Фразеологічні трансформації в мовленні, класифікація типів трансформаці

     У даному випадку є велика імовірність  сплутати фразеологічний варіант зі структурним синонімом. Фразеологічний варіант з частково-змінними компонентами має однакове число значень, що повністю співпадають з оригінальною формою ФО. У тому ж випадку коли ці значення збігаються не повністю, відрізняються у лексичних, семантичних або граматичних відтінках, то такий вид ФО називається структурними синонімами.

     Субстантивний вид номінативних одиниць має  наступні типи варіантів:

     - лексичні варіанти – це різновиди  ФО, які тотожні за якістю та  кількістю значень, стилістичним  та синтаксичних функціям, мають  загальний лексичний інваріант при частково відмінному лексичному складі. В лексичних варіантах замінятися можуть іменники, прикметники та прийменники. Фразеологічні варіанти та структурні синоніми ФО можуть збігатися у значеннях у певних контекстах, тому іноді дуже важко відрізнити їх один від одного (clicks and bricks = clicks and mortar; fusion cookery = fusion cuisine; dirty bomb = dirty nuke; domestic partnership = civil partnership = civil union; drug czardom = drug stardom);

     - граматичні варіанти – різновиди  ФО, що характеризуються різноструктурною будовою та утворюються переважно шляхом заміни означення, яке виражене іменником у родовому відмінку, ад’єктивним означенням або постпозитивним прийменниково-іменним означенням: entrepreneur’s syndrome = syndrome of entrepreneur – “синдром підприємця, впевненість власника фірми, компанії, що тільки він спроможний вести і розвивати свій бізнес”;

     - квантитативні варіанти – різновиди  ФО, що характеризуються шляхом  усічення або додання компонентів:  gaming and leisure industry = gaming industry; work-life balance – work-and life balance).На даних прикладах ми побачили, як скоротилася фразеологічна одиниця шляхом усічення або еліпсису. Прикладами квантитативних варіантів, що виникли унаслідок додання компонентівє наступні: work-life balance – work-and life balance [14;.92-99].

     3) ФО з константно-варіативно-змінною  залежністю компонентів, тобто  звороти, що допускають варіативність  компонентів, нормативне включення  змінних елементів у свій склад  для підміни займенників за  умови обов’язково збереження принаймні одного лексичного інваріанту.

     4) ФО з константно-змінною залежністю  компонентів, тобто звороти, які  не мають варіантів і допускають  нормативне включення змінних  елементів у свій склад для  підміни займенників [14;90-91].

     Ад’єктивний вид номінативного класу фразеологічних одиниць представлен переважно компаративними ФО, які становлять найбільшу групу ад’єктивних фразеологізмів: brain on stick; living apart together; jump-out squad; tornado bait; mentally challenged; black on black;

     Слід  зауважити той факт, що ад’єктивні ФО з сурядною структурою виявляють здатність до словоскладання. Наприклад,, just-in-time lifestyle [13; 384].

     Адвербіальний вид номінативного класу фразеологічних одиниць

     Адвербіальні  ФО характеризуються повною незмінністю. Їх значно більше, ніж ад’єктивних фразеологічних одиниць. Вони представлені різноманітними структурними типами з цілісним або роздільно-цілісним значенням.

     Слід  зауважити, що пунктуація допомогає  лише у спірних випадках. Звичайне адвербіальне порівняння можна визначити за синтаксичною функцією у реченні, а саме за функцією образу дій, наприклад: less than lethal.

     Дієслівний  вид номінативного класу фразеологічних одиниць 

     Одні  одиниці дієслівного типу відносяться  до номінативного класу, а інші – до номінативно-комунікативного. Нижче наведені критерії віднесення до того чи іншого класу [12;167-168].

     Дієслівні ФО відносяться до номінативного  класу у випадках:

     1) Коли дієслово у складі фразеологічної  одиниці не вживається в пасивному стані, наприклад, to hit the glass ceiling – the glass ceiling is hit; to open the kimono – the kimono is opened;

     2) Якщо дієслово у складі ФО  не вживається у дійсному стані,  наприклад, to go plural; to jump the couch; to get the pink-slip; to post and pray; to throw it over the wall;

     3) Якщо ФО з дієсловом у пасивному стані не утворює речення.

     2. Номінативно-комунікативні фразеологічні  одиниці

     До  даного класу відносяться дієслівні  словосполучення, які можна трансформувати у речення при вживанні дієслова у пасивному стані (to hit the glass ceiling – the glass ceiling is hit ). До цього класу входять фразеологічні одиниці тільки четвертого структурного типу.

     Дієслівні ФО відносяться до класу номінативних та номінативно-комунікативних одиниць  унаслідок того, що одні з них є словосполученнями, а інші – як словосполученнями, так і реченнями [13; 384].

     При лексичній варіативності у дієслівній ФО змінюватися можуть майже усі  повнозначні частини мови, зокрема  дієслова, іменники, прикметники, прислівники. Також змінюватися можуть неповнозначні слова.

     3. Вигукові фразеологічні

     До  цього класу належать вигукові словосполучення  та невелика кількість вигуків з  предикативною структурою (Hey Martha). Особливістю даного типу фразеологічних одиниць є експресивне переосмислення компонентів словосполучення. До цього класу входять як фраземи, так і фразеологічні одиниці зі структурою речення, що втратило свою предикативність.

     Даний клас ФО поділяється на вигукові фразеологічні  одиниці та фразеологічні одиниці з модальним значенням.

     Оскільки значення ФО переосмислені, вони втрачають свої предметно-логічні значення, тобто мають невмотивоване значення. Фразеологічні одиниці даного класу не мають ні номінативного, ні комунікативного значення.

     4. Комунікативні фразеологічні одиниці

     Даний клас представлений будь-яким типом речення, окрім номінативного та вигукового. Даний клас фразеологічний одиниць поділяється на:

     - приказка – комунікативні фразеологічні  одиниці неприказкового характеру;

     - прислів’я – комунікативні одиниці,  які є стислими висловами узагальнюючого та повчального характеру.

     Відмінність між прислів’ями та приказками полягає  не у семантичного плані, а у ступені  структурної замкненості. Прислів’я  мають більш замкнену структуру, ніж приказки. Окрім того, значення прислів’їв може бути повністю та частково переосмисленим, що не характерно для приказок. До складу англійського прислів’я може входити одне, два та більше слів з метафоричним значенням.

     Слід  зауважити, що до комунікативних одиниць  належать ціліснопредикативні фразеологічні одиниці.

     Виділення чотирьох класів фразеологічних одиниць  свідчить про те, що дані класи утворюються  за певними граматичними моделями. Кожен клас фразеологічний одиниць має не поодинокі випадки. Відношення фразеологічних одиниць до певного класу має відбуватися за закономірними принципами [12; 312-314]

     Висновок  до Розділу 1

     Існують різні визначення ФО. Найбільш вдале  визначення ФО, на наш погляд, дав  В. Кунін: «Фразеологічна одиниця –  це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням».

     Критерії  класифікації фразеологічної одиниці  є дуже різними. Найбільш поширеними є класифікації ФО за семантичним  критерієм (семантична класифікація), у якій ФО поділяються на та фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення, а отже це говорить про те, що семантичний критерій є найбільш зручним для систематизації ФО. Дану класифікацію розробив В.В. Виноградов

     А.В. Кунін розробив ще детальнішу класифікацію та виділив наступні структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць. Номінативні фразеологічні одиниці, номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці, вигукові фразеологічні, комунікативні фразеологічні одиниці. Майже кожний з даних критеріїв класифікації ФО має свої підрозділи.

     В лінгвістиці також існують інші критерії класифікацій ФО, наприклад: структурним, функціональним, етимологічним та ін. Також існують спірні класифікації таких вчених-лінгвістів,як: В.В. Єлісеїва, Логан Сміт, З.Н. Анісімов, А.В. Кумачева, Н.М. Шанський. Але Більша частина вчених схиляються до класифікації відповідно до структурноїсемантичної та семантичної класифікації.  
 

 

    РОЗДІЛ 2.

   КОНТЕКСТУАЛЬНІ  ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

   2.1.Публіцистичний  стиль, його основні  ознаки, жанри та  їх лінгвістичні  особливості

     Публіцистичний  стиль – це функціональний різновид мови, який обслуговує широку сферу суспільних відносин: суспільно – політичних, культурних, спортивних та інших. Найбільш виразно публіцистичний стиль представлений у ЗМІ та суспільно-політичних журналах, тому його також називають газетно - чи журнально-публіцистичним (крім того він представлений на радіо та телебаченні, у документальному кіно).

     Газетно-публіцистичний стиль охоплює масові популярні  політичні тексти, які реагують на актуальні суспільно-політичні процеси оперативним документальним відображенням, основою якого є їх ідейно - політичне осмислення та емоційно - виразна оцінка.

     Публіцистичний  стиль має дві основні функції  – інформативну та функцію впливу та служить для вираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У ЗМІ відображається внутрішнє життя країни та її життя за кордоном , у поле зору потрапляють практично будь-які факти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Інформативна функція невід’ємна від функції впливу. Вже відбір та розміщення інформаційного матеріалу з точки зору  його соціальної значущості  (найбільш важливі події висвітлюються на першій полосі ) , здійснюють певний вплив на суспільну свідомість читача. Функція впливу публіцистичного стилю пов’язана з ідеологічною направленістю публіцистики. Факти, які повідомляються, також і коментуються, а це значить, що вони отримують тлумачення та оцінку, в тому числі і суспільно-політичну. Функція впливу здійснюється завдяки системі лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів [20; 75-77].

     Особливістю публіцистики, яка відрізняє її від інших стилів є те, що вона відображає життя прямо та безпосередньо, її інформація фотографічна та документальна. Найважливішою лінгвістичною конструктивною ознакою газетно-публіцистичного стилю є тісна взаємодія та взаємопроникнення виразних, здійснюючих емоційний вплив засобів та стандартних, широко вживаних у даному стилі мови.

     Широке  залучення виразних засобів обумовлено в першу чергу агітаційно-пропагандистською  функцією даного стилю. Виразність газетної публіцистики відрізняється від виразності мови художньої літератури.  Властива газеті орієнтація на масового читача, широта та різноманітність тематики – всі ці особливості газети потребують виразних засобів, які миттєво сприймаються [11; 23].

     Стилісти  відмічають обмеженість стандартів або штампів для газетного стилю. Мова газет переповнена штампами, тому що важко писати швидко та вірно, не звертаючись до часто вживаних виразів. Мовні стандарти допомагають автору оперативно та доступно перекласти інформацію на газетну мову, а читачу швидко сприйняти її.

     Співвідношення  стандартних та виразних засобів, динамічне та рухоме. Виразні засоби, виникнувши в певній мовній ситуації при неодноразовому їх повторенні в різних ситуація та контекстах, втрачають свою гостроту та переходять до розряду штампів. Стандартними звичайно вважають такі мовні засоби, які часто відтворюються в певній мовній ситуації або в певному функціональному стилі. Під стандартом мають на увазі не тільки специфічні мовні засоби, але й всі мовні засоби, які відрізняються стилістичною та емоційною нейтральністю. Стандартні засоби як інформативні та інтелектуальні протиставляються експресивним засобам тим, що емоційно впливають на читача. В публіцистиці можливе будь-яке стилістичне забарвлення, від самого низького, до самого високого, при чому саме поєднання носить конфліктний характер – „конфлікти експресії та стандарту як загальна ознака мовних текстів”. [11; 25-27]

     Газета  має справу з масовим та різноманітним  читачем і повинна задовольняти кожного з них як змістовно , так і стилістично. Масовий читач вимагає від ЗМІ постійної різноманітності оформлення, стилістичних та жанрових прийомів. Однак, не дивлячись на різноманітність існує певна повторюваність прийомів, стандартність, за якою і визначається жанровий тип тексту.

     Тексти преси мають певні специфічні особливості, які як внутрішньо так і зовнішньо організовують їх цілісність. У композиції текстів преси важливими компонентами є заголовок та способи оформлення третіх осіб.