Маса грошей в обігу. Грошові агрегати і грошова база

3.4. Маса грошей в обігу. Грошові агрегати і грошова база

Грошовий обіг забезпечується певною масою грошей. Кількість грошей

в обігу характеризує стан грошового обігу та ринкову кон'юнктуру загалом.

Нормальний обсяг грошової маси сприяє інтенсивності обігу грошей,

формування платоспроможного попиту, кон'юнктури ринку та економічного

68

розвитку загалом. Занижений або завищений обсяг грошової маси негативно

впливають на економічний розвиток. Занижений — призводить до зниження

швидкості обігу грошей через недостачу грошей, а завищений обсяг — до

інфляції, яка має ще більший руйнівний вплив на розвиток економіки.

До грошової маси, яка має забезпечити грошовий обіг, включаються всі

готівкові грошові знаки та короткострокові і довгострокові депозитні

грошові кошти. Ряд економістів до грошової маси включають також інші

активи, яким властива певна ліквідність. Це облігації державних позик,

векселі, страхові поліси тощо. Неоднозначність підходу до визначення обсягу

грошової маси зумовлена різним підходом до визначення суті грошей. Вона

може змінюватися залежно від мети аналізу і використання певного елемента

грошового обігу. Тому в грошову масу можуть включатися або виключатися

з неї певні елементи залежно від конкретної ситуації.

Сучасні погляди, базуючись на об'єктивному розумінні суті грошей та

грошового обігу, під грошовою масою розуміють всю сукупність запасів

грошей і у всіх формах, що перебувають у розпорядженні суб'єктів

грошового обігу в даний момент. Такими суб'єктами вважаються приватні

особи, державні установи та інші структури, що мають у своєму розпоря-

дженні гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Кількісне вираження грошової маси (мільйони чи мільярди грошових

одиниць) має досить складну структуру і динаміку руху.

З якісної сторони важливе значення має структура грошової маси, а із

сторони практичного регулювання грошової маси важливе значення має

динаміка руху її структурних частин.

Грошову масу можна класифікувати за такими ознаками:

а) за ступенем ліквідності, тобто готовністю до здійснення обігу (готів-

кові гроші, строкові вклади в банках, кошти на вклади за трастовими

операціями тощо);

б) за формою грошових заходів (готівкові, депозитні);

69

в) за розміщенням у суб'єктів грошового обігу (приватні особи, госпо__________-

дарські суб'єкти, громадські організації, державні установи);

г) за територіями розміщення.

З метою визначення маси грошей в обігу найважливішим і найсклад-

нішим є структуризація грошової маси за ступенем ліквідності. Складність

полягає у відсутності однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного

елемента загальної грошової маси. Крім того, немає чіткості у розмежуванні

між грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є

грошима. За цим критерієм сучасна наука і практика виокремлюють кілька

елементів грошової маси. За комбінацією окремих елементів загальної

грошової маси можна визначити і різні за складом та обсягом показники

грошової маси. Залежно від складу, обсягу і ступеня ліквідності грошова

маса виражається показником, який називається грошовий агрегат.

Кількість агрегатів, що використовуються в статистичній практиці

окремих країн, неоднакова. Це зумовлено істотними відмінностями за

складом і обсягом грошової маси, що розглядається як гроші у національній

практиці. Так, у Німеччині грошових агрегатів 3, у США — 4, в Англії — 5.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються 4

грошових агрегати для аналізу і регулювання грошової маси. Це агрегати М0;

Ml; M2; М3.

Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банком. Це

готівка грошей, наявна у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка

грошей, що знаходиться в касах банків, сюди не відноситься.

Агрегат М1 включає гроші в агрегаті М0 та вклади в банках. Це грошо-

ві кошти, наявні у фізичних осіб, в касах юридичних осіб та вклади в банках,

які можуть бути використані власниками негайно без попередження банків.

Вони включають агрегат М0 та запаси грошових коштів на поточних

рахунках і на інших рахунках до запитання.

70

Агрегат М2 — це гроші в агрегаті МІ та кошти на всіх видах строкових

рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних

рахунках.

Агрегат М3 — це гроші в агрегаті М2 та кошти на вкладах за трасто-

вими операціями банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не лише кількісно,

але і якісно. Особливої уваги заслуговує агрегат М0. Він реально виконує

функції засобу обігу, платежу і є найбільш ліквідним. Обіг готівки

здійснюється поза банками і тому його регулювання і контроль за ним досить

складні. Агрегат М1 найповніше __________пов'язаний з товарною масою, яка

проходить процес реалізації і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнкту-

ру. Саме цей агрегат перебуває під найпильнішою увагою аналітиків і

регулюючих органів. В агрегатах М2 і М3 також враховані запаси грошей у

різних формах заощаджень. Це строкові депозити, ощадні сертифікати,

трастові вклади тощо. Ці гроші тимчасово перебувають у стані спокою. В цей

час вони виконують функцію нагромадження для їх власників.

Найбільш ліквідним і готовим обслуговувати товарооборот є гроші в

агрегаті М0. З кожним наступним агрегатом ліквідність грошей знижується.

Найнижчу ліквідність мають гроші в агрегаті М3. Значна частина цих

грошових коштів не може вступити в обіг без попереднього повідомлення

власником цих коштів установи банку про їх вилучення та відповідних

фінансових втрат.

Якісним показником, що характеризує масу грошей з боку прояву її на

балансі НБУ, є грошова база. Це гроші, які не беруть участі в кредитному і

грошовому обігу. Вони лише створюють базу для їх розширення.

Грошова база включає агрегат М0, готівку в касах банків (Мк) та резе-

рви комерційних банків (Мрез) на їх рахунках у національному банку.

Величина грошової бази (Гб) визначається за такою формулою:

Гб = М0 + Мк + Мрез. (3.1)

71

Грошова маса, що обслуговувала грошовий обіг в Україні на кінець

2001 p., характеризувалася такими показниками:

Гроші поза банками за грошовим агрегатом М0 — 19,5 млрд. грн.

Гроші на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті —

10,3 млрд. грн.

Грошова маса за грошовим агрегатом М1 — 29,8 млрд. грн.

Строкові кошти в національній валюті та валютні кошти — 15,2 млрд. грн.

Грошова маса за грошовим агрегатом М2 — 45,0 млрд. грн.

Кошти клієнтів за трастовими операціями банків і цінні папери власно-

го боргу банків — 0,6 млрд. грн.

Грошова маса (грошовий агрегат М3) — 45,6 млрд. грн.

У структурі грошової маси 42,8% 









45,6

19,5 100 становлять готівкові гроші.

Такий високий відсоток готівки грошей в структурі грошової маси негативно

характеризує її структуру та стан грошового обігу в країні.

Маса грошей, яка необхідна для забезпечення грошового обігу, безпо-

середньо залежить від швидкості обігу грошей.

3.5. Швидкість обігу грошей та його вплив на кількість грошей

в обігу

Швидкість обігу грошей — це показник, що характеризує ступінь

швидкості переміщення грошей від одного суб'єкта грошових відносин до

іншого. Це частота, з якою гривня в середньому використовується для

реалізації товарів та послуг за певний період: рік, квартал, місяць.

За рівнянням американського економіста І. Фішера (1867-1947 pp.),

величину швидкості обігу грошей можна визначити так:

V M PQ;

M

P Q

V . (3.2)

де V— швидкість обігу грошей;

72

М — середня маса грошей, що перебуває в обігу за певний період;

Р — середній рівень ціни на товари та послуги;

Q — фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізується в даному періоді.

З наведеної формули випливає, що швидкість обігу грошей прямо

пропорційна обсягу пред'явлених для продажу товарів та послуг у грошовому

виразі (P · Q) й обернено пропорційна обсягу маси грошей в обігу.

Приклад. В Україні обсяг ВВП у 2001 р. становив 201,9 млрд. грн.

Наявна грошова маса в обігу становила за грошовими агрегатами М3:

— на початок 2001 р. — 32,1 млрд. грн.

— на кінець 2001 р. — 45,6 млрд. грн.

Середня наявна грошова маса за рік становила 38,85 млрд. грн.

[(32,1 + 45,6): 2]. Середня швидкість обігу гривні за рік становила 5,2 рази

(201,9 : 38,85). А середня тривалість одного обігу гривні у 2001 р. становила

69,2 дня (360 : 5,2).

Швидкість обігу грошей перебуває під випливом багатьох чинників з

різним напрямком і інтенсивністю дій. За напрямком дії їх можна поділити

на дві групи:

1) чинники, що діють на боці платоспроможності попиту (зміна попиту

на гроші, розвиток структури споживання, розвиток культурних потреб

тощо);

2) чинники, що діють на боці пропозиції (обсяг, структура та ефектив-

ність виробництва, рівень розвитку ринкових відносин тощо).

Зміна попиту на гроші виражається зміною бажання економічних су-

б'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас готівки грошей, як

високоліквідних активів. Якщо таке бажання збільшується, то витрачання

грошей відбувається менш інтенсивно ніж надходження. В цьому разі

грошовий обіг уповільнюється. Якщо попит на гроші зменшується, то

витрачання їх буде інтенсивнішим за надходження. У цьому разі грошовий

обіг прискориться. Отже, швидкість обігу грошей та попит на них можна

розглядати як два взаємопов'язаних показники з оберненою залежністю.

73

Швидкість обігу грошей та їх маса впливають на економічні процеси

своєю зміною протягом певного періоду шляхом прискорення чи сповіль-

нення. Зміна швидкості обігу грошей відображає такі процеси:

а) збільшення або зменшення пропозиції грошей в обігу;

б) ускладнює або полегшує регулювання грошового обігу;

в) показує інтенсивність економічних змін, які становлять основу гро-

шового обігу.

Спостереження і аналіз швидкості обігу грошей дає можливість визна-

чити напрямки і методи регулювання грошового обігу.

Прогнозування і регулювання швидкості обігу грошей відноситься до

одного з найскладніших економічних процесів. Крім кількісної зміни маси

грошей в обігу практика ще не виробила інших дійових інструментів

оперативного регулювання швидкості обігу грошей для визначення їх впливу

на кон'юнктуру ринку. Необхідність прискорення швидкості обігу грошей

може здійснюватися зменшенням їх кількості в обігу. І, навпаки, зменшення

швидкості обігу грошей можна досягнути за рахунок збільшення грошей в

обігу.

3.6. Закон кількості грошей, необхідних для забезпечення обігу

Грошовий обіг не відображає простого повторення обороту товарів.

Він підпорядковується своєму специфічному закону. Його суть полягає в

тому, що протягом визначеного періоду для обміну потрібна лише певна,

об'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Цей закон виражається так: фактична маса грошей в обігу (Мф) повин-__