Державний вищий навчальний заклад

      «Українська академія банківської справи Національного банку України»

      Кафедра банківської справи 
 
 
 
 

      Аналітична  записка

      з дисципліни:

      «Гроші  та кредит» 
 

      Аналіз  грошової маси України 
 
 
 

Виконав:    студент групи ЕК-92

              Голуб І.Г. 

     Перевірив: ст. вик.

          Лобода Д.Л. 
 
 
 
 
 

СУМИ  – 2011

ЗМІСТ 
 

1. вступ 3

2. аналіз структури  грошової маси 5

3. аналіз динаміки  грошової маси 9

4. аналіз показників  грошової маси 12

5. ВИСНОВКИ ТА прогноз 15

6. список використаних  джерел 17

Додатки 18 
 

 

1. вступ

 
 

      Сукупний  грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої має важливе значення для діяльності центрального банку та грошово-кредитного регулювання економіки країни. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, може суттєво вплинути на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість тощо. Оскільки контроль за кількістю грошей надзвичайно важливий для економічної стабільності, необхідно володіти адекватними можливостями для вимірювання грошової маси. В умовах розвинутих ринкових відносин визначення кількості грошей - надзвичайно складне завдання Це пояснюється тим, що в сучасній економіці різні види активів одночасно тією чи іншою мірою виконують усі основні функції грошей (засіб обігу, міра вартості, засіб нагромадження). Тобто немає вагомих підстав для того, щоб провести чітку межу між власне грошима та іншими ліквідними активами.[2, с.60].

      У ході виконання роботи будемо оперувати  такими термінами і поняттями:

1. Грошова маса. Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб 'єктів грошового обороту в певний момент[1, с.81].
2. Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угруповання ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками грошової маси.[2, с.60].

     У статичній практиці України з 2002 р визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати:

• М₀ = готівка (гроші поза банками).
• М₁ = М₀ + кошти на рахунках і поточних депозитах.
• М₂ = М₁ + строкові депозити та інші кошти.
• М₃ = М₂ + цінні папери власного боргу банків.

3. Грошова база. Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей. Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резерву комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку. [1, с.83].

4. Коефіцієнт монетизації – показник, що застосовується для аналізу ступеня забезпеченості економіки грошовими коштами.
5. Коефіцієнт доларизації – показник, що показує яка частка грошової маси представлена валютними коштами.
6. Інфляція – тривале і швидке знецінення грошей, внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. [1, с.212].

 

 

     

2. аналіз структури грошової маси

 
 

     Для аналізу структури грошової маси використаємо кількісні показники, такі як обсяги грошових агрегатів за період 2001–2011 роки, які надаються Національним банком України у межах щорічної звітності. Ці показники представлені у таблиці 2.1. 

     Таблиця 2.1 – Грошові агрегати за період 2001–2011 рр., млн.грн.

 

     Для більшої наглядності представимо дану таблицю у вигляді гістограми (рис. 2.1).

     Рисунок 2.1 – Розміри грошових агрегатів  за період 2001–2011 рр. 

     З представлених вище даних можна зробити висновки, що хоча і розміри грошової маси стрімко змінювались, але структура грошових агрегатів зазнавала незначних змін. Найбільшого зростання зазнав агрегат M2 – строкові депозити, це може бути наслідком вдалої політики НБУ, та зростанням довіри до банків серед населення. Така тенденція сприяє зростанню ефективності роботи банківської системи. Для більш детального аналізу структури представимо дані про відсотковий склад грошової маси по відношенню до грошових агрегатів (табл. 2.2). 
 
 
 

     Таблиця 2.2 – Грошові агрегати до всієї  грошової маси за період 2001–2011 рр., %.

 

     З даної таблиці можна зробити  висновки, що у структурі грошової маси є певні проблеми, такі як значна кількість грошей поза банками, тобто агрегату M0, які є складно контрольованими, не приносять прибутку, та лише забезпечують обіг. Внаслідок цього низький вміст депозитних коштів, це може бути наслідком не великої розповсюдженості безготівкових операцій в Україні. Критичного рівня набув агрегат М3, він складає менше одного відсотка у всій грошовій масі. Це можна пояснити тим що в Україні фінансовий ринок, та грошово-кредитна система в цілому знаходяться ще на досить низькому рівні, і тому не можуть забезпечувати достатній рівень цього агрегату. Також причиною може бути все ще низька довіра до банків серед населення. Для наглядності представимо відсоткову структуру грошових агрегатів України за останній звітний період, тобто за серпень 2011 (рис.2.2).

     Рисунок 2.2 – Структура грошових агрегатів за серпень 2011 р. 

     Як  видно з даного графіку в Україні стабілізується та покращується структура грошової маси, хоча все ще досить високим є відсоток готівки, та занадто низький відсоток агрегату М3. Досить позитивним є те, що зріс агрегат М2, це є ознакою вірної політики НБУ і стабілізації грошово-кредитної системи. 

 

     

3. аналіз динаміки грошової маси

 
 

     Для аналізу динаміки грошової маси розрахуємо коефіцієнт росту кожного агрегату (табл. 3.1), та для маси в цілому (табл. 3.2). 

     Таблиця 3.1 – Коефіцієнти росту грошових агрегатів за період 2001–2011 рр.