Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 12:32, курс лекций
Одним з феноменальних і не всіма усвідомлених явищ кінця XX століття є масова поява на ринку нового виду товару - інтелектуальної власності. Темпи росту обсягу торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж звичайних товарів, тому фахівці прогнозують, що при переході від індустріального до інформаційного суспільства, що відбувається в наш час, цей вид товару стане основним, а конкурентоспроможність звичайних товарів і послуг буде в основному забезпечуватися використанням відповідних об'єктів права інтелектуальної власності.
ЛЕКЦІЯ VI
5. ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
5.1 Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності
Порушенням прав визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.
Що стосується географічного зазначення походження товару, то порушенням прав визнається нанесення його на товар або на етикетку, застосування у рекламі, запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.
Вказані дії, вчинені без дозволу власника свідоцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому примітність знака.
Неправомірне використання творів є порушенням прав автора. Порушенням особистих немайнових прав автора вважається оприлюднення твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору тощо.
Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди, є порушенням виключних майнових прав.
Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань, фіксації їх на носії та розповсюдження зафіксованих виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав.
5.2. Категорії спорів. Форми і порядки захисту права інтелектуальної власності
Суперечки щодо інтелектуальної власності поділяються на дві групи. До першої відносяться суперечки про визнання (чи невизнання) результату інтелектуальної діяльності об'єктом інтелектуальної власності. Стосовно об'єктів промислової власності це суперечки:
До другої групи відносяться суперечки, що стосуються порушення прав:
Існує дві форми захисту
прав інтелектуальної власності: юрисдикційна
і неюрисдикційна (рис. 7). Неюрисдикційна
форма передбачає захист права інтелектуальної
власності своїми силами, без звернення
за допомогою до державних або інших компетентних
органів, тобто самозахист. Наприклад,
це може бути відмова здійснити певні
дії, передбачені укладеним договором
про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної
власності або ліцензійним
договором, відмова від виконання недійсного
договору тощо. Обрані засоби самозахисту
не повинні бути забороненими законодавством
та не повинні суперечити моральним засадам
суспільства.
Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністративний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.
Рис. 7. Форми і порядки захисту прав інтелектуальної власності
Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління або в органах Антимонопольного комітету України, або в органах державної митної служби України.
5.3. Способи захисту права інтелектуальної власності
5.3.1. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
Адміністративний cnoci6 полягає в розгляді та вирішенні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також спеціальні закони України з інтелектуальної власності.
У галузі авторського права і суміжних прав адміністративний спосіб захисту прав передбачено тільки за публічний показ, порушення умов публічного демонстрування і тиражування кіно- і відеофільмів без прокатного посвідчення. Стосовно об'єктів промислової власності цей спосіб захисту прав передбачає накладення штрафів за неправомірне використання фірмових найменувань, торговельних марок тощо. Засобом захисту в цьому випадку є скарга, яку у встановленому адміністративним законодавством порядку подають у відповідний орган державного управління.
Здійснення дій, обумовлених законодавством України як недобросовісна конкуренція, спричиняє накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну і цивільно-правову відповідальність. До таких дій відносяться:
Тобто Антимонопольним комітетом України розглядуються скарги щодо дій після вводу об'єктів права інтелектуальної власності до господарського обороту.
Типовими видами адміністративних стягнень можуть бути: попередження, штраф, виправні роботи, адміністративний арешт тощо.
Так, незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, що призначені для їх виготовлення.
5.3.2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав
Суперечки, що пов'язані з порушенням прав інтелектуальної власності, підвідомчі судам загальної юрисдикції і вищому господарському суду. Якщо хоча б однією зі сторін у суперечці є фізична особа, то зазначена суперечка підвідомча суду загальної юрисдикції.
У випадку порушення прав потерпілий подає позов - заяву, звернену до суду, про відправлення правосуддя з метою захисту особистих чи майнових прав. У позовній заяві вказується форма захисту, розмір нанесеного збитку, приводяться докази обґрунтованості вимог.
Власник прав на ОІВ має право вимагати від порушника:
Якщо одночасно з порушенням майнових прав порушені особисті немайнові права автора, то він може зажадати майнову компенсацію за нанесення йому морального збитку, розмір якої визначається судом.
3aстосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на О1В можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права.
5.3.3 Кримінальна відповідальність за порушення прав
Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також і кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність наступає тільки тоді, коли матеріальна шкода завдана у значному розмірі (20 і більше) . За незаконне використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка винний карається штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років або позбавлення волі до двох років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення.
Якщо матеріальна шкода завдана у великому розмірі (200 і більше), або її вчинено повторно, то покарання за цей злочин — штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на термін до двох років, або позбавлення волі від 2 до 5 років, із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення.
Якщо збитки вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (1000 і більше), - караються штрафом від 2000 до 3000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. Так, незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поширення такого твору, присвоєння авторства на чужі об'єкти промислової власності чи розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до офіційної публікації про них визнається карним злочином.
Список питань, які виносяться на залік
Информация о работе Лекции по "Основи інтелектуальної власності"