Соціальна суть свят і масових гулянь

1. Соціальна суть свят і масових  гулянь.

   За  всю історію людства жодне державне утворення за будь - яких форм політичного устрою та влади не змогло обійтися без державних свят. До цієї категорії можна віднести дні коронацій монархів, дні проголошення незалежності, дні конституцій, річниці революцій, річниці перемог у війнах тощо. Метою цих свят, які безпосередньо утворювала та підтримувала сама держава, було відображення ідеалів і принципів суспільства, політичної системи, виховування у громадян патріотичних почуттів, також формування національної самосвідомості та гідності на державному рівні. Процес державного будівництва й при отриманні незалежності, і за умов виникнення інших форм політичного устрою в країні супроводжується появою нових офіційних свят, які мають бути репрезентовані як атрибути влади. Ці свята санкціоновані зверху і, як правило, добре організовані. Влада завжди прагнула перетворити їх у загальнонаціональну традицію. В Україні в 1960 – 1980і рр. до цієї категорії належали річниці Жовтневої революції – 7 Листопада, День міжнародної солідарності трудящих – 1 Травня, День Перемоги у Великій Вітчизняній війні – 9 Травня, День міжнародної солідарності жінок – 8 Березня, День Радянської армії – 23 Лютого, День Конституції СРСР – 7 Жовтня.

Аналізуючи свята цієї группи, буде доречно виділити політикоідеологічний та культурнонаціональний аспекти. Політикоідеологічний аспект у даному випадку є більш приоритетним, домінуючим. У той же час популярність та розповсюдженість будьякого державного свята залежить від врахування національних і культурних особливостей країни або реґіону, ментальності населення. Певний вплив має також політикоекономічна ситуація. Чи стане нове свято, що має статус офіційного, посправжньому всенародно шанованим, або ж люди з легкістю зречуться його зі зміною влади, заздалегідь сказати важко, тому що це залежить від багатьох обставин. 

2. Класифікація свят, їх характеристика.

     В культурному житті нашого народу існує безліч свят. Вони мають свої окремі традиції, функції. Свята класифікуються за такими видами як:

• Суспільно-політичні (1 травня, День Перемоги, День Матері, День Землі).
• Виробничо-трудові (Свято Врожаю, День Шахтаря, День підприємства).
• Сімейно-побутові (День народження, Весілля).
• Календарно-побутові (Масляна,Івана Купала).
• Релігійні  (Різдво,Великдень).
• Свята мистецтв (Червона Калина, Київська весна, Слов’янський базар).
• Спортивні свята (Олімпіада).
• Дитячі свята (День захисту дітей, Книжкова неділя, День дитячого театру).

     Свята обов’язково повинні мати заздалегідь визначені функції. Функції бувають п’яти видів. До первого виду відноситься комунікативна функція. Вона організовує спілкування за інтересами. До другої функції відноситься інформативна, вона допомагає відкривати щось нове для себе, отримувати необхідну інформацію. Третя функція називається регулятивна, її суть розподілити інтереси між фізичними та інтелектуальними навантаженями. Розглядаючи четверту функцію, її можна назвати компенсаторною функцією, її завдання додатково навантажувати чи знімати напругу. І остання п’ята функція називається адаптаційна функція. Вона повинна створити певні умови, коли людина стає настільки вільна, що може легко розкрити себе.

Класифікація свят - це той  дійсний засіб за допомогою якого клубна установа зможе створити загальний святковий настрій для всьго  населення: міста, району, селища. 

3. Методика  підготовки та проведення свят.

-3-

Методика  підготовки та проведення масових заходів 

у  загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах 

                При підготовці та проведенні  масових заходів у навчальних  закладах варто дотримуватися  такого алгоритму:

• визначити мету проведення свята. Мета – це передбачення результатів діяльності з урахуванням реальних можливостей і потреб. Визначення мети забезпечує перспективний творчий характер процесу підготовки масового заходу;
• визначити форму проведення масового заходу (традиційне чи календарне свято, виставка, театралізоване дійство тощо);
• узгодити тему, форму та план проведення заходу з адміністрацією закладу;
• створити сценарій. До написання сценарію варто залучати вихованців (учнів), при потребі, - батьків, колег. Перед написанням сценарію необхідно опрацювати літературні джерела, ресурси бібліотек, інтернету з даної теми;
• підготувати перелік ігор, розваг тощо;
• підготувати перелік концертних номерів;
• проаналізувати ресурси часу проведення масового заходу - святкове дійство повинно тривати не більше 45 хвилин, через кожні п’ять хвилин бажано змінювати форму діяльності, щоб зосереджувати увагу глядачів;
• вибрати оригінальну назву заходу;
• залучити максимально можливу кількість вихованців (учнів) до підготовки та проведення заходу;
• розподілити доручення та ролі;
• здійснити аналіз матеріальних ресурсів та вирішити фінансово-економічні завдання (придбання костюмів, ігрового реквізиту, подарунків, квітів та ін.);
• провести необхідну кількість репетицій заходу та генеральну репетицію;
• забезпечити оформлення сцени,  зали та  інших приміщень;
• забезпечити звуковий супровід заходу;
• організувати чергування в роздягальні, коридорах та інших місцях.

      Готуючись до проведення масового  заходу, варто врахувати класичні  закони драматургії, які були  визначені ще Арістотелем:

                  а) увертюра (емоційний настрій,  створення святкової атмосфери,  очікування чогось незвичайного);

                   б) зав’язка (повідомлення, що відбуватиметься  і як саме);

                   в) основна частина (складові  елементи масового заходу);

                   г) кульмінація (найвищий емоційний  підйом);

                   д) фінал;

                    е) післядія (колективний аналіз  проведеного  масового заходу).

     Під час проведення масових  заходів доцільно використовувати  такі підсилювальні чинники, як  костюми, декорації, світлові  ефекти, перевтілення персонажів, ігри, гумористичні сценки, жарти, інсценовані  пісні.

     При використанні ігрових моментів  під час проведення масових  заходів варто дотримуватися  таких правил:

1. При виборі ігор ретельно аналізувати  їх зміст та методику проведення, ураховувати інтереси  і можливості учасників заходу, їх вікові та індивідуальні особливості. 
2. Важливим етапом у підготовці і проведенні гри є пояснення її змісту і правил. Пояснення повинне бути лаконічним, послідовним, без зайвих слів. Воно має такі складові: назва гри, роль учасників та місця їх розташування, хід гри, мета гри, її правила.
3. Пояснюючи гру, слід розташувати учасників на тих позиціях, з яких розпочнеться гра.  Якщо гравці стали в колону, ведучому теж потрібно бути разом з ними (а не в середині), щоб ні до кого не бути повернутим спиною.  Якщо гравці вишикувались у колони, то організатор має знаходитися збоку від них.
4. Не можна розміщувати гравців навпроти світла. Ведучий  гри має стояти боком або лицем до світла.
5. Свої особливості притаманні командним рухливим іграм. Так, важливою умовою їх організації є об’єднання гравців у рівноцінні команди. Об’єднання в команди можна проводити різними методами -  такими, як розрахунок  на «перший-другий», за бажанням дітей тощо.
6. Головним у проведенні рухливих ігор є дозування фізичних навантажень, які мають бути оптимальні і не викликати перевтоми.
7. При  включенні ігор у  розважальну програму необхідно стежити, щоб ігри чергувалися за настроєм, змістом, інтенсивністю рухливості тощо.
8. Важливим моментом у проведенні гри є своєчасно організований початок. Гру можна почати за  умовним сигналом. Для цього використовуються музика, слово, інші засоби художньо-емоційної виразності.
9. Роль ведучого гри полягає в тому, щоб уважно стежити за її ходом, поведінкою окремих гравців,  корегувати їхні  дії  в разі порушення правил.  Якщо учасники проходять усі  ігрові етапи, дотримуючись визначених правил, — наступає фінал гри, а потім вітання переможців і підбадьорення тих,  хто програв.

Отже, гра повинна бути зрозумілою для  учасників, викликати у них захоплення, створювати ситуацію успіху та хороший  настрій, розширювати знання та навички, набуті раніше.

        Проаналізувавши все вище сказане,  можемо зробити висновки, що результативність  заходу залежить від  актуальності  обраної теми; відповідності змісту  виховного заходу обраній темі; практичної спрямованості заходу; врахування інтересів та запитів  дітей та шкільної молоді; лаконічності, зрозумілості, доступності, чіткості, ретельної підготовки  заходу.

        Успіх масового заходу  значною  мірою залежить від ведучого. Складовими його успіху є:

• уміння ввійти в контакт з учасниками дійства;
• урахування вікових та індивідуальних особливостей учасників та глядачів;
• знання матеріалу з даної теми та загальна ерудиція;
• висока культура мовлення і поведінки;
• педагогічний такт;
• здатність творчо розв’язувати нестандартні ситуації.

-4-

Складові частини свята:

    1.  Урочиста частина відкриття (паради, ходи, мітинги, ритуали, вшанування, покладання квітів та ін.).

     2.  Художньо-видовищна частина (концерти, конкурсні завдання, театралізовані покази, проведення різних за видами клубних вечорів, перегляд звітніх концертів тощо). 

     3.  Масове гуляння (робота ярмарку, атракцонів, розважальних програм, значний час відведено для проведення масових рухливих та малорухливих  ігор).