Ветеренарна лабораторія

Зміст

    1. Загальні відомості та характеристика умов будівництва.

1.1 Вступ.

1.2 Коротка характеристика  будівництва.

    2. Календарний план.

2.1 Призначення календарного плану.

          2.2 Вибір методів виконання робіт, графік руху робітників та основних машин.                                               

2.3 Відомість підрахунку  об’ємів робіт.

2.4 Відомість підрахунку  трудомісткостей та машиномісткостей, основних матеріалів, напівфабрикатів  деталей і конструкцій.

2.5 Розрахунок автотранспорту.

2.6 Технологія і організація  основних БМР.

2.7 Техніка безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт.

2.8 Розрахунок техніко-економічних  показників календарного плану.

    3. Будгенплан.

3.1 Призначення будгенплану та принципи проектування.

3.2 Організація складського  господарства, розрахунок площ складів.

3.3 Розрахунок тимчасових  будівель та споруд.

3.4 Проектування тимчасового  водопостачання. Розрахунок діаметру  тимчасового водопроводу.

3.5 Проектування тимчасового  електропостачання. Розрахунок необхідної  кількості прожекторів.

3.6 Розрахунок стрілового крану.

3.7 Пояснення до будгенплану.

3.8 Заходи з охорони  праці та протипожежні заходи.

3.9 Заходи по охороні навколишнього середовища.

3.10 Техніко-економічні показники  будгенплану.

    4. Технологічна карта

4.1 Загальні відомості  та умови виконання робіт.

4.2 Відомість підрахунку  обсягів робіт.

4.3 Відомості підрахунку  трудомісткостей та зарплат.

4.4 Розрахунок складу бригади.

4.5 Розрахунок техніко-економічних  показників.

4.6 Розрахунок потреби  в основних матеріалах.

4.7 Вибір основних машин  і механізмів.

4.8 Опис технології і  організації виконання заданого  виду робіт.

4.9 Схема операційного контролю якості.

4.10 Заходи по техніці безпеки, охороно праці, пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища при виконанні заданого виду робіт.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

Арк

                                      1.1 Вступ

   Будівництво - зведення будівель і споруд, а також їх капітальний і поточний ремонт, реконструкція, реставрація та реновація.

Процес будівництва включає  в себе всі організаційні, вишукувальні, проектні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, пов'язані із створенням, зміною або знесенням об'єкта, а також  взаємодія з компетентними органами з приводу виробництва таких  робіт.

Результатом будівництва  вважається зведена будівля (споруда) з внутрішньою обробкою, діючими  інженерно-технологічними системами  і повним комплектом документації, передбаченої законом.

види будівництва

У залежності від призначення  споруджуваних об'єктів розрізняють  наступні види будівництва:

-Промислове (заводи, фабрики)

-Транспортне (дороги, мости, тунелі)

-Громадянське (житлові будинки, громадські будівлі)

-Військове (об'єкти військового призначення)

-Гідротехнічне (дамби, греблі, канали, берегоукріплювальні споруди і пристрої, водосховища)

Згідно з завданням, що видане Чернівецьким коледжом будівництва  та архітектури Львівського Національного  Аграрного Університету було виконано курсовий проект на тему  «Ветеренарна лабораторія». Роботи виконуються у 

Осінньо-зимовий період.

 Курсовий проект складається з трьох листів креслення – календарний план виконання робіт, будгенплан на зведення надземної частини та технологічної карти на монтаж плит покриття.

Календарний план розроблений  з наступними показниками:

-    тривалість будівництва – 91 день;

-    загальна трудомісткість – 1082,39 люд-год;

-    продуктивність  праці – 104%;

-    питома трудомісткість – 0,36 люд-год/м³;

-    максимальне число  робочих на об'єкті – 19 чол.;

-    середнє число  робочих на об'єкті – 11 чол.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

1

                       1.2 Характеристика об’єкта будівництва

  Ветеренарна лабораторія знаходиться в місті Чернівці.

   Будівля  двоповерхова, складної форми у плані з розмірами у вісях 24,8х14,7м, площею забудови 364,56м² і будівельним об’ємом 2740м³.

• Клас будівлі – ІІ.

• Ступінь  вогнестійкості – ІІ.

• Ступінь  довговічності – ІІ.

• Фундаменти – стрічкові монолітні.

• Стіни і перегородки – з піноблоку.

• Перекриття – збірне.

• Перемички – збірні залізобетонні.

• Сходи - збірні залізобетонні

• Покрівля – металева.

• Вікна і двері – металопластикові.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

2

                             2. Календарний план

    Календарний план розроблений на виконання будівельно-монтажних poбiт під час будівництва «Ветеренарної лабораторії» в місті Чернівці.

Роботи основного періоду починаються після закінчення вcix робіт підготовчого періоду i ведуться поетапно по суміщеному календарному плану в проектi виконання робіт. Внутрішні монтажні, електромонтажні та спеціальні роботи закінчуються до початку оздоблювальних робіт( штукатурки). Монтаж систем опалення та водопроводу ведеться паралельно із покрівельними роботами.

Роботи по зведенню надземної частини виконуються в дві зміни із застосуванням крана КС 2561.

Після зведення основного циклу будівлі передбачено благоустрій території, який становить 5 % від загальної трудомісткості робіт на виконання будівельно-монтажних робіт. 
     Враховуються також іншi невраховані роботи, що складають 10 % від загальної трудомісткості робіт будівництва.

                  2.1 Призначення календарного плану

Календарний план виконання  робіт призначений для визначення послідовності і термінів виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт, які проводяться при зведенні об’єкта. За календарним планом розраховують потребу в трудових і матеріальних ресурсах. На основі календарного плану ведуть контроль за ходом всіх робіт будівництва.

В якості вихідних даних  при розробці календарного плану  використовують робочі креслення, обсяги та трудомісткості робіт, норми тривалості будівництва згідно БНіП 3-4-85.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

3

2.2 Вибір методів виконання робіт, графік руху робітників та основних машин і механізмів.

Перед початком будівництва  територію будівельного майданчика огороджують, розташовують тимчасові  будівлі та споруди, виконують їх підключення до тимчасових інженерних мереж.

Планування території  здійснюється за допомогою бульдозеру С100.

Влаштування монолітних фундаментів виконується за допомогою бетононасоса БН-15.

Мурування стін проводиться  товщиною, вказаною по проекту з  рядовою перев'язкою швів. Армування  мурування стін проводиться в  процесі їх зведення і призначене для надання стінам додаткової міцності та жорсткості. Піноблок та готовий розчин подається до місця виконання робіт краном КС 2561.

Встановлення сходових маршів проводиться за допомогою пневмоколісного крану КС 2561 після зведення капітальних стін до відповідної відмітки та встановлення сходових площадок.

Перекриття влаштовується збірне за допомогою крана КС 2561 .

Виконавши перегородки, встановлюють віконні та дверні блоки, після чого починають виконувати сантехнічні та електромонтажні роботи. В цей час винонується влаштування покрівлі.

По завершенні сантехнічних та електромонтажних робіт і влаштуванні даху приступають до виконання штукатурних робіт.

Після закінчення штукатурних  робіт виконують малярні роботи.

Після цього приступають  до зовнішніх робіт - оздоблення фасаду, влаштування вимощення та благоустрою.

Всі види робіт виконуються  за допомогою ручного інструменту  із дотриманням техніки безпеки.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

4

Графік руху робітників на об'єкті

 Графік руху робочої сили на об'єкті розробляється для того, щоб визначити максимальне та середнє число робітників на об'єкті, також для раціонального використання робочої сили на об'єкті.

Максимальне число робітників на об'єкті згідно календарного графіку становить 19 робітників

   Середнє число  робітників на об'єкті визначається  діленням загальної прийнятої  трудомісткості  на тривалість  будівництва в днях.

                                                  _{Nсер=Qн/T=982,39/91=11 чол}

Коефіцієнт нерівномірності  руху робочої сили визначається відношенням  максимальної кількості робітників до середньої кількості.

                                                      K_н=N_max/N_сер=19/11=1,7

Графік постачання на об'єкт основних матеріалів та конструкцій

 В графіку постачання матеріалів i конструкцій наведено основні матеріали та конструкції,термін і час їх завезення, розхід, запас у днях, запас у натуральних показниках, в залежності від матеріалу i від того чи являється він місцевим.

   Матеріали, напівфабрикати, конструкції поступають на об'єкт за

допомогою автотранспорту із виробничих заводів.

   В графіку розраховано запас матеріалів на кілька днів наперед для

того, щоб уникнути простоїв у роботі через можливі неполадки при транспортуванні.

 Матеріали доставляють на будівельний майданчик у послідовності їх    використання.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

5

                   Графік роботи основних машин і механізмів

В графіку роботи основних машин i механізмів наведені основні машини i механізми необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт. Для планування майданчика застосовуємо бульдозер марки С-100. Риття котловану виконується екскаватором ЕО-250 . Для інших надземних po6iт застосовуються наступні машини i механізми:

- Подача цегли i розчину виконується за допомогою крана КС 2561.

      - Бетононасос БН-15 застосовується при влаштуванні фундаментів.

       - Штукатурка  внутрішніх та зовнішніх стін  виконується штукатурною станцiєю    «Салют».

- Для малярних робіт застосовується малярна станція СО-115.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

6

                    2.3 Відомість підрахунку об’ємів робіт

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

7

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

8

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

9

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

10

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

11

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

12

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

13

2.4  Відомість підрахунку трудомісткостей та  машиномісткостей

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

14

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

15

Відомість підрахунку в основних матеріалах та конструкціях

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

16

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

17

2.5 Розрахунок автотранспорту

При розрахунку транспорту необхідно вибрати вид транспорту та необхідну його кількість для перевезення заданої кількості матеріалів у відведений термін перевезення.

 При виборі виду транспорту керуємось:

    -  транспортабельністю вантажів, способом їх укладання;

    -  вантажопідйомністю транспортних засобів;

    -  наявністю в місцях навантаження та розвантаження завантажувально-розвантажувальних засобів

    -  станом під'їзних доріг і їх габаритами.

Розраховуємо змінну продуктивність транспортної одиниці:

        де:

- змінна продуктивність  транспортного засобу (маш/зм);

Р - вантажопідйомність транспортної одиниці (т);

Т1 - тривалість корисної роботи транспорту за зміну (7 год);

К1 - коефіцієнт використання по вантажопідйомності (0,8);

t1,t2 - час стоянки під завантаженням і розвантаженням (0,6 год)

    Для перекриття –МАЗ-504

Кількість транспортних засобів, необхідних для перевезення заданої кількості вантажу визначається за формулою:

   де: m – кількість транспортних засобів (шт)

         Q – вантажопотік за розрахуновий період;

        Т₂ – термін перевезення;

        К₂ – кількість змін.

Кількість транспортних засобів, необхідних для перевезення 35шт перекриття за 3 дня складає:

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

18

2.6 Технологія і організація основних

 будівельно-монтажних робіт

Земляні роботи

До початку робіт і  в процесі їхнього виробництва  повинні бути виконані інженерні мережі для відведення поверхневих вод.

У випадку необхідності роботи людей у котловані з вертикальними  стінками найменша відстань в проміжку між бічною поверхнею зведеного  спорудження і дошками чи кріпленням шпунтом повинне складати не менш 0,7 м.

Ширину   для стрічкових фундаментів варто приймати з  урахуванням ширини конструкцій, гідроізоляції, опалубки і кріплення з додаванням 0,5м. Якщо є мостики для переходу через траншею чи котлован повинні бути огородження висотою 1,2м, ширина мостиків не менше 0,8м

Зайвий і не придатний для використання грунт, що виймається з траншеї потрібно направляти відразу в місця укладання, не допускаючи влаштування тимчасових відвалів.

Тимчасові відвали грунту, вийнятого з траншеїі призначеного для зворотнього засипання потрібно розміщувати з однієї сторони котлована для того, щоб не створювати перешкоду виконання для будівельно-монтажних робіт

У місцях спуску робітників у котлован для виконання робіт потрібно влаштовувати кріплення.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

19

Кладка піноблоку

Пінобетон легкий матеріал, щільність його вагається від 350 до 700 кг/м2, а якщо він легкий, то і стіни будинку, побудованого з пенобетонних блоків, теж будуть відносно легкими. Тому фундамент для будинку з пінобетону може бути не таким грунтовним і важким, як при будівництві з цегли. Значить, матеріальні витрати і трудовитрати на його будівництво будуть істотно нижчі. Для будинків з комірчастого бетону рекомендується виготовлення фундаментів у вигляді монолітного стрічкового фундаменту на піщаній подушці заглибленою на 1,8 метра. При монтажі стінів підвалу застосовуються піноблоки щільністю 700 кг/м2 товщиною 500 мм, з подальшою гідроізоляцією і при необхідності - монтажем утеплювача. 
Кладка першого ряду піно блоків. З метою запобігання проникненню вологи з підвалу кладка піноблоків ставиться на гідроізолюючий шар (наприклад - руберойд). Розміри гідроізоляції мають бути трохи більше ширини піноблоків. Перший шар стіннових пінобетонних блоків для вирівнювання завжди кладеться на розчин, щоб компенсувати нерівності фундаменту. Кладка пінобетонних блоків починається з найвищої по розмірах кута будівлі. Піноблоки ретельно вирівнюються за допомогою рівня і гумового молотка. 
Кладка другого ряду піно блоків. Другий ряд укладається на вапняно -цементний розчин . Для приготування суміші знадобиться мішалка. Пінобетонні блоки укладаються відразу ж на свіжий шар розчину . Вони з максимальною точністю встановлюються на місце, їх положення контролюється за допомогою рівня, рихтування здійснюється гумовим молотком. Другий і все подальші ряди кладки піноблоків виконуються з перев’язкою (стиковою шов повинен проходить не менше чим в 10 см від місця знаходження стикового шва попереднього ряду). Виникаючі нерівності затираються за допомогою терки. Стіни, що несуть, перев’язуються кладкою або стиковка виконується за допомогою анкерів. 

КП 5.06010101.401.007 .ПЗ

20

Штукатурні роботи

    Штукатурні роботи –це процес покриття конструкцій або їхніх окремих елементів шаром різноманітних за складом будівельних розчинів  або штукатурними листами заводського виготовлення .

    До початку роботи в приміщенні встановлюють поміст, на якому розміщують ящики з розчином, інструмент та пристрої. Штукатурять спочатку стелю, а потім верхні частини стін до рівня помосту. Після цього його розбирають і штукатурять нижні частини стін, віконні та дверні відкоси. Працювати слід тільки справним інструментом на справних риштуваннях і помості, виконуючи правила техніки безпеки під час роботи на висоті. Штукатурний розчин можна накидати або намазувати на поверхню вручну. Обриз слід накидати, а не намазувати, щоб весь шар штукатурки міцно тримався на поверхні.

Грунт можна накидати або намазувати на поверхню. Накидають ґрунт кельмою з сокола або ящика, а також ковшем з ящика так само, як і оббризк. Під час виконання простої штукатурки ґрунт на поверхню можна намазувати безпосередньо з сокола. Для цього користуються соколом і кельмою. Взявши сокіл у ліву руку, на нього кельмою набирають з ящика певну кількість розчину.  Після цього приставляють сокіл під кутом до поверхні так, щоб один з його боків був на відстані 5—10 см від поверхні, а другий — на відстані, що дорівнює товщині шару ґрунту. Притиснувши цей бік сокола кельмою, його пересувають уздовж поверхні, поступово зменшуючи кут нахилу сокола. Під час намазування розчину на стіну сокіл пересувають знизу вгору, а при намазуванні на стелю — рухом на себе. Коли шар ґрунту почне затвердівати, поверхню затирають дерев'яною теркою, пересуваючи її колоподібними рухами проти годинникової стрілки. У разі потреби поверхню змочують водою.

Штукатурна суміш наноситься на стіни і стелі за допомогою  штукатурної станції. При цьому  необхідно зберігати більш-менш однакову відстань від сопла пістолета  до поверхні.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

21

Штукатурити внутрішні поверхні взимку можна в опалювальних і неопалювальних приміщеннях. Якщо приміщення опалюється, температуру повітря в ньому бажано довести до 10—15 °С. Причому на висоті 0,5 м від підлоги вона повинна бути не нижче 8 °С. За таких умов на поверхні не буде плівки льоду чи інею і її можна штукатурити розчином, не підігріваючи його. Розчин в цьому випадку приготовляють в утепленому приміщенні. Його температура під час штукатурення, коли працюють вручну, повинна бути не нижче 5 °С, а при механізованому нанесенні — не нижче 10 °С.Якщо приміщення не опалюється, для штукатурення застосовують підігріті розчини. Щоб розчин мав потрібну для роботи температуру, до початку його приготування заповнювачі підігрівають до температури 40 °С, а воду —до 80 °С. Приготовлені розчини мають бути менш рухомі, ніж для роботи влітку, бо зайва вода сприятиме збільшенню строку висихання штукатурного шару, а це означає, що він промерзне в неопалювальному приміщенні. В подальшому, коли в приміщення подадуть тепло, або весною, штукатурний шар втратить міцність внаслідок таяня льоду, що був в ньому, і додаткового зволоження. Підігріті розчини подають на робочі місця в утеплених ящиках з кришками Для більш швидкого тужавіння штукатурного шару на поверхні, у перші години після його нанесення до розчинів додають більш активні в'яжучі матеріали: гіпс, мелене негашене вапно. Гіпс у кількості до ЗО % від об'єму вапна можна додавати у вапняні розчини перед нанесенням їх на поверхню.. Після штукатурення приміщення потрібно опалювати до повного висихання штукатурного шару. Для штукатурення зовнішніх поверхонь при температурі до —25 °С і внутрішніх — у неопалюваних приміщеннях можна застосовувати розчини з протиморозними добавками солей: карбонату калію (поташ), хлоридів кальцію, амонію, натрію тощо. Непоганий ефект досягається при використанні взимку розчинів, приготовлених на хлорній або аміачній воді.

Для приготування розчину з додаванням солі спочатку приготовляють 2—5 % -ний водний розчин солі і на ньому розводять суху суміш або гашене вапно для штукатурного розчину. Кількість солі в розчині залежить від температури навколишнього середовища. Чим нижче температура, тим більше потрібно додати в розчин солі.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

22

Малярні роботи

Малярні роботи ведуть при  обробці зовнішніх і внутрішніх поверхонь будівлі фарбувальними складами.

Розрізняють скдади:

             - водяні (клейова, вапняна, силікатна й емульсійна фарби)

             - масляні склади (емалеві і синтетичні фарби).

Малярні роботи проводяться тільки після закінчення всіх будівельних робіт, у тому числі штукатурних, облицювальних і скляних.

Малярні роботи дуже трудомісткі  і їх потрібно виконувати механізованим способом. Значного скорочення обсягу малярних робіт, виконуваних на будівельному майданчику, можна досягти шляхом підвищення заводської готовності збірних елементів і здійснення малярних робіт у максимальному обсязі у заводських умовах.

Вологість  штукатурки чи бетону перед фарбуванням не повинна  перевищувати 8%, а вологість дерев'яних поверхонь - 12%. Фарбування вапняними фарбами допускаються при підвищених відсотках вологості поверхонь.

Поверхні, що підлягають фарбуванню, повинні бути попередньо підготовлені (просушені, очищені), шорстка поверхня штукатурки загладжена, а всі дрібні тріщини розшиті із закладенням розчином на глибину не менше 3мм.

Відповідно до технічних  умов малярні роботи в зимовий  час усередині приміщень повинні  проводитися при температурі  найбільш охолоджуваних поверхонь, що підлягають фарбуванню, не нижче +8 °  С, причому цю температуру слід вимірювати на висоті 0,5 м над рівнем підлоги. Приміщення, в яких проводяться малярні роботи, повинні бути отеплени і отапліваеми.

Зовнішні малярні роботи із застосуванням вапняних складів  допускається виконувати лише при температурі  повітря не нижче +5 °.

. Для поліпшення здатності  вбиратися і умов нанесення  на поверхні оліфу, лаки і  готові барвисті склади слід  злегка розріджувати добавкою  скипидару або бензину- розчинника  і підігрівати до температури  не нижче +15 °. З метою прискорення  сушки в барвисті масляні склади  можна додавати сикатив в кількості  до 10%, якщо склад приготований  на натуральній оліфі, і до 5%, якщо застосовувалися замінники  оліфи, оксоль та ін..

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

23

                 2.7 Техніка безпеки при виконанні

                               будівельно-монтажних робіт

         При виконанні всіх видів будівельно-монтажних робіт потрібно дотримуватись вимог СНиП ІІІ-4-80.

         В зоні дії крана виконання  будь-яких інших видів робіт  заборонено.

         При виконанні земляних робіт  екскаватором на території не  повинні знаходитися посторонні  люди.

         Під час виконання робіт у  котловані всі укоси повинні  бути укріпленні спеціальними  щитами.

         Не допускається кладка стін  на висоту більше двох поверхів  без влаштування міжповерхових  перекриттів та без встановлення  в сходових клітках площадок, маршів, влаштування для них огородження.

         При кладці стін по периметру  будівлі влаштовують зовнішні  захисні козирки шириною 1,5м  у вигляді настилу з бортовою  дошкою на металевих кронштейнах.   Ходити по козирках категорично  ЗАБОРОНЕНО.

        Спуск  і підйом на руштуваннях здійснювати  тільки по інвентарних драбинах.

        Робочі, зайняті ущільненням бетонної  суміші електровібраторами повинні  працювати в резинових чоботах  та перчатках.

        При  швидкості вітру більше 12м/сек  монтажні роботи припиняються.

        Монтаж  вантажів виконується лише після  їх надійного закріплення.

        Під  час монтажу заборонено постороннім  перебувати під стрілою крана.

        Робота  на даху дозволяється лише  при наявності постійного огородження. 

        При  великих обсягах штукатурних  робіт їх потрібно виконувати  механізованим способом.

        Для  пересування по покрівлі влаштовують  ходові настили. 

        Залишати  матеріали чи інструменти на  покрівлі після закінчення робіт,  а також скидати їх вниз  ЗАБОРОНЕНО.

        Всі  машини та механізми повинні  регулярно проходити техогляд.

        Виконання  особливо небезпечних робіт потрібно  здійснювати при наряді-допуску.

       До робіт  допускаються особи, старші 18 років,  які пройшли інструктаж з техніки  безпеки, медичну комісію і  допущені до даного виду робіт.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

24

    2.8 Розрахунок техніко-економічних показників

                          до календарного плану

1) Тривалість будівництва об’єкта  визначається з календарного  плану виконання робіт від першого дня роботи до завершення всіх видів робіт і складає 91 днів.

2) Коефіцієнт тривалості  будівництва визначається відношенням  прийнятої тривалості будівництва  до нормативної і складає:

Т_пр/Т_н= 91/130=0,7

3) Загальна трудомісткість визначається як сума трудомісткостей всіх будівельно-монтажних робіт, передбачених у календарному плані і складає:

-нормативна – 1018,54 люд/год.

                                              -прийнята – 978 люд/год.

4) Продуктивність праці визначається часткою нормативної та прийнятої трудомісткостей:

Q_н/Q_пр*100%=978/1018,54*100%=104%

5) Питома трудомісткість визначається відношенням прийнятої трудомісткості до будівельного об’єму будівлі:

Q_пр/V_б=978/2740=0,36 люд-дні/м³

6) Рівень комплексної  механізації земляних робіт визначається  як відношення обсягу земляних  робіт які виконуються механізовано до загального об’єму земляних робіт:

7,71/186,73=96%

7) Коефіцієнт суміщення робіт визначається шяхом ділення тривалості в технологічній послідовності в днях на прийняту тривалість будівництва:

177/91=1,94

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

25

8) Коефіцієнт змінності:

а_і – кількість змін окремого циклу;

t_і – тривалість циклу в днях.

9) Максимальне число робітників  на об’єкті визначається з  графіку руху робітників на будівництві і складає 19 робочих.

10) Середнє число робочих  визначається відношенням прийнятої  трудомісткості до тривалості  будівництва об’єкту:

Q_пр/т=978/91=11 робітників

11) Коефіцієнт нерівномірності  руху робочої сили визначається  відношенням максимальної кількості  робітників до середньої кількості:

19/11=1,7

12)Коефіцієнт надлишкової  трудомісткості визначається відношенням  прийнятої трудомісткості до  нормативної:

978 /1018,54 =0,96

13)Затрати машинного часу  крана на 1 м³ будівельного об’єму визначається шляхом ділення суми затрат машинного часу крану на всі роботи, де бере участь кран, діленням на  1 м³ будівельного об’єму.

40/2740=0,014 маш-зм/м³

Підраховані техніко-економічні показники зводимо в таблицю  техніко-економічних показників на листі календарного плану.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

26

3. Будгенплан

3.1 Призначення  будгенплану та принципи проектування

Будгенплан представляє собою  план будівельного майданчика , на якому окрім  постійних будівель, що проектуються чи існуючих, показано розміщення тимчасових будівель та споруд, комунікацій, доріг, механізмів, складських площадок, необхідних для виробництва будівельно-монтажних робіт.

Будгенплан призначений  для зображення розміщення на території  будівництва тимчасових будівель та споруд, основних машин та механізмів, тимчасових доріг, складів та інженерних комунікацій.

Основним  засобом розробки будгенплану є  варіантне проектування

      При проектуванні будівельних генеральних планів необхідно керуватися такими принципами:

  1.Будівельний генеральний план - це частина комплексної документації на будівництво об'єктів і його вирішення має пов'язуватися з рішеннями, прийнятими в інших розділах проекту.

  2. Вирішення будгенплану має забезпечувати найбільш повне задоволення побутових потреб працюючих на будівництві.

  3. Тимчасові будівлі, споруди та інженерні мережі повинні розташовуватися на вільних ділянках будівельного майданчика і в таких місцях, що дозволяють здійснювати їх експлуатацію впродовж всього періоду будівництва без переміщення з місця на місце.

  4. Витрати на будівництво тимчасових будівель і споруд мають бути мінімальними, що досягається за рахунок тимчасового використання для потреб будівництва існуючих і споруджених в першу чергу постійних будівель, споруд та інженерних мереж.

  5. Розміщення тимчасових виробничих будівель і механізованих установок повинно здійснюватися якнайближче до місць максимального споживання їх продукції.

  6. Організація найбільш раціональних вантажопотоків на майданчику з мінімальним числом перевантажень.

  7. Питання охорони праці при розробці будгенпланів вирішуються відповідно до вимог ДБН та інших нормативних документів. При цьому особлива увага має надаватися створенню умов безпечного пересування працюючих на будівельному майданчику, питанням безпечної роботи вантажопідйомних механізмів, протипожежної безпеки.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

27

                 3.2 Організація складського господарства,

                          розрахунок площ складів

Для безперебійної  роботи будівельних організацій  необхідна безперервна наявність  відповідних будівельних матеріалів, конструкцій та виробів. Такі умови можливо створити шляхом забезпечення певних запасів необхідних матеріалів на спеціальних складах.

Розмір виробничих запасів залежить від багатьох чинників, зокрема, від прийнятої технології та організації робіт (монтаж "з  коліс" або "зі складу"), добових  витрат матеріалів, періодичності їх поставки, розмірів партії, виду транспорту, місцевих умов тощо. Великі запаси матеріалів збільшують надійність організації  безперебійної роботи. Але збільшені  запаси матеріалів також збільшують і потреби в обігових коштах, а  також складських приміщеннях. Це викликає додаткові витрати на обладнання складів та складські операції. Тому в будівельних організаціях необхідна  відповідна робота складського господарства для того щоб запас був мінімальним, але достатнім для забезпечення ритмічної роботи всіх підрозділів і бригад робітників на будмайданчику.

Під час розробки будгенпланів у складі ПОБ та ПВР проектування складів доцільно провадити в такій послідовності:

         -визначити запаси ресурсів, що підлягають зберіганню на складах;

         -обрати засіб зберігання (відкритий, закритий або інший);

                 -розрахувати майданчики за видами зберігання;

         -обрати типи складів;

                 -розмістити та прив'язати склади на майданчику;

                 -провести розміщення деталей на відкритих складах.

       Залежно від призначення будівельні склади поділяють на:

           -центральні бази матеріально-технічного забезпечення;

                -дільничні склади;

                -об'єктні склади;

                -склади підсобних виробництв;

                -перевантажувальні склади.

     За місцем розташування:

-перевалочні;

-загальномайданчикові;

              -приоб'єктні.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

28

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

29

       3.3 Розрахунок тимчасових будівель та споруд

Тимчасові будівлі та споруди  розраховуємо з врахуванням загальної  чисельності працюючих на будмайданчику  в найбільш завантажену зміну (першу).

Загальну чисельність  працюючих визначаємо за формулою:

N_заг=(N_роб+N_ітп+N_служ+N_моп)К = (21+2+1+1)*1,05=26 чол

N_роб=21*100/85%=25чол.  Звідси 1%=0,25% люд.

N_ітп=8*0,25=2чол. – чисельність інженерно-технічних працівників;

N_служ=5*0,25=1чол -  чисельність службовців;

   N_моп=2*0,25=1чол. – чисельність молодшого обслуговуючого персоналу.

   Кількість жінок,  працюючих на будівництві складає  40% і тому кількість жінок    буде становити:  N_жін=26*0,3=8 люд.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

30

     3.4 Проектування тимчасового водопостачання.

      Розрахунок діаметру тимчасового водопроводу

Водопостачання будівництва  повинно здійснюватись з урахуванням  системи водопостачання при проектуванні мереж тимчасового водопостачання в першу чергу необхідно і  використовувати мережі запроектованого  водопроводу.

При рішенні питання тимчасового  водопроводу будівельного майданчика завжди полягає в тому щоб визначити  схеми розташування мережі і діаметр трубопроводу, що подає воду на наступні потреби:

• виробничі (В_вир);
• господарсько-побутові (В_госп);
• душові (В_душ);
• пожежогасіння (В_пож).

Загальна потреба у  воді буде мати вигляд:

  В_заг=0.5*(В_вир+В_госп+В_душ)+В_пож

Графік потреби у воді.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

31

По максимальній кількості розходу води на місяць визначаємо секундний розхід води на виробничі потреби.

       1) В_вир =∑В_мах*k₁/(t*3600)=6399,5*1.5/28800=0.33 л/с;

Де ∑В_мах - максимальний розхід води;

k₁- коефіцієнт нерівномірності використання води для будівельних робіт (1.5);

          t - кількість годин роботи (8год).

       2) Визначаємо секундний розхід води на господарські потреби.

       В_госп =∑В_мах*k₂/(t*3600)

де  - максимальний розхід води;

k₂- коефіцієнт нерівномірності використання води;

t - кількість годин роботи.

       В_госп =190*8*2/8*3600=0,42 л/с;

        3) Визначаємо секундний розхід води на душові установки:

        В_душ=0,5*26*30*1/0,75*3600=0,14 л/с;

 Потребу у воді для пожежогасіння приймаємо 10л/с.

4) В_заг=0,5(В_вир+ В_госп+ В_душ)

    В_заг=0,5(0,33+0,42+0,14)=0,89 л/с;

Визначаємо необхідний діаметр  трубопроводу.

 мм або мм

_{У зв’язку  з тим, що пожежні  гідранти випускають з мінімальним  діаметром 100мм, то тимчасове  водопостачання потрібно також приймати з  таким діаметром, але це є не раціонально. Тому гідранти рекомендується проектувати на постійній лінії водопроводу, а діаметр тимчасового водопроводу розраховувати без врахування пожежогасіння.}

По розрахунку діаметра трубопроводу приймаємо діаметр труби з умовним проходом 40мм і зовнішнім діаметром 48мм.

КП 5.06010101.401.007.ПЗ

32

   3.5 Проектування тимчасового електропостачання.

        Розрахунок необхідної кількості прожекторів

             Графік потужності установок на виробничі потреби