Освітньо-виховна діяльність

     Гурток – це самодіяльна група учнів, студентів, інших громадян, які займаються поглибленим вивченням цінностей природно-заповідних заповідних територій та об’єктів. Гурткова робота спрямована самостійне навчання та пізнання, проведення екскурсій, ведення спостережень за природою, дослідів у ній тощо. При цьому обов’язковою є допомога збоку керівника гуртка. Ним може бути як працівник заповідної установи, так і працівники інших закладів. Гурток працює систематично протягом року відповідно до складеного плану. Види гуртків в природно-заповідних установах розрізняються  за об’єктом вивчення (ботанічний, зоологічний, геологічний, географічний та інші гуртки) за проблематикою своєї діяльності (екологічний, природоохоронний, гурток заповідної справи тощо), за видом діяльності (фотогурток, відео-аудіогрупа, кінолекторій). Кінолекторії є своєрідною формою діяльності, яка забезпечує відеоінформацію на природоохоронні теми. Вони можуть організовуватися як заповідними об’єктами, так і іншими організаціями для різних верств населення й можуть проводитися систематично при візит-центрі чи в різних організаціях. В діяльності кіно лекторію використовуються промислово тиражовані відео матеріали та власного виробництва. Тематика в кіно лекторії підбирається спільно з працівниками ПЗУ для кращого подання відеоінформації про ПЗО.

     Клуб - форма організації людей із екологічних та природоохоронних секцій та гуртків. Роботою клубу керує рада клубу, в яку входять керівники гуртків, голова ради та його заступник, секретар, консультанти. В клуб об’єднаються групи людей із спільними інтересами, які спрямованні на вивчення екологічних проблем, особливостей заповідної справи та впровадження природоохоронних заходів через індивідуальні та масові заходи. Наприклад клуб “Друзі національного парку” може об’єднувати всі попередньо названі гуртки.

     Школи природоохоронців організовуються на базі природоохоронних закладів, де передбачаються різні форми теоретичної і практичної діяльності за розробленою програмою з використанням оснащення, приміщень, природних територій.

     Товариство - самодіяльна організація, яка очолюється правлінням. Діяльність товариства різнопланова, але основна мета – сприяти природоохоронній та заповідній справі. Наукові учнівські товариства спрямовують свою діяльність на проведення наукових досліджень природних, історико-архітектурних, культурних цінностей заповідних територій та розробці заходів їх збереження та відтворення. Науково-педагогічне керівництво товариством можуть здійснювати вчителі, педагоги позашкільних закладів та наукові і педагогічні працівники природно-заповідних установ.

     Мала  академія наук (МАН) є позашкільним закладом, який об’єднує творчу молодь, що виконує навчально-дослідницьку, експериментальну діяльність, використовуючи базу природно-заповідного фонду. Головне завдання МАН – створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді, залучення її до наукової діяльності, подальший розвиток талановитої та обдарованої молоді, використовуючи нетрадиційні форми навчання і виховання. МАН має статут і об’єднує наукові товариства. Організаційно-педагогічне керівництво МАН здійснюють працівники базових та позашкільних закладів. Науково-методичне забезпечення здійснює Всеукраїнська координаційно-методична рада, яка затверджена відповідно до Положення Міністерства освіти та науки і Президією Національної Академії наук України.

     Екологічні  табори проводяться з метою еколого-освітньої діяльності в поєднанні з відпочинком. Учасники мають можливість ознайомитися в природних умовах з рослинним світом, фауною, геологічними та географічними особливостями, історико-архітектурними, археологічними, культовими спорудами, пізнати основи краєзнавчої діяльності. Поряд з цим даються елементарні знання про виживання в природних умовах, основи туристичної діяльності. В екологічних таборах також проводяться розважальні заходи, конкурси, організується різновидовий відпочинок.

     Методичне, матеріальне, фінансове  забезпечення освітньо-виховної діяльності на територіях природно-заповідного  фонду

     Організація освітньо-виховної діяльності забезпечується єдністю методичних, матеріальних та фінансових можливостей заповідних установ та організацій, які утримують об’єкти природно-заповідного фонду.

     Методичне забезпечення здійснюється за рахунок  методичних розробок, що затверджуються центральним орган виконавчої влади в галузі навколишнього природного середовища і його підрозділами, Міністерством освіти та науки, а також наукових методичних матеріалів, що розробляються Національною Академією наук України, Педагогічною Академією наук, науково-дослідними інститутами, вузами, закладами позашкільної освіти та працівниками ПЗУ. Для формування методичних матеріалів заохочуються працівники природно-заповідних організацій, вчителі, науковці. Для цього проводяться спільні методичні наради, об’єднання, семінари, навчання, екскурсії по ПЗФ..

       Методичне забезпечення може  бути у вигляді методик, методичних  рекомендацій, посібників, підручників,  демонстраційного (муляжі, гербарії, композиції, таблиці, схеми, картки, аудіо  - та відеопродукція тощо), роздаткового та довідкового матеріалів. Розробляються матеріали для проведення екскурсій, свят, інтерактивних і практичних заходів, поглиблення знань, інформаційного забезпечення, навчання видам роботи з різними групами людей.

      Матеріальне та фінансове забезпечення освітньо-виховної діяльності здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів місцевих фондів, спонсорської допомоги, грантової та інвестиційної підтримки, за рахунок коштів, які отримуються від діяльності та послуг установ ПЗФ. 

    Контрольні  запитання і завдання:

1. У чому полягають особливості освітньо-виховної діяльності на заповідних територіях ?
2. Дайте порівняльний аналіз основних форм проведення освітньо-виховної діяльності.
3. Назвіть організаційні форми освітньо-виховної діяльності на заповідних територіях.