Коммандитное общество

Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (повні товариші), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників або командитистів).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних товаришів, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.

Правовий статус командитного товариства визначається нормами статей 67-74 Закону України "Про господарські товариства" (тобто законодавством про повні товариства) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (статті 78- 83) Закону України "Про господарські товариства", безпосередньо присвячених командитним товариствам.

Зокрема, установчий договір про Командитне товариство, крім відомостей, які містить установчий договір про повне товариство, має відображати участь вкладників у такому товаристві, а саме: стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їхніх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів. Вкладники командитного товариства мають право:

- діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним;

- вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з повною відповідальністю) у разі ліквідації товариства;

- вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, способами й порядком, передбаченими установчим договором, проте сукупний розмір їхніх часток має не перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менш як 25 відсотків свого внеску.

Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Будь-якої участі в управлінні товариством вони не беруть.

Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю (повними товаришами). Якщо в товаристві є тільки один такий учасник, управління справами він здійснює самостійно.

Вкладники не мають права перешкоджати діям повних товаришів з управління справами товариства.

Незважаючи на те, що, за загальним правилом, відповідальність вкладника обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передбачених законодавством (ст. 82 Закону України "Про господарські товариства"), він також несе повну відповідальність. Приміром, якщо вкладник здійснює угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом з повними товаришами відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Якщо ж він не дістане схвалення, вкладник відповідатиме перед третьою особою самостійно усім своїм майном. Крім загальних підстав припинення діяльності господарських товариств (ст. 19 Закону України "Про господарські товариства"), командитне товариство припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю. При вибутті з товариства всіх вкладників повні товариші мають право замість ліквідації командитного товариства перетворити його на повне товариство.

Командитне товариство є одним з найстарших видів господарських товариств. Особливістю цього виду господарського товариства є наявність у складі його засновників двох різних груп з різним правовим положенням. Першу групу становлять засновники, що несуть необмежену відповідальність по зобов'язаннях товариства (повні учасники). Засновники цієї групи займаються керуванням справами товариства (визначають загальні й пріоритетні напрямки діяльності, укладають договори й контракти із третіми особами, займаються розподілом прибутку й вирішують кадрові питання). До другої групи відносяться вкладники (так звані «командитисти») — засновники, які практично не приймають участі в керуванні товариством і відповідають по його боргах тільки в межах внесених ними внесків. При порівнянні з іншими видами господарських товариств повні учасники командитно-го товариства мають статус аналогічний статусу учасників повного товариства, а вкладники (командитисти) — статус учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Аналізований вид господарського товариства є досить перспективним у зв'язку з тим, що повні учасники без додаткового ризику одержують можливість збільшити свій початковий капітал за рахунок внесків вкладників товариства, виключаючи, тим самим, необхідність залучення цього капіталу збоку (шляхом укладення договорів позики, одержання кредиту та ін.). З іншого боку, у вкладників виникає можливість одержання прибутку від підприємницької діяльності товариства на досить вигідних умовах: без участі в керуванні його справами й ризиком втрати тільки свого внеску в це товариство.

У найменуванні командитного товариства, відповідно до вимог цієї статті, обов'язково повинні бути слова «командитне товариство», а також перелічуватися імена (найменування) всіх повних учасників або може бути зазначене ім'я одного повного учасника й додані слова «і компанія». У найменуванні повинні бути зазначені імена (найменування) тільки повних учасників товариства. У противному випадку, при вказівці інших учасників, ці особи одержують правовий статус повних учасників товариства.

3. У зв'язку з тим, що по своїй правовій природі командитне товариство має багато загальних рис із повним товариством, законодавчо було встановлено, що до командитного товариства застосовуються норми Кодексу, що регулюють правове положення повного товариства (ст. ст. 119-132), якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.