Звіт з першої виробничої практики в ТОВ «Демос»

Як перекриття для проектуємого будинку обираємо залізобетонні панелі серії 1.141-1 а  круглими пустотами (рис. 1). На аркуші 6 графічної частини проекту вони мають наступні позначення: ПІ - ПК 6-54.12, П2 -ПК 6-54.10, ПЗ-ПК 6-42.12. П4 - ПК 4-54.12, П5 - ПК 6-24.12.

Після закінчення монтажу панелей шви між ними ретельно заробляють. Для улаштування  підлоги в санвузлах використовуємо керамічну плитку, яку укладаємо  на стяжку з улаштуванням водонепроникного шару, який розташований між основою та плиткою. Гідроізоляція по стінам та перегородкам санвузла піднімається на 50-100 мм.

Нижнє перекриття будівлі аналогічні міжповерховому з улаштуванням замість звукоізоляційного  заповнення - шару теплоізоляції.

Конструкцію даху обираємо найбільш розповсюджену в масовому будівництві житлових будівель, яка одночасно виконує функції несівних та огороджувальних функцій - суміщену.

Для обладнання настилу використовуємо стандартні залізобетонні панелі серії 1.165-6, що мають на аркуші 7 графічної частини проекту наступне позначення: ПК1 - ПК4-54.12, ПК2 - ПК4-54.10, ПКЗ - ПК4-42.12, ПК4 - ПК8-33.12, ПК5 - ПК6-24.12, ПК6 - ПРП8-30.15. Кількість плит, що використані для улаштування перекриття, та покриття, підрахована та зведена до специфікації з/б елементів на аркуші 8 графічної частини проекту.

Довговічність суміщеного даху значною мірою залежить від обраного способу відведення вод. Приймаємо спосіб, при якому  воду відводять по внутрішнім водостокам, що виключає можливість утворення льодяних пробок. Водостічні воронки розташовуємо по повздовжній вісі будівлі. Максимальна площа водозбору на одну воронку - до 300м². Довжина шляху води складає близько 7м, що в 3 рази нижче за нормативну.

При сучасних індустріальних методах будівництва гідроізоляційний килим на поверхні панелі частково укладають на заводі.   
 

9.5. Підлога 

До підлоги  житлової будівлі висувається ряд  конструктивних, експлуатаційних та архітектурних вимог. В залежності від призначення приміщення в  якому її обладнують. Основними з  цих вимог є:

-    достатня міцність;

-    надійні теплоізоляційні якості;

-    бути гігієнічними;

-    належний рівень звукоізоляції.

В проектуємій  будівлі використовуємо наступні матеріали  для обладнання підлоги в різних приміщення:

-    для вітальні: шпунтовані дошки,

-    для санвузлів: плиткова;

-    для кухні та холу: рулонні матеріали;

-    для спальні: з твердих деревоволокнистих плит.

Дощаті підлоги  обладнують з дошок товщиною 25мм, які настилають по лагам. Лаги вкладають  на звукоізоляційні стрічкові прокладки  з ДВП. Ці прокладки спираються на вирівнюючий шар піску або безпосередньо на плиту перекриття.

В якості прошарку при обладнанні підлоги в санвузлах  використовують цементний розчин, бітумну  мастику або магнезіальний розчин. Підлога з керамічних плиток довговічна але не витримує значних навантажень, особливо ударних.

Лінолеум приклеюємо спеціальним клеєм. Цей вид підлоги  має досить привабливий зовнішній  вигляд, гарно протидіє воді, має  малий коефіцієнт теплозасвоєння.

Для улаштування  підлоги з плитних матеріалів використовують тверді деревоволокнисті плити з об'ємною вагою 1т/м³, що мають зовнішній шар з щільно спресованої тирси, що просочена термореактивним клеєм. Досить незначну вартість мають підлоги з плит, що пофарбовані або з тисненим візерунком, їх довжина 3-5м, ширина 1,2м і товщина 4мм. Ці плити еластичні, водостійкі.

В місцях з'єднання  підлоги із стіною обладнують плінтуси, з тих же матеріалів, що і підлога, або прибивають галтелі. В санітарних вузлах, де використана керамічна  плитка, в якості плінтуса використовуємо фасонну плитку. 

9.6. Вікна і двері 

Вікна повинні  забезпечувати достатню освітленість приміщень, їх вентиляцію і як огороджувальні елементи задовольняти теплотехнічним та акустичним вимогам. В той же час  розміри та розташування вікон повинно бути пов'язане з архітектурно-художнім рішенням фасадів та інтер'єрів житлової будівлі.

Під час проектування житлової будівлі, базуючись на вимогах  ДСТ 12214-95 обираємо наступні спарені  вікна (рис. 2):

Серія 1.136.5-16 марки: ОС 15-15; ОС 15-18; ОС 15-12; ОС 9-9.

Обрані марки  вікон, їх габаритні розміри та кількість  наведені в специфікації.

Всі елементи віконного  прорізу збирають на заводі в так  званий віконний блок. Він складаєтеся  з віконної коробки з навішеними на неї заґрунтованими рамами. Такі блоки надходять на будівельний майданчик в зібраному вигляді, і за допомогою крана монтуються одночасно з муруванням стін. Це дає можливість запобігти з'явленню щілин.

Підвіконні дошки  розташовують в нижній частині прорізу  зі сторони приміщення. Із зовнішньої сторони прорізу виконуємо злив з оцинкованої сталі. 
 

 

Під час проектування внутрішніх дверей користуємося вимогами ДСТ 6629-94. Розміри дверей призначаємо  з розрахунком забезпечення необхідної пропускної здатності та можливості вільного перенесення меблів:

-    балконні марки БС 22-9;

-    для санвузлів марки ДГ 21-9;

-    для спальних приміщень марки ДГ 21-10;

-    для кухонь марки ДО 21-9;

-    для віталень марки ДО 21-13;

-    зовнішні двері марки ДН 21-13.

Коробки для  дверей, що монтуються в перегородках, повинні мати товщину, що дорівнює товщині перегородки. Двері моделей ДО 21-9 (рис.З) та ДН 21-13 склять прозорим або візерунчастим склом товщиною 4-5мм. Балконні двері використовують разом з вікнами моделі ОС 15-12. Кількість дверей, обраних для заповнення прорізів, наведена в специфікації.  
 
 

 

9.7. Сходова клітка 

Сходи будівлі  повинні бути зручними для сполучення між поверхами і мати необхідну  пропускну здатність для своєчасної евакуації людей з приміщень  другого поверху, в зв'язку з тим, що запасні шляхи евакуації на випадок виникнення пожежі, не передбачалися. Крім цього конструкція сходів повинна задовольняти наступним вимогам:

-    міцність (достатня для розрахункових навантажень);

-    індустріальність;

-    економічність.

Сходи будівлі  складаються із сходових маршів та площадок, що розташовані в сходовій клітці. Марш в свою чергу складається з ряду східців, елементів, що їх тримають та огородження. Марш, який використовується для підйому від рівня вхідної площадки до рівня підлоги першого поверху отримав назву цокольного. Він має, як правило 5-7 сходинок (рис. 4). На рівні підлоги кожного поверху обладнують поверхові площадки, а між поверхами - проміжні. Несівні конструкції маршу спираються на площадки. Огородження виконуємо із сталевих стойок діаметром 12-16мм.

В сходових клітках  суворо забороняється обладнувати всілякого роду приміщення, газопроводи, трубопроводи з горючими рідинами.

Рівень підлоги  першого поверху піднімають над  рівнем підлоги вхідної площадки на 2м для того, щоб висота двері  в зовнішній стіні сходової клітки відповідала стандарту.

Для нашої будівлі обираємо такі марки площадок, що виготовлені згідно з вимогами на вироби серії 1.152-5:

ЛПР22-15кв;

ЛПР22-15к;

ЛПР22-12К.

Кількість та технічні параметри залізобетонних площадок наведені в специфікації. Залізобетонні  марші заводського виготовлення спираються своїми косоурами на балки  площадок. Відношення висоти підйому  маршу до його горизонтальної проекції отримало назву похилу маршу (1/1,5).

У відповідності  з вимогами БНіП 11-23-70 обираємо для  нашої будівлі такі марки маршів:

ЛМ 28-11 к;

ЛМ 22-11.

Кількість та технічні параметри маршів наведені в специфікації. Зазор між маршем та площадкою  заробляють розчином.

 

10. Інженерне обладнання 

Для розміщення інженерного обладнання в будівлях улаштовують спеціальні приміщення до яких належать:

-  санітарно-технічні вузли;

-  вентиляційні камери;

-  теплові пункти.

Проектуєма будівля  оснащена одним вводом для внутрішньої  водопровідної мережі. Розводка магістральних трубопроводів будівлі -„нижня". Для внутрішньої мережі використовуємо сталеві оцинковані труби різних діаметрів. Ввід виготовлений з чавунної труби діаметром 79 мм. Згідно з бажанням замовника розводка трубопроводів може бути виконана з металопластикових матеріалів. Внутрішнє каналізаційне обладнання будівлі складається із санітарних приладів та системи трубопроводів, що відводять забруднені води за межі будівлі. Мережу внутрішньої каналізації улаштовуємо з пластмасових труб. Труби прокладають в каналах та борознах. Підземну частину каналізаційної мережі будівлі улаштовують з розрахунковим похилом до зовнішніх на каналізаційних мереж і з'єднують з ними шляхом обладнання спеціальних приймальних та оглядових колодязів.

Газопостачання  проектуємої будівлі виконується  від газопроводу низького тиску  і має слідуючи складові:

-  відгалуження від розподільчих газопроводів;

-  дворові газопроводи;

-  вводи;

-  розводка;

-  поверхостояки;

-  квартирний газопровід.

Будівля оснащена газовими плитами, що використовуються для приготування їжі. Запірна газова арматура повинна забезпечувати надійність та герметичність відключення.

Система опалення будівлі-централізована, від районної котельні. В якості теплоносія використовують воду. Квартирна опалювальна мережа складається з чавунних радіаторів та сталевих труб, що підводять до них воду. В залежності від потреби радіатори збирають з певної кількості секцій.

Повітрообмін  будівлі виконується природнім  шляхом. В кожній кухні будівлі  над газовою плитою улаштована місцева витяжна вентиляційна система. Житлові приміщення провітрюються за допомогою фрамуг.

Електрозабезпечення проектуємої будівлі виконується  від загальної електромережі. Електропроводку  будівлі улаштовують до оштукатурення  поверхонь. Кожна квартира оснащена електролічильником, який має автоматичну систему, що вимикає струм у випадку перенавантаження мережі.

 

11. Охорона праці і ТБ на будівництві

11.1. Загальні відомості про охорону праці 

Питання трудового  законодавства, взаємовідносини між власником підприємства або організації і працівником стосовно техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни в нашій країні регулюються Законом про охорону праці від 14 жовтня 1992 року. Створені і працюють спеціальні науково-дослідні установи, які вивчають умови праці в різних галузях промисловості і будівництва, узагальнюють їх і дають рекомендації щодо їхнього поліпшення.

Продуктивність  праці робітників значною мірою  залежить від впровадження у виробництво  нових машин і механізмів, новітніх технологій виконання робіт, правильної організації робочого місця, культури виробництва, додержання вимог техніки безпеки і виробничої санітарії. Кожна будівельна організація щороку складає плани заходів з охорони праці, а також укладає колективний договір, згідно з яким адміністрація зобов'язується виконувати всі положення трудового законодавства стосовно організації і охорони праці, матеріального стимулювання і відпочинку. У договорі передбачені необхідні заходи з техніки безпеки, забезпечення робітників спецодягом, індивідуальними засобами захисту.

З метою створення  нормальних умов праці регламентуються  тривалість робочого дня, необхідних під  час роботи перерв, щорічних оплачуваних  відпусток робітників і службовців тощо. Тривалість робочого дня робітників і службовців будівельних організацій становить 8 год. при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями. Для робітників деяких професій із шкідливими умовами праці встановлено скорочений робочий день — 7 год. За власною ініціативою робітники можуть працювати більше від встановленого законом робочого дня, це можливо, коли ланка або бригада працює за акордним нарядом.