Механізм держави

    ПЛАН

    ВСТУП

    1. Поняття державного механізму. Механізм держави як система державних організацій.

    2. Структура державного механізму

    Висновки

    Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Природа держави, її організація і функціонування завжди займали і продовжують займати одне з провідних місць серед проблем, що вивчаються з позиції різних підходів вітчизняною і зарубіжною наукою, як минулого, так і сучасності.

    Будь-яка  держава є цілісним організмом, існування  якої неможливе без чітко налагодженої структури, своєрідного функціонуючого механізму. Таким механізмом (або апаратом) держави є органи державної влади, кожен з яких володіє своїми специфічними напрямами діяльності.

    Основу  державного механізму складає особлива система органів, безпосередньо  пов'язаних із здійсненням тих або  інших державних функцій. «Орган»  походить від грецького «organon», що означає «знаряддя, інструмент». Державні органи - це відносно відособлені формалізовані структури, в сукупності створюючі механізм держави і призначені властивими ним методами здійснювати ті або інші функції держави, використовуючи в необхідних випадках заходи державного примусу. Всі органи держави взаємозв'язані і в тій або іншій мірі взаємодіють між собою.

    Механізм  держави — це система нормативно визначених державних організацій, за посередництвом яких держава виконує  покладені на неї завдання та реалізує функції.

    Механізм  держави ототожнюють з державою (часто) - це невірно. Механізм - один з  проявів держави. Слово «механізм» вибране для того, щоб показати, що держава проявляється в безлічі державних органів, установ, зв'язаних ієрархічною підлеглістю, які мають право здійснювати правомірні дії від імені держави. Механізм - взаємозв'язане ціле, це та реальна організуюча матеріальна сила, спираючись на яку, держава діє, володарює, проявляє себе в зовні. Механізм відображає державу, в ньому виражена суть держави. Без механізму держава не існує. 

1. Поняття державного механізму. Механізм держави як система державних організацій

    Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій  повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній  науці називають механізмом держави.

      Механізм держави — це система  всіх державних організацій, які  здійснюють її завдання і реалізують  функції. З цієї точки зору  соціальне призначення держави  здійснюється її механізмом, який  складається з органів держави,  державних підприємств і державних  установ, які є різновидом державних  організацій. Частина державних  організацій (саме органи держави)  наділяється владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється  управління в суспільстві з  метою реалізації завдань і  функцій держави. Ця частина  відображається окремим спеціальним  поняттям, яким є поняття апарату держави.

    Ознаки  механізму держави:

    1) це ієрархічна система, тобто  система, побудована на засадах  субординації та координації.  Політико-організаційну основу системи  складають органи держави, територія  держави, збройні сили та інші  державні військові формування, державні символи, столиця держави;

    2) це цілісна система внутрішньо  організованих елементів, яка  має єдині принципи побудови  і єдині завдання та цілі  діяльності. Кожний із суб'єктів  механізму держави як його  системний елемент є органічно  обумовленим усіма іншими його  елементами і функціонуванням системи в цілому;

    3) це система, яка має чітку  структуру з певними зв 'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи.

    Як  механізм годинника складається  з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, містить у  собі органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову. В цій розчленованості  просліджується ієрархія: різні державні органи, їх блоки, підсистеми посідають неоднакове місце у державному механізмі, але усі разом повинні діяти злагоджено і без збоїв. Так, одну з підсистем держави утворюють вищі органи держави: представницькі, виконавчі, глава держави. Інша підсистема - місцевого рівня: Ради та їх виконкоми, державні адміністрації та їх глави. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: прокуратура, міліція, органи служби безпеки та ін.;

    4) це система, яка має єдину  бюджетну, грошову, банківську системи,  державну власність, котрі становлять  її організаційно-економічну основу;

    5) це взаємодіюча, динамічна і  реально працююча система, за  допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством (по суті, механізм держави створюється для виконання її функцій).

    У літературі можна зустріти ототожнення "механізму" і "апарату" держави. Тим часом поняття механізму  держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні - із усіма  зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

    Механізм  держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально  сумісних, узгоджених між собою і  системою в цілому, котрі перебувають  у постійному відновленні з Метою  підтримання своєї основної функції - управління.

      Державні підприємства і установи  — це організації, що під  керівництвом державних органів  (апарату держави) практично здійснюють  функції держави у сфері виробничої  діяльності, безпосередньо пов'язаної  із створенням матеріальних цінностей  (державні підприємства), чи діяльності, пов'язаної зі створенням нематеріальних  цінностей (державні установи). Про  державні підприємства і установи  як складові частини системи  державних організацій слід сказати,  що вони являють собою організовані  державою трудові колективи робітників  і службовців на чолі з призначеним  і діючим на основі єдиноначальності  відповідальним керівником. На відміну  від державного апарату, зміст діяльності підприємств полягає у створенні матеріальних цінностей, задоволенні суспільних інтересів, здійсненні інших економічних функцій. Для державних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектуванні, навчально-виховної, духовно-освітньої роботи тощо.

    Державні  підприємства і установи як різновид державних організацій не можна  ототожнювати з органами держави, в  той же час їх не можна й протиставляти, тому що державний апарат в процесі  здійснення державного керівництва, забезпечує практичну реалізацію функцій держави  саме завдяки діяльності підприємств  і установ, якими він керує. Для  кращого розуміння сутності державних  підприємств і установ потрібно проаналізувати чинне законодавство, що регулює різні аспекти їх створення  і діяльності. Так, згідно з Законом "Про підприємництво в Україні" вони є основною організаційною ланкою народного господарства. Підприємство — самостійний господарюючий  статутний суб'єкт, який має самостійний  баланс та права юридичної особи  для здійснення виробничої, науково-дослідницької  і комерційної діяльності. Підприємства мають право здійснювати будь-які  види господарської діяльності, не заборонені законодавством України, якщо вони відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. Відповідно до форм власності, встановлених Законом "Про власність", до механізму  держави в Україні у повному  обсязі відносяться лише державні підприємства, які діють на основі загальнодержавної  власності. Підприємства мають право  на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об'єднання  за галузевими, територіальними та іншими принципами.

      Тлумачення механізму держави  як системи всіх державних  організацій, що здійснюють не  тільки управління суспільними  справами, але і забезпечують  життєдіяльність всього суспільства,  переносить акцент з політичного  характеру діяльності держави  на її соціальну спрямованість,  де політика є важливим, але не єдиним аспектом цієї діяльності. Такий підхід до визначення держави закріплений у Конституції України, де в статті 1 сказано, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава".

      Держава діє лише в тих сферах  суспільного життя і в тих.  обсягах, що не можуть бути  вирішені громадянським, суспільством  самостійно для забезпечення  своєї життєдіяльності та еволюційного  розвитку. Виходячи саме з такого  поняття державного механізму,  який буде виконувати завдання  і функції не просто держави,  а держави демократичної, соціальної, правової, необхідно хоча б у  загальному плані окреслити напрямки  його перебудови і подальшого формування, а це насамперед:

      — роздержавлення частини державних  підприємств і установ, що сприятиме  формуванню повноцінного громадянського суспільства;

      — формування законодавства,  яке б регулювало взаємовідносини  між підприємствами і установами  на основі принципу "дозволено  все, що прямо не заборонено  законом", а між підприємствами, установами і державними органами  на основі "заборонено все,  що прямо не дозволено законом" щодо останніх;

      — запровадження принципів самофінансування, самоокупності щодо державних підприємств і установ;

      — скорочення державного апарату,  його реорганізація, децентралізація,  запровадження принципу поділу влад;

      — переорієнтація роботи державного  апарату на проблеми реалізації  прав і свобод громадян, охорону  порядку та навколишнього середовища, з одночасною відмовою від  абсолютного домінування державного  апарату при реалізації економічної  функції держави, функції сприяння розвитку культури тощо;

      — удосконалення роботи з кадрами  державного апарату, підвищення  професіоналізму державних службовців;

      — запровадження незалежної правової  експертизи при прийнятті законопроектів і рішень;

      — розробка і втілення демократичних  процедур розв'язання конфліктів  між організаціями державного механізму;

      — підвищення ролі судових  органів, забезпечення їх незалежності.

      Слід мати на увазі, що державні  підприємства і установи не  можуть вважатися державними  органами, вони не є носіями  державної влади. Вони відрізняються  від державних органів тільки  їм властивою організаційною  структурою, характером повноважень.  До того ж адміністрація підприємств  і установ здійснює управлінські  функції виключно в сфері своєї  діяльності, у рамках даного підприємства  чи установи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Структура державного механізму 

    Єдиний  і цілісний механізм держави диференціюється (розчленовується) на складові частини -- органи, підсистеми. Між ними існує  своя ієрархія: різні органи і підсистеми займають неоднакове місце в державному механізмі, знаходяться в складних стосунках субординації і координації.

    Структура механізму держави мінлива і різноманітна, але за всіх умов в нього входять органи управління і органи примусу. Це, зрозуміло, не слід розуміти так, що одна частина державного механізму займається лише управлінням, а інша -- лише примусом. У реальному житті управління і примус переплітаються між собою.

    Структура механізму держави включає:

    1) державний апарат (система органів державної влади), що співвідноситься з механізмом держави як частина і ціле та володіє державно-владними повноваженнями;

    2) державні підприємства та установи, які владними повноваженнями (за винятком їх адміністрацій) не володіють, а виконують загальносоціальні функції в сфері економіки, освіти, охорони здоров'я, науки, культури тощо.

    3) державних службовців (чиновників);

    4) організаційні та фінансові кошти, а також, у випадку необхідності, легалізований державний примус.

    Державний апарат – система всіх державних органів і їхніх підрозділів, що здійснюють управління суспільством з метою виконання завдань і функцій держави.