Екологічний менеджмент

В останній час практикуються  комплексні підприємства, які поєднують у своєму складі лісозаготівельні та деревообробні виробництва, хімічні виробництва по переробці відходів з розміщенням їх на одній площі з обов'язковою умовою повної комплексної переробки усієї деревини, що надходить у виробництво[2].

Опис основного технологічного процесу

Технологічний процес лісозаготівлі містить наступні операції: підготовчі роботи, завалювання деревини, очистка від гілок, збір та складування деревини після заготовки лісу, пакетування її, спуск з гір, трелювання, вивіз та доставка сировини у лісозаготівельні цехи, вантажно-розвантажувальні роботи .

Технологічний процес лісозаготівлі починається з підготовчих робіт. Для масової лісозаготівлі деревини у насадженнях через кожних 50-60м прорубують двох метрові коридори під кутом 45-50° до основної траси майбутнього спуску вирубленої деревини. В гірській місцевості коридори прорубують не вздовж схилу, а навскіс , що запобігає появі і розвитку ерозії ґрунту. В процесі підготівельних робіт утворюються відходи хворосту, тонкоміру, технічної зелені.

 

При заготовці деревина очищується від суччя, гілок, технічної зелені за допомогою бензопил та сокир. В результаті цього утворюються лісосічні рештки .

Очищена деревина збирається та складується у так звані "пачки" для трелювання. Після цього деревина завантажується на вантажівки та

доставляється до місця переробки. У цьому процесі використовуються трактори та вантажівки різних марок .

Після доставки деревини у цех відбувається її сортування. На цьому етапі проходить відбір ділової деревини і у відходи списується низькосортна, дров'яна деревина та тонкомір .

Дров'яна деревина подається для обробки. На верстатах ОК-66М окорюють деревину, де у відходи потрапляє кора.

У цеху деревину брусують на лісопильній рамі РК-2 або круглопильному верстаті.

Найбільш поширеними операціями в лісозаготівельному цеху є такі:

-розкрій хвойної пиловочної  сировини з брусовкою на обрізні пиломатеріали;

-розкрій тонкомірної хвойної  пиловочної сировини на обрізні пиломатеріали;

- розкрій сировини хвойних  та листяних порід на не  обрізні пиломатеріали.

На цьому етапі утворюються  відходи тирси, стружки, кускової деревини та деревинний пил.

Існують також різноманітні процеси розкрою пиловочної сировини, які пов'язані з розмірними та якісними особливостями сировини і продукції . Сюди входять процеси виробництва пиломатеріалів, шпал, брусків, розкрій грубомірної сировини.

Пиломатеріали та дошки подаються  для обробки та виготовлення готової  сировини на плоских та фігурних фрезерних  станках, при цьому утворюються  кускові відходи та сира технологічна тирса.

Останній етап відбувається у деревообробних цехах, де сировина сушиться перед запуском в обробку, розкроюється, механічно обробляється, склеюється та облицьовується і збирається у готову продукцію .

Окрім відходів деревини у  навколишнє середовище потрапляють  відходи від підсобного господарства, викиди шкідливих речовин від котелень та транспорту, різноманітні викиди від станків та обладнання, суміші шкідливих речовин , які є складовими лаків, фарб та клею, що використовуються у технологічному процесі та пестициди і гербіциди, які використовують при догляді за лісом.

Технологічні операції в  лісозаготівельних цехах виконуються  на різноманітному спеціалізованому обладнані. Для повздовжнього розкрою колод і брусся на дошки використовують лісопильні рами, круглопильні, фрезерно-пильні і стрічкові верстати. Для повздовжнього розкрою та обрізанні дощок по ширині - двопильні та багатопильні обрізні і фрезерно-обрізні верстати; для поперечного розкрою дощок по довжині - однопильні та багатопильні торцовочні круглопильні верстати.

 

Вибір верстатів для виконання  окремих операцій залежать від розмірів і якості сировини, засобів розпилювання та економічної вигоди використання тих чи інших верстатів в різних умовах.

Крім основного технологічного обладнання існує різноманітне допоміжне обладнання: транспортні засоби (возики для деревини), роликові, цепні, повздовжні, поперечні, стрічкові конвеєри та інше.

При обробці деревини також  у великих кількостях утворюються  відходи деревини, кори, тирси та стружки, шліфувального пилу, які  або зберігаються просто неба або  спалюються у котельних підприємств.

З цього ми можемо зробити висновок, що основними екологічними проблемами підприємства є :

-відходи лісозаготівлі (гілки, листя, хвоя, сучча, кора та коряжі) та деревообробки (кускові відходи деревини, тирса, стружка, кора, шліфувальний пил та інші);

-викиди котелень, автотранспорту, машин та механізмів; стічні води;

-токсичні речовини від догляду за лісом (добрива, гербіциди та пестициди). Для вирішення цих проблем існують такі шляхи:

-маловідходне та безвідходне виробництво;

-встановлення додаткових фільтрів та очисних споруд;

-використання циркуляційної системи водопостачання та біологічна

-очистка стічних вод;

-використання дизельного палива та заміна вугілля біопаливом;

-використання малотоксичних пестицидів та гербіцидів;

-зменшення використання азотних добрив та пошуки більш

-перспективних добрив на основі кори та інших відходів.

Для зменшення відходів виробництва  необхідно для кожного виду відходів розробити перспективні шляхи їх використання, які б дозволили не тільки зменшити обсяги відходів на ділянках підприємства та у лісі, але й принесли екологічну та економічну вигоду.

Оскільки найбільший негативний вплив виробництва спостерігається  на атмосферне повітря, тому для вирішення  проблеми поводження з відходами  тирси необхідно в першу чергу звернути увагу на такі шляхи вирішення проблеми, які б дозволили зменшити вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище.

Еколого-економічна характеристика продукції

Основним видом продукції  підприємства СПТзОВ "Верховинська лісова компанія" є деревина та пиломатеріали, оскільки ці види продукції не є кінцевими то іх собівартість включає в основному доставку та попередню обробку деревини. На даний час деревина є дуже прибутковим товаром і оскільки її заготівля не потребує значних капіталовкладень, а ринкова вартість її досить висока, цей товар є досить рентабельним та конкурентко спроможнім.

Оскільки СПТзОВ "Верховинська лісова компанія" відноситься до підприємств по попередній обробці деревинні у процесі її виробництва життєвий цикл продукції від виробництва до споживання складається з таких ланок:

1.вирощування необхідних  сортів деревини;

2.заготівля деревини;

3.окорення;

4.розпилювання на колоди;

5.доставка до місця збуту.

На всіх етапах вихідними продуктами є деревина.

Обґрунтування необхідності внесення виробничих змін

В наш час природоохоронна  діяльність більше заснована на вирішенні  проблем пов'язаних з раціональним використанням природних ресурсів та пошуку шляхів виробництва, які б  виключали можливість негативного впливу виробництва на якість навколишнього середовища. Мова іде про мало- та безвідходні, а також енергоекономні технології, які одночасно забезпечують комплексне використання сировини та відходів виробництва.

Раціональне використання та відтворення лісових ресурсів набуває  все більшого значення в соціально-економічній діяльності людини. Тому сучасне поводження з відходами деревини потребує негайних шляхів вирішення.

Таке підприємство, як СПТзОВ "Верховинська лісова компанія" кожного року втрачає величезні обсяги сировини у вигляді відходів виробництва і вирішення проблеми має ґрунтуватися не тільки на економічних показниках, але й бути доцільним з екологічної точки зору.

Для вирішення питання  про повноцінне використання сировини в даному курсовому проекті пропонується такий метод використання відходів деревини, як виробництво паливних брикетів.

Такий шлях вирішення проблеми обраний через такі свої переваги: наявність великих обсягів сировини; простота технологічного процесу;

використання брикетного виду палива дозволить заощадити  кошти на видобувних видах палива;

при спаленні брикетів в атмосферне повітря виділяється набагато менше шкідливих сполук і вони є екологічним видом палива.

Крім цього, паливні брикети  планується як для опалення самого підприємства, так і для продажу іншим підприємствам та населенню.

СПТзОВ " Верховинська лісова компанія" має великий потенціал  деревної біомаси, доступний для  отримання енергії. Технології утилізації біомаси знаходяться тільки на початку свого розвитку в Україні, але мають добрі перспективи в найближчому майбутньому.

Впровадження проекту  виробництва паливних брикетів є  економічно обґрунтованим, і в залежності від потужності об'єкту дозволяє досягти  цілком прийнятного терміну окупності (1-4 роки).

Впровадження проекту  на СПТзОВ " Верховинська лісова компанія" дозволить заощадити видобувне  паливо, що може бути вагомим джерелом економії коштів, які витрачаються на закупівлю та транспортування  видобувного палива.

При впровадженні проекту  по переробці деревної біомаси у  паливні брикети та використання їх як повноцінного джерела енергії  досягаються також і екологічні цілі. При спалюванні деревина виділяє  таку ж кількість СО2, яка була поглинута при її зростанні. Крім цього, в деревині не містяться сполуки хлору, сірки та інші шкідливі сполуки.

 

Список використаної літератури

 

1. Аренс В.Ж. Дефицит  сырья и новые технологии. —  Экономика и орг. Пром. Пр-ва, 1983 ,№2, с. 48-52.

2. Балацкий О.Ф. Экономика  и качество окружающей среды. - Л.:Гидрометео издат, 1984-84с.

Ильев. Рекреационные леса.- Мир науки, 1984 №1, с. 2-25.

Николаенко В.Г.  Лес  й охрана окружающей среды.- Лесн. Хоз-во,1981 №2, с.72-77.

5. Екологічне право України/  за ред. Попова В. К., Гетьмана  А. П. – Х., 2001. – 480 с.

6. Андрейцев В. І. Право  екологічної безпеки: навчальний  та науково-практичний посібник.- К., 2002. – 332 с.

7. Кашенко О.Л. Фінанси  природокористування. – Суми, 2000. – 317 с.

8. Сєров Г. П. Екологічний  аудит. Концептуальні й організаційно-правові  основи. – М., 2000. – 768 с.

9. Національна програма  екологічного оздоровлення басейну  Дніпра та поліпшення якості  питної води, затверджена постановою  Верховної Заради України від  27.02.97 р. № 123/97-ВР.

10. ДСТУ ІСО 14001-97 Системи  управління навколишнім середовищем.  Склад та опис елементів і  настанови щодо їх застосування. – К.: Держстандарт, 1998.