Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2012 в 10:24, реферат
Печі для термічної обробки мають більш низькі температури у порівнянні з нагрівальними. Температура термічної обробки сталевих виробів: відпустка 400-700 °С, ізотермічна витримка 500-600 °С, відпал 700-800 °С, загартування й нормалізація 800-950 °С, термообробка легованих сталей 900-1180 °С. Режим повної термообробки виробів звичайно складається з періодів нагрівання, витримки, регульованого (уповільненого) і прискореного охолодження. Нагрів, витримка й регульоване охолодження здійснюється у футерованих камерах. У термічних печах застосовується як газовий, так і електричний нагрів. Часто використовують спеціальні атмосфери контрольованого складу, призначені для захисту виробів від окислювання або для їхньої хіміко-термічної обробки. У цьому випадку при газовому нагріванні застосовують муфелювання садки або нагрів радіаційними трубами.
Термічні печі діляться на печі безперервної дії (прохідні й протяжні) і періодичної дії, або садочні (ковпакові й камерні).
Таблиця 1.4. – Властивості теплоізоляційних листових матеріалів
Показник | Азбестовий картон | Базальтовий картон | Картон з
муллиток-ремнеземи-стого воло- |
Папір з муллиток-ремнеземи-стого воло-кна |
Товщина,
мм Температура застосування,
°С, не вище Гадана щільність,
г/см³ Теплопровідність при середній температурі 100 °С, Вт/(м·К) |
2 - 10 500 1,0 - 1,4 0,171 |
2 - 12 750 0,25 - 0,30 0,058 |
3 - 5 1150 0,35 - 0,45 0,068-0,081 |
1 - 2 1150 0,35 - 0,45 0,068-0,081 |
Основними технологічними параметрами, якими оцінюється придатність матеріалу для теплоізоляції, є теплоємність, гадана щільність, коефіцієнт теплопровідності й величина тепловипромінювання. За допомогою цих величин визначають тепловий баланс футерівки печі.
Питома теплоємність каолінового волокна 1,07 кДж/(кг·К).
Якщо помножити питому теплоємність на гадану щільність, то одержимо теплоємність волокнистого матеріалу. У зв'язку з низьким значенням гаданої щільності отримане значення становить 5-15 % відповідного показника щільних вогнетривів.
Еквівалентна теплопровідність волокнистих матеріалів залежно від об’ємної густини і температури змінюється таким чином.
Найменшу теплопровідність в інтервалі температур 100-600 °С мають матеріали й вироби з об'ємною щільністю близько 200 кг/м³ ~0,1163 Вт/(м·К), при 600 °С.
Вироби
й матеріали з меншою щільністю
від 50 до 200 кг/м³ внаслідок збільшення
розміру пор і зменшення
На мал. 1.4 наведена залежність теплопровідності каолінової вати й рулонного матеріалу на повітрі від температури й об'ємної щільності.
Теплопровідність плит з каолінової вати до температури 1200 °С визначають вираженнями для плит з об'ємною щільністю:
200 кг/м³, ,
350 кг/м³,
Теплопровідність
плит, виготовлених гідроспособом з алюмосилікатної
вати з різними модифікуючими добавками з
ростом температури поступово підвищується
(мал. 1.5).
Мал.
1.4. Теплопровідність каолиновой вати, матів, плит і рулонного матеріалу залежно від
температури й об'ємної щільності.
Мал.
1.5. Залежність
від температури теплопровідності теплоізоляційних
плит, виготовлених
з волокон складу: 1- алюмосилікатного;
2- алюмохромсилікатного (3,3%
); 3- алюмоцирконійсилікатного (8,52%
); 4- алюмоцирконійсилікатного (28,6 %
).
При високих температурах (>1000 К) теплопровідність більш пористих матеріалів починає перевищувати теплопровідність менш пористих.
Ступінь випромінювання джерела залежить в основному від довжини випромінюваних хвиль й якості поверхні. Так, для зернистих вогнетривких матеріалів якість поверхні визначається шорсткістю, величиною зерна, хімічним складом і ступенем чистоти.
При звичайному для нагрівальних печей діапазоні температур загальний ступінь випромінювання традиційних вогнетривів перебуває в межах 0,5 - 0,8. Ступінь випромінювання волокнистих матеріалів нижче цих значень, і перебуває в межах 0,3 - 0,6.
Волокнисті матеріали мають високу газопроникність. Для деяких виробів Сухоложского вогнетривкого заводу, отриманих по сухому способі, газопроникність (мкм²) наведена в табл. 1.5.
Таблиця 1.5. – Гадана густина та газопроникність деяких вогнетривких виробів.
Виріб | Плита | Повсть | Картон | Фетр | Блок |
Гадана густина, г/см³ | 0,523 | 0,154 | 0,34 | 0,95 | 0,255 |
Газопроникність, мкм² | 22,8 | 33,5 | 15,5 | 118,7 | 26,3 |
1.2.2
Застосування волокнистих вогнетривів.
З оцінки фахівців, можливий річний обсяг застосування волокнистих вогнетривів у конструкціях футеровок промислових печей (30 тис. т) дозволить відмовитися від щорічного випуску 600 тис. т вогнетривів, заощадити щорічно в період експлуатації теплових агрегатів більше 2 млн. т.у.п., зменшити трудомісткість тепломонтажних робіт більш ніж на 0,5 млн люд.-дн.
Деякі
області застосування волокнистих
матеріалів наведені в табл. 1.6
Таблиця
1.6. - Області застосування волокнистих
матеріалів
Найменування теплового агрегату | Елементи агрегату й футерівки | Вогнетривкий
матеріал |
Температура експлуатації,°С |
Випалювальні
машини Повітронагрівачі Методичні печі
для нагрівання металу перед прокаткою Газові печі
для термообробки металу Котли - утилізатори
Газові печі
для термообробки виробів (з викатним
подом, ковпакові, прохідні, ямні) Електричні печі
опору для термообробки виробів
(печі СДО з викатним подом, шахтні типу
СШО) Тунельні печі
для випалу: будівельної цегли, керамічних
дренажних труб, порцеляни й ін. Конвеєрні печі
для емалювання Парові й водогрійні котли середньої продуктивності |
Ізоляція
газопроводу Ізоляція ку-пола
й стін Ізоляційні шари стін і
зводів Робочий шар
стін і зводів Те ж Те ж Робочий шар
стін і зводів (знімна кришка) Стіни, звід Стіни, звід Стіни, звід |
Плити МКРП-340 Те ж Плити ШВП-350 Повсть МКРВ-200
або плити ШВП-350 Плити ШВП-350 Плити ШВП-350, повсть МКРВ-200 Плити ШВП-350, повсть
МКРВ-200 Плити ШВП-350 Плити ШВП-350 Плити ШВП-350, повсть МКРВ-200 |
1200 1200 1300 1200 - 1300 До 1000 1200 - 1300 1300 1200 1150 800 |
Теплоізоляційні вироби з керамічних волокон дозволяють заощаджувати паливо в печах різного типу, що сприяє їхньому широкому поширенню. Найчастіше волокнисті матеріали застосовують як покриття раніше встановленого вогнетриву з метою поліпшення теплоізоляційних властивостей футерівки або як повністю волокнисту футеровку печей. Остання виконується за схемою:
Гаряча сторона → Керамічне волокно → Мінеральна вата → Кожух печі
Товщина шарів футеровки розраховується по теплопровідності матеріалів і припустимих температур на границі шарів. При цьому приймається, що максимальна температура мінеральної шлакової вати не повинна перевищувати 780 °С, а каолінової звичайної – 1260 °С, а з добавкою оксиду хрому – 1450 °С.
Волокнисті матеріали кріпляться до кожуха печі за допомогою шпильок з легованої сталі й керамічних стрижнів. Болт проходить через шар волокнистої футерівки. Шайба й гайка, що загвинчує на болт, кріплять футерівку. Гайка захищається від впливу високої температури шаром волокнистої плити, що приклеюється до футерівки.
Часто футерівку стін і зводів печей виконують із використанням аркушів картону з керамічних волокон. Аркуші надягають на штирі й закріплюють шайбами. Аркуші дозволяють застосовувати їх у вигляді блоків, складаючи в пачки.
Керамічне волокно може витримувати швидкості газів біля поверхні до 15 м/с. Волокно, захищене кремнеземистим цементом з утворенням твердої кірки товщиною 0,25 - 0,5 мм, може працювати при швидкості газу до 35 м/с.
Волокниста футерівка повинна бути захищена від механічних ударів встановлення опорних поясів, колон, додаткових опор з вогнетривкого бетону або кладкою з вогнетривких цегл.
Основна проблема при експлуатації волокнистих футерівок – це зменшення об’єму через усадку, що обумовлена процесами рекристалізації й спікання, а також ростом кристалів при високих температурах. Приймаються різні заходи щодо підвищення стійкості футерівок, серед яких можна виділити:
1) широке застосування волокон з більш високим змістом (муллітових, глиноземистих);
2)
застосування передової
Однією із складних проблем експлуатації продовжує залишатися кріплення волокнистих матеріалів – ізоляції до кожуха печі. Перспективними є штабелювання волокнистих матеріалів або виготовлення модулів. У цьому випадку монтаж ведуть модулями, що склеюють між собою. Такий метод забезпечує монтаж футерівки, стійкою до потоку газу зі швидкістю до 150 м/с.
Економічність застосування волокнистих матеріалів для футерівок печей визначається не тільки рівнем зниження витрати теплової енергії, цінами на енергоносії й капітальними витратами на спорудження футерівок, але й стійкістю.
У перший період нагріву кількість тепла, що проходить через стінку з футерівкой з волокон, набагато менше кількості тепла, акумульованого стінкою звичайною.
Окупність додаткових витрат за рахунок економії палива відбувається особливо швидко, коли піч працює в циклічному режимі, оскільки тривалість кожного циклу скорочується, а продуктивність печі зростає. При тому самому тепловому потоці маса футерівки, що доводиться на 1 м² робочої поверхні печі, становить у випадку сполучення звичайної вогнетривкої цегли з теплоізоляцією - 624, у випадку сполучення вогнетривкої цегли з мінеральною ватою - 150 і для системи каолінове волокно - мінеральна вата - 14 кг. Матеріалоємність конструкції різко знижується.
Ефективність застосування волокнистих матеріалів проявляється в зниженні маси футеровки в 9 - 12 разів і кількості тепла, що акумулюється кладкою, в 10 - 11 разів.
Заміна вогнетривкої цегли волокнистою ізоляцією дає щорічну економію палива в печах безперервної й періодичної дії на 12 - 14 й 33 - 40 % відповідно. При цьому підвищується продуктивність печей за рахунок збільшення обсягу садки й скорочення загального циклу обробки.
Досвід виготовлення, монтажу й експлуатації печей показав, що застосування нових конструкцій дозволяє:
Информация о работе Промышленные печи. Печи для термической обработки