Функции денег

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

       Функції грошей

       Гроші — усе, що приймається в обмін на »товари або як погашення боргу, причому не задля власного вживання, а для наступного аналогічного обміну, має характер грошей, оскільки виконує їхню первинну функцію, тобто є засобом платежу. Як засіб платежу гроші становлять деяку сутність, що переходить з рук у руки під час здійснення платежу, тобто вони діють як засоби обігу, виконуючи функцію, яка є життєво важливою в будь-якій економіці, за винятком найпримітивніших. Термін "гроші" використовується також для позначення "грошей (одиниць) рахунку", тобто належить до системи абстрактних облікових одиниць, в яких виражаються цінності або визначаються заборгованості. На практиці існування такої системи є обов'язковою попередньою умовою системи цін, оскільки вона перетворює відносні цінності в зручні, виражені в кількості грошей ціни. У сучасних грошових системах головними засобами платежу є боргові зобов'язання, як-от банкноти і банківські депозити. Крім виконання функцій засобів обігу, такі засоби платежу утримують як частину нагромадження активів, тобто вони функціонують і як "засоби збереження вартості"'.

       Грошова маса — загальний обсяг грошей в економіці.

       Грошовий  потік — сума нерозподілених прибутків і відрахувань на амортизацію фірми. Також це джерело доступних компанії внутрішніх довгострокових коштів.

       Грошові залишки (також використовуються термін "номінальні грошові залишки") — середня кількість грошей, яку індивіди гримають у формі паперових грошей і (або) банківських депозитів.

       В умовах рівноваги грошові знаки  є обсягом невитрачених грошей, що формують прихований попит на товари і (або) фінансові активи. Грошові  залишки часто розраховують у  незмінних цінах, і тоді вони називаються  реальними грошовими залишками [76].

       Гроші виконують п'ять  функцій:

       1. Функція грошей як міри вартості. Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів, але не вони роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на їх виробництво суспільно необхідної праці. Формою прояву вартості товару є його ціна.

       2.  Функція грошей як засобу обігу. Товарний обіг являє собою продаж одного товару і купівлю іншого. У цьому процесі гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів: Т-Г-Т'. Вони виступають як купівельний засіб платежу.

       3.  Функція грошей як засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень. Гроші являють собою загальне втілення багатства, тому виникає прагнення до їхнього накопичення. У випадку Т-Г-Т' за продажем одного товару йде купівля іншого товару, а гроші випадають з обігу і перетворюються на скарб, накопичення або заощадження (золото, кредитні гроші, акції, облігації).

       4.  Функція грошей як засобу платежу. У цьому випадку гроші використовуються при продажу товарів у кредит і виплаті заробітної плати. Якщо при функціонуванні грошей як засобу обігу має місце зустрічний рух грошей і товарів (Т-Г-Т'), то при їх використанні як засобу платежу в цьому русі є розрив (Т-0 О-Г).

       5.  Функція світових грошей. На світовому ринку гроші скидають "національні мундири" і виступають у вигляді міжнародних рахункових одиниць (ЄВРО). Світові гроші як міжнародний платіжний засіб виступають у розрахунках за міжнародними балансами. Як міжнародний купівельний засіб гроші використовуються при прямій купівлі товарів за кордоном й оплаті їх готівкою. Світові гроші як матеріалізація суспільного багатства є засобом перенесення національного багатства з однієї країни в іншу при стягуванні контрибуції, репарацій або наданні позик.

       Грошам  належить ключова роль у ринковій економіці. Суспільна роль грошей полягає  у тому, що вони виступають сполучною  ланкою між товаровиробниками. Вони стають капіталом, або само збільшуваною вартістю, виступаючи у вигляді грошових потоків, що рухаються як усередині  виробництва, так і всередині  реалізації суспільного капіталу, а  також між ними. За допомогою грошей відбувається утворення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податки, позики й інфляцію. Гроші є об'єктом грошово-кредитного регулювання економіки промислово розвинутих країн, де з урахуванням загальноекономічних завдань встановлюється на рік грошовий орієнтир зміни грошової маси [34].

       Гроші як товар, що виконує функцію загального еквівалента, виникли стихійно в  результаті розвитку товарного виробництва  й обміну.

       Гроші пройшли у своєму розвитку декілька форм. Спочатку вони існували у вигляді  монет (золото, срібло, мідь), потім на їхнє місце прийшли паперові гроші, і сьогодні усе більшого значення набувають кредитні гроші (чеки, векселі, кредитні картки і т. д.). Юридично демонетизацію  золота закріпила Ямайська міжнародна валютна система, введена в 1976 р. Були скасовані його офіційна ціна і золоте утримання грошових одиниць, золото виключене з розрахунків  між Міжнародним валютним фондом і його членами. З внутрішнього і  міжнародного обороту золото витиснуте  нерозмінними банкнотами. Розглянемо, як вплинула демонетизація золота на функції грошей.

       1. Гроші як міра вартості. Раніше цю функцію виконувало тільки золото: кількість праці, витраченої на виробництво товару, порівнювалася з кількістю праці, необхідної для виробництва золота (скільки золота відповідає даному товару). Золото було вибрано загальним еквівалентом в наслідок його природних властивостей: подільності, однорідності частин, цілісності й портативності. Було введено масштаб цін — це узаконена державою кількість золота, прийнята у даній країні за одиницю (наприклад, у США в 1900 р. за

       1 долар США було прийнято 1,50463 г чистого золота). Ямайська валютна система ліквідувала офіційний масштаб цін, у даний час його замінено фактичним масштабом цін: вартість грошей визначається вже не кількістю    золота, що міститься в них, а виробленою масою всіх товарів. Ціна товару визначається не пропорційно золотому утриманню грошової одиниці, а залежно від рівня витрат виробництва, а також попиту і пропозиції даного товару на ринку.

       2.  Гроші як засіб  обігу. Формула товарного обігу Т-Г-Т: товар обмінюється (продається) на гроші, щоб на них купити інший товар. У даний час цю функцію виконують паперові і кредитні гроші.

       3. Гроші як засіб платежу. Відмінність від 2-ї функції полягає в тому, що передача товару або надання послуг не збігаються за часом з оплатою. (купівля в кредит, виплата заробітної плати, оплата житла й ін.). Виконують цю функцію кредитні гроші, електронні гроші, на базі яких виникли кредитні картки. їх застосування звужує сферу використання готівки і чеків, є стимулом у реалізації товарів і одночасно інструментом кредиту.

       4.  Гроші як засіб утворення скарбів, накопичень і заощаджень. Раніше цю функцію виконували реальні металеві гроші, коли вилучені з грошового обігу золото і срібло перетворювалися на скарб, виконуючи важливу економічну роль стихійного регулятора закону грошового обігу. Сьогодні особливістю кредитних грошей як засобу накопичення є те, що вони накопичуються в процесі постійного обігу для здійснення розширеного відтворення, коли потрібно нагромадити необхідну грошову суму.

       5.  Функція світових грошей. Виконують гроші, використовувані для розрахунків між окремими державами на світовому ринку. Відповідно до Паризької угоди 1867 р. цю функцію могло виконати тільки золото. Але поступово стали виділятися стійкі національні валюти, до яких і перейшла ця функція. У даний час основним платіжним засобом на світовому ринку є долар США.

       Таким чином, у XX ст. змінилося співвідношення між золотом і паперовими грошима. Якщо раніше золото було основою грошової системи, її первинним елементом, то зараз основною структурною ланкою грошової системи стали паперові гроші. Золото є лише певним резервом, страховим фондом цієї системи. Зберігши усі свої фізичні властивості, золото залишається найнадійнішим товаром, який завжди можна обміняти на паперові гроші.

       Паперові  гроші є знаками або представниками повноцінних грошей. Історично вони виникли в результаті металевого обороту і з'явилися в обігу як замінники срібних або золотих монет.

       Етапи перетворення можливості на дійсність:

       1  етап — стирання монети, у результаті  повноцінна монета перетворюється на знак вартості;

       2 етап — свідоме псування металевих  монет державною владою;

       3 етап — випуск паперових грошей  із метою поповнення скарбниці.  У Російській імперії (до складу  якої входила Україна) паперові

       гроші введені в обіг під час правління  Катерини II, у 1769 р.

       Сутність  паперових грошей - грошові знаки, що випускаються для покриття бюджетного дефіциту і звичайно не розмінні на метал, але наділені державою примусовим курсом.

       Емітентом паперових грошей в нашій державі є Національний банк України (НБУ).

       Економічна  природа паперових грошей виключає можливість стійкого паперово-грошового  обігу. Не існує паперових грошей не регулюється потребами товарообігу  в грошах. Відсутній механізм автоматичного  вилучення надлишку паперових грошей з обігу. Розміри емісії грошей залежать від потреб держави в додаткових фінансових ресурсах. Потреби обороту в грошах можуть бути незмінними або навіть зменшуватися. Надлишок паперових грошей не може піти з обігу. Потрапивши в обіг, вони застряють у його каналах, переповнюють їх і знецінюються.

       Паперовим грошам властива нестійкість.

       Нестійкість і знецінення грошей можуть бути викликані  наступними причинами:

       1) надлишковий випуск в обіг;

       2) занепад довіри до уряду, що  випустив гроші;

       3)  несприятливий платіжний баланс.

       Найбільш  типовим є інформаційне знецінення, обумовлене надмірною емісією. Але  воно може бути пов'язане з урядовою кризою, погрозою повалення державної влади і втратою довіри населення до паперових грошей.    

 

       

Функція грошей як засобу обігу.

      Подвійна  природа грошей проявляється в тому, що гроші водночас виконують роль загального вартісного еквіваленту  й інструменту обміну товарів. Ці функції були притаманні найпростішим формам грошей, притаманні вони і сучасним. Гроші обслуговують акти купівлі-продажу  товарів та послуг. До появи грошей товарообмін здійснювався завдяки  обміну товару на товар, тобто бартеру.

      З появою грошей формула обміну змінюється. Тепер кожен товар спочатку обмінюється  на гроші, а потім вже гроші  обмінюються на потрібний товар. Тут гроші відіграють роль посередника, а формула виглядає так: Т —  Г — Т.

      Часові  межі та межі простору долаються завдяки  відмінності товарного обігу  від безпосереднього обміну товару на товар.

      Товарний  обіг складається із обігу товарів  і обігу грошей. Кожен товар  після того, як він обмінювався  на гроші, із обігу потрапляє у  сферу індивідуального споживання, а гроші залишаються у сфері  обігу. Ця теорія створює теоретичну ймовірність економічних криз.

      Оскільки  функція засобу обігу розподіляє єдиний процес купівлі-продажу на два  самостійних акти (продаж і купівля) виникає ймовірність продавати  не купуючи, а це означає, що хтось  свій товар взагалі не зможе продати.

      Особливістю функцій грошей є їх наявність. Для  того щоб купити потрібно передати продавцю певну суму грошей. Оскільки гроші виникають мимохіть, тому що метою продавця є не гроші, а інший  товар, то функцію грошей можуть виконувати не лише повноцінні гроші, а й знаки  вартості — розмінна монета, паперово-кредитні гроші.

      Монета  — це злиток металу певної форми, маси і вартості, що слугує засобом обміну. Проба та вага монет засвідчується  державною печаткою. Подальший розвиток ринкового господарства призвів  до заміни металевих монет на паперові гроші, які стали використовуватись  у якості засобу обігу. Спочатку паперові гроші виникли із функції грошей як засобу обігу у вигляді скарбничих білетів, нерозмінних на золото та таких, що обслуговували товарний обіг.