організм усіх фізичних, хімічних і біологічних факторів.

Забруднювачі навколишнього середовища негативно впливають на організм, що проявляється насамперед у вигляді  алергічних реакцій, швидкого стомлення, сонливості або безсоння, апатії, ослаблення уваги, неуважності, забудькуватості, зниження мовної активності, сильних перепадів настрою.

Токсичні речовини можуть впливати на організм людини безпосередньо (з повітрям, водою) або через забруднені продукти харчування. Чимало хімічних речовин мають здатності до накопичування в організмі людини (акумулювання). Вона має пряме відношення до предмета "Екологія людини".

 

Внутрішнє середовище людини і здоров'я

На превеликий жаль, за останні роки кількість наркоманів у світі зросла, особливо серед  молоді. Це стало національною бідою  для багатьох країн світу. Як показали дослідження ВООЗ, у світі близько 30% підлітків до 15 років палять, а близько 70% почали паління до 18-річного віку.

Серед захворювань, які  пов'язані з палінням, провідне місце  займає ішемічна хвороба серця —  одна з головних причин смерті населення  у світі. Тютюновий дим є провідною  причиною зростання захворювань на рак легенів, який зустрічається у тих, хто палить, у 4 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. Курці в 10 разів частіше хворіють на рак горла, рогової порожнини і т. ін.

При палінні порушується  надходження крові в головний мозок, що призводить до послаблення пам'яті, склерозу мозкових судин.

Справжньою бідою для  здоров'я людини стали алкоголізм і наркоманія. У світі щорічно  вмирають десятки тисяч людей, хворих на алкоголізм. Продовжується зростання  злочинів з вини алкоголізму.

Алкоголізм негативно позначається на здоров'ї нащадків. Якщо майбутня мати вживає алкоголь, то вона отруює дитину ще в утробі 40 — 45% дітей, які народилися у матерів-алкоголіків, — виродки, 75% — розумове відсталі.

Наркоманія і токсикоманія особливо небезпечні для підлітків  і молоді. Наркомани мають велику тягу до наркотиків, при цьому доза наркотичної речовини з часом збільшується.

Особливо швидко звикають до наркотиків підлітки. Виникає стійка психічна і фізична залежність, позбавитись  якої без спеціального лікування  практично неможливо. При припиненні вживання наркотиків розвивається абстиненція. Відбуваються глибокі зміни особистості, які супроводжуються пасивністю і розладом психіки, порушуються функції внутрішніх органів. Все це супроводжується "ломкою" організму (сильні болі, судороги).

Сьогодні боротьба з  наркоманією набула загальнолюдського  значення (Віденська конвенція, 1987 рік).

Токсикоманія — захворювання, зумовлене регулярним вживанням  речовин або лікарських засобів, що не входять до списку наркотиків. Це психотропні речовини —транквілізатори, психостимулятори та ін. Їх вживання призводить до тяжких захворювань, подібних за своїми проявами і наслідками до наркоманії. Аналогічна картина спостерігається в людей при інтоксикації, внаслідок тривалого вживання лікарських речовин (анальгетики, препарати наперстянки та ін.). Надмірне вживання ліків внаслідок постійної інтоксикації значно впливає на внутрішнє середовище людини. Для підвищення ефективності боротьби з пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією, токсикоманією, тютюнопалінням, крім державних і міжнародних програм, важливе значення має створення у суспільстві умов засудження, нетерпимості по відношенню до носіїв цих звичок і постійна робота по пропаганді здорового способу життя та його переваг.

 

Екологія особистості  біологічні і соціальні аспекти людини

Людина з'явилась на Землі внаслідок тривалого і  складного процесу історико-еволюційного розвитку.

Для людини характерний  високий ступінь розвитку мозку (в 3—4 рази вищий, ніж у шимпанзе чи горили), його сильна диференціація (лобна, скронева, нижньоскелетна, далі — у зв'язку з розвитком мови), волосяного покриву, тощо.

Лінія еволюції людини характеризувалась  прямоходінням, поступовим удосконаленням руки як знаряддя праці, розвитком мозку  та набуттям нових форм поведінки.

Універсальна генетична  готовність до входження дитини в  соціальне середовище зумовлена, головним чином, розвитком мозку. У людини мозок досяг вищого еволюційного розвитку порівняно з далекими предками людини. Мозок як орган мислення розвивається після народження дитини в результаті спілкування з людьми і взаємодії з навколишнім середовищем. У ході історичного розвитку і збагачення соціальної сфери життя розумові здібності розкриваються з покоління в покоління все повніше.

Внаслідок цього спостерігається  дивовижний процес соціального детермінованого прогресу мозку як матеріального органа мислення. Величезна пластичність мозку і ерудованість та навчання людей виключають фатальне значення генетичної програми.

У сфері пізнання природне в людині поширюється насамперед на сферу чуттєвого пізнання й динамічну сторону функціонування мозку. У цьому процесі беруть участь органи чуття, за допомогою яких людина отримує інформацію з природного довкілля. Кожна людина мас унікальну гаму чуттєвого пізнання. Це накладає суттєвий відбиток на характер сприйняття, на процеси людського пізнання і, на відміну від тварин, не обмежується процесами чуттєвого пізнання, а вживається на рівні абстрактного мислення в поєднанні з практикою.