Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

Автор работы: Юлия Якушева, 08 Декабря 2010 в 20:31, реферат

Краткое описание

За загальним правилом, фізичну особу не може бути свавільно позбавлено права на життя. Тобто право на життя як і будь-яке суб'єктивне цивільне право, має відповідні межі, наприклад, не може вважатися протиправним позбавлення особи життя у випадку необхідної оборони.

Окремо слід звернути свою увагу також і на часові (темпоральні) межі права на життя, що має відповідні моменти його виникнення та припинення.

Щодо виникнення права на життя то, на нашу думку, більш правильною є погляд, за яким право на життя як особисте немайнове право виникає в особи з моменту народження, тобто моменту відділення живонародженого та життєздатного плоду дитини від організму матері. До народження закон охороняє інтерес зачатої проте, ще не народженої дитини.

Содержимое работы - 1 файл

Особисті немайнові права.doc

— 55.50 Кб (Скачать файл)

Із правом на свободу поєднано право на особисту недоторканність, під яким слід розуміти передбачену законом заборону фізичного, психічного чи будь-якого іншого посягання  на особу з боку інших осіб. До змісту права на особисту недоторканність слід віднести заборону катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує її гідність, поводження чи покарання, а також фізичного покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей і підопічних. Також правом на особисту недоторканність охоплюється право на розпорядження щодо передачі після смерті фізичної особи своїх органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам (ч. 4 ст. 289 ЦК), а також право особи на донорство крові, її компонентів, органів, інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин (ст. 290 ЦК).

Досить важливим у системі особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування  фізичної особи, є право на сім'ю, опіку, піклування. Під поняттям "сім'я", згідно з чинним законодавством розуміють осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ст. 3 СК України).

До права на сім'ю належать:

1) право на  створення сім'ї (ч. 1 ст. 4 СК) означає передбачену законом можливість фізичних осіб, які досягли шлюбного віку, а в передбачених законодавством випадках і фізичних осіб, що не досягли шлюбного віку, створювати сім'ю на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства;

2) право на  вибір осіб, які утворюватимуть  сім'ю, — це можливість як  вільного вибору партнера за  шлюбом, так і можливість батьків  вибирати народжувати чи усиновлювати їм дітей і яку кількість тощо;

3) право на  перебування в сім'ї, до якого  належить передбачена законом  можливість фізичних осіб, незалежно  від віку, жити в сім'ї. З  досягненням повноліття фізична  особа сама вирішує, чи перебувати  їй в сім'ї, чи ні. Що ж до дітей, то вони перебувають в сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживають;

4) право на  повагу до сімейного життя,  яке може бути забезпечено  забороною втручання з боку  інших у сімейне життя фізичної  особи, окрім випадків, що прямо встановлено в законі;

5) право на  підтримання зв'язків із членами  своєї сім'ї, що означає заборону  перешкоджати особі підтримувати  моральні, духовні, матеріальні та  інші зв'язки з членами своєї  сім'ї незалежно від того, де  особа перебуває (ч. 3 ст. 291 ЦК);

6) заборона розлучення  з сім'єю, всупереч волі особи,  що означає, що фізичну особу  не може бути всупереч її  волі розлучено з сім'єю, крім  випадків, встановлених законом,  наприклад, позбавлення волі за  вчинення злочину тощо.

Правом на опіку  наділено фізичну особу, яка є малолітньою та позбавлена батьківського піклування, або фізичну особу, яку визнано недієздатною. Правом на піклування наділено фізичну особу, яка є неповнолітньою та позбавлена батьківського піклування, або фізичну особу, яку обмежено у дієздатності. Ці права передбачають повноваження:

• на встановлення опіки та піклування;

• на вибір опікуна  та піклувальника;

• вимагати звільнення опікуна чи піклувальника;

• на припинення опіки чи піклування;

• вимагати оскарження дій опікуна чи піклувальника.

Информация о работе Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи