Економічна сутність державного боргу

Завершення процедур конверсії ОВДП дасть змогу зменшити навантаження з обслуговування і  погашення державного боргу до необтяжливих обсягів. Метою такої політики є  переорієнтація внутрішніх фінансових позичкових ресурсів на розвиток виробництва, а не на державне споживання, суттєве їх здешевлення За результатами обміну значною мірою вирішується комплекс взаємопов'язаних завдань:

— скорочення темпів зростання  заборгованості за внутрішнім боргом;

— зменшення видатків з обслуговування державного боргу;

— подовження середнього строку погашення державних боргових зобов'язань;

— зняття короткострокового  тиску на обмінний курс гривні з  боку нерезедентів.

Обслуговування зовнішнього  боргу здійснюється в процесі  виконання державного бюджету. Розрахунки належних до сплати сум із погашення та обслуговування зовнішнього боргу виконуються в доларах США. Перерахунок у національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні. Безпосередньо оплату здійснює державне казначейство.

Обслуговування державного внутрішнього боргу країни здійснюється Міністерством фінансів України  за допомогою банківської системи  України проведенням операцій із розміщення облігацій внутрішніх державних  позик, інших цінних паперів, їхнього  погашення та виплати доходу за ними у вигляді процентів тощо.

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, ознака державого кредиту — неодмінна участь держави в особі органів виконавчої влади різних рівнів. Здійснюючи функції кредитора, держава через НБУ робить кредитування:

- конкретних галузей чи регіонів, що потребують особливої потреби в фінансових ресурсах, якщо можливості бюджетного фінансування уже вичерпані, а позички комерційних банків не можуть бути притягнуті в силу дії факторів кон'юнктурного характеру;

- комерційних банків у процесі аукціонного чи прямого продажу кредитних ресурсів на ринку міжбанківських кредитів.

У ролі позичальника держава  виступає в процесі розміщення державних  позик чи при здійсненні операцій на ринку державних короткострокових цінних паперів (облігації внутрішньої державної позики).

Основною формою кредитних  відносин при державному кредиті  є такі відносини, при яких держава  виступає позичальником засобів.

Слід зазначити, що в  умовах перехідного періоду держкредит повинен використовуватися не тільки як джерело залучення фінансових ресурсів, але й ефективного інструмента централізованого кредитного регулювання економіки. Кредит відіграє специфічну роль в економіці: він не тільки забезпечує безперервність виробництва, але і прискорює його. Кредит сприяє економії витрат обігу. Це досягається за рахунок:

а) скорочення витрат по виготовленню, випуску, обліку і збереженню грошових знаків, підготовлена до випуску  частина готівки виявляється  непотрібною;

б) прискорення обігу  коштів, багаторазове використання вільних коштів;

в) скорочення резервних  фондів.

Також можна відзначити, що роль кредиту в різних фазах економічного циклу не однакова. В умовах економічного підйому, достатньої економічної стабільності кредит виступає фактором росту. Перерозподіляючи величезні грошові і товарні маси, кредит підтримує підприємства додатковими ресурсами. Його негативний вплив може, лише виявитися в умовах надвиробництва товарів. Особливо помітно такий вплив в умовах інфляції. Нові платіжні кошти, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надлишкову масу грошей, необхідних для обігу.

Основними причинами  виникнення та зростання державного боргу в Україні є дефіцит  державного бюджету та постійний  дефіцит платіжного балансу країни. Для фінансування дефіциту Державного бюджету України залучаються кошти міжнародних фінансових організацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Василик О.Д. Бюджетна система України: Підруч./ О.Д. Василик, К.В.Павлюк. – К.: ЦУЛ, 2003.- 608.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС.-2000.

3. Опарін В.М. Бюджетна система: Навч.-метод.посіб./ В.М.Опарін, В.І. Малько, С.Я.Кондратюк. – К.: КНЕУ, 2000. – 208 с.

4. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 495 с.

5.Федорук Л.Д., Шацька В.М. Бюджетна система: Навчальний посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003 – 157 с.

6. Фінансове право: Навч. посібник / За ред. проф. Л.К. Воронової. – Київ: Вентурі, 1998. –384 с.

7. Юрій С.І. Бюджетна система України: Навч.посіб. – К.: НІОС, 2000. – 400 с.