Комп'ютерна мережа

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 15:47, реферат

Краткое описание

Комп'ютерна мережа - система зв'язку між двома або більше комп'ютерами. Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило - різні види електричних сигналів або електромагнітного випромінювання.
Головне призначення глобальних мереж – використання різноманітних інформаційних ресурсів користувачами з різних організацій, міст, країн. Глобальні мережі поділяються на регіональні та міжнародні. Регіональні мережі призначені для використання користувачами певного регіону. В Україні існує декілька мереж регіонального призначення – УкрПак, мережа податкової адміністрації, залізниці, УМВС та інш. Глобальні мережі мають користувачів у всьому світі.

Содержимое работы - 1 файл

КМТ_Компьютерна мережа.doc

— 64.50 Кб (Скачать файл)

Комп'ютерна мережа - система зв'язку між двома або більше комп'ютерами. Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило - різні види електричних  сигналів або електромагнітного  випромінювання.

Головне призначення  глобальних мереж – використання різноманітних інформаційних ресурсів користувачами з різних організацій, міст, країн. Глобальні мережі поділяються на регіональні та міжнародні. Регіональні мережі призначені для використання користувачами певного регіону. В Україні існує декілька мереж регіонального призначення – УкрПак, мережа податкової адміністрації, залізниці, УМВС та інш. Глобальні мережі мають користувачів у всьому світі.

Існує декілька загальновідомих всесвітніх мереж.  Це такі мережі як: FіdoNet, ІnterNet, EuroNet, система міжбанківських розрахунків SWFІT. Широке розповсюдження отримала в країнах колишнього Радянського Союзу мережа RelCom. Мережа RELCOM була заснована в 1990 році. Тоді це була зовсім невелика та вузько професійна мережа, яка об’єднувала розробників та користувачів комп’ютерних систем Інституту атомної енергії (сьогодні це Російський Науковий Центр “Курчатовський інститут”) і ряд інших науково-дослідних організацій. RELCOM стала найбільшою комп’ютерною мережею на території колишнього СРСР. Серед абонентів мережі були наукові, навчальні і державні організації, комерційні структури, інформаційні агентства і приватні особи.

Кожен вузол мережі є самостійною юридичною особою. Координацію робіт по розвитку та експлуатації мережі здійснює акціонерне товариство RELCOM (Зареєстрована торгова марка фірми – Демос +). Професійна взаємодія співробітників вузлів мережі проводиться в рамках спеціальної групи по інтересах Асоціації груп користувачів системи UNIX. RELCOM забезпечувала вихід в мережі EUNET, BITNET, MCI-mail, CompuServe та інші.

 Можливості RELCOM на початку розвитку можна  проілюструвати на прикладі московського  вузла, який забезпечував:

  1. роботу в мережі більше ніж трьох тисяч прямих абонентів;
  2. щоденну передачу більше ніж 50 тисяч повідомлень;
  3. щогодинний трафік обсягом біля 2-х гігабайт;
  4. щоденний трафік з західними мережами обсягом більше ніж100 мегабайт;
  5. доступ до інформаційних джерел INTERNET.

Час передачі в будь-яку точку  земної кулі повідомлення, графічного зображення чи програми складав 2-4 години. Інформаційне наповнення глобальної мережі на території СНД.

В мережі RELCOM знаходяться інформаційні архіви, які доступні за допомогою  наступних типів поштових серверів:

  • сервери телеконференцій, що дозволяють розсилати інформацію у більше ніж 3 тис. тематичних телеконференцій, пов’язаних з різноманітними сферами людської діяльності;
  • сервери інформаційних архівів, що забезпечують доступ до архівів різноманітних матеріалів (документи, книги, програми для комп’ютерів і т.д.), що користуються тривалим попитом;
  • спеціальні сервери, що передають електрону пошту, перетворюючи її в формат факсу, телексу, телетайпу. Призначені для передачі повідомлень особам, які працюють з традиційними засобами зв’язку;
  • сервери статистики (у великих вузлах мережі), які організують доступ користувачів до вузлових систем обліку та оплати мережних послуг.

Що таке SWIFT.

Кількість міжнародних  банківських мереж постійно збільшується. Для задоволення зростаючого  попиту на інформаційне і телекомунікаційне  обслуговування створюються міжнародні мережі, які надають комплекс послуг по переводу платежів, інформаційному забезпеченню і управлінню активами. Серед них відомі такі мережі, як HEBS (Hexagon Electronic Banking System), яка пропонує послуги з багатьох міжбанківських операцій, а також значна міжбанківська частина мережі Internet, яка займається обслуговуванням кредитних операцій банків. Але найбільшою і найпоширенішою в світі мережею фінансових повідомлень є мережа SWIFT, після під’єднання до якої будь-який банк може вважати себе повноцінним членом світового фінансового співтовариства.

SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) або співтовариство всесвітніх  міжбанківських телекомунікацій  є провідною міжнародною організацією  в сфері фінансових телекомунікацій.  Основними напрямками діяльності SWIFT є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від несанкціонованого втручання доступу до телекомунікаційного обслуговування банкам та для проведення робіт по стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.

На правах національної мережі RELCOM стала частиною європейської мережі EUNET, що дає право її абонентам  обмінюватися поштовими повідомленнями з більше ніж 10 тис. міжнародними мережами, об’єднаними в єдину комп’ютерну  мережу INTERNET. На відміну від зарубіжних мереж, мережа RELCOM забезпечувала широкі можливості спілкування і отримання різноманітної інформації на російській мові. Впровадження режиму роботи в реальному масштабі часу (ip-режим) на території СНД стримує дорожнеча та погана якість телекомунікаційних мереж.

 Однак найвідомішою з них  є всесвітня мережа ІnterNet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 170 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір.

Мережа Internet, що служила спочатку дослідницьким і навчальним групам, стає все популярнішою в ділових колах. Компанії спокушують дешевий глобальний зв'язок і його швидкість, зручність для проведення сумісних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кілька років розвиваються і встигли широко ввійти в практику в розвинених країнах технології Intranet, що є інформаційними технологіями "великої" мережі в корпоративних мережах і навіть у дуже невеликих мережах ПК підприємств малого бізнесу. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі можуть дістати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії, європейських країн, а тепер уже України та Росії. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно!) свою рекламу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Як правило, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.

Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів чоловік. Вартість пересилання листа електронною поштою значно нижча за пересилання звичайного листа. Крім того, повідомлення, передане електронною поштою, досягає адресата протягом кількох хвилин, тоді як звичайний лист він одержує через кілька днів, а то і тижнів.

Стандарти Internet забезпечують можливість групової роботи над спільним проектом за допомогою  електронної пошти, гіпертекстових документів (служба WWW), а також за допомогою теле-, аудіо- і навіть відеоконференцій у масштабі реального часу. Для забезпечення інформаційної безпеки в мережі застосовуються різні протоколи шифрування конфіденційної інформації, електронні підписи, сертифікація інформації. Заборона на несанкціоноване переміщення даних між локальною мережею підприємства і глобальною мережею може забезпечуватися спеціальними комп'ютерами або програмами (брандмауерами).

Не менш відомими є мережі FіdoNet, EuroNet, система міжбанківських розрахунків SWFІT. Широке розповсюдження отримала в  країнах колишнього Радянського  Союзу мережа RelCom.    Глобальна обчислювальна мережа, (англ. Wide Area Network, WAN) являє собою комп'ютерну мережу, що охоплює більші території й включає в себе десятки й сотні тисяч комп'ютерів.

Мережа служить для об'єднання  розрізнених мереж так, щоб користувачі  й комп'ютери, де б вони не перебували, могли взаємодіяти з усіма  іншими учасниками глобальної мережі. Кращим прикладом глобальної мережі є Інтернет, але існують й інші мережі.

Деякі глобальні мережі побудовані винятково для приватних організацій, інші є засобом комунікації корпоративних  ЛВС із мережею Інтернет або за допомогою Інтернет з вилученими мережами, що входять до складу корпоративних. Найчастіше глобальні мережі опираються на виділені лінії, на одному кінці яких маршрутизатор підключається до ЛВС, а на іншому концентратор зв'язується з іншими частинами глобальних мереж. Основними використовуваними протоколами є TCP/IP, SONET/SDH, MPLS, ATM й Frame relay. Раніше був широко розповсюджений протокол X.25, що може по праву вважатися прабатьком Frame relay. Розвиток INTERNET в Україні.

Хоча мережа INTERNET, як всесвітнє  явище, існує не так вже давно – з кінця вісімдесятих, в Україні вона почала розвиватися з 1991року. Спочатку це були два-три вузли, що лише подавали послуги електронної пошти, e-mail. В 1993 році в Києві існувало вже шість основних INTERNET-вузлів. Більшість вузлів працювали з московським провайдером – вузлом RelCom (reliable cоmmunication –надійні зв’язки), який, в свою чергу, був підключений магістральним каналом до зарубіжного вузла мережі Eunet. Слово «INTERNET» тоді ще не ввійшло в лексикон, популярнішою була назва «RelCom/EUnet». За 1993 - 1994 роки збільшилась кількість як користувачів, так і кількість вузлів мережі в Україні. Розвивалась також інфраструктура місцевих та міжміських виділених каналів, по яких передавались дані зі швидкістю 9600-28800 біт/c. До кінця 1994 року в Києві нараховувалось до п’яти тисяч користувачів, а по всій Україні – 10 – 12 тис. Крім традиційної електронної пошти та телеконференцій USENET, деякі вузли почали надавати послуги «прямого доступу до INTERNET», що частіше називають on-line. Зростала кількість регіональних вузлів, що підтримували зв’язок з Києвом та російською RelCom.

З 1993 року розвивається новий  для мережі вид сервісу – інформаційний. Одна з перших вдалих спроб вивести  систему телеконференцій за рамки  дошки оголошень «куплю - продам» - конференція elvisti.business, яка до початку 1994 року виросла до газети elvisti.info, що складалась з декількох тематичних розділів. Одна з найбільших технологій мережі – USENET – була використана для розповсюдження власного інформаційного продукту по всій країні.

В 1995році з¢явився перший комерційний цифровий супутниковий канал з пропускною спроможністю 64 Кбіт/c. Він зв’язав вузол UA.NET з провайдером Demon в Лондоні. Крім того, до мережі продовжували підключатись все нові користувачі – ціни на комп’ютери і модеми, достатні для роботи в мережі, значно знижувались, як і сама вартість доступу до Internet.

В 1996 році з¢явився ряд нових цифрових каналів з пропускною здатністю 64 Кбіт/c. Подання послуг on-line стало обов’язковою нормою для Internet-вузла. Зросла кількість корпоративних мереж, під’єднаних до Internet по виділених каналах. Цього ж року було введено перший на Україні супутниковий канал з пропускною здатністю 286 Кбіт/c.. Почали активно під’єднуватись приватні особи зі своїх домашніх комп’ютерів. Продовжує рости інформаційне наповнення мережі. Web-сайт перестає бути прерогативою лише INTERNET - провайдерів. Крім чисто презентаційних сайтів різних фірм, з¢являються і сайти з широким інформаційним наповненням: новини засобів масової інформації, законодавчі акти, огляди ринків різних видів товарів та послуг.

На початку 1997 року в  Україні з¢явились справжні магістральні міжнародні канали. Укртелеком та СП «Інфоком» практично одночасно ввели в експлуатацію двухмегабітові наземні канали до зарубіжних провайдерів – UUNet (Великобританія) та Teleglobe (Канада). Так, наприклад, компанія «Совам Телепорт» відкрила новий двохмегабітний волоконно-оптичний зовнішній канал. Міжнародні траси обслуговують декілька швидкісних каналів загальною пропускною здатністю більше 10 Мбіт/c.

На початок 1999 року українська частина INTERNET нараховувала вже більше 270000 користувачів. Із 30-35 тисяч київських користувачів більше 7000 зареєстрували унікальні  почтові домени. В Україні створено понад 1200 Web-сайтів (дані пошукового серверу http://el.visti.net).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді на запитання

1. Вита́ па́ра (англ. twisted pair) — вид мережного кабелю, є однією або декількома парами ізольованих провідників, скручених між собою (з невеликою кількістю витків на одиницю довжини), для зменшення взаємних наведень при передачі сигналу, і покритих пластиковою оболонкою. Використовується як мережний носій в багатьох технологіях, таких як Ethernet, ARCNet і Token ring. В даний час, завдяки своїй дешевизні і легкості в установці, є найпоширенішим для побудови локальних мереж. Кабель підмикається до мережних пристроїв за допомогою з'єднувача RJ-45, трохи більшим, ніж телефонний з'єднувач RJ-11. Підтримує передачу даних на відстань до 100 метрів. На більш тривалих відстанях сигнал через загасання стає нечитаним; якщо передача даних на більшу відстань все ж таки необхідна, потрібно скористатися повторювачем.

Информация о работе Комп'ютерна мережа