Основи селекції. Спадковість і мінливість організмів

Використовуючи  клітинну інженерію в тваринництві, можна культивувати клітини скільки  завгодно часу, але, на відміну від  рослин, з них неможливо отримати дорослий організм.

Можливість злиття клітин тварин стала поштовхом розвитку клітинної технології в області інфекційних захворювань для отримання моноклінальних антитіл із заданою специфічністю, гомогенних за молекулярною властивостями, які застосовуються для діагностики, профілактики та лікування.  

Одним з найбільш перспективних методів імунохімічної діагностики вірусних, бактеріальних та інших інфекцій сільськогосподарських тварин є імуноферментний тест.  

В даний час  використовується методика, за допомогою  якої можливо злиття лімфоцита з  раковою (міеломной) клітиною. Отриманий гідрид швидко ділиться, утворюючи клон з міеломних клітин, які синтезують один вид антитіл, властивих вихідного лімфоцити. Такий клон дає можливість отримувати скільки завгодно антитіл проти певного виду білка (антигену).

Клонування - це спосіб виведення популяцій, клітини яких отримані з однієї первинної клітини. Воно дозволяє отселекціоніровать супер популяцію і стабілізувати популяцію клітини з бажаною клітинної функцією. Таким чином отримують вакцину до вірусу ящура шляхом моноклінальних антитіл до нього.

Самостійним напрямком  клітинної інженерії є запліднення  яйцеклітин у пробірці на ранніх стадіях  розвитку. Цей метод (трансплантація ембріонів) ми розглянули у попередній главі.

Для вивчення механізмів розвитку використовують метод отримання генетичних мозаїк (химер) шляхом злиття ембріонів різних генотипів. У тварин-химер частина клітин походить від однієї пари батьків, а інша частина-від іншої пари. тобто такі особини мають чотирьох родичів. У природі прикладом химер є фрімартінізм - безпліддя телиць з разнояйцових двійнятами у великої рогатої худоби. Такі тварини є універсальними донорами і реципієнтами, тобто між ними можлива трансплантація тканин і органів. Це обумовлено тим. що в період ембріогенезу у них виникає явище імунологічної толерантності - дуже перспективний шлях для пересадки органів і тканин в медицині та ветеринарії.  

Велике значення мають міжвидові химери, які вперше були отримані від вівці і кози. Химерний ембріон трансплантували  в матку самок. У потомства  голова, роги, хвіст і шерсть були від кози. Химерним був склад білків крові. Відомі міжвидові і міжпородних химери у великої рогатої худоби (гібриди домашнього і зебувидна худоби, симентальської та голштинської порід та інші). Химерні телята були отримані при трансплантації 32-клітинних ембріонів від корів контрастних порід-голштинської і швіцкой бурою. Із семи народжених - у п'яти химеризмом був відсутній, а у двох-в фенотипі спостерігалося змішання мастей - чорно-рябої та бурою.

При паруванні  химерних тварин з нормальними в більшості випадків вони були стерильними. Подібно гетерозигота або гібридів у потомстві химерних особин відбувається розщеплення, при якому порушуються цінні генетичні комбінації. Великий практичний інтерес має сполучення у фенотипі тварин протягом одного покоління (шляхом отримання химер) ознак молочної та м'ясної продуктивності, які є антагоністами.

Цей метод можна  застосовувати для відновлення  клітинної маси ембріона, поділеного на кілька частин, якщо використовувати  для цього клітини тератокарциномах. Клітини цієї ембріональної пухлини включаються в нормальний розвиток, якщо їх ін'еціруют в чужоземне бластоцисту. Тоді вони клонують практично всі основні тканини і народжується химера, зовсім новий генотип.

Практичне значення химерних тварин полягає в тому, що у них є резерви для посилення господарсько-корисних ознак, продуктивності, стійкості до захворювань.

За допомогою  злиття ембріонів з культурними  чи дикими видами можна зберегти генофонд видатного тварини, ембріони якого  нездатні до самостійного розвитку. Злиття ембріонів місцевих порід зі спеціалізованими впливає на Акліматизаційні здатності тварин.

Існує можливість створення ліній (клонів) тварин шляхом партеногенезу (розвитку особини з  яйцеклітини без участі сперматозоїда) і трансплантації з біологічно повноцінними ембріонами клітин ранніх партеногенетических зародків.  

Нині біотехнологія  є однією з найперспективніших і  швидко прогресуючих галузей науково-технічної  та промислової діяльності у розвинених країнах світу, а досягнення лідерства в галузі біотехнології - одне з головних завдань економічної політики цих країн. В УААН дослідження з напряму біотехнології в тваринництві виконуються у межах науково-технічної програми «Сільськогосподарська біотехнологія - 2006-2010», головною метою якої є системний підхід до розробки і застосування досягнень біотехнології в реальних умовах існування і подальшого розвитку аграрного виробництва в Україні, а стратегічним пріоритетом - розробка та впровадження сучасних біологічних технологій в сільське господарство нашої країни для максимально повного задоволення її потреб якісною сільськогосподарською продукцією.  

У тваринництві України одержано вагомі досягнення з використанням методів репродуктивної біотехнології. Розробка та інтенсифікація розвитку вітчизняних методів сучасної і традиційної репродуктивної біотехнології в тваринництві дадуть змогу значно прискорити розмноження цінних і створення нових унікальних генотипів, забезпечать істотну інтенсифікацію селекційного процесу і підвищення генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських тварин. Розробка біотехнологій клонування та отримання генетично реконструйованих у бажаному напрямі тварин дасть змогу піднести на якісно новий рівень селекцію сільськогосподарських тварин, зокрема, прискорити зміну поколінь, темпи генетичної консолідації популяцій, зберегти широкий спектр наявного генофонду тощо, а розробка і застосування системи ДНК-маркерів у тваринництві - розв'язання актуальних завдань з аналізу і паспортизації порід сільськогосподарських тварин. 
 
 
 
 

                              Список літератури:  

1. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова „Хрестоматія із зоології”.  

2. Е.Т. Горовкина,  Н.И. Кузьмина „Уроки зоологии”.  

3. Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. „Зоологія”.  

4. О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова  „Зоологія для школярів та  абітурієнтів”. 

5. М. Д. Безуглий; Щ.Є Гезеватий;  

6. Журнал «Вісник аграрної науки», грудень 2006; с. 83-86.