Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Мая 2013 в 01:38, курсовая работа
Мережа наступного покоління NGN (Next Generation Net Work) - гетеро-генна мультисервісна мережа, яка забезпечує передавання всіх видів медіатрафіка та розподілене надання необмеженого спектра телекомунікаційних послуг з мож¬ливістю їх масштабування, керування та розподіленої тарифікації. Мережа підтримує передавання трафіку з різними вимогами до якості обслуговування та підтримує вибрані користувачем вимоги до надаваних послуг. Поява програмних комутаторів повністю змінила архітектуру та склад обладнання мереж ІР-телефонії.
ВСТУП……………………………………………………………………..……..5
1 СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ НА МТМ ДО
РЕКОНСТРУКЦІЇ…………………………………………………………………….7
2 ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОБУДОВИ
МЕРЕЖІ NGN…………………………………………………………………………9
3 СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ НА КОМБІНОВАНОЇ МТМ
ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ………………………………………………………....11
4 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА……………………………………………………..14
4.1 Визначення зони проектування………………………………………………….14
4.2 Розрахунок навантаження і обладнання шлюзу
доступу RAGW…………………………………………………………………….14
4.3 Розрахунок навантаження і транспортних ресурсів
інформаційної мережі зв'язку (IМЗ) від впровадження
додаткових послуг…………………………………………………………………18
4.4 Розрахунок транспортного ресурсу для передачі
сигнального трафiку гнучкого комутатора SW……………………………….20
4.5 Розрахунок навантаження і ресурсів транспортних шлюзів MG…………...21
4.6 Розрахунок продуктивності вузла доступу……………………………………..22
4.7 Визначення смуги пропускання дільниці NGN………………………………..25
5 ТЕХНЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРНА ПОБУДОВА
ОДНОГО З ЕЛЕМЕНТВ NGN (ТРАНСПОРТНОГО ШЛЮЗУ MG)………....29
6 СИНТЕЗ З’ЄДНУВАЛЬНОГО ТРАКТУ НА КОМБИНОВАНІЙ
MTM МІЖ ТА-А № 3616000 (NGN) ТА ТА-Б АМТС…………………………..30
6.1 Синтез з’єднуваного тракту між ТА-А та АМТС……………………………..32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………34
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………
При впровадженні NGN використовуються наступні протоколи:
MGCP – протокол управління медіа шлюзами зв’язаний з принципом декомпозиції шлюзів. При використанні цього протоколу кожний шлюз розділяється на функціональні блоки:
Media Gateway – відповідає за передачу даних користувача;
Signaling Gateway – відповідає
за передачу сигнальної
Call Agent – пристрій управління де знаходиться інтелект декомпозиції шлюза;
SIP – протокол ініцирування сеансів зв’язку – це стандарт на засіб встановлення і завершення сеансів зв’язку користувача який включаю в себе обмін мультимедійною інформацією(відео,аудіо конференція ,онлайн-ігри).
SIP-T – для взаємодії з традиційними телефонними мережами які використвують системи сигналізації ЗКС-7 розроблена модернізації протоколу SIP для телефонії. Основна задача модернізації буда вирішена шляхом інкапсуляції сигнальних одиниць ЗКС в повідомлення SIP.
H-248 – протокол який використовується між елементами телекомунікаційних мереж: шлюзом(Media Gateway), контролером шлюзів (Media Gateway Controller). Підтримує різні системи сигналізації мереж с комутацією каналів, тонову сигналізацію,ISDN,QSIG,GSM.
API - протокол заснований на протоколі публікації Atom (AtomPub), який використовує стандартний формат індикації даних Atom для представлення даних і HTTP для зв’язку. Протокол API розповсюджує функції AtomPub на обробку запитів, аутентифікацію, пакетні запити і представлення альтернативних форматів виводу. (JSON, RSS).
3 СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ НА КОМБІНОВАНОЇ МТМ ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ
Як вказано в розділі 2, існуюча телефонна мережа міста має ємність 420 тисяч номерів, широко використовує технологію SDH для організації міжстанційного зв’язку. Для цього в місті побудовано основне транспортне кільце, з використанням мультиплексорів STM-16, STM-64 і 6 малих кілець з використанням мультиплексорів STM-1.
Крім того, в місті побудовано інформаційну мережу, яка дозволяє 30000 абонентам мати високоякісний швидкісний вихід до Інтернет з використанням технології ADSL.
Завданням на проектування передбачено розташування обладнання мережі NGN на 4х майданчиках (3х ОПТС та АМТС), загальною ємністю Nip номерів. Розширення ємності МТМ передбачається частково використати на заміну морально та фізично застарілих РАТС декадно-крокової системи , а частково на розширення існуючої мережі.
Дільниця NGN складе основу мультисервісної мережі міста, яка буде надавати всім абонентам комбінованої мережі нові види послуг : FPM- вільний від платні виклик; VOT- телеголосування; PRM - інформаційна послуга за додаткові кошти; CC- виклик за кредитною карткою.
В найближчій перспективі заплановано ввід нових послуг « відео» (відео по запиту, відеоконференцій і т.д.)
Крим того дільниця мережі NGN буде надавати традиційну послугу - передачі мови, по IP мережі для «нових» абонентів.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновки що, найбільш раціонально дільницю NGN запроектувати за архітектурою фірм Nokia Siemens Networks з використанням метода «накладання».
Впровадження мережі NGN буде проходити в 3 етапи.
На 1му етапі
буде створена дільниця
На 2му та 3му етапі впровадження NGN «нової» групі абонентів буде надані послуги відповідно «передачі даних» та «відео».
Реконструкція МТМ
буде проведена шляхом
Структурна схема дільниці NGN представлена на рисунку 3.1
Рисунок 3.1 Структура ділянки NGN МТМ
Згідно цієї схеми рівень послуг реалізовано за допомогою сервера послуг, який включено в магістральний шлюз MG3.
Рівень управління реалізовано за допомогою «гнучкого» комутатора SW (SoftSwitch) SURPASS hiE 9200. Він здійснює маршрутизацію викликів, управляє транспортними та, медіа шлюзами, обробляє сигналізацію, забезпечує взаємодію з існуючою мережею.
Рівень транспорту здійснюють 3 транспортних шлюзи MG1, MG2, MG3, які розташовані на ОПТС1,ОПТС2, ОПТС3 і виконані на базі програмних комутаторів SURPASS hiE 1200.
Через транспортний шлюз MG1, здійснюється вихід до мережі Інтернет та передача службової інформації на SW (SoftSwitch).
Рівень доступу організовано за допомогою 3-х медіа шлюзів RAGW1, RAGW2, RAGW3. Через ці шлюзи здійснюється вихідний та вхідний зв'язок через ОПТС-1,ОПТС-2, ОПТС-3 до існуючих РАТС мережі. Крім того через ці медіа шлюзи використані для підключення 3-х груп мережі доступу, в кожну з яких підключені наступні категорії абонентів:
Npstn – кількість аналогових абонентів
Nisdn – кількість абонентів ISDN
Npbx - кількість трактів Е1 від установчих АТС
Nlan - кількість абонентів підключених через локальну інформаційну мережу LAN.
На рисунку 3.2 проектована ділянка NGN методом «накладання» адаптована в комбіновану мережу МТМ.
Підключення абонентів ADSL здійснюється за допомогою мультиплексорів DSLAM, яки встановлені в кросі ОПТС і через шлюзи MG з’єднані з маршрутизатором SBC типу Сisco ME320 з використанням протоколу SIP. Далі сигнальна інформація через сервер протоколу
SIP, який виконано на базі SURPASS hiQ 4200 з використанням протоколу МРС підключено до SW.
На рисунку 3.2 проектована
ділянка NGN методом «накладання»
адаптована в комбіновану
Підключення абонентів ADSL здійснюється за допомогою мультиплексорів DSLAM, яки встановлені в кросі ОПТС і через шлюзи MG з’єднані з гнучким комутатором SoftSwitch (SW) з використанням протоколу SIP, для управління.
Нумерація АЛ мережі доступу дільниці NGN Таблиця 3.1
Шлюз доступу RAGWi |
К-сть АЛ Емність |
Нумерація Ал |
Категорії абонентів /нумерація АЛ | |||
Npstn і |
Nisdn і |
Npbx і (Емність/Е1) |
Nlan і | |||
RAGW1 |
7850 |
3610000- 3617849 |
7500 |
100 |
8/ 250 |
- |
RAGW2 |
6950 |
3620000- 3626949 |
6800 |
50 |
4/100 |
- |
RAGW3 |
7200 |
3630000- 3637199 |
6900 |
50 |
7/250 |
- |
Разом |
22000 |
- |
21200 |
200 |
600 |
- |
Рисунок 3.2 Комбінована мережа МТМ після реконструкції
4 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
4.1 Визначення зони проектування
На базі рисунків 3.1 та 3.2 складена зона проектування яка представлена на рисунку 4.1
Ni pstn – кількість аналогових абонентів в I групі доступу
Ni isdn – кількість абонентів ISDN в I групі доступу
Ni pbx - кількість трактів Е1 від установчих АТС в I групі доступу
Ni lan - кількість абонентів
Рисунок 4.1 Схема зони проектування NGN
RDLU-IP - віддалений абонентський концентратор з пакетним засобом комутації
RAGW1, RAGW2, RAGW3-резеденський шлюз доступу.
MG1, MG2, MG3- транспортний шлюз.
SW-гнучкий комутатор SoftSwitch.
SGW, TCW- обробка інформації
4.2 Розрахунок навантаження і обладнання шлюзу доступу RAGW
З початку визначаємо кількість виносних абонентських концентраторів (DLU-IP) ЦСК EWSD які включено в 3 абонентські групи доступу, виходячи з того що в один концентратор DLU-IP можна включити 1900 аналогових АЛ на входи і получити 8 траків Е1 на виході
Де: ni dlu-кількість абонентських концентраторів в RDLU, яку треба округлити до цілого числа.
N dlu1=N pstn1+N isdn1 /1900=7500+100/1900=4
Визначаємо навантаження на резидентські шлюзи доступу RAGWi, як суму навантаження від усіх категорії абонентів, які включені в даний шлюз згідно формули (2) для 3-х груп доступу.
YRAGWi = ypstni*Npstni+yisdni*Nisdni+yp
Де; - YRAGWi - загальне навантаження на i й шлюз доступу RAGWi ;
- ypstn = 0,1Ерл.; yisdn = 0,2Ерл.; ypbx = 0,8Ерл. - питоме навантаження для відповідних категорій абонентів, береться згідно додатку 1.
YRAGWi = 0,1 *Npstni + 0,2 *Nisdni + 0,8 *Npbxi (3)
YRAGW1=0,1*Npstn1+0,2*Nisdn1+
YRAGW2 =0,1*Npstn2+0,2*Nisdn2+0,8*Npb
YRAGW3 = 0,1*Npstn3+0,2*Nisdn3+0,8*Npbx
Виконуємо розподіл навантаження YRAGWi між існуючою мережею МТМ і дільницею NGN для i -го шлюзу доступу RAGWi. Згідно завдання на КП внутрішнє навантаження дільниці мережі NGN складає 30% від загального навантаження на усі шлюзи доступу RAGW і розподіляється рівномірно через всі 3 RAGW по 10% від кожного RAGWi.
Таким чином внутрішнє навантаження на i -й шлюз доступу:
YRAGWi вн.= 0,1YRAGWi
YRAGW1 вн.= 0,1YRAGW1 =0,1*776,4=77,64Ерл.
YRAGW2 вн.= 0,1YRAGW2 =0,1*693,2=69,3Ерл.
YRAGW3 вн.= 0,1YRAGW3 =0,1*705,6=70,56Ерл.
Навантаження на останні два шлюзи доступу складає 20% від загального YRAGWi
YRAGW j,k= 0,2YRAGWi
YRAGW2,3= 0,2YRAGW1 =0,2*776,4=155,28Ерл.
YRAGW1,3= 0,2YRAGW2 = 0,2*693,2=138,64Ерл.
YRAGW 1,2= 0,2YRAGW3 = 0,2*705,6=141,12Ерл.
Визначаэмо транспортний ресурс, який потрибен для передачі трафіка в пакетній мережі NGN, він залежить від типу выкористуємого кодека по формулі для 3х абонентьских груп доступу(5)
VRAGWi = K*VCOD.m *YRAGWi
Де;-К-коефіцієнт використання ресурсу К = 1,25;
VCOD.m - смуга пропуску для кодеку G.729.
Примітка. Визначається згідно додатку 2 смугу пропускання кодеку без подавлення пауз.Для кодеку G711 VCOD.711= 84,8кбіт/с; Для кодеку G7726 VCOD.726= 36кбіт/с; Для кодеку G729 VCOD.729= 14,3 кбіт/с
VRAGW1 = K*VCOD.729 *YRAGW1 =1,25*14,3*776,4=13878,15кбіт/
VRAGW2 = K*VCOD.729 *YRAGW2 =1,25*14,3* 693,2=12390,95кбіт/с=12,4мбіт/
VRAGW3 = K*VCOD.729 *YRAGW3
= 1,25*14,3*705,6=12612,6кбіт/с=
Далі виконуються розрахунки вхідного / вихідного навантаження на існуючу МТМ до якої здійснюється вихід через ОПТС1, ОПТС2, ОПТС3. Згідно з завдання на КП це навантаження складає 70% від загального на i-му шлюзі доступу RAGWi
Таким чином навантаження YRAGWi -мтм розраховане по формулі (6)
YRAGWі-мтм = 0,7YRAGWі
YRAGW1-мтм = 0,7YRAGW1 =0,7*776,4=543,48Ерл.
YRAGW2-мтм = 0,7YRAGW2 =0,7* 693,2=485,24Ерл.
YRAGW3-мтм = 0,7YRAGW3 = 0,7*705,6=493,92Ерл.
Виконуємо розподіл навантаження YRAGWi безпосередньо від і до ОПТС1, ОПТС2, ОПТС3 яке розподіленено равномірно між 3ма ОПТС і скдадає 33,3% від загального RAGWi МТМ.
YRAGWі-оптс1 = 0,333YRAGWі-мтм
YRAGW1-оптс1 = 0,333YRAGW1-мтм = 0,333*543,48 = 181,77Ерл.