Валеологія. Лазня та здоров'я

Міністерство  освіти та науки України

Національний  технічний університет України

«Київський  політехнічний інститут» 
 
 

Реферат на тему:

Валеологія. Лазня та здоров'я 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

Мокренко  М.А

студент 4-го курсу

групи БІ-71 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КИЇВ 2011 
ПЛАН

Вступ

1. Лазня  як фактор оздоровлення.

2. Реакція  організму на теплові та холодові  навантаження.

3. Методика відвідування парильні. Використання настоїв, віників. Водний режим.

Література

 

      ВСТУП

     З давніх-давен обливання, різні водні  процедури, гарячі лазні рятували від згубних хвороб, зміцнювали здоров'я, воскрешали душевні сили.

     Лазня з її нехитрою, але освяченою тисячолітніми  традиціями системою гігієни і загартовування допомагає й нині лікувати та зміцнювати організм людини, мобілізувати його природні захисні сили. Уявлення про цілющі властивості лазні допоможе вам свідомо використовувати її з гігієнічною, оздоровчою і профілактичною метою.

     Довідавшись, як реагує організм людини на теплові  та холодові навантаження, ви зможете  підібрати для себе їхній оптимальний режим. Комплекс застосовування водних процедур, віників, настоїв трав, масажу забезпечить максимальний оздоровчий ефект під час відвідування лазні. 

     1. ЛАЗНЯ ЯК ФАКТОР  ОЗДОРОВЛЕННЯ

     Лазня, яка виникла на Русі ще в дохристиянський  період, стала невід'ємною частиною народного побуту християнської Русі.

     Найвизначнішим  центром куль тури Київської Русі був Києво-Печерський монастир. Славився він бібліотекою з величезною кількістю книг, у тому числі й  з медицини, у яких також йшлося про користь лазні для оздоровлення людини.

     Київський митрополит Єфрем наказав «заводить  строение банное врачево и всех приходящих безмездно врачевать». Монах Києво-Печерського  монастиря Агапіт зцілював хворих травами, перебуванням їх у паркій лазні. За монастирським статутом хворі відвідували лазню тричі на місяць.

     Про те, з якою любов'ю та повагою ставилися  і ставляться у народі до лазні, свідчить безліч існуючих прислів'їв. Лазня допомагала дотримуватись охайності, а також  була одним із засобів від багатьох недуг.

     Цілющий вплив лазні полягає в поєднанні двох природних сильних подразників – жару й холоду. Такі контрастні процедури нормалізують фізіологічні процесії людського організму. Тепло заспокоює і розслабляє, а холодне купання загартовує і сприяє здоровому розвиткові тіла. Відвідування лазні дарують нам душевну рівновагу, усувають неврози, знімають утому й неспокій.

     В Україні поширені, як звичайно, два  типи лазень – російська й фінська (сауна). Різняться ці лазні режимом  температури й вологості. Російська  лазня – це парова лазня з температурою 60–70° і вологістю 75–100%. Сауна – це суха лазня з температурою до 120° і вологістю 5–15% (мал. 1). І в тій, і в іншій лазнях користуються віниками (своєрідний масаж), розпарившись, занурюються в холодну воду чи сніговий замет. У російської та фінської лазень є «родичі» – японське офуро, турецький хамам, римські терми та інші.

     Традиційна  японська лазня-офуро – має вигляд великої дерев'яної діжки з сидінням усередині, її наповнюють водою, під  залізним дном розкладають багаття  і нагрівають воду до 45–60°С.

     Приміщення  турецького хамаму (східної лазні) за своєю конфігурацією нагадує  долоню руки. Це досить суха лазня з  різною (60– 80°С) температурою повітря  в різних приміщеннях – банних нішах (їх за кількістю пальців долоні п'ять). Підлога в хамамі з підігріванням.

     Знамениті римські терми Каракалли (215 р. н.е.) були оздоблені мозаїкою та чудовим  мармуром. Вони мали велику кількість  басейнів, вода в яких була різної температури, що дозволяло приймати контрастні ванни. У термах лунала музика, проводились диспути, спортивні турніри, працювали масажисти.

     У наш час контрастні ванни широко використовуються в бальнеотерапії (водолікуванні).

     

     Мал. 1. Російська лазня, фінська сауна 

     2. РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ  НА ТЕПЛОВІ ТА  ХОЛОДОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

     Організм  людини здатний підтримувати температуру тіла на відносно сталому рівні, її відхилення від середнього рівня (37°С) на 2–2,5°С призводить до виражених порушень фізіологічних функцій. Фізіологічні механізми терморегуляції активуються внаслідок зміни середньої температури тіла всього на 0,1°С.

     У лазні, завдяки впливові на організм теплового випромінювання і підвищеної температури, відбувається інтенсивне потовиділення (до 1,5 л за одну годину). В умовах парильні або сауни особливе значення для підтримування теплового режиму організму має «капсула», яку утворюють випари шкіри. Цей тонкий пароповітряний шар ізолює шкіру від прямого впливу високої температури навколишнього повітря. Щоб підсилити прогрівання якої-небудь ділянки шкіри, цю оболонку треба зруйнувати. З цією метою в парильні й сауні застосовують віник.

     Традиції  банних процедур із впливом контрастних  температур сформувались у багатьох народів.

     Сильне  нагрівання тіла викликає бажання остудитись, і навпаки, охолодження спонукає людину зігрітися знову. Під час  чергування банних процедур – охолодження і нагрівання – відновлюється порушений температурний баланс організму. Аби досягти оптимального ефекту під час теплових та холодових навантажень, дуже важливо, щоб саме внутрішня потреба людини визначала їхню тривалість. Зміну теплових режимів прогрівання з подальшим охолодженням – слід підбирати індивідуально. Під час цього потрібно психологічно підготувати себе до нагрівання в сауні чи до охолодження.

     Внаслідок досліджень встановлено, що 70% людей відвідують лазню з метою зняти психічне і фізичне напруження. Відзначено, що після парильні або сауни з'являється відчуття психічного комфорту, поліпшується сон. 

     3. МЕТОДИКА ВІДВІДУВАННЯ  ПАРИЛЬНІ. ВИКОРИСТАННЯ  НАСТОЇВ, ВІНИКІВ.  ВОДНИЙ РЕЖИМ

     Парку лазню чи сауну можна відвідувати тільки здоровим людям. Не можна ходити в лазню після сильної розумової або фізичної втоми, натщесерце чи після надмірного прийому їжі. Найкраще відвідувати лазню, трохи поївши, із собою необхідно взяти мило, мачулу, рушник чи простирадло, щоб обгорнутись, рушник для сидіння на гарячому помості, рукавички, шапочку, віник, настій ароматичних домішок, чай або соки для пиття.

     Під час перебування в парильні для  природного функціонування потових  залоз важливо, щоб шкіра була сухою і чистою. Тому потрібно змити бруд і залишки мила, потім ретельно обсушитися. Голову бажано не намочувати. Рекомендується певна послідовність процедур у лазні (мал. 2).

     У сауні треба розслабитися, психологічно настроїтися, сісти або лягти. Дихати краще носом. Якщо занадто жарко, треба спуститися нижче й лягти на рушник. Коли жар стає нестерпним і виникає бажання охолодитися, слід негайно виходити із сауни.

     Після другого-третього заходу в парильню бажано охолодитись у басейні. За необхідності охолодження слід припинити. Після басейну можна прийняти прохолодний душ, потім полежати, розслабитись. Для посилення потовиділення рекомендується випити кілька ковтків теплого чаю і загорнутись у простирадло.

     У парильні на організм людини діють  не лише пара і жар. Як звичайно, після першого заходу в парильню і адаптації до її мікроклімату, що супроводжується сильним потовиділенням, роблять наступні заходи, під час яких паряться, хляскаючи себе віником, використовують різноманітні трави, відварами яких поливають розпечене каміння, застосовують масаж.

     Починати  паритися віником краще з обережних  рухів, ледве торкаючись шкіри, у  напрямку від голови до ніг. Потім, наче віялом, підганяти гаряче повітря  до боків і спини, періодично похльоскуючи віником різні ділянки тіла. Можна  зверху «зачерпнути» гаряче повітря віником і прикласти віник, наприклад, до попереку і цим значно підсилити місцевий прогрів. Так само потрібно парити ноги. Хльоскання віником тіла є хорошим самомасажем.

     Великий успіх має використання віників  із молодих березових гілок, які зрізають навесні або на початку літа, висушують і зберігають у сухому місці. Зелені гілки, листя і бруньки берези містять вітамін С, антибіотичні речовини з бактерицидним ефектом. Дубові віники дуже міцні, з великими листками. Таким віником можна «зачерпнути» більше пари. Також корисними є віники з кропиви, що містять велику кількість вітамінів

     

     Мал. 2. Послідовність процедуру лазні

     групи В, провітамінів групи А, аскорбінову, мурашину і пактогенову кислоти, які відіграють важливу роль у  процесах обміну. Можна користуватись віниками з гілок вишні.

     Перед банною процедурою сухий віник потрібно розпарити в малій кількості  води. Цю воду можна використати  для отримання запашної пари, миття  голови (відвар листя берези покращує ріст волосся).

     Запах настоянки евкаліпту, полину і хвої діє заспокійливо. М'ята, буркун і шавлія мають антисептичну дію і добре освіжають повітря. Приємним є запах лавра. Гострий запах хрону і гірчиці допомагає під час простуди. Ромашка знімає спазми гладких м'язів внутрішніх органів, виявляє потогінну і протизапальну дію. Ефірні олії чебрецю і материнки підсилюють виділення бронхіального слизу, сприяють очищенню бронхів. Такий самий ефект мають листя берези, мати-й-мачухи, трава буркуну. Потогінну дію має липовий цвіт.

     Кількість заходів у парильню визначається індивідуально. Деякі можуть багаторазово переходити з парильні в басейн і назад. У разі настання легкої втоми можна перепочити. Потім помити голову і помитись милом, постояти під душем, змінюючи температуру води від максимально холодної до гарячої і навпаки. Після цього потрібно обмотатись простирадлом, сісти і розслабитись.

     Після банної процедури виникає сильна спрага. Найкраще її втамовують фруктові соки, мінеральна вода, чай з медом, свіжі фрукти, ягоди. Холодну воду пити не можна. Якщо з'являється почуття голоду, можна трохи поїсти.

     Лазня завжди використовувалась для лікування  і профілактики захворювань у  дітей. Відвідувати лазню вони можуть лише під наглядом батьків. Слід пам'ятати, що режим перших відвідувань лазень як для дітей, так і для дорослих повинен бути помірним.

     Спеціалісти вважають, що регулярне (один раз на тиждень) відвідування парильні чи сауни  сприятливо позначається на самопочутті людини, сприяє загартовуванню організму, підвищує імунітет, позитивно впливає на зняття психічної, емоційної і фізичної втоми. Недаремно склалася традиція вітати тих, хто попарився у бані, словами «З легким паром!» і бажати їм міцного здоров'я. 

 

Література:

1. Водолечение /Сост.: ААКузьменко и др. – Киев: Здоровье, 1992. – 240 с.
2. Галицкий А.В. Баня парит – здоровье дарит. – М.: Панорама, 1991. – 64 с.
3. Иванченко В.А. Как бить здоровым. – С.-Петербург: Комплект, 1994. – 302 с. (Серия «Целительные силы»).
4. Кнейпп, Себастьян. Мое водолечение. Домашняя аптека: пер. с нем. – Киев: МП «Лілея», 1993. – 224 с.
5. Лаптев А.П. Закаливайтесь на здоровье. – М.: Медицина, 1991. –160с.