Екстрадиція

Тема: Екстрадиція

План:

1. Направлення запиту про екстрадицію та порядок підготовки документів.
2. Межі кримінальної відповідальності виданої особи.
3. Тимчасова видача та арешт.
4. Рішення за запитом про екстрадицію та порядок його оскарження.
5. Передача особи.

 

1. Направлення запиту про екстрадицію та порядок підготовки документів.

Запит про видачу особи (екстрадицію) направляється  за умови, якщо за законом України  хоча б за один із злочинів, у зв’язку  з якими запитується видача, передбачено  покарання у виді позбавлення  волі на максимальний строк не менше  одного року або особу засуджено  до покарання у виді позбавлення  волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців. Запити про тимчасову видачу і транзитне перевезення особи направляються та розглядаються у такому самому порядку, як і запити про видачу особи (екстрадицію). При розгляді запитів компетентних органів іноземних держав про транзитне перевезення екстрадиційній перевірці підлягають лише обставини, передбачені частинами першою і другою статті 589 КПК.

Центральний орган України має  право відмовити в направленні  запиту до іноземної держави, якщо існують  передбачені цим Кодексом або  міжнародним договором України  обставини, які можуть перешкоджати видачі. Він також має право  відмовити компетентному органу України у зверненні до іноземної  держави, якщо видача буде явно невиправданою  з огляду на співвідношення тяжкості вчиненого особою кримінального  правопорушення та ймовірних витрат, необхідних для екстрадиції.

Порядок підготовки документів та направлення запитів

Клопотання про видачу особи  в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням  законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає  справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням  вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором  України.

Клопотання складається у письмовій  формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого  нею злочину. До клопотання додаються такі документи:

1) засвідчена копія ухвали слідчого  судді або суду про тримання  особи під вартою, якщо видача  запитується для притягнення  до кримінальної відповідальності;

2) копія вироку з підтвердженням  набуття ним законної сили, якщо  видача запитується для приведення  вироку до виконання;

3) довідка про відомості, які  вказують на вчинення кримінального  правопорушення особою, або довідка  про докази, якими підтверджується  винуватість розшукуваної особи  у його вчиненні;

4) положення статті закону України  про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне  правопорушення;

5) висновок компетентних органів  України про громадянство особи,  видача якої запитується, складений  згідно з вимогами закону про  громадянство України;

6) довідка про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;

7) інформація про перебіг строків  давності;

8) інші відомості, передбачені  міжнародним договором України,  який також чинний для іноземної  держави, на території якої  встановлено розшукувану особу.

Клопотання та документи підписуються слідчим, прокурором або суддею, засвідчуються  печаткою відповідного органу та перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором  України. Клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного центрального органу України через прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури у десятиденний строк з дня затримання особи на території іноземної держави. У зазначений строк керівник відповідного органу досудового розслідування у складі центрального апарату органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань України безпосередньо передає Генеральній прокуратурі України клопотання про видачу особи (екстрадицію). Центральний орган України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою протягом п’яти днів з дня отримання клопотання.

 

2. Межі кримінальної відповідальності виданої особи.

Видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які  здійснена видача (екстрадиція). Обмеження, висловлені компетентним органом іноземної держави під час прийняття рішення про видачу особи в Україну, є обов’язковими при прийнятті відповідних процесуальних рішень. Якщо застереження компетентного органу іноземної держави щодо обмежень у видачі особи стосується виконання вироку, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про приведення його до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача.

У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у  запиті про видачу, притягти таку особу  до кримінальної відповідальності або  виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди  компетентного органу іноземної  держави, що видала особу.

Запит про надання такої згоди  готується та надсилається в порядку, передбаченому для запиту про  видачу особи (екстрадицію). У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений нею після видачі, отримання такої згоди не вимагається.

 

3. Тимчасова видача та арешт.

У відповідності  зі ст. 579-586 КПК у разі необхідності запобігання закінченню строків  давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлений запит про тимчасову видачу. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному уповноваженому органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі. Рішення компетентного органу іноземної держави про взяття особи під варту або призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання осіб під вартою на території України, які:

• транзитно перевозяться територією України;

• тимчасово видані в Україну.

Період  тримання особи під вартою на території  України на підставі рішення компетентного  органу іноземної держави під  час тимчасової видачі не зараховується  такій особі у строк відбування покарання, призначеного за вироком  суду України.

Особа, стосовно якої розглядається  питання про видачу в іноземну державу, має право:

1) знати,  у зв’язку з яким кримінальним  правопорушенням надійшов запит  про її видачу;

2) мати  захисника і побачення з ним  за умов, що забезпечують конфіденційність  спілкування, на присутність захисника  під час допитів;

3) у разі  затримання - на повідомлення близьких  родичів, членів сім’ї чи інших  осіб про затримання і місце  свого перебування;

4) брати участь у розгляді  судом питань, пов’язаних з її  триманням під вартою і запитом  про її видачу;

5) ознайомлюватися  із запитом про видачу або  одержати його копію;

6) оскаржувати  рішення про тримання під вартою, про задоволення запиту про  видачу;

7) висловлювати  в судовому засіданні свою  думку щодо запиту про видачу;

8) звертатися  з проханням про застосування  спрощеної процедури видачі.

Особі, стосовно якої розглядається питання про  видачу, і яка не володіє державною  мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, виступати  в суді мовою, якою вона володіє, користуватися  послугами перекладача, а також  отримати переклад судового рішення  та рішення центрального органу України  мовою, якою вона користувалася під  час розгляду.

Якщо  особа, стосовно якої розглядається  питання про видачу, є іноземцем  і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником  дипломатичної чи консульської установи своєї держави. Затримання на території  України особи, яка розшукується іноземною державою у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою  особою.

Про затримання негайно інформується прокурор, у  межах територіальної юрисдикції якого  здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія  протоколу затримання, повинно містити  докладну інформацію щодо підстав та мотивів затримання. Прокурор, отримавши  повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних  держав, та

негайно інформує прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя.

Про затримання таких осіб прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міста Києва  чи Севастополя протягом шістдесяти годин після затримання повідомляє відповідний центральний орган  України, який протягом трьох днів інформує компетентний орган іноземної держави. Про кожен випадок затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя також повідомляє Міністерство

закордонних справ України.

Затримана особа негайно звільняється у  разі, якщо:

1) протягом шістдесяти годин  з моменту затримання вона  не доставлена до слідчого  судді для розгляду клопотання  про обрання стосовно неї запобіжного  заходу тимчасового або екстрадиційного арешту;

2) встановлено обставини, за  наявності яких видача (екстрадиція)  не здійснюється.

До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до 40 діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу. У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту. Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту. До клопотання додаються:

• протокол затримання особи;
• документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави;
• документи, що підтверджують особу затриманого.

Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший  строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує йому зробити заяву, перевіряє наявність документів, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 583 КПК, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про:

• застосування тимчасового арешту;
• відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання
• немає підстав.

Ухвала слідчого судді  може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано  тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

У разі надходження запиту про екстрадицію до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового  арешту втрачає юридичну силу з моменту  винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

Екстрадиційний арешт. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:

• копія запиту компетентного  органу іноземної держави про  видачу

особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;

• документи про громадянство особи;

• наявні матеріали екстрадиційної перевірки.

Матеріали, що подаються  слідчому судді, мають бути перекладені  державною мовою або іншою  мовою, передбаченою міжнародним договором  України, згода на обов'язковість  якого надана ВРУ. При вирішенні  питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК та міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана ВРУ. У разі, якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.