Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Повідомлення
“Античні мотиви в архітектурі сучасного Києва”
Міський Будинок Учителя
Студентка І-курсу групи ХВМ-1: Шило Д.О.
Викладач: Міщенко І.І.
- 1 червня 1909 р. попечитель Київського навчального округу П. Зілов звернувся до голови Київського біржового комітету Семена Могилевцева з проханням допомогти народній освіті Києва — побудувати спеціальне приміщення для Педагогічного музею. Могилевцев вніс на будівництво 500 тисяч крб.
- З 1910 р. в офіційних документах будинок фігурує як Педагогічний музей імені Цесаревича Олексія, бо закладення будівлі музею відбулося 30 липня 1910 р., в день народження наступника престолу цесаревича Олексія Миколайовича. Будівництво проводилося в 1910–1912 за проектом архітектора Павла Альошина по вул. Володимирській, 57.
- 28 серпня 1911 р. в присутності прем'єр-міністра Росії Петра Столипіна відбулося урочисте освячення будинку музею. До цієї дати відомий київський ювелір І. А. Маршак виготовив срібний макет будинку, який нині знаходиться в експозиції Державного історичного музею України.
- Урочисте відкриття музею відбулось 5 жовтня 1912 р. Крім залів для експозиції, в Педагогічному музеї були педагогічна бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, довідкове бюро, велика аудиторія для проведення масових заходів. Першим директором музею став український педагог-методист Олександр Музиченко.
- У 1917 р. в будівлі розмістилася Центральна Рада на чолі з М. С. Грушевським.
- З 1921 р. тут розміщувався Пролетарський музей, з 1924 - Музей Революції, влаштовувалися художні виставки.
- У 1937 р. будинок передано під філіал Центрального музею В. І. Леніна. Це зажадало перебудови і розширення будівлі. Роботи були виконані під керівництвом архіт. П. Ф. Альошина. При збільшенні об'єму будівлі майже вдвічі фасад залишився колишнім.
- У 1941 р. перед відступом радянських військ з Києва Музей Леніна був замінований радіокерованими мінами. Німцям вдалося швидко знешкодити вибухівку. Під час окупації в будівлі знаходився Музей найдавнішої історії, куди було перевезено археологічну колекцію з Києво-Печерської лаври.
- Після звільнення Києва в 1943-1982 рр.. тут знову знаходився музей В. І. Леніна, який в 1982 р. перемістився в нову будівлю на пл. Ленінського Комсомолу (нині Європейська площа). З 1982 р. в будівлі знову знаходиться міський Будинок Вчителя.
- Сьогодні тут знаходиться Київський міський Будинок вчителя і невеликий Педагогічний музей.
- Будівля триповерхова з цокольним півповерхом. Прямокутна в плані з внутрішнім двориком, стіни складені з цегли, облицьовані білим iнкерманським каменем. Центральне місце в композиції будівлі займає напівкруглий ризаліт по головному фасаду, перекритий куполом. У перекриттях і несучих конструкціях використаний залізобетон. Фасади вирішені в творчо перероблених формах російського класицизму першої чверті XIX в. Різьблений скульптурний фриз на тему історії розвитку освіти, що охоплює будівлю по третьому поверху, виконаний за проектом І. А. Дітріха і В. В. Козлова. Чавунна огорожа відлита по малюнку А. В. Беретті. Краща в місті будівля, виконана в архітектурно-художніх формах неокласицизму, відмінна загальною ясністю композиції, новаторським підходом у використанні історичної деталі, витонченістю її трактування.
Порівняння
Збіжності:
- загальне використання ордерних композицій
- для оформлення вікон було використано двоколонні портики у тосканському ордері, який, по суті, є спрощенням доричного ордеру
- скульптурний фриз, що нагадує античні фризи на храмах Древньої Греції
- та виносній плиті карнизу також можна побачити мутули, які є частиною доричного ордеру
Відмінності:
- замість традиційного вхідного портика застосовано оригінальний елемент, що швидше нагадує ганок в цивільній українській архітектурі XVII-XVIII ст.
- цоколь, облицьований сірим гранітом
- рустовка першого поверху
- два великих тридольних вікна з напівциркульними скульптурними сандриками, розташовані на ризалітах
- використання куполу, як перекриття залу