Политика - искусство возможного

Мінестерство аграрної політики та продовольства України

Коледж переробної та харчової промисловості

Харківського національного  технічного університету

сільського господарства ім. П. Василенка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

На тему: «Політика – мистецтво можливого»

З інтегрованого курсу «людина і світ»

 

 

 

 

 

 

 

Підготував:

                                                                             Пилипенко Ю.О

                                             Студент групи Х-22

                                                                     Перевірив:

Маркова Т.Ю

 

 

 

 

 

 

Харків – 2012

 

«Політика – мистецтво можливого»

 

Політику можна розглядати як форму взаємовідносин між соціальними

групами, насамперед між  класами з приводу здійснення та розподілу влади

- це відносини не рівні, асиметричні, це конфліктогенні відносини, такий

підхід характерний  для критичної соціальної науки. В рамках цього ж

підходу політика розглядається  як форма іллюзорної свідомості,

ідеологія. Іллюзорность цієї свідомості пов`язана з класовими

інтересами.

Політика відчуває на собі вплив  економіки, моралі, права, художньої

культури тощо. Але  ж й вона діє на ці та інші сфери.

Тривалий час політика сприймалась як всезагальна універсальна форма

людської активності. Розуміння певної автономії політики дало змогу

більш чітко співвіднести політику з іншими сферами життя.

Це співвідношення різні  мислителі оцінювали доволі неоднозначно. Деякі бачили її як першорядну сферу людської діяльності (Моска); інші,навпаки, розчиняли її в різних видах діяльності, заперечували можливістьїї автономізації (Фрейд); декотрі розглядали її як залежну від економіки(Маркс), права (Гоббс), моралі (Арістотель) чи релігії (теологічнапарадигма); інші - визначали її як відносно автономну рівноправну зіншими сферу суспільного життя.

Виходить, що політика – це мистецтво  можливого. Можливостей у  людини тим більше, чим вона багатша, тобто чим багатшою кількістю ресурсів вона може розпоряджатися.

Оскільки політика - це мистецтво  управління, остільки, щоб бути мистецтвом у вищому сенсі цього слова, вона повинна спиратися на досягнення науки відповідати найвищим критеріям моральності, оскільки саме політична діяльність є найбільш відповідальною з усіх видів соціальної діяльності.

 У структурі політичної діяльності  в узагальненому вигляді проглядаються три основних моменти. По-перше, вміння ставити найближчі (тактичні) та перспективні (стратегічні) реальні цілі та вирішувати завдання, з огляду на співвідношення соціальних сил, всі можливості суспільства на конкретному етапі його розвитку. По-друге, вироблення ефективних методів, засобів, форм організації соціальних сил для досягнення поставлених цілей.

 Нарешті, по-третє, відповідний  підбір і розстановка кадрів, здатних вирішувати поставлені  перед ними завдання.

 Завдання будь-якої державної влади полягає в тому, щоб на шляхах самостійного переконання і стратегічної цілеспрямованості забезпечити виховання в народі законослухняності. Влада, підкоряючись принципам правопорядку, повинна вміти вбачати стратегічні політичні і соціально-економічні цілі та компетентно творити право і порядок, связуя себе з правосвідомістю народу, з піднесенням мотивації діловитості і духовності свого народу. “Вища мистецтво управління полягає в тому,щоб твердо знати, які повинні бути межі влади, яку слід застосовувати при різних обставин”.