Охорона прав інтелектуальної власності на митному кордоні

    ВСТУП

    Здобутки  інтелектуальної діяльності людини породили проблему захисту її прав на створені об’єкти інтелектуальної  власності. Захист будь-яких суб’єктивних прав – це правове забезпечення недоторканності цих прав, а також застосування заходів примусового характеру, спрямованих на їхнє відновлення, в разі їх порушення. Проголошений Україною курс на інтеграцію до Європейського Союзу і вступ до Світової організації торгівлі потребує забезпечення захисту прав на об’єкти авторських і суміжних прав та об’єкти промислової власності на рівні, який існує в економічно розвинених країнах.

    Розглядаючи питання щодо способів такого захисту, слід виокремити два основних –  адміністративний (коли припинення порушення  права здійснюється органами державного управління, їх службовими і посадовими особами) та судовий (припинення порушення права здійснюється судом).  

1. Призупинення  митного оформлення, як механізм протидії порушенню прав інтелектуальної  власності

    Відповідно  до п.4 ст.11 Митного кодексу, одним із завдань митних органів, як державного органу, що захищає економічну безпеку держави є сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічної діяльності.

    Відзначимо, що законодавець наділив митні органи обов’язком саме «сприяти захисту», а  не безпосередньо його здійснювати в односторонньому адміністративному порядку із використанням заходів адміністративного примусу. На практиці це проявляється у використанні особливого механізму: «призупинення митного оформлення товарів» у випадку виявлення ознак їх контрафактності.

    Власник, що бажає захистити свої права  від протиправних посягань інших  учасників зовнішньоекономічних відносин може подати заяву щодо реєстрації визначеного ним об’єкту інтелектуальної власності в реєстрі Держмитслужби. Реєстрації у реєстрі ДМСУ підлягає саме товар (носій об’єкта інтелектуальної власності), а не об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в ньому.

    В ДМСУ створено і функціонує програмно-інформаційний  комплекс "Митний реєстр об'єктів  права інтелектуальної власності". Станом на 01.04.2011 до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності включено 260 об'єкти права інтелектуальної власності. 

    Товар, що містить ОІВ, проходить реєстрацію в ДМСУ шляхом розміщення відповідної  інформації в електронній базі даних  Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ з присвоєнням окремого шестизначного коду. Реєстрації підлягає кожний вид товару, що містить ОІВ окремо.

    Після реєстрації у реєстрі для попередження переміщення через митний кордон контрафактних товарів згідно статті 257 Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль у формах передбачених розділом ІІ Митного кодексу та призупиняють митне оформлення товарів в разі виявлення ознак їх контрафактності.

    Рішення про призупинення митного оформлення приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. Термін, на який призупиняється митне оформлення товарів, що містять ОІВ, становить 15 календарних днів. Цей термін може бути продовжений не більше ніж на 15 календарних днів. Термін може бути більшим, якщо є ухвала господарського суду про заборону оформлення товару митними органами. В такому випадку митне оформлення може бути здійснено при вступі у законну силу відповідного рішення суду або надходження його ухвали про скасування заборони. Якщо протягом зазначених строків контрафактність товарів не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.

    Якщо  протягом вищезазначених строків, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної уповноваженим органом, то митний орган у встановленому порядку порушує справу про порушення митних правил за ст. 345 Митного кодексу України, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються.

    Призупинення  митного оформлення може здійснюватися  і за ініціативою митного органу без наявності об’єкту права інтелектуальної власності в митному Реєстрі.

    Призупинення  митного оформлення товарів  може відбуватися лише за наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів може бути порушене право на об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення таких товарів. Такі заходи вживаються, виключно за умови наявності відомостей про правовласника та за умови подання ним відповідного клопотання та внесення грошової застави. 

2. Поняття «контрафактності»

    Для розуміння причин здійснення вищезазначених процедур необхідно звернутися до визначення терміну «контрафактність».

    Відповідно  до ст. 1 Митного кодексу України, контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

    Натомість, спеціальне законодавство дає більш конкретне тлумачення цього терміну, так “контрафактні примірники твору” знайшов свою легалізацію у ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Згідно з нормативним визначенням “контрафактним примірником твору” буде твір, що відтворений, опублікований або розповсюджений з порушенням авторського права і суміжних прав, у тому числі примірник захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб’єкта авторського права або суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми, відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися. Тобто законодавець дає визначення не самому поняттю “контрафакт”, а поняттю “контрафактний екземпляр твору”.

    Виходячи  з норми закону, об’єкт авторського  права і суміжних прав буде визнаний контрафактним, у разі якщо він, перш-за все виготовлений без дозволу  особи, якій належать авторське право  і суміжні права. Використання такого об’єкта, у тому числі продаж, є другорядними ознаками, які характеризують рівень порушення авторського права і суміжних прав.

    Визнання  контрафактом ввезених на митну територію  України (без згоди автора чи іншого суб’єкта авторського права або  суміжних прав) примірників захищених  в Україні творів, фонограм і відеограм, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми, відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися, є дещо нелогічним з наступних міркувань. Так, якщо екземпляр об’єкта авторського права або суміжних прав був виготовлений з дозволу особи, якій належать авторське право або суміжні права на такий об’єкт, то останній є таким, що охороняється і умови його розповсюдження визначаються договором, що укладає особа, якій належать авторське право або суміжні права з виробником екземплярів об’єкта. Тому контрафактними екземплярами творів можна визнати лише ті екземпляри, імпорт яких у конкретну країну заборонений договором. За відсутності такого договору екземпляри об’єктів авторського права і суміжних прав не можна визнати контрафактними.

    ВИСНОВОК:

    Як  не дивно, однак інші спеціальні закони України (Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", Закон України "Про охорону прав на промислові зразки", Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), що регулюють суспільні відносини у сфері захисту інтелектуальної власності взагалі не містять роз’яснення поняття «контрафакту», з чого випливає що дане явище має місце лише у сегменті авторського права і суміжних прав.

    Натомість на практиці найросповсюдженішими випадками  застосування механізму «призупинення  митного оформлення» є порушення пов’язані з незаконним переміщенням через митний кордон товарів, що містять на собі знаки для товарів і послуг правовласником яких є інша особа, що не дозволяла їх використання.

    Таким чином неузгодженість нормативно-правової бази в цьому питанні залишає можливість застосування положень ст. 257 та 257-1 Митного кодексу України лише у випадках митного оформлення товарів, що містять об’єкти лише авторського і суміжних прав. Окрім цього це ускладнює доведення в процесі провадження у справі про ПМП або безпосередньо під час судових розглядів факту порушення прав інтелектуальної власності і призводить до зменшення ефективності сприяння захисту економічної безпеки України загалом. 

Використана література: 

1. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.
2. Закон України від 16.11.2006р. №359-V «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України)».
3. Закон України «Про авторське право і суміжні права»;
4. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;
5. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»;
6. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;
7. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;
8. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;
9. Постанова КМУ від 13.04.2007р. №622 «Питання реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу»
10. Наказ ДМСУ від 14.12.2005 р. № 1233 «Про вдосконалення організації контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності»
11. Наказ ДМСУ від 20.06.2007 р. № 520 «Про затвердження Порядку надання застави або еквівалентної гарантії з відшкодування витрат, пов'язаних з діями митних органів України щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності»
12. Лист ДМСУ від 13.09.2001 р. № 2/24-4395-ЕП «Про проведення експертиз з питань інтелектуальної власності».