Основнi проблеми методичного забезпечення аудиту банкiвських операцiй

Тетяна  Криворучко

                           ЛНУ ім. І. Франка

                                                                 Аспірантка кафедри бухгалтерського

обліку  і аудиту

           м. Львів

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

    В умовах економічної кризи, для підвищення ефективності управління банківською діяльністю велике значення набуває організація надійної та ефективної системи внутрішнього аудиту. Необхідність підвищення ефективності служби внутрішнього аудиту банків України викликана зростанням кількості проблемних банків і пов’язана не лише із загальною макроекономічною нестабільністю, а й з дією негативних чинників, які виникають внаслідок некваліфікованого управління, відсутності стратегічного планування, ризикованої кредитної політики, ненадійної та недієвої системи внутрішнього контролю в банках.

      Складовими внутрішнього аудиту в банку є його організаційне і методичне забезпечення. Організаційна складова знаходить своє відображення у структурній побудові аудиторської служби банку, встановленні строків і масштабів проведення перевірок. Методика проведення аудиту складається із спеціальних прийомів, способів та інструментів здійснення аудиторського контролю.

    Належно організована робота служби внутрішнього аудиту спонукатиме працівників банку дотримуватися чинного законодавства, а також розробленої банком політики, планів, внутрішніх правил і процедур, вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачених витрат чи уникати зниження рейтингу банком.

    Можна виокремити такі принципи та вимоги щодо організації ефективної системи внутрішнього аудиту в банківських установах[1, С. 102]:

    • надійність (встановлення надійної системи  внутрішнього аудиту);

    • динамічність (динамічне приведення контрольної діяльності);

    • саморегуляція (корегування системи внутрішнього аудиту);

    • постійність (постійне та ефективне  функціонування системи внутрішнього аудиту);

    • безперервність розвитку та удосконалення  системи внутрішнього аудиту

    Не  зважаючи на очевидні переваги впровадження служби внутрішнього аудиту в банку, останні не поспішають створювати такі системи, аргументуючи це, насамперед, нестачею коштів. Це стає причиною організаційних проблем банку…..! розподілити нижче подані проблемні питання на організаційного характеру і методичного

    Не  слід забувати і про такий аспект, як розробка методик внутрішнього аудиту, робочої документації тощо.

    До  проблемних аспектів внутрішнього аудиту відносимо:

    • недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

    • неефективність діючої правової бази в питанні внутрішнього аудиту;

    • брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

    • недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів;

    • відсутність типових форм документів;

    • відсутність методичних рекомендацій з питань автоматизації внутрішнього аудиту тощо.

    Майже повна відсутність методичного  забезпечення внутрішнього аудиту призводить до прогалин в його теорії та практиці [2].

    Вважаємо, що методика аудиту – це застосування сукупності способів і прийомів, які дають можливість провести аудит системно, в найбільш доцільній послідовності.

    Отже, методика аудиту дає можливість визначити  реальний якісний та кількісний стан об’єктів, що вивчаються, виявити відхилення від базового або нормативного стану й оцінити ці відхилення за критеріями доцільності та законності. Правильно визначені та обрані прийоми і способи складають ефективну, всеохоплюючу методику проведення аудиту.

    Модель  внутрішнього аудиту, прийнята вітчизняними банками, включає два основних елементи [3, С. 187]:

• перший – ревізія, яка зосереджується на перевірці збереження та ефективному використанні активів, виявленні ліквідації заборгованостей і нестач;
• другий – забезпечення достовірності бухгалтерсько-фінансової звітності, мінімізація оподаткування, сприяння збереженню активів банку.

    В основі методики аудиту – поєднання  методів документальної ревізії  як перевірки документів і записів  з метою визначення достовірності й законності операцій, зафіксованих у них, та фінансово-економічного аналізу.

           У практиці  документальної перевірки застосовуються  два підходи до вивчення інформації:

• перший – від первинних документів до реєстрів аналітичного і синтетичного обліку;
• другий – від звітних, підсумкових форм і показників до реєстрів синтетичного і аналітичного обліку та від записів у них до первинних документів.

    Вважаємо, що другий варіант вивчення інформації буде більш раціональний, оскільки дозволить  вдало відібрати коло первинних документів і первинних записів, які треба детально вивчити на основі аналізу звітних показників. Це уможливить зосередження уваги на найбільш імовірних недоліках і порушеннях.

    Отже, до основних проблемних аспектів забезпечення внутрішнього аудиту в Україні слід віднести насамперед недостатнє нормативне та методологічне забезпечення, що спричиняє полеміку в самих принципах, методах, методології та процедурах внутрішнього аудиту. Також не слід забувати і про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту в банку.

    Важливе значення при здійснені аудиту має документальне відображення. Якби існували типові форми з аудиту, це значно полегшувало б роботу самих аудиторів та керівництва банківських установ при прийнятті на основі інформації аудитора ефективних управлінських рішень.

    Тому, першочерговим завданнями є:

• удосконалення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту в Україні;
• визначення на методичному рівні принципів внутрішнього аудиту;
• подальша розробка і впровадження нормативів внутрішнього аудиту;
• поліпшення методики та організації внутрішнього аудиту, його якості та розробка оптимальної методики, питання аудиторської етики.

    Що  це дасть.. і більш конкретні завдання 
 

    Література:

1. Пишна О.Б. Концептуальна модель системи внутрішнього аудиту в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємства. – 2004.
2. Боголюбова О., Дутчак А. Проблеми розвитку внутрішнього аудиту в Україні // http://intkonf.org/bogolyubova-olga-dutchak-anna-problemi-rozvitku-vnutrishnogo-auditu-v-ukrayini/
3. Білокінь Г.М. Методичні інструменти внутрішньобанківського аудиту // Вісник університету банківської справи національного банку України – 2009. - № 2 (5). – С. 186-189.