Контрольная работа по "Криминалистике"

       Найбільш повним і поширеним  у криміналістиці є поділ різновидів цієї слідчої дії за характером її завдань на:

1) відтворення  обстановки та обставин події  для встановлення можливості  у відповідний спосіб конкретною особою взагалі сприймати (бачити, чути й розпізнавати за запахом, на дотик тощо) певні події, явища, факти за умов, відомих із матеріалів кримінальної справи. Цей різновид полягає в установленні можливості не тільки бачити, чути чи іншими аналізаторами сприймати відповідну інформацію, а й можливості розпізнати й розрізнити деталі та особливості об'єктів за певних умов;

2) відтворення  з метою перевірки можливості вчинення взагалі чи конкретною особою певних дій, за певних просторово-часових умов, зокрема перевірки наявності у конкретної особи професійних чи інших навичок. За такого різновиду головним є з'ясування суб'єктивної можливості особи проникнути в конкретне приміщення крізь певний отвір (вікно, фрамугу, лаз тощо); винести речі крізь конкретний чи схожий отвір; відкрити замок відмичкою; підробити документ та ін. Різновидом такого відтворення обстановки та обставин події є перевірка можливості не тільки виконати які-небудь дії за певних умов, а ще й можливість вчиняти їх за відповідний проміжок часу. Такі експерименти слугують способом перевірки наявності у конкретної фізичної особи професійних чи злочинних навичок;

3) відтворення  обстановки та обставин події  з метою з'ясування можливості  існування конкретного явища, процесів, фактів за відповідних умов. Покликані підтвердити або спростувати факти, що фігурують у показаннях допитуваних. Це може стосуватися, зокрема, чи могла відповідна кількість товару розміститись у певному сховищі, приміщенні (місці); чи можливі природні втрати продуктів у вазі, за зберігання їх у конкретних умовах чи на конкретному складі; чи можна перерізати дужку зафіксованого в зачиненому положенні навісного замка без пошкоджень прилеглих частин інших замикаючих пристроїв тощо;

4) відтворення  для з'ясування механізму розслідуваної  чи пов'язаної з нею події, процесу, явища або окремих їх деталей за відповідних, відомих із матеріалів справи, умов, зокрема для з'ясування процесу слідоутворення. Може проводитися щодо перевірки способу вчинення злочину, тривалості, динаміки й характеру просторових змін злочинної події, наприклад, чи можна, не порушивши стандартного упаковання, змінити вміст (фальсифікувати, погіршити, замінити) певної ємності;

5) відтворення  для перевірки і уточнення на місці показань відповідних суб'єктів кримінального процесу. Проводиться тоді, коли іншим способом, окрім як зіставленням показань із тим, що є у дійсності на місці події, неможливо переконатися в достовірності таких показань.

     Проведення  будь-якого різновиду відтворення обстановки та обставин події є допустимим за дотримання чи забезпечення таких умов:

1) якщо  гарантується безпека для життя,  здоров'я учасників слідчої дії  та інших осіб;

2) унеможливлено  спричинення матеріальної шкоди  підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;

3) не  виникнуть інші небажані та  небезпечні наслідки;

4) дослідні дії не пов'язані з приниженням честі та гідності людини.

     Учасниками  відтворення обстановки та обставин події є:

1) особа  (завжди обов'язковий учасник), у  провадженні якої перебуває кримінальна  справа (слідчий, особа, яка провадить  дізнання; начальник слідчого підрозділу, прокурор, якщо вони прийняли справу до свого провадження; суд у ході судового слідства).

     Саме  слідчий (у широкому розумінні цього  слова - це всі перелічені вище суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності) приймає рішення, визначає місце, час, обстановку, необхідні предмети, учасників  відтворення тощо; планує хід дослідів; забезпечує виконання необхідних умов, що гарантують достовірність результатів; керує всім процесом перебігу слідчої  дії, засвідчує її хід і результати; оцінює ці результати;

2) поняті (завжди обов'язкові учасники). Закон  не встановлює їх конкретну  кількість (загальне правило - не менше двох) -це визначає слідчий, залежно від характеру, виду і завдань різновиду відтворення обстановки та обставин події. Наприклад, для перевірки на можливість чути можуть бути чотири поняті: двоє в кімнаті, де відбувається розмова, двоє інших - де перевіряють можливість чути розмову. Є випадки, коли треба перевірити, чи можливо чути певні звуки, наприклад, заводський гудок одночасно з трьох місць, що значно віддалені між собою. У цьому разі потрібно залучити до слідчої дії не менше шести понятих.

     Існує можливість запрошення понятих, що володіють  певними професійними навичками, наприклад, водіїв для експериментів у справах про дорожньо-транспортну подію. У кожному разі поняті не повинні брати активну участь у дослідах. їхні завдання - спостерігати за діями слідчого та інших учасників, засвідчити відповідність фіксації дій у протоколі їх перебігу;

3) перекладачі  (факультативний учасник, як і  всі інші нижче-наведені), якщо  учасники відтворення обстановки  та обставин події, показання  яких перевіряються способом  дослідів чи на місці події, не володіють мовою судочинства;

4) педагог,  якщо експеримент спрямовано  на перевірку показань неповнолітньої особи вікової категорії до 14 років - учасника відтворення;

5) до  участі у відтворенні обстановки  та обставин події згідно з  чинним КПК може бути допущено  захисника за його клопотанням  чи за клопотанням осіб, інтереси яких реалізуються захисником.

     Захисник  із дозволу слідчого вправі ставити  запитання, робити зауваження, подавати клопотання, які підлягають занесенню до протоколу;

6) за  розсудом слідчого, до відтворення  обстановки та обставин події  може залучатись обвинувачений  (підозрюваний):

- коли  без нього неможливо вирішити  завдання слідчої дії (наприклад,  неможливо з'ясувати, чи володіє  він певними навичками, або  забезпечити необхідну обстановку  та умови проведення слідчої  дії); дослідними діями перевіряються їхні показання або їхні показання перевіряються та оцінюються на місці події;

- коли  обвинувачений (підозрюваний) бере участь у дослідних діях (наприклад, коли перевіряються його професійні навички) або лише є присутнім у ході виконання таких дій іншими особами.

     Допустиме одночасне залучення декількох обвинувачених (підозрюваних), якщо їхні показання, що підлягають перевірці, не суперечать одне одному і відсутня небезпека їх змови на місці події.

     Завжди  враховується те, як вилинуть результати відтворення обстановки та обставин події на позицію підозрюваного (обвинуваченого), тобто чи буде належний тактико-психологічний вплив;

7) свідки (потерпілі): залучаються, коли виникає потреба перевірки їх показань; для надання допомоги слідчому в реконструкції обстановки та умов для виконання дослідних дій; вони можуть виконувати дослідні дії самостійно, але для перевірки отриманих результатів доцільно повторити досліди, залучивши статистів (спеціально залучених до слідчої дії нейтральних фізичних осіб).

     Із  тактичних міркувань свідки, потерпілі та обвинувачені можуть бути залучені одночасно, якщо їхні показання за підданими перевірці обставинами не різняться між собою;

8) спеціаліст (частіше за все фотограф, кінооператор, технік-зброяр, топограф, судовий медик, автотехнік, трасолог) зазвичай запрошується для точнішої реконструкції місця проведення відтворення обстановки та обставин події; забезпечення найбільшої точності проведення дослідних дій та оцінювання їхніх результатів, або ж у разі складностей із застосуванням науково-технічних засобів фіксації перебігу і результатів слідчого відтворення;

9) прокурор - бере участь у здійсненні  нагляду за законністю проведення  слідчої дії, будучи вправі  проводити дослідні дії самостійно;

10) працівники  міліції - для охорони місця  проведення відтворення, виставлення  дорожніх знаків або загороджувальних  щитів тощо;

11) представники  громадськості - активісти, громадські  помічники слідчого, прокурора тощо: для надання технічної допомоги слідчому. 

2. Розкрийте криміналістичну  характеристику вбивств  та обставини,  що підлягають  встановленню при  розслідуванні цих  видів злочину.

     У методиці розслідування вбивств, як системі наукових положень, тактичних  прийомів, методичних правил і рекомендацій, сукупності технічних засобів, що використовуються у процесі розкриття, розслідування  й попередження цього виду злочинів, одне із центральних місць належить їх криміналістичній характеристиці.

     Криміналістична характеристика вбивств - система взаємопов'язаних узагальнених даних про найбільш типові ознаки, які проявляються у  способі та механізмі вбивства, обстановці його вчинення, особі вбивці й жертви та в інших аспектах цього злочину, відомості про які є важливими  для практичного вирішення завдань  кримінального судочинства під  час провадження у кримінальних справах про вбивства.

     Основою криміналістичної характеристики вбивств  виступають об'єктивні пронеси вчинення і приховання цього злочину, певні закономірності відображення ознак учиненого в реальному навколишньому середовищі.

     Структурними  елементами криміналістичної характеристики вбивств є узагальнені дані про:

1) найбільш  типові способи вчинення вбивств;

2) способи  приховання злочину;

3) час,  місце, обстановку вчинюваних убивств;

4) сукупність  найбільш характерних слідів  цього злочину (слідова картина);

5) типові  особистісиі характеристики вбивці;

6) типові  особистісиі характеристики жертв.

     Очевидно, що одним із основних елементів криміналістичної характеристики вбивств виступають узагальнені дані про способи  вчинення та приховання цих злочинів.

     Людину  позбавляють життя різними способами і засобами. Для цього використовують вогнепальну, холодну, вибухову зброю, електричну енергію. Завдають удари по тілу різноманітними тупими знаряддями (предметами), руками, ногами. Отруюють, здушують, топлять у рідинах, розчиняють у кислотах, скидають із висоти, з рухомого транспорту і т. д. (людська фантазія у цьому не знає меж).

     Отже, спосіб убивства - це сукупність методів, знарядь і засобів, а також  провадження з їх використанням  діянь щодо підготування і вчинення вбивства.

     Знання  способів учинення вбивства допомагає  слідчому або працівникові органу дізнання:

1. Встановити вид зброї або знаряддя, що використовувалися для злочину.

2. Визначити коло осіб, серед яких слід шукати підозрюваного. Адже спосіб убивства може вказувати на стать злочинця, його фізичну силу, інші фізичні дані; спеціальні навички; рід занять; військовий чи інший досвід; вміння володіти певними знаряддями тощо.

3. Відшукати і виявити сліди та інші докази на місці події. Г. Викрити інсценування самогубства, нещасного випадку, завчасної (раптової) смерті чи окремих обставин злочину (місце, час, мотив тощо).

     Із  способом учинення вбивства нерозривно пов'язаний такий елемент криміналістичної характеристики - узагальнені дані про спосіб приховання вбивства.

     У криміналістичній літературі існує  багато класифікаційних рубрик різновидів способів приховання злочинів узагалі  та вбивств зокрема. Однак, найпоширеною є класифікація способів приховання злочинів за змістом виконуваних для цього дій. Така класифікація передбачає:

1) приховування (замовчування або завідомо неправдиві  показання) інформації та/або  її носіїв;

2) знищення  інформації та/або її носіїв;

3) фальсифікація  інформації та/або її носіїв;