Умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі

1.Умови надання  правової охорони винаходу і  корисній моделі

1.1 Правове забезпечення  охорони винаходу (корисної моделі) 

Термін «промислова  власність» широко застосовується в  законодавствах багатьох держав, а  також у міжнародних конвенціях і угодах. Паризька конвенція про  охорону промислової власності  від 20 березня 1883 р. до об'єктів промислової  власності, що охороняються, відносить: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, вказівки походження або найменування місця походження. Відносини, пов'язані зі створенням, охороною й використанням об'єктів  промислової власності регулюються  численними національними нормативними актами, а також міжнародними конвенціями  й угодами. 

Відносини, що виникають  у зв'язку з набуттям та здійсненням  права власності на винаходи і  корисні моделі в Україні, регулюються  Законом України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі»  від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-Ш від 01.06.2000 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2188-14 від 21.12.2000 (далі - Закон) [1]. 

Крім того, до найважливіших  нормативно-правових актів у цій  сфері належать: 

1. Постанови та  розпорядження Кабінету Міністрів  України: 

— «Порядок надання  Кабінетом Міністрів України  дозволу на використання запатентованого  винаходу (корисної моделі ) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми»;  

— «Про порядок виплати  винагороди авторам винаходів і  промислових зразків, що охороняються чинними на території України  свідоцтвами СРСР»; 

— «Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності». 

2. Відомчі нормативно-правові  акти: 

— Правила складання  і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель;  

— Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну  модель; 

— Положення про  Державний реєстр патентів України  на винаходи;  

— Положення про  Державний реєстр патентів України  на корисні моделі;  

— Положення про  Державний реєстр патентів і деклараційних  патентів України на секретні винаходи;  

— Положення про  Державний реєстр деклараційних  патентів України на секретні корисні  моделі;  

— Інструкція про  порядок продовження строку дії  патенту на винахід, об'єктом якого  є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу; 

— Інструкція про  подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну  модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисноїмоделі);  

— Інструкція про  офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу  на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про  її відкликання;  

— Інструкція про  порядок видачі патенту України  на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР; 

— Інструкція про  видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими  свідоцтвами СРСР на секретні винаходи; 

— Інструкція про  порядок ознайомлення будь-якої особи  з матеріалами заявки на об'єкт  права інтелектуальної власності. 

3. Міжнародні договори, адміністративні функції яких  виконує ВОІВ: 

— Договір про  патентну кооперацію;  

— Договір про  патентне право (дод. Інструкція до договору про патентне право); 

— Паризька конвенція  про охорону промислової власності.  

4. Міжнародні договори  держав-учасниць СНД: 

Угода про взаємне  забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової охорони  винаходів.

1.2. Умови надання  правової охорони 

  По-перше, потрібно  визначити основні поняття, якими  ми будемо користуватися: 

• винахід (корисна  модель) - результат інтелектуальної  діяльності людини в будь-якій сфері  технології;  

• секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;  

• службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна  модель), створений працівником:  

— у зв'язку  з  виконанням  службових  обов'язків  чи дорученням  роботодавця  за  умови,  що  трудовим  договором  (контрактом)  не  передбачене  інше;  

— з використанням    досвіду,    виробничих   знань,   секретів  виробництва і обладнання роботодавця;  

• заявник - особа, яка  подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом  порядку;  

• пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні  заявки;  

• міжнародна заявка - заявка, подана згідно з Договором  про патентну кооперацію.  

 Правова  охорона   надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному  порядку, принципам гуманності  і моралі та відповідає  умовам  патентоздатності.   

Згідно із Законом  України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" не можуть одержати правову охорону: відкриття, наукові  теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; умовні позначення, розклади правила; методи виконання розумових операцій; програми для обчислювальних машин; результати художнього конструювання; технології інтегральних мікросхем; сорти  рослин і породи тварин (п. З ст. 5). 

Крім того, правова  охорона не надається винаходу, що суперечить суспільним інтересам, принципам  гуманності і моралі та не відповідає умовам патентоспроможності.

2. Умови патентоспроможності

2.1. Винахід 

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він  новий, має винахідницький рівень і  придатний для користування. 

Винахід є новим, якщо його сутність невідома з рівня  техніки. Останній стосовно заявленої  пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні  та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного  рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного  кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Винахід має давати нове технічне рішення, невідоме сучасному  рівню техніки. Отже, не може бути визнана  винаходом пропозиція, описана у  вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво  в Україні чи за її межами. 

Не визнається винаходом  пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво  чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається  й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана  винаходом, заявники, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки.  

Проте з цього  загального правила Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановив  важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про  винахід від винахідника прямо  чи опосередковано, розкривають цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців  до дати подання заявки до патентного відомства, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним. Іншими словами, новизна пропозиції не втрачається. 

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахід  — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Винахідництво  — це творчий пошук, створення  нового пристрою, технології, матеріалу  тощо. Саме про це йдеться в законі: право авторства на винахід належить громадянину, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запозичення  відомого рішення, перенесення і  використання позитивного досвіду, хоч ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу  самого винахідництва. Проте одного творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького  рівня ще недостатньо. Може бути творчість, а її результати визнати винаходом  немає підстав. Пропозиція визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняною рішеннями, відомими у  науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою  якістю, перевагами, які позитивно  відрізняють її від відомих рішень.  

Винахід придатний  для використання. У вищезгаданому  законі йдеться про промислове використання, але з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не лише у промисловості, а й у  сільському господарстві, системі охорони  здоров'я, оборони, транспорту та інших  галузях народного господарства. У цій нормі закону (п. 7 ст. 6) йдеться  про два аспекти поняття "промислова придатність": а) галузі застосування винаходу; б) технічна можливість використання винаходу. Іноді надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають вимогам патентоспроможності, але  вони в сучасних умовах, наприклад, ще не можуть бути використані в  суспільному виробництві — немає  відповідного устаткування, матеріалів тощо. 

У цій нормі закону підкреслюється й така ознака винаходу, як технічна можливість його застосування на практиці, тобто пропозиція має  бути придатною для відтворення, повторення і тиражування як у  даний час, так і в майбутньому. Отже, винаходом визнається і пропозиція, яка може бути використана лише за умови появи технічної можливості у майбутньому.

2.2. Корисна модель 

Корисна модель —  це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним. 

Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня  техніки. Рівень техніки включає  всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства України. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до патентного відомства України. 

Винаходи і корисні  моделі — близькі між собою  результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не ставиться  умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає  в об'єкті — до винаходів належать продукти і способи, до корисної моделі — конструктивне виконання пристрою. 

До пристроїв як об'єктів винаходів чи корисних моделей  належать машини, механізми, прилади  тощо. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, яке повинно мати явно виражені просторові форми, тобто характеризуватися  не лише наявністю елементів і  зв'язків між ними, а й формою виконання цих елементів, їхнім  певним взаємним розташуванням. Сутність корисної моделі полягає саме в оригінальній компоновці пристрою. Якщо винахід  має певну перевагу перед прототипом своїм змістом, новим розв'язанням  задачі, то корисна модель — новою  компоновкою елементів пристрою. Це рішення тому і називається "корисна  модель" певного пристрою, тобто  нове розташування елементів пристрою, нова корисна модель.

3. Оформлення прав  на винаходи і корисні моделі 

Автор пропозиції, що має ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати  суб'єктом патентних прав лише за умови відповідної кваліфікації заявленої пропозиції компетентним державним органом, яким в Україні  є патентне відомство, яке входить  до складу Державного комітету України  з питань науки та інтелектуальної  власності. Для цього автор пропозиції має надати їй об'єктивної форми, яка  б робила останню можливою для  сприйняття іншими особами і була здатна до відтворення. Пропозиція повинна  бути втілена в креслення, дослідний  зразок чи просто описана так, що її сутність була б зрозумілою і доступною  іншим особам і придатна для користування. 

Право кваліфікації творчої пропозиції як винаходу, корисної моделі чи промислового зразка належить патентному відомству України. Лише після того, як патентне відомство  України визнає заявлену пропозицію винаходом, корисною моделлю чи промисловим  зразком, прийме рішення про внесення її до відповідного Державного реєстру  і видачу патенту авторові, останній офіційно визнається автором свого  витвору і для нього виникають  певні права та пільги, встановлені  чинним законодавством України. Після  цього акту автор, а також інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних  доповідей та іншими способами.