НаУКМА 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТИВНА РОБОТА З ЕКОЛОГІЇ РОСЛИН

НА  ТЕМУ : 
 
 
 
 
 
 
 

“Родина Губоцвітні ( Lamiaceae  )” 
 
 

Студента  ФПН—2

Заклецького Олександра

Київ 1998р.

      Родина  Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних , що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх континентах . У флорі України представлено понад 230 видів .

      Губоцвітні  це трв’янисті рослини , рідше напівкущі або кущі . Види родин часто виділяються рядом характерних ознак :  стебла чотиригранні , листки навхрест супротивні , прості без прилистків . Квіткі двостатеві з подвійною оцвітиною , зигоморфні . Чашечка трубчаста з 5-ма зубцями , часто двогуба . Віночок двогубий , верхня губа утворена двома зрослими пелюстками,  а нижня — трьома. Нижні , зрослі частинки пелюсток утворюють трубочку віночка . Тичинки зрослися з трубочкою віночка ; з 4 тичинок 2 нижні довші від двох верхніх . Інколи тичинок тільки 2 . Маточка утворена двома плодолистиками , 4-гнізда з чотирилопатевою верхньою зав’яззю . Плід збірний, з 4 горішків .

      Приклади  формул квіток : Глуха кропива 

• Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ;

Шавлія лікарьска

• Ca(5)Co(2+3)A4G(2) .

Надземні частини  багатьох представників родини губоцвітних містять ефірну олію , яку застосовують у харчовій , парфюмерній і фармацевтічній промисловості . Народними і офіційно визнаними лікарськими рослинами є : м’ята , шавлія лікарська , Глуха кропива , чебрець , материнка, лаванда , собача кропива та ін . Представниками родини є декоративні рослини : монарда , шавлія блискуча з червоними квітками , що походить з Південної америки .

      А тепер давайте розглянемо конкретного  представника – кропиву дводомну (Urtica dioica). Формула ­ Ca(5)Co(2+3)A4G(2) , це багаторічна рослина , двудомна, її стеблина густо усаджена , як і ланцетовидні , волосками що жгуться мурашиною кислотою , що вних міститься , листя темно-зелені . Кропива зустрічається майже повсюди на території України , Росії , Білорусі , Естонії та інших стран помірного клімату , а також .  Кропива росте на сухих та вологих затінених місцях , з цього можно зробити висновок , що кропива факультативний гідрофіт та мезофіт . Листя у кропиви широке і тонке , коренева система не сильно розгалужена , існує основний корінь від котрого відходять бокові . Як я зазначав кропива містить мурашину кислоту ( жалку ) та окрім цього багато вітамінів А, С і К .

      Кропива глуха ( Laminum album ) формула -- ­ Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ; висота 30—60 см , стебло пряме негіллясте , опушення притисненими до стебла волосками , довгі підземні побіги , листя не жгуться тому кропиву назвали глухою . Листя нагадують листя кропиви , серцевидно—овальні , черешкові , пильчасті . Квіти розташовані мутоками в пазухах листів , вінчики білі або жовто—білі , зовні мохнаті , двугубі .

      М’ята перцева ( Mentha piperita ) – багаторічна рослина , поширена в помірній та теплій смузі євразії . Стебло гіллясте , щетинисто—волохате або гладеньке висота 50—100 см . Листки темно-зелені , яйцевидні , довгастої форми , з зубчастими краями . Квітки фіолетові або червонувато-білувато-рожеві , невиразно-двогубі , зібрані в колосовидні суцвіття . Корень тоненький , розгалужений , з багатьма колінцями , від яких відходять бокові корінці . Цвіте в червні .  
 

Література :

• Мороз В.І. “Ботаніка з основами екології” Київ , Урожай 1994 р.
• Попов О.П. “Лікарські рослини в народній медицині” Київ , Здоров’я 1965 р.
• Л.И.Стекольников , В.И.Мурох “Целебные кладовые природы” Минск , Уроджай 1981 г.