Розвиток життя на землі

      У пермський період від насінних папоротей  виникли голонасінні рослини, які значно поширились на суходолі, оскільки з'явився новий спосіб запліднення, не пов'язаний з водою, а формування насінини давало змогу зародкам рослин тривалий час витримувати несприятливі умови. Внаслідок цього насінні рослини змогли оселятись не лише на вологих узбережжях, а й проникати в глибину материків.

      Розвиток  життя в мезозойську еру. Початок  мезозойської ери — тріасовий  і юрський періоди — був  часом розквіту і панування плазунів. Деякі з них досягали гігантських  розмірів і мали масу тіла до 20 т. Були серед них як рослиноїдні, так і м'ясоїдні. Однак ще в пермський період з'явились звірозубі плазуни — предки ссавців. Перші ссавці (однопрохідні та сумчасті) відомі з тріасового періоду. Тоді ж виникли справжні костисті риби і псевдозухії — плазуни, які пересувалися лише на задніх кінцівках. Псевдозухій вважають предками птахів. Першоптах — археоптерикс — з'явився в юрський період і існував ще й У крейдовий період.

      Прогресивний  розвиток дихальної і кровоносної  систем птахів і ссавців забезпечив теплокровність цих тварин, послабив їх залежність від температури навколишнього середовища, що сприяло розселенню їх по всіх географічних широтах.

      Справжні  птахи і вищі ссавці з'явилися  у крейдовий період. Вони швидко посіли панівне становище серед  хордових. Цьому сприяли також розвиток нервової системи, виникнення умовних рефлексів, виховання потомства, а у ссавців — живородіння і вигодовування малят молоком. Прогресивною була і диференціація зубів у ссавців, що стало передумовою вживання різноманітної їжі.

      Завдяки дивергенції та ідіоадаптаціям з'явились численні ряди, роди і види ссавців і птахів.

      Наприкінці  мезозою в крейдовий період від  голонасінних виникли покритонасінні, що пов'язано з новим ароморфозом  — появою квітки. Вона добре захищає  насінину, яка розвивається у зав'язі, від несприятливих факторів.

      У результаті дивергенції у відділі  покритонасінних сформувались два  класи рослин: однодольні і дводольні, а внаслідок ідіоадаптацій у  цих класах виробились різноманітні пристосування до запилення.

      Наприкінці мезозою з'явились перші плацентарні ссавці, (комахоїдні). У зв'язку із сухістю клімату розпочалося масове вимирання голонасінних, а оскільки вони були кормом для багатьох плазунів, то це призвело до вимирання і плазунів.

      Розвиток  життя в кайнозойську еру. В кайнозойську еру сформувались сучасні материки.

      Покритонасінні  значно поширились по суходолу у всіх кліматичних зонах, завоювали водне  середовище і нині посідають панівні  місця. Проте голонасінні і спорові  рослини не зникли, а продовжували дивергентне розвиватися. Численні види цих рослин існують і нині.

      Серед безхребетних панівне місце посідають  комахи, яких відомо близько 1 млн видів. Еволюція комах пов'язана з ароморфозами: появою трахейної системи дихання, яка забезпечувала інтенсивний  обмін речовин; виникненням членистості кінцівок і посмугованої мускулатури, яка забезпечувала високу рухливість; розвитком хітинового покриву, який захищав тіло від несприятливих умов і був зовнішнім скелетом; розвитком нервової системи та органів чуття. Все це забезпечило поширення комах у всіх середовищах існування, життя в яких спричинило різноманітні ідіоадаптивні зміни комах (в будові ротових органів, кінцівок тощо).

      Серед хребетних панівне місце посідають  птахи і ссавці. Стала температура  їхнього тіла дала змогу розселитися практично в усіх широтах. При цьому птахи займають переважно повітряний простір, а ссавці ведуть наземний спосіб життя. Еволюція хребетних була пов'язана з поступовим, від класу до класу, вдосконаленням усіх систем: видільної, кровоносної, нервової. Найбільшого розвитку ці системи досягли в класах птахів і ссавців. Внаслідок ідіоадаптацій вони пристосувались до життя в різних середовищах існування. 
 
 

       Таблиця 5. Геохронологічна таблиця (за Ю. І. Полянським)