Приготування страв і гарнірів овочів
Виконала
учениця гр.№7
Ківшик Людмила
План роботи
І.Дослідити та з'ясувати за допомогою ресурсів Інтернету:
1.1.Чи являються овочі поживним продуктом для організму людини? Які саме?
1.2.Значення овочів в житті людини.
1.3.Хімічний склад овочів.
1.4.Цікаві факти про овочі.
ІІ. Результати дослідження.
ІІІ. Висновки.
ІV. Список використаних джерел.
Чи являються овочі поживними продуктами для організму людини? Які саме?
У харчуванні людини свіжі овочі і плоди грають важливу роль, так як володіють великою харчовою цінністю, приємним смаком і ароматом, покращують апетит і засвоюваність їжі, сприятливо діють на обмін речовин, підтримують кислотно-лужну рівновагу в організмі. Деякі овочі і плоди мають лікувальні властивості.
За даними Інституту харчування РАМН дорослим рекомендується щодня близько
300 г картоплі,
325-400 г овочів і
240 г плодів.Корисні властивості овочів і плодів обумовлені їх хімічним складом. Води у свіжих овочах і плодах від
70 до
95%. Також в овочах багато міститься вуглуводів, білків, мінеральних речовин.
Значення овочів в житті людини
Страви з овочів – важливе джерело вуглеводів, необхідних для організму людини мінеральних речовин, органічних кислот і вітамінів. Смакові й ароматичні речовини, барвники, які містяться в овочах, підвищують апетит. Клітковина посилює перистальтику кишечнику, а також сприяє нормалізації жирового обміну і виведенню з організму холестерину. Тому страви з овочів слід споживати для профілактики і лікування атеросклерозу. Пектин характеризується бактерицидною дією (стримує розвиток гнильних бактерій), виводить з організму радіонукліди
Хімічний склад овочів
Овочеві рослини характеризуються дуже широким діапазоном накопичення заліза. Великою мірою все залежить від виду, сорту та ґрунту, на якому вони вирощені. Ґрунти з великим вмістом кальцію дають бідні на залізо овочі. Однією з характерних ознак дефіциту цього елементу в рослинах є хлороз листків. Причому розпізнати дефіцит можна не тільки на овочевій плантації, але й у найближчому садку чи лісосмузі. Рекордсменкою в ряду накопичення заліза стоїть кропива —
41 мг/100 г. Найбільшу кількість природної міді містить порошок какао — до
4,55 мг/100 г. Простий відвар вівса та вівсянка також не менш багаті на мідь —
0,50 мг. В овочах органічної міді порівняно мало, особливо вирощених на торфових ґрунтах. Підвищена кількість може спостерігатися в не помитих овочах після обробки мідевмісними фунгіцидами. Але ця неорганічна мідь не зовсім корисна. В баклажані, картоплі, помідорі, хроні та салаті міді порівняно багато —
0,12—0,14, а інколи вміст може зростати до
0,30 мг/100 г. В інших овочах вміст природної міді коливається у межах
0,05—0,10 мг/100 г.
Цікаві факти про овочі
- Картопля з’явилася в Європі в середині XVII століття як декоративна рослина. Розповідають, що якийсь адмірал привіз цю рослину до Англії і, коли її виростили, пригостив друзів її стеблами і листям, підсмаженими в маслі. Гості довго плювалися. У XVIII столітті в Росії при дворі це блюдо подавалося як десерт. Перед вживанням її варили і густо посипали цукром.
- Горошок був першим овочем, закритим у консервну банку.
- Огірок на початку
XVIII століття в Англії був великою рідкістю, а лікарі змагалися у пошуках негативних його якостей. Одні вважали його просто отруйним, інші – “охолоджуючим” і таким, що викликає простуду.
- Помідор дійсно вважався отруйним. Наприклад, у книзі “Повний посібник по садівництву”, яка видана в Данії у 1774 р., писалося: “Плоди ці украй шкідливі, оскільки зводять з розуму тих, хто їх поїдає”. На Русі помідори довго називали “скаженими ягодами”.
- З
1991 р. морква в Європі вважається фруктом. У межах ЄС більше ніхто не сміє називати її овочем чи коренеплодом. Португальцям це дозволяє продовжувати виготовлення і експорт морквяного варення, бо, за європейськими стандартами, варення робиться тільки з фруктів.
- Фахівці до цих пір не вирішили, овочем чи фруктом є ананас. За часів Катерини II вельможі-гурмани широко використовували його в застіллях, хоча і незвичним для нас чином. Так, граф Олександр Строганов подавав ананас в оцті, а у графа Завадовського його шинкували, як капусту, зберігали у діжках і варили з цього борщ.
- Огірок – це трав’яниста рослина, батьківщина якої Індія. Огірок був відомий за декілька тисячоліть до нашої ери. Важке стебло огірка прикрашало стіни єгипетських храмів. У Давньому Єгипті багаті люди для здоров’я пити огірковий сік із трояндовою водою. Із Середземномор’я ця рослина розповсюдилась в інші країни Європи. А от в Україну була завезена не з Європи, а зі Східної Азії.