Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту олії соняшникової

Діаграма  2. Баланс світової торгівлі соняшниковою олією , млн тон

Джерело: FAPRI 2008 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org

Експорт

     До  основних країн-експортерів соняшникової олії належать Аргентина – 42,94%, Україна  – 34,57 % , Росія – 12,44%. (Діаграма 3) [13] 
 
 
 
 

Діаграма 3.   Питома вага основних країн-експортерів соняшникової олії  у 2007/2008 роках, %

Джерело: http://www.fapri.org

      Можна побачити, що у 2006/2007 МР частка України в загальному обсязі експорту соняшникової олії зросла порівняно з 2005/2006 МР і зайняла лідируючі позиції. Але у 2007/2008 МР першість була за Аргентиною .

Діаграма 4.

Джерело: http://www.sagpya.mecon.gov.ar, www.ukrstat.gov.ua, www.mcx.ru

     Проаналізуємо діяльність основних  країн-експортерів соняшникової олії на світовому ринку .

Аргентина.

     Згідно  з оцінками німецького аналітичного агентства Oil World, Аргентина суттєво збільшила експорт соняшникової олії. Так, за перші 4 місяці поточного сезону з країни було вивезено 328 тис. тонн даної продукції, що на 74% перевищує обсяг, експортований за аналогічний період 2007/08 МР. Головними напрямами експорту соняшникової олії були Нідерланди (11%), Єгипет (12%), Південна Африка (11%). В Аргентині знаходиться близько 47 заводів, які виробляють соняшникову олію. Вони переважно зосереджені у провінціях Буенос Айрес та Санта Фе. Провідними компаніями є  Cargill, Oleaginosa Moreno, Nidera, Vicentín, Molinos Río de la Plata and Oleaginosa Oeste. Шість фірм представляють близько 90% всієї експортованої продукції. [18]

Росія.

      Частка  експорту соняшникової олії з Російської Федерації до країн далекого зарубіжжя  є превалюючою і складає 86,3% від  загального обсягу . і лише 13,6% - до країн  СНД. Основними імпортерами були країни ЄС (Греція, Франція, Іспанія) – 39 % від загального експорту, країни Близького Сходу (Іран, Туреччина, Сирія) – 17,8%, країни Північної Африки (Єгипет, Алжир, Марокко) – 23,5%.

     Соняшникова олія поставлялася практично в усі країни СНД, але найбільш активно до Казахстану, Грузії та Узбекистану (приблизно 75%). Основні товаровиробники: Південь Русі, Сонячні продукти, Ефко, Астон,  НМЖК, Російські олії. [19]

Україна

     Галузь  виробництва олії в Україні –  потужний агропромисловий комплекс, який об’єднує виробників насіння та масложирової продукції. В основному ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії та пов’язаних з нею продуктів. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає більше 90%, а в структурі посівних площ не менше 10%. Унікальні природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України (окрім Волинської, Львівської та Рівненської областей). Але найбільш сприятливі землі степової зони, куди входить Кримська АР, Херсонська, Одеська, Запорізька, Миколаївська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Кіровоградська області.

     Масложировоий комплекс України, виробничий потенціал  якого складає 5,5 млн. тон/рік переробки  насіння соняшника, складається  з : 19 олієекстракційних заводів, більш ніж 50 олієпресувальних заводів, близько однієї тисячі маслоробок. Виробничий потенціал спеціалізованих олієдобувних підприємств складає 2,4 млн. тон виробництва соняшникової олії на рік. [20]

     На  українському ринку успішно функціонують п’ять найбільших експортерів вітчизняної соняшникової олії, серед яких тільки два власне українських – «Зерноторгівельна компанія Олсідз Україна» та «Кернел», інші – з іноземним капіталом: Cargill, Bunge (США), Alfred С. Toepfer International (Німеччина). [14]

       Cargill

Одна  з найбільших світових компаній, що інвестує у сільське господарство в 60 країн світу. Кредитний рейтинг компанії перебуває на рівні А2 (Мооdу's). Компанія одна з перших прийшла на український ринок і зважилася на великі вкладення у виробництво. У Донецьку за два роки був побудований один з найбільших переробних комплексів у СНД (Cargill Industrial Complex). Загальний обсяг інвестицій оцінюється в 50 млн. дол. США. Запуск заводу АТ «Каргілл» був здійснений у 2000 році. Олійноекстракційний завод став першим проектом, реалізованим у рамках спеціальної економічної зони «Донецьк». Незабаром, завод вийшов у лідери вітчизняного виробництва рослинної олії. Протягом своєї діяльності компанія інвестувала близько 100 млн. дол. США у будівництво заводів. За підсумками минулого сезону «АТ Каргілл» виготовив 190 тис. продукції, а це практично шоста частина всього виробництва сирої олії великими вітчизняними олійножировими підприємствами. [21]

     Bunge

Міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе» займає провідне положення на світовому ринку агробізнесу, виробництва добрив і харчових продуктів. Кредитний рейтинг холдингу перебуває на рівні Ваа2 (Мооdу's). В Україні інтереси Bunge представляє дочірнє підприємство «Сантрейд», створене в 1998 році. «Вungе» почав освоювати український ринок у 2002 році, з придбанням відомої торговельної марки «Олейна» і ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ», яке її випускає. Для «Вungе» купівля українського лідера у виробництві фасованої олії мала велике значення, тому що близько 70% «Олейни» відправляється на експорт. Європейська філія компанії «Вungе» на паритетних засадах з кіпрською компанією «Eston Corporation» створили спільне підприємство з метою будівництва олійнопереробного комплексу в Іллічівськом порту. Планується, що це підприємство з 2005 року випускає тільки сиру олію, призначену для експорту в Європу, на Середній Схід, у країни Середземномор'я й Північну Африку. У випадку успішної реалізації цього проекту «Вungе» має шанс закріпити за собою статус головного виробника олії в Україні. [22]

     Група Кернел

     Працює  на аграрному ринку України протягом десяти років. На сьогодні группа компаній володіє Полтавським ОЕЗ (з 2001 року), Меловським заводом рафінованої олії (з 2004 року), що виробляють продукцію під торговельною маркою «Щедрий Дар», торговельною компанію «Кернел-Трейд» із представництвами в 11 регіонах країни та компанія «Іnеrсо», 28 елеваторами з загальним обсягом зберігання 1,6 млн. т, трьома автотранспортними підприємствами, п’ятьма агропідприємствами. [23]

Таблиця 2. Частка основних виробників соняшникової олії у експортних операціях, %

Джерело: "АПК-Информ"

     У світі соняшникова олія має великий  попит, як сировина. Дві третини всього вітчизняного експорту продається наливом, і тільки 30 % приходиться на фасовану брендовану продукцію. Повноправними українськими брендами можна назвати лише кілька, наприклад, «Олейна», «Ідеал» («Бунте Україна») та «Чумак» (ЗАТ «Чумак»). Така олія в основному поставляється до СНД: Росію, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. В країнах дальнього зарубіжжя попит на брендовану продукцію, яка випускається в Україні, відсутній. Головними причинами є індивідуальні регіональні особливості споживання олій та жорсткі стандарти якості у більшості держав.

     Імпорт

     Найбільшими країнами-імпортерами соняшникової олії у світі виступають: Індія, Нідерланди, Єгипет, США, Іспанія. На сьогодні найвагомішим імпортером соняшникової олії у світі є Європейський Союз (Діаграма 5) [13] .

Діаграма 5. Головні світові імпортери соняшникової олії , %. 
 
 
 
 

Джерело: FAPRI 2007 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org

     Найбільшими країнами-імпортерами української  соняшникової олії виступають такі країни: Російська Федерація – 6,27%; Нідерланди – 10,86%; Англія – 6,52%; Франція – 8,07%; Іран – 6,02%; Єгипет – 10,46%  (Додаток 1).

1.3. Аналіз попиту  та споживання  соняшникової олії

      Обсяги  світового споживання олії соняшникової у 2007/2008 МР становили 9,757 тисяч тон. За прогнозами FAPRI цей показник буде збільшуватися з кожним роком, це можна побачити у Таблиці 3 .

Таблиця 3. Прогноз обсягів споживання олії соняшникової у світі, тис. тон

Джерело: FAPRI 2008 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org

     Прогнозоване  збільшення випуску та експорту соняшникової олії з найбільших країн-продуцентов вже вплинуло на ціни. Із збільшенням спроможності задовольнити купівельний попит на світових ринках, найближчі кілька місяців очікується зниження цін на олію. [16]

1.4. Сегментація ринку  соняшникової олії

     Сегментація ринку кожного товару відбувається шляхом виокремлення певної множини  характеристик. Ринок соняшникової олії можна сегментувати наступним чином:

1. Споживчі характеристики соняшникової олії. [2]

Діаграма 6. Сегментація ринку за споживчими характеристиками олії, %

Джерело: Russian Food & Drinks Market, Исследования маркетингового агентства "Делфи".

         2. За рейтингом  представленості олії на ринку можна виділити загальнонаціональні марки (в Україні це «Олейна», «Чумак», «Щедрий дар», «Стожар») та регіональні торгові  марки  («Диканька», «Майола).

         3. За ціновими сегментами ринок соняшникової олії, зазвичай, поділяють на три сегменти: преміум-, середньоціновий та масовий сегмент.

1.5. Аналіз властивостей  соняшникової олії

     Основним  вміст соняшникової олії переважно складають лінолева кислота та трігліцерідні форми. Британська Фармакопея надає такі базові характеристики:

• пальмітинова кислота – 4-9%;
• стеаринова кислота – 1-7%;
• олеїнова кислота – 14-40%;
• лінолева кислота – 48-74%.  [24]

     Виділяють три основні види соняшникової олії: лінолева (традиційна), середньоолеїнову та з високим рівнем олеїновості. Олія всіх трьох видів має низький рівень насичених жирів, але олеїнова кислота (мононасичені жири)  та лінолієва кислота (полінасичені жири) мають різні параметри.  

     Лінолева (традиційна) соняшникова олія має  в своєму складі 69% поліенасичених жирів, 30%  мононенасичених жирів та 11% насичених жирів.

Середньоолейнова  олія містить в собі 65% мононасичених  жирів, 26% полі ненасичених жирів  та 9% насичених жирів.

     Олія  з високим рівнем олейновості  містить 82% мононенасичених жирів, 9% полі ненасичених жирів та 9% насичених  жирів. Це олія першого ґатунку, яка використовується у випадках, коли необхідне високий рівень мононенасичених жирів. [3]

     Відповідно  до ГОСТ 1129-93: Олія соняшникова. Технічні умови. В залежності від способу  обробки та показників якості соняшникова  олія підрозділяється на види, сорти та марки, які вказані у Додатку 2.

     За  органолептичними показниками олія соняшникова повинна відповідати  вимогам, вказаним у Додатку 3.

     За  фізико-хімічними показниками соняшникова  олії повинна відповідати вимогам, вказаним у Додатку 4.[5]