Конвертованості валют

      Саме  тому для нормального функціонування механізму конвертованості національної валюти країна повинна мати достатні валютні резерви, а також більш-менш вільний доступ до надійних джерел позикових коштів, за рахунок яких вона могла б витримувати фінансові  напруження рівноваги свого платіжного балансу. Цим і можна пояснити неодночасність переходу більшості  розвинених країн Заходу до режиму конвертованості своїх валют, а  також існуючі різні ступені  та форми конвертованості, які притаманні цим валютам.

      Так, основна група західноєвропейських  країн змогла взяти на себе зобов'язання утримуватися від застосування торговельних і платіжних обмежень за поточними  комерційними операціями згідно зі Статутом Міжнародного валютного фонду (стаття VII) лише в лютому 1961 р. Це Великобританія, Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди, Швеція, Ірландія і Люксембург. Тобто лише через 15 років після закінчення Другої світової війни цим країнам вдалося відновити конвертованість своїх валют.

      Інші  держави підійшли до цього ще пізніше. Японія, наприклад, запровадила конвертованість  своєї валюти в 1964 p., Данія — 1967, Фінляндія — 1979, Іспанія — 1986, Туреччина — у 1990 р. Більшість національних валют досягли режиму вільної конвертованості лише за поточними комерційними операціями, зберігаючи різні обмеження на операції, які пов'язані з закордонними інвестиціями та іншими міжнародними переміщеннями капіталу.

      Лише  приблизно 15 країн змогли поширити режим вільної конвертованості  своїх валют на всі види зовнішньоекономічних операцій. Серед них такі країни, як США, Німеччина, Велика Британія, Японія, Канада, Нідерланди, Австралія, Нова Зеландія, Гонконг, Сінгапур, Малайзія та деякі  арабські нафтодобувні країни. Тільки нещодавно до них змогли приєднатися  Франція та Італія, які до останнього часу зберігали деякі обмеження  на операції, пов'язані з рухом  капіталів. Проте й цим країнам  притаманні певні обмеження у  зовнішній торгівлі, міжнародних  розрахунках, внутрішньому економічному житті.

     Таким чином, конвертованість валюти є необхідною для структурної перебудови економіки, подолання кризи платіжного балансу, інтеграції у світове господарство. 
 
 
 

    Висновок 

    Поняття валюти широко використовується в економічній  літературі та практиці. Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини, функціонування світової економіки та інтеграцію до неї нац. економік окремих країн, на її основі функціонує валютний ринок. Валюта - будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо  чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономічними  відносинами. Правомірність такого трактування валюти підтверджується  і світовою валютною практикою.

    Важливим  елементом будь-якої валютної системи  є валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці  однієї країни, що визначена в грошових одиницях інших країн. Він є формою світової ціни кредитно-паперових грошей. Встановлення курсу називається  котируванням валюти. При котируванні  валют зазначають курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким вони її купують. Різниця  між курсом продавця і курсом покупця  являє собою маржу, яка покриває витрати і формує прибуток банку  з валютних операцій. Очевидно, що будь-який банк заінтересований у максимально  низькому курсі покупця і максимально  високому курсі продавця, і тільки жорстка конкуренція за клієнта  змушує банки діяти у зворотному напрямі.

    Одним з найважливіших елементів національної валютної системи є конвертованість  національної грошової одиниці - можливість для учасників зовнішньоекономічних відносин легально обмінювати її на іноземні валюти та навпаки без обмеження. Чим більше валютних обмежень використовується в країні, тим менше конвертованою  є її валюта. Відсутність валютних обмежень означає вільну конвертованість  валюти.

    Умовою  конвертованості є створення  елементів власне конвертованості - реального курсу валюти, валютного  ринку, свобода експортно-імпортних  операцій та використання в них національної валюти. Тому говорити про негайну  повну конвертованість гривні передчасно. Йдеться про введення часткової  її конвертованості, що сприятиме стимулюванню притоку іноземного капіталу, розбудові економіки України, її поступовому включенню до світового економічного товариства.

    Отже, для конвертованості гривні необхідні  певні умови:

• наявність товарного і грошового ринку, де задовольняється попит власників валюти на товари і послуги;
• юридичний і організаційний режим вільного обміну національної валюти на іноземні;
• стабільність національної грошово-кредитної і фінансової системи, що передбачає низькі темпи інфляції, відсутність незабезпеченої емісії грошей;
• наявність потужного і конкурентоздатного експорту для підтримання курсу національної валюти.

    Але такі умови конвертованості самі по собі з'явитись не можуть. Конвертованість  досягається шляхом розробки та здійснення цілеспрямованої програми, яка забезпечить  органічне включення економіки  України до системи світового  господарства, а це справа не одного року.

     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 

1. Бойцун Н.Є., Стукало Н.В. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник.-К.:ВД «Професіонал», 2005.-336с.
2. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник.-К.:Знання, 2006.-494с.
3. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.311-338.
4. Доровська С.С., Шило В.П., Ільїна С.Б., Іванова Н.С., Барабанові В.В. Міжнародні фінанси (за модульною системою навчання): Теоретико-практичний посібник.-К.: Кондор, 2008р.-310с.
5. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник.-Тернопіль: Карт-бланш, 2004.-223с.
6. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб.-К.:Знання-Прес, 2002.-384с.
7. Козак Ю.Г. Міжнародні фінанси. 3-є видання. Навчальний посібник рекомендовано МОН України: ЦУЛ, 2007.- 640 с.
8. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.І. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях: Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ, 2003.-294с.
9. Козак Ю.Г., Логвинова Н.С., Ковалевський В.В. Міжнародні фінанси: Навч. посібник.-К.:ЦУЛ, 2007-640с.
10. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник.-К.:Знання-Прес, 2002.-406с.
11. Міжнародні фінанси: навчальний посібник / О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць.-К.: КНЕУ, 2005.-589 с.
12. Оспівщев В.І., Близнюк О.П., Кривоший В.В. Міжнародні фінанси: Навч. посібник.-К.:Знання, 2006.-335с.
13. Петрашко Л. П. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.
14. Рогач О.І., Філіпченко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Підручник.-К.:Либідь, 2003.-784с.

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ І ФІНАНСІВ 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Міжнародні фінанси»

 
на тему: «КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТ» 
 
 
 
 

Виконала:

студентка гр. Ф-07-3

Рябова  Тетяна

Перевірив викладач:

Кожухова  Т.В. 
 
 
 

м. Кривий Ріг

2011