Швейцарська міжбанківська клірингова система

Швейцарська міжбанківська  клірингова система SIC (Swiss Interbank Clearing), або ШМКС, розроблена в 1981–86 рр. компанією  «Телекурс АГ» в співпраці  з ко-мерційними національними банками, і почала експлуатуватися з 1987 р. Кожен банк підключений до системи  через мережу, експлуатовану фірмою «Телекурс АГ». ШМКС — валова платіжна система, тобто розрахунки за всіма платежами прово-дяться за рахунками учасників на індивідуальній основі (шляхом дебетування рахун-ка в банку, що дає вказівки про платіж, і кредитування рахунка банку-одержувача). ШМКС — це система як великих, так і дрібних, роздрібних платежів; розміри плате-жів не обмежуються. Найважливіша мета ШМКС полягає в зниженні кредитних ри-зиків, прискоренні платіжного процесу й полегшенні банками управління готівкою. Ця мережа може бути використана не лише для потреб системи, а й для надан-ня інших мережевих послуг, пропонованих «Телекурс АГ». Підключення до системи здійснюється через комп’ютер FrontOffice кожного банку. Ціни на операційний рік визначаються з урахуванням очікуваного обсягу опера-цій так, щоб покрити передбачувані експлуатаційні витрати, включаючи витрати на користування мережею компанії «Телекурс АГ» і всіма лініями зв’язку. Якщо в пере-біг року виявляється брак коштів для покриття витрат, то ціни можуть бути скори-говані і до закінчення року. За кожну операцію банк-одержувач вносить комісійний збір за єдиною ставкою, а банк-відправник оплачує збір, величина якого складається з двох компонентів, один з яких залежить від часу ініціації розрахунку, а інший — від часу його здійснення. Усі розпорядження повинні перевірятися на достовірність за допомогою спеціального устаткування для запобігання незаконному введенню або зміні вже введених даних. Існує і можливість передачі зашифрованих даних. Якщо банк не може передати платіжної вказівки в обчислювальний центр телекомуніка-ційними каналами, то він повинен забезпечити доставку на магнітних носіях або їх передачу за допомогою іншої системи. Швейцарська міжбанківська клірингова розрахункова система цілодобово здій-снює остаточні і безвідкличні платежі швейцарських банків через коррахунки швей-царському національному банку. Розміри платежів не обмежуються. Ця система є єдиною в Швейцарії, яка проводить валові електронні платежі між швейцарськими банками. Розрахунки проводяться дебетуванням рахунка банку, що дає вказівку про платіж, і кредитуванням рахунка банку-одержувача. Система знижує кредитні ризи-ки, усуває овердрафти за рахунками в національному банку, прискорює виконання платежів і полегшує банку управління готівкою.   Розділ 6. Міжнародні платіжні системи Через розрахункову систему можуть здійснюватися тільки ті перекази, які за-вжди ініціюються банком-платником. Система може перераховувати гроші клієнтів банків на який-небудь банківський рахунок, виконувати платіжні доручення на ко-ристь третіх сторін, забезпечувати покриття і здійснювати міжбанківські платежі. Для роботи із системою її учасники мають бути підключені до центрального комп’ютера системи і мати можливість працювати в он-лайновому режимі. Платіж-ні документи можуть містити вказівки про перерахування засобів того самого дня (розрахунок в день представлення документів) або для здійснення розрахунку в майбутньому — в межах подальших 10 робочих днів. Розрахунок проводиться лише за наявності на рахунку банку-відправника достатньої суми коштів; овердрафт за рахунком не допускається. Розрахунок є остаточним і платіжні документи за роз-рахунками доставляються банку-одержувачу негайно. Якщо на момент отримання транзакції на рахунку немає достатніх засобів, то платіж стає в чергу на виконання (у файл очікування). Зараз систему модифіковано так, щоб платіжні доручення могли розподілятися за ступенем терміновості. Вихідні платежі (транзакції) тепер пропус-каються через чергу залежно від їхньої терміновості і лише в рамках окремої категорії терміновості за принципом FIFO — «першим прибув — першим вибув». Як тільки в результаті надходження платежів на рахунку накопичується достатня сума коштів, платіжна вказівка, що міститься у файлі очікування, автоматично виконується. Май-бутні платежі можуть бути в будь-який момент анулювані банком-відправником (за винятком анулювання після першого контрольного терміну по клірингу, який по-винен узгоджуватися з банком-одержувачем). Банк-одержувач повідомляється про анульовані платежі, оскільки вони скорочують суми очікуваних ним надходжень. Учасники можуть у будь-який момент запитати інформацію про поточний стан їхнього рахунка (включаючи отримання підсумку за врегульованими вихідними пла-тежами). Можуть бути також отримані відомості про статус вихідних платежів, що надходять. У банківські робочі дні система функціонує цілодобово. Розрахунки проводяться протягом приблизно 22 годин. День починається з 18:00 за (цюріхським часом) на-передодні даного банківського робочого дня переказу залишків за жирорахунками основних рахунків національного банку на клірингові рахунки, відкриті в системі. День, що почався напередодні, розбивається на 3 етапи протягом розглядуваного банківського робочого дня. З моменту першого контрольного терміну по клірингу (о 15:00) виконання платежів за документами, представленими для проведення роз-рахунку в той самий день, автоматично переноситься на наступний банківський ро-бочий день. Єдиним винятком є покриття, яке може бути представлене до настання другого контрольного терміну о 16:00, і в цьому випадку розрахунок проводиться того самого дня. По закінченні другого контрольного терміну по клірингу платежі для проведення розрахунків у той самий день приймаються тільки від національного банку. Зазначені крайні терміни є фіксованими, але у виняткових ситуаціях (напри-клад, у разі виходу з ладу комп’ютера або засобів передачі даних) вони можуть бути перенесені національним банком. У кінці підсумкова сума за дебетовими і кредито-вими операціями переводиться з клірингових рахунків системи на головні рахунки в національному банку. Мета годинного розриву між першим і другим контрольними термінами по клірингу полягає в тому, щоб надати банку з поставленими на чергу платежами можливість придбати необхідні засоби покриття на ринку або ломбардні   
позики біля національного банку, які можуть бути отримані тільки під заставу і за відсотковою ставкою, що на два відсотки перевищує ставку грошового ринку). Про-тягом 15 хвилин, між другим контрольним терміном і початком оброблення платежів у кінці робочого дня, можуть прийматися тільки ломбардні позики. У ході оброблен-ня в кінці робочого дня всі платежі, які ще перебувають на черзі (такі, розрахунок за якими провести не вдалося), з файлу очікування вилучаються. Ці платежі мають бути поставлені наступного дня. За майбутні платежі, які анулюються після першого контрольного терміну без згоди банку-одержувача або знімаються в ході оброблення в кінці дня, стягується штраф з розрахунку 3% річної суми платежу на термін затримки. Банк-одержувач має право витребувати цей штраф із банку, що видав вказівку про платіж. Останні зобов’язані платити штраф без зволікання, незалежно від будь-яких подальших ви-мог з боку банку-одержувача. Для оброблення даних в обчислювальному центрі системи використовуються ак-тивний і резервний комп’ютери. Третій комп’ютер, який зазвичай використовується для розробок, також може слугувати як робоча машина обчислювального центру сис-теми. Учасники можуть, таким чином, ефективніше управляти своїми вихідними пла-тежами.